Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
АРИСТОТЕЛЬ. ТВОРИ В 4-х томах. ТОМ 4. ИЗД-ВО ДУМКА, МОСКВА., 1983 - перейти до змісту підручника

12 (X).

Існують три види (eide) державного устрою і рівне число збочень (parekba-seis) 34, що представляють собою хіба розтління (phthorai) першого. Ці види державного устрою - царська влада, аристократія і третій, заснований па розрядах (аро timematOn); саме цьому виду, здається, підходить назва «тимократия», од-35 нако більшість звикла називати його [просто] «державний устрій» (politeia) 35. Краще з них - царська влада, найгірше - тимократия. Ізвра-новь щепіе царської влади - тірашшя; будучи обидві єдино-засадах (monarkhiai), вони досить різні, так як тиранн має на увазі свою власну користь, а цар - користь подданних36. Адже не цар той, хто пе самодостатній і не володіє перевагою з точки 5 зору всіх благ; а будучи таким, він ні в чому по потребує і, стало бути, ставитиме собі цілі підтримку і допомогу пе для себе самого, а для підданих, тому що в іншому випадку оп був би свого роду «царем по жеребу» 37. Тиранія в цьому відношенні протилежна царській владі, так як тіранії переслідує власне благо. І по тиранії помітніше, що це саме худе [серед збочень], так як найгірше протилежно самому кращому, ю Царська влада переходить в тиранію, бо тиранія - це погана якість єдиноначальності, і поганий цар стає тираном. Аристократія [переходить] в олігархію через порочність начальників (arkhai), які ділять [все] в державі всупереч достоїнству, причому всі або більшу частину благ [беруть] собі, 15 а посади начальників завжди [розподіляють] між одними і тими ж людьми , вище всього ставлячи багатство. Тому начальники малочисельні і погані (mokhtheroi), замість того щоб бути самими порядними (epieikestatoi). Тимократия [переходить] в демократію, бо ці види державного устрою мають спільну Грап: тимократия теж бажає бути

[владою] великого числа людей, і при пий все відносяться до одного розряду рівні. Демократія - найменш погане [серед збочень], бо вона незна-2о чительно перекручує ідею (eidos) державного устройства.38

Стало бути, в основному так відбуваються зміни в державних пристроях, тому що такі переходи найкоротші і найпростіші.

Подоби і як би зразки даних [державних устроїв] можна угледіти також в сім'ях, бо відношення (koinOnia) батька до синів має вигляд (skhema) царської влади: батько адже дбає про дітей. 25 Недарма і Гомер кличе Зевса батьком; дійсно, царська влада бажає бути владою батьківською (patri-ke arkhe). А у персів [влада] батька тіранпіческая, тому що вони поводяться з синами як з рабами; тіранніческой є і [влада] господіпа над рабами, бо при цій владі робиться те, що потрібно зо панові. Але дане відношення видається правильним, а [тиранія батьків] у персів - хибною, бо різна влада над різними [по роду] 39. [Спільнота] чоловіка і дружини представляється аристократією, [т. е. владою кращих], бо чоловік має владу згідно достоїнству і в тому, в чому чоловікові слід, а що личить дружині, він їй і надає. Але якщо чоловік 35 розпоряджається [в будинку] всім, він перетворює [їх спільноту] в олігархію, бо робить це всупереч достоїнству і не як кращий [в порівнянні з дружиною]. п <иа Трапляється іноді, що дружини, будучи багатими спадкоємицями, мають владу над мужьямі40; тим самим це влада не по доброчесності, але завдяки багатству і впливу (dynamis), точно так, як при олігархіях. А на тимократию схожі [взаємини] братів: вони адже рівні, за винятком різниці у віці; саме тому, якщо опи набагато відрізняються за віком, між ними вже неможлива братерська дружба. «Демократія» ж буває в будинках без пана (там адже усі рівні), і там, де начальницький немічний і кожному можна [робити, що йому заманеться].

13 (ХІ) 41. У кожному пз державних пристроїв ю дружба проявляється в тій же мірі, що і право [справедливе]. Дружнє розташування царя до тих, над ким він цар, [висловлюється] в преізбитке його благодея-пий; дійсно, підданим on робить добро, якщо тільки, як доброчесний цар, він, немов пабтух, [що переймається] про овець, уважний до пім- [до того], щоб у Піх все було добре. Недарма Гомер назвав І: Агамемнона «пастирем народів» 42. Така і батьківська [влада], але вона відрізняється розміром благодіянь, бо [батько] - винуватець самого існування, що вже відзначається найбільшим благом, а крім того, ще й виховання, і освіти.

Навіть предкам за це воздається, і відношення між батьком і сином, so предками і нащадками, царем і підданими є за природою [ставлення] влади [і підпорядкування] (to аг-khikon). Ці дружби основапи па перевазі, ось чому шанують батьків. Нарешті, і право у одних й інших не однакове, а сообразное достоїнству, але ж і в дружбі.

Дружба чоловіка з дружиною така ж, як і в аристократичному [державі]: вона сообразна чесноти, і кращому [належить] більше благо, і каж-25 дому, що йому личить; так і з правом .

Дружба братів нагадує дружбу товаришів, тому що вони рівні і [приблизно] одного віку, а такі люди, як правило, мають схожі пристрасті і схожі праві. Схожа на цю дружбу і дружба при тимократии, тому що громадяни тяжіють до того, щоб бути рівними і добрими [громадянами], і ось вони пачальствуют по черзі і на рівних підставах, г> о і дружба у них цьому відповідає.

При збоченнях [державних устроїв] як право [справедливе], так і дружба можливі в очеіь малій мірі, і менш за все при найгіршому перекручено-ПІІ, адже при тиранії дружба неможлива зовсім або мало [можлива] . Дійсно, якщо у пануючого і підлеглого немає нічого спільного, пет і дружби, тому що і правосуддя немає, як, наприклад, в я * відносинах майстра до його знаряддю, душі до тіла, гос-1КЯІ: подина до раба. Справді, про всі ці речі піклується той, хто їх використовує, по ні дружби, пі права не може бути по відношенню до неживих предметів. Неможлива дружба і з конем або биком або з рабом в якості раба. Адже [тут] нічого спільного бути не може, тому що раб - одухотворене про знаряддя, а знаряддя - неживий раб, так що як з рабом дружба з ним неможлива, по як з людиною

можлива. Здається адже, що існує якесь право у всякого людини відносно до всякого людині, здатному вступати у взаємини на основі закону та договору (koinonesai nomoy kai synthekes), а значить, і дружба можлива в тій мірі, в якій раб - человек43.

У нікчемних розмірах, таким чином, дружба і правосуддя можливі навіть при тіранпіях, а в демократичних державах більшою степепі, бо у ю рівних багато спільного.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 12 (X). "
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи