Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
Процюк Олег Володимирович. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОНТРАБАНДУ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ -2006, 2006 - перейти до змісту підручника

ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 2



Отже, відповідаючи на порушені нами проблемні питання, необхідно зазначити наступне:
1. Виходячи із вищезазначеного та погоджуючись із більшістю авторів потрібно визначити родовим об'єктом складу злочину "Контрабанда" (ст. 201 КК України) охоронювані кримінальним законом суспільні відносини щодо забезпечення господарської діяльності в Україні.
2. Відповідно до розглядуваного злочину як господарського та зважаючи на зв'язок родового та основного безпосереднього об'єктів, основним безпосереднім об'єктом варто визнати охоронювані суспільні відносини щодо встановленого порядку переміщення відповідних предметів через митний кордон України.
3. Також необхідно вказати, що: відповідно до діючого законодавства, додатковим безпосереднім об'єктом контрабанди називають охоронювані кримінальним правом суспільні відносини щодо встановленого порядку переміщення через митний кордон України товарів, історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також стратегічно важливих сировинних товарів щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України [128, с. 11; 89, с. 93].
4. На нашу думку, відносини щодо отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), не можуть утворювати об'єкт контрабанди як господарського злочину, тому що їх сутність, в першу чергу, лежить не в сфері господарських відносин. Їх переміщення суспільно-небезпечне вже саме по собі, та їх основна характеристика - всі суспільні відносини, які відбуваються навколо цих предметів, стосуються їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища.
Також необхідно наголосити на помилковому вживанні сполучника "та", який при суто граматичному тлумаченні даної норми призводить до невірної кваліфікації діяння, вимагаючи одночасного поєднання у ст. 201 КК України не тільки культурної, але й історичної цінності предмету.
На нашу думку, необхідно привести кримінально-правову норму у відповідність із уже ратифікованим міжнародним законодавством та із діючим вітчизняним, а саме: конвенцією ЮНЕСКО від 14 листопада 1970 р. "Про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввезення, вивезення і передачі права власності на культурні цінності" (ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10 лютого 1988 р.), а також із Законом України від 21 вересня 1999 р. "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" який регламентує порядок переміщення культурних цінностей через митний кордон України.
12. На відміну від вищезазначених предметів контрабанди новелою в ст. 201 КК є стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.
Привертає увагу те, що в законі йдеться лише про відповідні правила вивезення за межі України. Виникає питання, а чи є кримінальн караним ввезення таких товарів? Вважаемо, що тут необхідно уніфікувати термінологію і використати термінологічний зворот "правила переміщення" [127, с. 136-137].
13. Повертаючись до уже розглянутої нами групи предметів потрібно знову наголосити, що обґрунтованість віднесення до контрабанди як до господарського злочину отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів до категорії господарських злочинів викликає сумніви. Основну направленість таких діянь визначає, насамперед, їх здатність завжди ставити під загрозу заподіяння шкоди суспільну безпеку або народне здоров'я.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами" цілком доречно зазначено, що судам слід мати на увазі, що основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та радіоактивних матеріалів є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища [166, с. 88].
В якості предметів контрабанди - господарського злочину, бажано передбачити ті з них, у зв'язку з незаконним переміщенням яких через митний кордон України завдається або створюється загроза заподіяння шкоди правовідносинам у сфері господарської діяльності шляхом ненадходження до державного бюджету встановлених законодавством України обов'язкових платежів або інша шкода.
14. Також згідно із проаналізованою законодавчою базою вважаємо доцільним заміну словосполучення вжитого в ст. 201 КК України - "радіоактивні речовини" на "радіоактивні матеріали". З огляду на бланкетність диспозиції згаданої статті така заміна буде об'єктивно виправданою та науково коректною.
15. Законодавець вважає, що контрабанда є закінченим злочином з моменту фактичного переміщення товару через митний кордон. Відносно вирішення питання про момент закінчення злочину та, відповідно, вірної кваліфікації діяння при такому способі вчинення контрабанди як припинений транзит необхідно звернути увагу на підставу переміщення товарів та предметів через митний кордон України.
Так як в даному випадку як підстава до переміщення митному органу подаються документи, які носять завідомо неправдиві дані, тому і момент закінчення злочину має співпадати із моментом подання до митних органів вищезгаданих документів.
Якщо ж спонукають рядових учасників до вчинення злочину, то в залежності від того, чи усвідомлюють останні злочинний характер вчинюваних дій і бажають їх вчинення, вони мають визнаватися виконавцями контрабанди, а особи, що організували таку діяльність, - організаторами цього злочину. Якщо ж рядові учасники діють без вини або з необережності, то виконавцями контрабанди мають визнаватися особи, які їх використали для незаконного переміщення товарів через митний кордон.
Отже, відповідно до наведеної фактичної та статистичної інформації вважаємо за доцільне встановити відповідальність за контрабанду додатково до визначених законодавцем форм (за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею), такі: організованою групою; службовою особою з використанням своїх службових повноважень.
Беззаперечно контрабанда - це злочин з формальним складом, його об'єктивна сторона включає тільки діяння. Тому контрабанда є кримінально караним діянням з моменту виконання всіх необхідних дій по переміщенню певних предметів через митний кордон.
Даний злочин може бути вчинено лише з прямим умислом. Закон не містить ніякої вказівки на мотиви і мету контрабанди. Це свідчить про те, що зазначені ознаки не впливають на кваліфікацію злочину. Але вони можуть враховуватися судом при призначенні покарання.
Також, на нашу думку, дії осіб, які вчинили контрабанду товарів, можуть утворювати лише ідеальну сукупність злочинів із ст. 212 КК України. Неможливість реальної сукупності злочинів, на наш погляд, може аргументуватись неможливістю обкладення податками забороненої законом діяльності.
Дії осіб, які вчинили контрабанду вилучених з вільного обігу чи заборонених до вивезення (ввезення) товарів, не можуть кваліфікуватись за сукупністю зі ст. 212 КК України, оскільки не можуть бути обкладені податками заборонені законом дії.
Виходячи з вищевикладеного необхідно зазначити, що визначення суб'єктивної сторони злочину в значній мірі впливає на його кваліфікацію, визначає в повній мірі його суспільну небезпеку, а також дає можливість найбільш ефективно розробити та застосовувати превентивні заходи.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 2"
  1. ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...3 ВСТУП ...4 РОЗДІЛ 1. Кримінальна відповідальність за контрабанду: історико-правовий аналіз...15 1.1. Історичні витоки і соціальні передумови виникнення контрабанди...15 1.2. Теоретичні та
  2. Сутність кредитних операцій. Документальне оформлення видачі кредиту.
    висновку від юридичного управління фахівець передає документи службі безпеки банку. Служба безпеки банку перевіряє документи й готує свій висновок. У ньому відображаються такі основні моменти: оригінальність реєстраційних документів; інформація щодо засновників та керуючих осіб позичальника, а також структурних підрозділів - дочірніх підприємств, філій та ін.; інформація про раніше отримані
  3. 1.2 Основні фінансові документи - їх значення для фінансового планування
    висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення
  4. 6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
    висновки та пропозиції. Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані для участі в конкурсах наукових студентських робіт. Курсову роботу з адміністративного права виконують: - студенти денної форми навчання другого курсу факультету державного управління і міжнародно-правових відносин (спеціалі зації "Правове забезпечення управлінської діяльності"); - студенти другого курсу очно-заочної
  5. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    висновки в обов'язковому порядку мають надходити до вищого органу в порядку підпорядкованості. Керівники центральних органів виконавчої влади уповноважені здійснювати і організовувати здійснення контролю у відповідних сферах своєї діяльності, а, отже, і визначати у межах виділених коштів можливість утворення аналітико-контрольних або інформаційно-аналітичних служб, діяльність яких
  6. 38. Дія й дійсність міжнародних договорів
    висновку Відносна недійсність міжнародного договору означає його оспоримость однієї зі сторін. Найчастіше відносна недійсність договору обумовлена помилкою, обманом, підкупом представника держави, порушенням повноважень або конституційних положень при його висновку. Право на заперечування з'являється в держави в тому випадку, якщо порушення певних положень внутрішнього законодавства, що регулюють
  7. 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
    висновку в якій-небудь формі, 1988 р. і ін. Оскільки ці документи були затверджені резолюціями головних або допоміжних органів ООН, вони не є юридично обов'язковими. Однак багато держав втілили положення зазначених документів у своєму національному
  8. 61. Регіональні міжнародні організації
    висновки. З 1 січня 1996 р. у ЄС скасовані всі мита на внутрі-шньоєвропейських кордонах на усі види товарів, а стосовно держав, що не входять у ЄС, провадиться єдина митна політика. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) Організація Північноатлантичного договору (НАТО) створена у відповідності зі ст. 9 Північноатлантичного договору від 4 квітня 1949 року. Підписавши Брюссельський
  9. Об'єкти групофікації
    висновком про тотожність розчленованого цілого. Наприклад, шматок фарного скла, який було знайдено на місці події, і шматки скла, що залишились у фарі автомашини гр. Р., до розчленування складали одне ціле. Якщо ж порівнювані розчленовані об'єкти не зберегли конформності границь (лінії розчленування), то встановлюють схожість властивостей, достатніх лише для класифікаційного висновку - шматок
  10. Групофікація як самостійний метод дослідження
    висновку, що порівнювальні зразки однакові і відносяться до сорту пшениці "Миронівська 808", тобто встановив клас (злакові), рід (пшениця) та вид "Миронівська 808". Дослідження зразків зерна можна було б продовжити і встановити ще декілька збіжних властивостей, розроблених методикою судово-біологічної експертизи, тобто досягти трохи більшої схожості, але не тотожності. Оскільки пшениця, вилучена
© 2014-2022  ibib.ltd.ua