| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4 (IV). |
||
|
Прояви, [або ознаки], дружби (ta цвів philika) до оточуючих, по яких і визначаються дружби, схоже, походять з відносини до самого себе16. Справді, другом вважають того, хто бажає блага і робить благо, [справжнє] (tagatha) або позірна, заради іншого, або того, хто бажає в ім'я самого друга, щоб той існував і жив; саме 5 це дано відчувати матерям до дітям і тим з друзів, хто посварився. Л інші визнають другом того, хто проводить з іншим час і разом з ним на одному і тому ж зупиняє вибір або ж ділить з ним горе і радості. І це все теж в першу чергу буває у матерів [в їх відношенні до дітей]. По одному з цих ознак і визначають дружбу. Кожен з даних ознак присутня відносно доброї людини до самого себе (а у решти - в тій мірі, в якій вони такими собі представляються, адже, як уже було сказано 17, чесноти і добропорядному людині в кожному окремому випадку покладено бути мірою): він адже знаходиться у згоді з самим собою і вся душа [його у всіх її частинах] прагне до одних і тих самих речей 18. Далі, він бажає для себе самого того, що є і здається благами (tagatha kai phainomena), і здійснює це у вчинках (бо добродійному властиво старанність в благо), причому [і бажає, і здійснює він це] заради самого себе, а саме заради мислячої частини душі (to dianoetikon), яка, як вважається, і становить [самість] кожного (hoper he-kastos) 1Е. Крім того, він бажає, щоб він сам був живий, цілий і неушкоджений, і насамперед та його частина, завдяки якій він розумний (phronei) 20. Справді, «бути» - благо для доброчесної людини, і кожен бажає власне благ собі, так що ніхто ио вибере для себе володіти хоч всім [благом] за умови, що він стане іншим [істотою] 21 (але ж бог-то якраз і володіє [всім благом]); навпаки, [тільки] за умови, що він залишиться тим, хто є, - ким би оп не був - [людина бажає собі блага]. Отже, оскільки кожен з цих ознак присутня відносно доброго людини до самої себе, а до одного ставляться, як до самого себе (бо друг пана це інший [я сам]), остільки вважається, що й дружба є, якщо є той чи інший ознака, а друзі-ті, в чиїх відносинах є ці [ознаки]. Залишимо поки питання про те, чи можлива чи ні дружба з самим собою. По всій видимості ця дружба можлива, оскільки [душа] складається з двох або більше 35 [[частин], І ще тому, ЩО надмірність У дружбі ncGb порівнюється з [дружбою] до самого себе22. На перший погляд названі [ознаки], здається, є у відношенні до себе у більшості людей, хоча б ці люди були поганими. А в такому випадку при-приватні чи вони до даних [ознаками] в тій мірі, в якій опи самі собі подобаються і представляються собі добрими? Адже ні у одного з остаточно дурних і нечестивих їх все-таки немає, та й не здається, [ніби є]. Навряд чи є ці [риси] у [просто] поганих, бо вони знаходяться в розладі з самими собою і потяги їх звернені до одного, а бажання - до іншого; такі, наприклад, непоміркований: тому, що їм самим здається благом, вони воліють задоволення, хоча б і шкідливі. So |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "4 (IV)." |
||
|
|
||