загрузка...

трусы для полных
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
« Попередня Наступна »

4 (IV).

Прояви, [або ознаки], дружби (ta цвів philika) до оточуючих, по яких і визначаються дружби, схоже, походять з відносини до самого себе16. Справді, другом вважають того, хто бажає блага і робить благо, [справжнє] (tagatha) або позірна, заради іншого, або того, хто бажає в ім'я самого друга, щоб той існував і жив; саме 5 це дано відчувати матерям до дітям і тим з друзів, хто посварився. Л інші визнають другом того, хто проводить з іншим час і разом з ним на одному

і тому ж зупиняє вибір або ж ділить з ним горе і радості. І це все теж в першу чергу буває у матерів [в їх відношенні до дітей]. По одному з цих ознак і визначають дружбу. Кожен з даних ознак присутня відносно доброї людини до самого себе (а у решти - в тій мірі, в якій вони такими собі представляються, адже, як уже було сказано 17, чесноти і добропорядному людині в кожному окремому випадку покладено бути мірою): він адже знаходиться у згоді з самим собою і вся душа [його у всіх її частинах] прагне до одних і тих самих речей 18. Далі, він бажає для себе самого того, що є і здається благами (tagatha kai phainomena), і здійснює це у вчинках (бо добродійному властиво старанність в благо), причому [і бажає, і здійснює він це] заради самого себе, а саме заради мислячої частини душі (to dianoetikon), яка, як вважається, і становить [самість] кожного (hoper he-kastos) 1Е. Крім того, він бажає, щоб він сам був живий, цілий і неушкоджений, і насамперед та його частина, завдяки якій він розумний (phronei) 20. Справді, «бути» - благо для доброчесної людини, і кожен бажає власне благ собі, так що ніхто ио вибере для себе володіти хоч всім [благом] за умови, що він стане іншим [істотою] 21 (але ж бог-то якраз і володіє [всім благом]); навпаки, [тільки] за умови, що він залишиться тим, хто є, - ким би оп не був - [людина бажає собі блага].

Тим часом кожен - це, мабуть, його розуміюча частина (to пооуп), або перш за все вона. І [добропорядний] людина бажає проводити час сам з собою, бо знаходить в цьому задоволення, адже і спогади про вчинені вчинках у нього приємні, і надії па майбутнє добрі (agathai), а такі речі приносять задоволення. І для його думки удосталь є предмети умозрепія (theoremata). І горе, і задоволення він найкраще розділить з самим собою, тому що страждання йому заподіюють і задоволення доставляють у всіх випадках одні й ті ж речі, а пе один раз одне, інший - інше, адже він чужий запізнілого каяття.

Отже, оскільки кожен з цих ознак присутня відносно доброго людини до самої себе, а до одного ставляться, як до самого себе (бо

друг пана це інший [я сам]), остільки вважається, що й дружба є, якщо є той чи інший ознака, а друзі-ті, в чиїх відносинах є ці [ознаки]. Залишимо поки питання про те, чи можлива чи ні дружба з самим собою. По всій видимості ця дружба можлива, оскільки [душа] складається з двох або більше 35 [[частин], І ще тому, ЩО надмірність У дружбі ncGb порівнюється з [дружбою] до самого себе22.

На перший погляд названі [ознаки], здається, є у відношенні до себе у більшості людей, хоча б ці люди були поганими. А в такому випадку при-приватні чи вони до даних [ознаками] в тій мірі, в якій опи самі собі подобаються і представляються собі добрими? Адже ні у одного з остаточно дурних і нечестивих їх все-таки немає, та й не здається, [ніби є]. Навряд чи є ці [риси] у [просто] поганих, бо вони знаходяться в розладі з самими собою і потяги їх звернені до одного, а бажання - до іншого; такі, наприклад, непоміркований: тому, що їм самим здається благом, вони воліють задоволення, хоча б і шкідливі.

Так і інші з боягузів-ю сти чи або з неробства перестають робити те, що, на їхню ж думку, саме для них краще. А ті, хто багато зробили жахливих вчинків і ненависні за порочність (mokhteria), біжать з життя і вбивають себя23. І порочні шукають, з ким разом провести час, уникаючи при цьому самих себе. Справа в тому, що наодинці з собою вони згадують МПНВ огидного 15 [в минулому] і [в майбутньому] очікують інше [таке ж], але з іншими людьми вони забуваються. Не маючи в собі нічого, що викликає дружбу (oyden phileton), вони не відчувають до себе жодного з дружніх почуттів (oyden philikon). Нарешті, такі люди не ділять з самими собою ні радості, пі горя, тому що в їх душі розлад, тобто при воздержапіі від чого-небудь одна 20 частина душі через порочності відчуває прикрість, а інша отримує задоволення, і одна тягне в одну, інша в інший бік, немов хочуть розірвати [на частини] 24. І оскільки неможливо відчувати страждання і задоволення одночасно, то незабаром після [задоволення людина] все-таки страждає від того, що отримав задоволення, і хотів би, щоб цього задоволення у нього пе було: справді, погані люди 25 сповнені раскаянья 25 # Таким чином, виявляється, що погана людина не налаштований дружньо навіть до самого себе, тому що в ньому пет нічого, що викликало б дружбу (phileton). А коли незабаром такий стан занадто злощасно, то і потрібно щосили уникати порочність (mokhteria) і намагатися бути добрим26. Справді, тоді і до себе можна ставитися дружньо, і стати другом для іншої людини.

So

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4 (IV)."
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи