§ 7. З'єднання і поділ влади

Принцип з'єднання законодавчої, виконавчої і частково судової влади виявився вельми живучим, оскільки подібне з'єднання має ряд переваг:

а) забезпечує оперативне вирішення будь-яких питань;

б) виключає можливість перелагать відповідальність і вину за помилки на інші органи;

в) «звільняє» від боротьби з іншими органами за обсяг владних повноважень і т.д.

Цей принцип знаходив підтримку у видних мислителів. Гегель, наприклад, писав: «Державна влада повинна бути зосереджена в одному центрі, який приймає необхідні рішення і в якості уряду стежить за проведенням їх у життя».

І все ж зосередження всієї повноти влади в одному органі загрожує неусувними недоліками і пороками. Всевладні органи стають абсолютно безконтрольними, вони можуть вийти і з-під контролю пануючого суб'єкта (першоджерела влади). При такій організації державної влади відкривається простір для встановлення та функціонування диктаторських і тиранічних режимів.

Принцип поділу влади - це раціональна організація державної влади в демократичній державі, при якій здійснюються гнучкий взаємоконтроль і взаємодія вищих органів держави як частин єдиної влади через систему стримувань і противаг.

Влада псує людей, безконтрольна ж влада псує подвійно. Мабуть, найважче питання полягає в тому, як забезпечити контроль за діяльністю вищих органів держави, бо над ними неможливо заснувати якусь контролюючу інстанцію, не обмеживши їх статуту і престижу. В іншому випадку вони автоматично втратять якість вищих, перетворяться на підконтрольні органи. Відповідь на це питання дав принцип поділу влади, над розробкою якого працювали багато вчених, але особлива заслуга тут належить Ш. Монтеск'є.

Суть даного принципу полягає в тому, що єдина державна влада організаційно й інституціонально підрозділяється на три відносно самостійні гілки - законодавчу, виконавчу і судову. Відповідно до цього і створюються вищі органи держави, які взаємодіють на засадах стримувань і противаг, здійснюючи постійно діючий контроль один за одним. Як писав Ш. Монтеск'є, «щоб не було можливості зловживати владою, необхідний такий порядок речей, при якому різні влади могли б взаємно стримувати один одного.»

Вищі органи держави, що діють на основі зазначеного принципу, володіють самостійністю. Але серед них все ж має бути лідируючий орган, інакше між ними виникає боротьба за лідерство, яка може послабити кожну з гілок влади і державну владу в цілому. Творці вчення про поділ влади вважали, що лідируюча роль повинна належати законодавчим (представницьким) органам.

Виконавча влада, яка уособлює президентом і урядом, повинна бути підзаконний. Її головне призначення - виконання законів, їх реалізація. У підпорядкуванні виконавчої влади знаходиться велика сила - чиновницький апарат, «силові» міністерства і відомства.

Вищим ступенем незалежності покликана володіти судова влада (органи правосуддя). Особлива роль суду обумовлена тим, що він - арбітр у суперечках про право.

Принцип поділу влади в тій чи іншій мірі проводиться в життя у всіх демократичних країнах. Його плідність визначається багатьма факторами. По-перше, реалізація цього принципу неізоежно призводить до поділу праці між органами держави, в результаті чого забезпечується підвищення ефективності їх діяльності (оскільки кожен орган спеціалізується на «своїй» роботі), створюються умови для зростання професіоналізму їх працівників. По-друге, даний принцип дозволяє вирішити складну проблему - створити постійно діючий конституційний взаємоконтроль вищих органів держави, ніж попереджаються зосередження влади в руках одного з органів та встановлення диктатури. Нарешті, по-третє, вміле використання принципу поділу влади взаємопідсилювати вищі органи держави і підвищує їх авторитет у суспільстві.

Разом з тим розглянутий принцип відкриває чималі можливості для негативних наслідків. Нерідко законодавчі та виконавчі органи прагнуть перекласти один на одного відповідальність за невдачі і помилки в роботі, між ними виникають гострі суперечності і ін

Інформація, релевантна "§ 7. З'єднання і поділ влади"

1. 11. Основні риси зарубіжних констатує-цій.
   Поділу влади. У деяких конституціях (італійська, французька, західнонімецька) концепція поділу влади не виражена семантично точ-но, вона ніби передбачається, з неї виходять. В інших (американська, датська, японська) принципи поділу вла-стей чітко сформульовані в відповідної статті. Принцип поділу влади, доповнений «системою стримувань і проти-вовес»,
   
2. 21. Основні особливості та характеристика президентської республі-ки.
   З'єднанням в руках президен-та повноважень глави держави і глави уряду. Формальною відмітною особливістю президентської республіки є відсутність посади прем'єр-міністра. Президентська республіка тео-скі будується за принципом жорсткого поділу влади. Це означає, що в конституційному законодавстві відповідних країн проводиться суворе розмежування
   
3. 3. Об'єкти авторського права
   з'єднання в єдине ціле творів, автором яких укладач не є. Суть творчої діяльності укладача полягає в тому, що він самостійно відбирає необхідний матеріал, розташовує його по оригінальній системі і часто піддає його обробці, наприклад, адаптує стародавній текст до сучасних вимог, постачає його коментарем, відсилання, предметним і
   
4. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
   з'єднання в одне двох громад, з яких одна робиться пануючим, інша пригнобленим і експлуатованим класом, примусовий же апарат, який створюють переможці для управління переможеними, перетворюється в державу ». Як видно, і К. Каутський вважав, що держава - не результат внутрішнього розвитку суспільства, а нав'язана йому ззовні сила, що первісна родова демократія змінюється
   
5. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
   поєднання держави з релігією в по-політико-релігійному комплексі, де держава - більш ніж держава, тому що воно пов'язане з духовним виробництвом. Релігія ж прямо в себе обожненого правителя, тобто держава в куль-ті вождя, фараона, діва-раджі, божественного мікадо і т.д. У первинних східних цивілізаціях держава було складовою частиною не тільки політичної
   
6. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
   з'єднання хлібороба із землею держава забезпечує його власність на землю, її купівлю-продаж також, зрозуміло, з необ-дімимі обмеженнями, що випливають з наявності землі для сільськогосподарських потреб, климатич-ських, ландшафтних, природоохоронних та інших вимог. При цьому господарському укладі дер-дарства забезпечує і певну ступінь господарського саморегулювання,
   
7. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
   з'єднання загальнотеоретичного знання і спеціальних теорій права, робити акценти в теорії права на ті або інші особливості правового розвитку відповідного суспільства. Нема чого пояснювати як важливо зараз це положення для Росії. Цікаве становище склалося в цьому відношенні на попередньому етапі. Хоча марксистсько-ленінська теорія держави і права претендувала на роль загальної теорії (у першому
   
8. Розділ двадцять перший. ПРАВО І ОСОБИСТІСТЬ
   з'єднання в цій сфері національного законодавства та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. У теорії права сам розвиток прав і свобод визначають як появу все нових поколінь прав і свобод, їх взаємне доповнення і збагачення. Цей процес є цілком помітним, оскільки чітко відбивається у міжнародних та внутрішньодержавних нормативно-правових актах. Такі акти,
   
9. 2. Основні принципи конституційного ладу.
   поділу влади / найважливіша гарантія проти узурпації влади, а не тільки організаційно-технічний принцип, як його довгий t трактували у нас / . Основоположником цієї концепції був Локк, виділяв спочатку законодавчу, виконавчу і федеральну влади. Монтеск'є розширив його ідею, замінивши федеральну владу на судову. Зараз цей принцип існує у всіх зарубіжних країнах. -
   
10. Конституція США. Структура , зміст, значення.
    поділу влади, (трансформований в систему "стримувань і противаг"), федералізм (він не згадано в Конституції, але випливає з її змісту). США стали першою буржуазною федерацією в світі . Основний закон був підписаний 39 членами конвенту 17 вересня і переданий в Континентальний конгрес. Останній передав проект легіслатурам штатів на розгляд місцевих конвентів. Для прийняття Конституції