Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
АРИСТОТЕЛЬ. ТВОРИ В 4-х томах. ТОМ 4. ИЗД-ВО ДУМКА, МОСКВА., 1983 - перейти до змісту підручника

VI 1.

При обговоренні Лакедемонского і критського державного устрою, так само як і майже всіх інших державних пристроїв, підлягають розгляду дві сторони: по-перше, відповідають або не відповідають їх законоположення найкращому державному ладу, по-друге, полягає Чи в цих законоположеннях небудь суперечить духу і основному характеру самого їх ладу. 2. Загальновизнано, що в тій державі, яка бажає мати прекрас-35 ний лад, громадяни повинні бути свободпи від турбот про предмети першої необхідності. Але нелегко усвідомити, яким чином це здійснити. Адже Фессалії-ські пенести передка піднімали повстання проти фести-салійцев, точно так само як пілоти проти спартиатов (вони немов підстерігають, коли у них станеться не-ьо щастя). 3. Зате у крітяп ніколи нічого подібного не траплялося. Може бути, це пояснюється тим, що па 1200ь Криті лежать але сусідству міста, хоча і воювали між собою, ніколи не вступали в союз з повсталими, так як це могло заподіяти шкоду їм самим, мають своїх периеков 34. Навпаки, для спартиатов всі сусіди були ворогами: і аргосці, і мессенці, і аркадяпе.

5 Початкові повстання пенестов проти фессалнй-ців відбувалися також внаслідок того, що останні вели ще прикордонні войпи зі своїми сусідами - ахейцями, перребамі і Магнето. 4. Але крім усього іншого самий нагляд за підлеглими представляє, мабуть, важке завдання: як слід з ними обходитися? Якщо розпустити їх, опи пачінают проявляти 10 нахабство і вимагати для себе рівноправності зі своїми панами, якщо ж тримати їх в пригніченні, вони починають зробити замах проти панів і ненавидіти їх. Таким чином, ясно, що ті, у кого так ситуація з ілотами, не придумали найкращого способу поводження з ними. 5. Занадто вільготне становище жінок виявляється шкідливим з точки зору тієї головної мети, яку переслідує [лакедемопскій] Держава ний лад, і ие служить благополуччю (eydaimonian)

держави взагалі. Адже як чоловік і жінка яв-15 ляють частинами сім'ї, так і держава необхідно слід вважати розділеним на дві частини - на чоловіче і жіноче населення. При тому державному ладі, де погано стоїть справа з положенням жінок, половина держави неминуче виявляється беззаконної. Це й сталося в Лакедемоне: законодавець, бажаючи, щоб вся держава в його цілому стало козака-20 ленним, цілком досяг своєї мети по отношепіе до чоловічому населенню, але знехтував зробити це по відношенню до жіночому населенню: жінки в Лакедемоне в повному розумінні слова ведуть свавільний спосіб життя і віддаються розкоші. 6. При такому державному ладі багатство повинно мати велике значення, особливо якщо чоловіками керують жінки, що й спостерігається здебільшого серед живу-25 щих по-військовому войовничих племен, виключаючи кельтів і, може бути, деяких інших, у яких явною перевагою користується співжиття з чоловіками. Здається, небезпідставно надійшов перший міфолог, сочетав Ареса з Афродітою: всі згадані вище племена відчувають, мабуть, велике потяг до любовного спілкування або з чоловіками, або з жінками. 7. У лакедемонян було те ж саме, зо і під час їх гегемонії багато знаходилося у них у віданні женщіни35. І дійсно, в чому різниця: правлять чи жінки, або посадові особи управляються жінками? Результат виходить один і той же. Зухвалість У повсякденному ЖИТТЯ НИ У чому КОРИСТІ 35 не приносить, вона потрібна хіба тільки на війні, але ла-кедемонскіе жінки і тут принесли дуже багато шкоди; це яспо проявилося при вторгненні фиванцев: користі тут, як в інших державах, жепщіни не принесли ніякої , а справили більше смятепіе, ніж вороги. 8. Спочатку вільний спосіб життя лаку-ДЄМОНСКІХ жінок, мабуть, мав підставу, так 40 як чоловіки перебували тоді довгий час поза роди-і270а ни у військових походах, ведучи війни з аргосцями, потім з аркадянами і мессенцамі36. Коли настали спокійні часи, чоловіки, з точки зору законодавця, виявилися пройшли хорошу підготовку благо-5 даруючи тієї військової життя, яку їм довелося вести (ця життя має багато доброчесних сторін). Коли ж Лікург, за переказами, спробував распро-!

Страшіть свої Закоп і на жінок, вони стали чинити опір, так що йому довелося відступити, 9. Такі прнчіпи сталося, а стало бути, і ука-ю занного вище недоліку. Втім, ми досліджуємо не те, хто вдачу, хто винен, але що правнльпо і що неправильно. Ненормальне становище жепщіп не тільки вносить щось неналежне в самий державний лад, як сказано раніше, але до деякої степепі со-15 діє і розвитку користолюбства. 10. Після такого твердження пекоторие стануть, мабуть, з докором вказувати і па нерівномірність розподілу власності: виявилося, що одна частина громадян володіє власністю дуже великих розмірів, інша - зовсім нікчемною.

Тому справа дійшла до того, що земельна власність перебуває в руках небагатьох. Законоположення па цей рахунок також страждають педостат-20 ком: законодавець вчинив правильно, затаврувавши як щось пекрасівое купівлю та продаж наявної власності, але оп надав право бажаючим дарувати цю власність і заповідати її у спадок, а адже наслідки в цьому випадку вийшли неізбежпо такі ж, як і при продажу. І. Жінки володіють майже двома п'ятими всієї землі, так як є значне? 5 число дочок-наследніц37, та й за дочками дають велике придане. Було б краще встановити, щоб за дочками не давалося жодного приданого або давалося придане незначне або помірне ... 38 Тепер батько волеп видати заміж дочку-наследпіцу за кого хоче. І якщо оп помре, не залишивши завеїцапія, то залишився після нього спадкоємець теж може видати ат [придане] тому, кому забажає. Вийшло те, що, хоча держава в змозі прогодувати тисячу п'ятсот вершників і тридцять тисяч тяжеловооруженпих воїнів, їх ие набралося й тисячі. 12. Самі факти свідчать про те, як погано було влаштовано до Лакеде-моне псу ці порядки: одпого ворожого удару держав пе могло винести і загинуло саме через 35 малолюдства39. При перших царях, кажуть, права громадянства давалися і пегражданам, так що в той час, незважаючи па тривалі війни, браку пе було, і у спартиатов пекогда було до десяти тисяч осіб; чи так це чи пе так, по краще, коли держава завдяки рівномірно розподіленим власності рясніє людьми. 13.

Законоположення, що стосуються дітонародження, * про також мають на меті протидіяти браку; шоь законодавець, прагнучи до того, щоб спартиатов було

якомога більше, спонукає громадян до можливо більшій дітородіння. У них існує навіть закон, що батько трьох синів звільняється від військової служби, а батько чотирьох синів вільний від усіх повинностей. І проте ясно, що навіть при возра-5 станемо населення існуючий порядок розподілу земельної власності неминуче повинен збільшувати число бідняків. 14.

Погано йде справа і з ефором. Ця влада відає у них найважливішими галузями управління; поповнюється ж вона з середовища всього цивільного населення, так що до складу уряду потрапляють найчастіше люди зовсім бідні, яких внаслідок їх пе-10 забезпеченості легко можна підкупити, і в колишнє час такі підкупи нерідко траплялися, да і нещодавно вони мали місце в андросском справі, коли деякі з ефорів, спокушені грошима, погубили всю державу, принаймні наскільки це від них завісело40. Так як влада ефорів надзвичайно велика і нодобпа влади тиранів, то й самі царі бували ви-15 змушені вдаватися до демагогічним прийомам, отчого також виходив шкоду для державного ладу: з аристократії виникала демократія. 15. Звичайно, цей урядовий оргап надає стійкість державному ладу, тому що народ, маючи доступ до вищої влади, залишається спокійним; створилося чи такий стан завдяки випадковості, воно надає-20 ся корисним, адже метою того державного ладу, який розраховує на довговічне існування, повинно служити те, щоб всі частини, складові держава, знаходили бажаним збереження існуючих порядков41. Царі бажають цього завдяки надаваному їм шані, люди високого суспільства (kaloi k'agathoi) - завдяки герусии (ізбрапіе на цю посаду є як би нагородою за доброчинець-25 тель), народ - завдяки ефором і тому, що вона поповнюється з усіх. 16. Проте обрання на цю посаду слід було б виробляти з усіх громадян і не тим дуже вже дитячим способом, яким це робиться в даний час. Понад те, ефори виносять рішення з найважливіших судових справах, між тим

як самі вони виявляються випадковими людьми; поет-зо му було б правильніше, якби вони виносили свої вироки не за власним розсудом, по слідуючи букві закону. Самий спосіб життя ефорів не відповідає загальному духу держави: вони можуть жити занадто привільно, тоді як по відношенню до решти існує скоріше зайва строгість, так що 35 вони, пе будучи в змозі витримати її, таємно в обхід закону віддаються чуттєвих насолод.

17. Негаразд у них йде справа і з владою геронтів. Якщо вони - люди порядні й завдяки вихованню володіють якостями, властивими здійсненому людині, то всякий немедленпо прізпает їх користь 40 для держави, хоча б навіть виник сумнів, чи правильно те, що вони є довічними вершителями всіх важливих справ, адже як у толу, так і 1271а У розуму буває старість. Але якщо геронти отримують такого роду виховання, що сам законодавець ставиться до них з недовірою, не рахуючи їх досконалими мужами, то герусия небезпечна для держави.

18. Люди, що займають цю посаду, виявляється, бувають доступні підкупу і часто приносять у жертву 5 державні справи заради угождепія. Тому було б краще, якби вони пе були освобождепи від будь-якого контролю, а тепер це саме так. Правда, на це можна заперечити, що всіх посадових осіб контролюють ефори. Однак ця обставина і дає в руки ефором занадто велика перевага, та й самий спосіб здійснення контролю, на нашу 10 думку, повинен бути іншим. Понад те, і спосіб обрання геронтів щодо оцінки їх гідності теж дитячий; неправильно і те, що людина, яка прагне удостоїтися обрання на цю посаду, сам порається про це, тоді як слід, щоб достойпий запімал посаду незалежно від того, хоче він цього чи не хоче. 19. Тепер же і в цьому відношенні, як рівно і в інших справах, що стосуються державного ладу, законодавцем керувало, мабуть, is одне міркування: він прагнув вселити в громадян честолюбство і хоче грати па ПЕМ ж у справі обрання героптов. Адже ніхто не стане домагатися должпості, не будучи честолюбним. Проте ж і велика частина свідомих злочинів скоюється людьми іменпо внаслідок честолюбства і користолюбства, 20.

Про царської влади - краще чи, щоб вона була в державі, АБО нєт - мова буде В ІНШОМУ 20 месте42. Однак краще з нею буде ситуація справу, в усякому разі, лише коли кожен з лакедемонскіх царів буде ставитися на царство по Оцепки його образу жізні43. Ясно, втім, що і сам законодавець не розраховував на те, щоб можна було зробити царів людьми досконалими, в усякому разі він пе вірить у те, що вони достатньою мірою доблесні мужі. Ось чому разом з ними посилали, в якості-25 ве супроводжуючих, їх особистих ворогів і вважали порятунком для держави, коли між царями відбувалися чвари. 21.

Не можуть вважатися правильними і ті законоположення, які були введені при встановленні сисситий, так званих фидитії. Засоби па влаштування їх повинне давати швидше держава, як це має місце на Криті. У лакедемонян ж кожен зобов'язаний робити внески, незважаючи па те що пекоторие по зо причини крайньої бідності не в змозі нести * такі витрати, так що виходить результат, протилежний наміру законодавця. Последпій бажає, щоб іпстітут сисситий був демократичним, ио при існуючих законоположеннях він виявляється найменше демократичним. Адже брати участь у сис-35 сітіях людям дуже бідним нелегко, між тим як участь у Піх, по упаследовапним уявленням, служить показником належності до громадянства, бо той, хто пе в змозі робити ці внески, не користується правами громадянства. 22.

Що стосується закону про павархах, то його засуджували вже і деякі другіе44, і осуд це цілком грунтовно: він буває причиною чвар; справді, поряд з царями, які є песменяе-40 мимі полководцями, наварха виявилася чи ие другий царською владою.

Проти основної думки [спартанського] законодавця можна було б зробити закид, який висловив шіь Платоп в «Законах»: вся сукупність законів розрахована тільки па одну частину чесноти, саме на військову доблесть, так як вона корисна для придбання господства45. Тому вони трималися, поки вели війни, і стали гібпуть, досягнувши гегемонії: вони не 5 вміли користуватися дозвіллям і не могли зайнятися

яким іншим справою, яка вище военпого справи; 23. Не менше й інша помилка: на їх думку, блага, за які биотся люди, досягаються швидше за допомогою чесноти, ніж вади, і в цьому відношенні вони абсолютно праві; але недобре те, що ці блага ю вони ставлять вище чесноти.

 Погано йде справа у спартиатов і з державними фіпапсамі: коли державі доводиться вести великі війни, його скарбниця виявляється порожньою і внески до неї надходять туго; а оскільки велика частина земельної власності зосереджена в руках Сіар-15 тіатов, то опи і не контролюють один у друга внесення податків. І вийшов результат, протилежний ту користь, яку мав на увазі законодавець: держава він зробив бідним грошовими коштами, а приватних осіб - корисливими. Про Лакедемонского державному устрої сказаного досить; ми відзначили те, що може викликати найбільше Нарека-ний. 

 го 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "VI 1."
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи