Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Сергєєв А.П., Толстой Ю.К.. Цивільне право. У 3-х томах. Под ред. Сергєєва А.П., Толстого Ю.К. 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: 2005, т1 - 765с., Т2 - 848с., Т3 - 784с., 2005 - перейти до змісту підручника

Види відповідальності


. Ділення цивільно-правової відповідальності на окремі види може здійснюватися за різними критеріями, що обирається в залежності від переслідуваних цілей. Так Е залежності від основи розрізняють договірну і внедоговорную відповідальність.
Договірна відповідальність являє собою санкцію за порушення договірного зобов'язання. Позадоговірна відповідальність має місце тоді, коли відповідна санкція застосовується до правопорушника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпілим. Наприклад, за недоліки проданої речі перед споживачем несуть відповідальність як продавець, так і виготовлювач речі (ст. 11 Закону РФ "Про захист прав споживачів"). Однак продавець несе договірну відповідальність перед покупцем, оскільки складається з ним у договірних відносинах, а виробник - внедоговорную відповідальність через відсутність договірних відносин між покупцем і виробником речі.
Юридичне значення розмежування договірної та позадоговірної відповідальності полягає в тому, що форми і розмір позадоговірної відповідальності встановлюються тільки законом, а форми і розмір договірної відповідальності визначаються як законом, так і умовами укладеного договору. При укладенні договору сторони можуть встановити відповідальність за такі правопорушення, за які чинне законодавство не передбачає будь-якої відповідальності, або ввести іншу форму відповідальності, відмінну від тієї, яка за дане правопорушення передбачена законодавством. Сторони за договором має право також підвищити або знизити розмір відповідальності порівняно з встановленим законом, якщо в ньому не вказано інше.
Необхідність розмежування договірної та позадоговірної відповідальності обумовлена також тим, що вони підпорядковуються різним правилам. Так, якщо шкода заподіяна особою, що не перебувають у договірних відносинах з потерпілим, він відшкодовується відповідно до ст. 1084-1094 ЦК. У разі ж заподіяння шкоди невиконанням обов'язку, прийнятої на себе стороною за договором, він відшкодовується відповідно до ст. 393-406 ЦК та законодавством, що регулює це договірне правовідношення.
Залежно від характеру розподілу відповідальності декількох осіб розрізняють часткову, солідарну та субсидіарну відповідальність. Часткова відповідальність має місце тоді, коли кожен з боржників несе відповідальність перед кредитором тільки в тій частці, яка падає на нього відповідно до законодавства або договором. Часткова відповідальність має значення загального правила і застосовується тоді, коли законодавством або договором не встановлена солідарна або субсидіарна відповідальність. Частки, які падають на кожного з відповідальних осіб, визнаються рівними, якщо законодавством або договором не встановлений інший розмір часток. Так, власники житлового будинку в разі його продажу несуть перед покупцем відповідальність за недоліки проданого будинку відповідно до їх часток у праві спільної власності.
Солідарна відповідальність застосовується, якщо вона передбачена договором або встановлена законом. Зокрема, солідарну відповідальність несуть особи, які спільно заподіяли позадоговірні шкоду. При солідарній відповідальності кредитор має право притягнути до відповідальності будь-якого з відповідачів як у повному обсязі, так і в будь-якій її частині. Солідарна відповідальність є більш зручною для кредитора, оскільки надає більше можливостей по реальному задоволенню наявних у кредитора вимог до відповідальних осіб, кожне з яких знаходиться під загрозою притягнення до відповідальності в повному обсязі. Так, у разі заподіяння громадянину шкоди кількома особами він може повністю відшкодувати збитки за рахунок того або тих причинителей шкоди, у яких є для цього необхідне майно або грошові кошти.
Субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли у зобов'язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий-додатковим (субсидіарним). При цьому субсидіарний боржник несе відповідальність перед кредитором додатково до відповідальності основного боржника. Така субсидіарна відповідальність може бути передбачена законом, іншими правовими актами або умовами зобов'язання. Так, відповідно до п. 1 ст. 75 ГК учасники повного товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність своїм майном по зобов'язаннях товариства. За договором поруки сторони можуть встановити, що поручитель несе субсидіарну відповідальність перед кредитором при невиконанні чи неналежному виконанні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою (ст. 363 ЦК). У таких випадках кредитор, до пред'явлення вимог до субсидиарному боржникові, повинен пред'явити вимогу до основного боржника. І тільки в тому випадку, якщо кредитор не може задовольнити свою вимогу за рахунок основного боржника, він може звернутися з цією вимогою до субсидиарному боржнику. Відповідно до цього право на пред'явлення вимоги до субсидиарному боржникові виникає у кредитора за наявності однієї з таких умов: а) основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора; б) кредитор не отримав від основного боржника в розумний строк відповідь на пред'явлене вимога (п. 1 ст . 399 ЦК). Зазначений порядок попереднього звернення кредитора до основного боржника вважається дотриманим, якщо кредитор пред'явив останньому письмову вимогу і отримав відмову боржника в його задоволенні або не отримав відповіді на свою вимогу в розумний термін.
Проте кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги від субсидіарного боржника навіть за наявності викладених вище обставин, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника або безспірного стягнення коштів з основного боржника (п. 2 ст. 399 ЦК). Обумовлено це тим, що в подібних випадках у кредитора є можливість без будь-яких ускладнень для себе задовольнити наявне у нього вимога без звернення до субсидиарному боржнику. Так, кредитор не має права пред'явити вимогу про стягнення грошового боргу до субсидиарному боржника після відмови від задоволення цієї вимоги основним боржником, якщо останній має зустрічну вимогу до кредитора про сплату більшої грошової суми з наступившим строком платежу і не строком позовної давності, оскільки у кредитора є можливість без згоди основного боржника погасити свою вимогу за рахунок зустрічної вимоги основного боржника шляхом їх заліку (ст. 410-412 ЦК).
У разі задоволення вимоги кредитора особою, що несе субсидіарну відповідальність, останнє набуває право регрес-ного вимоги до основного боржника. Тому особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред'явленої їй кредитором, попередити про це основного боржника, а якщо до такої особи пред'явлений позов, - залучити основного боржника до участі у справі. В іншому випадку основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, що відповідає субсидиарно, заперечення, які він мав проти кредитора (п. 3 ст. 399 ЦК).
Від субсидіарної відповідальності необхідно відрізняти відповідальність боржника за дії третіх осіб, яка має місце в тих випадках, коли виконання зобов'язання покладено боржником на третю особу (ст. 313 ЦК). На відміну від субсидіарного боржника третя особа не пов'язане з кредитором цивільним правовідносинами. У силу цього кредитор, за загальним правилом, може пред'являти свою вимогу, що випливає з невиконання або неналежного виконання зобов'язання, тільки до свого боржника, але не до третьої особи, яка не виконала або неналежним чином виконало зобов'язання. У таких випадках боржник несе відповідальність перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов'язання третьою особою (ст. 403 ЦК). Так, якщо підрядник поклав на субпідрядника виконання частини робіт, які він зобов'язався виконати за договором із замовником, то підрядчик несе відповідальність перед замовником за неналежне виконання зазначених робіт субпідрядником (п. 3 ст. 706 ЦК). У наведеному прикладі субпідрядник є третьою особою, оскільки він не бере участі в зобов'язанні підряду, а тільки виконує частину робіт, передбачених даним зобов'язанням. Боржник, залучений кредитором до відповідальності за дію третьої особи, має право в порядку регресної вимоги стягнути з останнього все те, що було стягнуто з нього кредитором внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язання третьою особою. Так, якщо в наведеному прикладі замовник стягне з боржника збитки, завдані йому неналежним виконанням робіт субпідрядником, підрядник має право вимагати з субпідрядника відшкодування цих збитків.
Разом з тим законом може бути встановлено, що відповідальність несе є безпосереднім виконавцем третя особа. У таких випадках боржник не відповідає за дії третьої особи.
Від відповідальності боржника за дії третіх осіб необхідно відрізняти відповідальність боржника за своїх працівників, передбачену ст. 402 ГК. До працівників боржника належать громадяни, які перебувають з ним у трудових відносинах. Дії працівників боржника за виконання його зобов'язання вважаються діями самого боржника. Так, якщо в наведеному вище прикладі в якості підрядника виступає юридична особа, то зазначена юридична особа несе відповідальність перед замовником в тому випадку, якщо його працівники неналежним чином виконали передбачені договором підряду роботи. Тут працівники не є третіми особами по відношенню до боржника. Будь-яка юридична особа може брати участь у цивільному обороті через своїх працівників. У цьому зв'язку дії працівників юридичної особи при виконанні ними своїх трудових або службових обов'язків розглядаються як дії самої юридичної особи. Тому говорити в даному випадку про відповідальність боржника за своїх працівників можна значною мірою умовно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Види відповідальності "
  1. 52. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
    види відповідальності: майнова відповідальність. Вона застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних з ним
  2. Зміст
    види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав підприємців при їх порушення незаконними актами
  3. 3.3 Депутатський імунітет.
    Види відповідальності, як цивільно-правова, адміністративна (за виключення накладаються в судовому порядку), дисциплінарна, матеріальна. В Україні депутатський імунітет, якщо уважно проаналізувати чинне законодавство, має абсолютний характер. По суті, є панацеєю від всіх існуючих і неіснуючих бід. А це не тільки дозволяє уникнути кримінальної відповідальності
  4. 39. Поняття і види юридичної відповідальності.
    Відповідальність винної особи. Онованіі для застосування санкції є встановлення в дії (або бездіяльність) особи складу правопорушення. Юридична відповідальність являє собою негативну реакцію гос-ва на вчинення правопорушення у вигляді застосування до особи заходів держ впливу. Вона виражається в необхідності для правопорушника зазнавати несприятливі для нього позбавлення або
  5. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    види митного режиму. - Днепро петровськ: ДГУ, 1995. 60. Ківалов С.В. Митне право (адміністративна відповідальність ність за порушення митних правил). - Одеса, 1996. 61. Ківалов С.В. Проходження служби посадовими особами та моженних органів. - Одеса: Вісник Одеського університету (гуманітарні науки). Вип. 2. - 1996. 62. Ківалов С.В. Система порушень митних правил / / Збір нік
  6. Види адміністративної дієздатності:
      відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності знаходь-лось в стані неосудності, тобто не могло віддавати собі звіт у своїх діях або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого
  7. Методи здійснення виконавчої влади
      види адміністративно-правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За функціями суб'єктів
  8. Адміністративні стягнення
      види адміністративного стягнення. 2. Загальна характеристика адміністративного стягнення. 1. Адміністративне стягнення - це міра відповідальності за ад-міністратівного правопорушення, що застосовується до обличчя, яке здійснило дане правопорушення, у встановленому законом порядку. Мета адміністративного стягнення (ст. 23) 1. виховання особи, яка вчинила адміністративне право-шення, в дусі
  9. Суб'єкти адміністративного процесу
      види адміністративного процесу. 2. Суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі. 3. Особи і органи, що сприяють здійсненню провадження гл. 20 Кодексу про адміністративні правопорушення. 1. Суб'єкти адміністративного процесу - це сторона в про-процесі, що займає свій законний інтерес, своє право, оспорюване або нарушаемое іншою стороною. Одним із суб'єктів адміністративного процесу
  10. Види і стадії адміністративного права
      види 3. Суд. контроль 4. Заг. контроль 5. Прокурорський нагляд 6. Адміністративний нагляд 7. Звернення громадян як засіб контрольної діяльності 1. Діє особлива система державних органів і гро-ських організацій, на які покладено обов'язок по підтриманню і зміцненню законності та дисципліни в діяльності органів виконавчої влади. Способи забезпечення законності -
© 2014-2021  ibib.ltd.ua