загрузка...

трусы для полных
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
« Попередня Наступна »

II 1.

У нашому попередньому міркуванні про види державного устрою ми розподілили їх так: три види правильні - царська влада, аристократія, політія - і три відхиляються від них - тиранія - від царської влади, олігархія - від аристократії, демо-зо кратія - від політії. Про аристократії і царської влади говорилося вище (розгляд найкращого виду державного ладу рівносильно міркуванню саме про аристократії і царської влади та визначення того, що ховається під цими назвами, так як і аристократія і царська влада припускають для свого здійснення наявність чесноти, якої супроводжують сприятливі зовнішні умови ). Було визначено раніше також і те, в чому відмінність аристократії 85 від царської влади і коли державний лад слід вважати царською владою. Залишається, таким обра-восьме, піддати обговоренню той вид державного устрою, який носить загальну назву полі-тин, а також інші, тобто олігархію, демократію і тиранію.

2. Ясно, який з видів, що відхиляються від правильних, є найгіршим і який найближче До нього. Звичайно, найгіршим ВИДОМ буде ТОЙ, який 40 виявляється відхиленням від первісного і самого божественного з усіх видів державного ладу. Царська влада, якщо це не порожній звук, якщо вона існує дійсно, грунтується па ВИСОКОМУ 1289b перевазі царюючого. Таким чином, тиранія, як найгірший з видів державного устрою, відстоїть далі усього від самої його сутності; до неї безпосередньо примикає олігархія (аристократія далеко не те саме, що олігархія); найбільш же помірний з отклоняющихся видів - демократія. 3. У такому ж сенсі висловився раніше одіп з моїх предшественніков3, хоча він мав на увазі пе те, що маємо на увазі ми; на його думку, якщо взяти види державного ладу в зразковому стані, якось: хороша олігархія та інші, найгіршим виявиться демократія, по якщо взяти їх же в зіпсованому стані, то вона - найкраща. 4. Ми ж зі свого боку стверджуємо, що всі ці види держави взагалі неправильні і що не можна сказати, ніби один вид оли-ю ГАРХІ краще іншого, але лише що він мепее поганий порівняно з іншим. Однак тепер розбір всього цього ми залишимо осторонь. Наше завдання полягає насамперед у тому, щоб встановити число відрізняються одіп від іншого видів державного устрою, так як і демократія і олігархія поділяються на кілька різновидів; потім ми визначимо, який вид державного устрою є після най-is кращого найбільш загальним і найбільш прийнятним, і якщо виявиться, що існує будь-якої іншої аристократичний вид правління, добре злагоджений і відповідний для більшої частини держав, то ми досліджуємо і його.

5. Далі ми торкнемося також питання про те, який з остальпих видів для кого прийнятний, тому що легко може виявитися, що для одпіх демократія підходить більш, ніж олігархія, а для інших - навпаки. Після 20 цього слід обговорити, яким чином бажаючий повинен встановити ці державні пристрою, тобто окремі види демократії та олігархії. Нарешті,

після того як ми по можливості коротко викладемо всі ці питання, потрібно буде спробувати дослідити ti те, в чому загибель і порятунок кожного державного +25 ладу і в загальному вигляді, і в його різновидах і від яких переважно причин те й інше залежить.

Ill4 1. Наявність декількох видів державного ладу пояснюється множинністю частин, з яких складається всяка держава. Насамперед, ми бачимо, що всі держави складаються з сімей, потім, з зо цієї маси сімей одні сім'ї, звичайно, бувають заможними, інші - бідними, треті мають середній достаток; з числа заможних і незаможних перші володіють зброєю, другі не обладают5. Простий народ складають у свою чергу землероби, торговці, ремісники; знатні знову-таки розрізняються за 35 ступеня свого багатства і за розмірами належної їм власності, наприклад тримати коней людині небагатій скрутно. 2. Ось чому в стародавні часи в тих державах, сила яких ВВПЗ-вивала на кінноті, був олігархічний лад; за допомогою кінноти вони вели війни зі своїми сусідами. Так було, іаірімер, в Еретрії і Халкиде, а також у Магпесіі па Меандрі і в багатьох інших малоаз-ських державах. До відмінностей, обумовлює багатством, приєднуються ще відмінності по гіроісхожде-1290а іію, по доброчесності, а також з інших подібного роду пріоритетами, па які ми вказували, коли, розмірковуючи про аристократію, говорили про неї як про одну з частин, що складають государство6. Там ми розбирали, скільки необхідних складових частин в кожній державі; з них беруть участь в управ-5 нии або всі, або менша, або більшість.

3. Таким чином, ясна неминучість існування песколькіх видів державного ладу, за характером своїм відрізняються одіп від іншого, так як і зазначені нами складові частини держави розрізняються між собою. Державний лад є порядок в області посад; при ПЕМ всі частини знаходять собі місце або па оспованіі властивостей, властивих 10 їм, або в силу того чи іншого правила, що обумовлює їх рівність з загальної точки зору (я маю на на увазі, наприклад, правило, уравновешивающее або незаможних, або заможних, або спільне для тих в інших) 7.

Таким чином, неминуче виходить стільки ж видів державного ладу, скільки є способів управління залежно від переваг і відмінних властивостей, притаманних складовим частинам держави.

4. Однак головними видами державного устрою, мабуть, є два, - демократія і олігархія, подібно до того як кажуть головним чином про два вітрах - північному і південному, а на інші дивляться як на відхилення від цих двох. Адже аристократію вважає певною олігархією, а так звану политтю - демократією, аналогічно як і з вітрів західний зараховують до північного, а східний - до південного. Так само йде справа, за словами деяких, і з тональністю: і в ній два види - тональність дорійська і тональпость фригийская, а інші поєднання відносяться одні до дорийской тональності, інші - до фригийской. 5. І щодо видів державного устрою звичайно дотримуються зазначеного думки. Але правильніше і краще пропоноване нами поділ, згідно з яким існує два або один вид прекрасного державного устрою, а всі інші види - відхилення від найкращого, подібно до того як є такі ж відхилення і від добре злагодженої тональності; і ми схильні зіставляти олігархічні види правління, яким притаманний деспотизм, з більш напруженим тоном, а демократичні, в'ялі - з ослабленим тоном.

6. Демократію не слід визначати, як це зазвичай роблять деякі в даний время8, просто як такий вид державного устрою, при якому верховна влада зосереджена в руках народної маси, тому що і в олігархіях, і взагалі всюди верховна влада належить більшості; рівним чином і під олігархією не слід розуміти такий вид державного устрою, при якому верховна влада зосереджена в руках небагатьох. Покладемо, що держава складалося б всього-навсього з тисячі трьохсот громадян; з них тисяча були б багатіями і не допускали до правління решти трьохсот - бідняків, але людей свободнорожденних і у всіх відносинах подібних тій тисячі. Чи наважиться хтось стверджувати, що громадяни такої держави користуються демократичним ладом? Точно так само, якби Нема-»Гії бідняки мали владу над більшістю заможних, ніхто не назвав би такого роду лад оли-40 гархіческім, раз інші, будучи багатими, не мали б почесних прав. 7. Отже, скоріше варто назвати 12 »оь демократичним ладом такий, при якому верховна влада знаходиться в руках свободнорожденних, а олігархічним - такий, коли вона належить багатим, і лише нагоди потрібно приписати те, що одних багато, а інших небагато. Ну а якщо б посади, як це стверджується деякими щодо Ефіопії, рас-5 пределяет по росту, або за красою, чи була б це олігархія? А адже красивих і високих буває не очепу багато. 8. Ні, такими ознаками не може бути визначена досить точно сутність олігархії та демократії. Зважаючи на те що і демократія і олігархія містять в собі багато складових частин, то в розмежуванні їх слід піти далі і визнати, що олігархічним не можна вважати і такий лад, при ко-ю тором меншість свободнорожденних панує над більшістю несвободнорожденних, що, як ми бачимо, було, наприклад, в Аполлонії на Іонійському морі і на Фере. В обох цих державах почесними правами користувалися ті, хто вирізнявся своїм шляхетним походженням і був нащадком перших поселенців в цих державах; вони, зрозуміло, становили меншість серед маси населення. Не можна вважати демократичним і такий лад, при якому користуються привілейованим становищем багатії благо-15 даруючи того, що вони складають більшість; так було в давнину в Колофоне, де переважна частина громадян до війни з лідійцями придбала велику нерухому власність. Таким чином, демократією слід вважати такий лад, коли свободнорожденниє і незаможні, складаючи більшість, мають верховну владу в своїх руках, а олігархією - такий лад, при якому влада знаходиться в руках людей 20 багатих і благородного походження і утворюють меншість.

9. Ми вказали, що існує кілька видів державного устрою, в з'ясували, від чого це залежить. Але що цих видів таки більше, ніж перелічених, і які вони і чому - про це ми і будемо говорити, взявши за вихідний пункт те, що було зазначено раніше. Ми погодилися з тим, що всяке го-сударство містить в собі не одну складову частину, а декілька. Припустимо, ми побажали б разо-25 братися в окремих видах тваринного царства; в такому випадку ми спершу відокремили б те, що необхідно повинно мати всяке тварина, наприклад органи чуття, органи для прийняття їжі і для її переварювання, тобто рот і шлунок; далі ми відокремили б ті частини, за допомогою яких тварина рухається. 10. Якби у тварин були тільки перераховані нами органи, але різні (наприклад, кілька разів-зо особистих видів рота, шлунка, органів чуття, руху), то залежно від числа, що виходить при поєднанні цих відмінностей, неминуче вийшло б і кілька різновидів тварин , так як немислимо, щоб одне і те ж тварина мала кілька різновидів рота, вух і тому подібного.

Таким чином, якщо зіставити всі можливі поєднання цих різновидів, то вони і утворюють види тваринного царства, і цих видів виявиться стільки, скільки є поєднань необхідних органів. 11. Те ж саме прило-жімо і до зазначених видів державного устрою. І держава, як на це неодноразово указивалось9, має не одну, а багато складові частини. Одна 40 з них - народна маса, яка виробляє продукти пі-mt * тания; це так звані хлібороби. Друга - так звані ремісники, що займаються мистецтвами, без яких неможливо саме існування держави; з цих мистецтв одні повинні існувати в силу необхідності, інші служать для розкоші або для того, щоб прикрасити життя. Третя частина - торговці, а саме ті, хто займається купівлею 5 і продажем, оптовою та роздрібною торгівлею. Четверта частина - поденники, п'ята - військові. Існування останніх Проте необхідно, ніж існування згаданих вище, якщо держава не бажає опинитися під владою тих, хто па нього нападає. Ми допустили б неможливе, якби вважали, що держава, по природі рабське, гідно називатися державою, адже держава є щось само-ю тяжіє, рабство ж несумісне з самодовле-ням.

12. У «Державі» 10 питання це розроблений ост-»роумно, але в недостатній мірі. Саме, Сократ го-»ворит, що необходимейших складових частин у дер * дарства чотири: він називає ткачів, хліборобів, 15 шкіряників і платників; але так як цього надає * ся недостатньо для самодостатнього існування держави, він приєднує до них ковалів і пастухів, іасущіх необхідні для домашнього вжитку стада, а понад те, додає оптових і роздрібних торговців. Всі вони, на думку Сократа, заповнюють собою перша держава, начебто всяка держава утворюється лише заради задоволення насущних потреб, а не заради прекрасного існування і ніби для держави в рівній мірі потребни як 20 кожум'яки, так і хлібороби. 13. Військових же він вводить пйшь з моменту розширення території і після того, як держава, увійшовши в зіткнення з сусідами, повинне буде пача з ними війну. Але чи буде чотири або скільки завгодно частин в державі, все-таки виявиться потреба в такій людині, який вирішував би судовим порядком тяжби.

Якщо вважати душу у одушевленого істоти ча-25 етью більш важливою, ніж Гело, то і в державу душу має визнати більш важливою, ніж все що відноситься лише до задоволення його насущних потреб. Л цією душею держави є военпио і ті, на кого покладено відправлення правосуддя при судебпом розгляді; понад те, радяться про державні справи, в чому і знаходить своє вираження політична мудрість. І для справи досить байдуже, Нодель чи ці функції серед тих або 30 інших осіб, або ж вони об'єднані в руках одних і тих же: адже і служити воїнами, і обробляти землю вачастую доводиться одним і тим же людям. 14. Тому якщо і те й інше слід визнати необхідними складовими частинами держави, то ясно, що і військові є необхідною частью11. Сьому частину становлять ті, хто служить державі своїм майном і кого ми взагалі називаємо <85 заможними. Восьму частину утворюють ті, хто служить народу, тобто займає державні посади (без посадових осіб існування держав немислимо); необхідно мати таких людей, які могли б бути посадовими особами, виконувати державні повинності або пепреривно, або з дотриманням черги. Залишаються ще ті частини, про які ми щойно говорили, іменпо зодягнені законосо-віщальними функціями і творять суд між ТЯ-40 жущіміся. Раз у державах повинні бути прекрасно і правомірно представлені влади законосовещательное І судова, необхідно, щоб носії ЦИХ 1201} влади володіли чеснотою, яка свойственпа політичної діяльності. 15. Багатьом здається, що інші функції можуть належати одним і тим же особам, що, наприклад, одні й ті ж можуть бути і воїнами, і землеробами, і ремісниками, а понад те, і членами ради та суддями; так як всі 5 ці особи мають на увазі досягнення чесноти, то вони і можуть займати більшу частину посад. Але одні й ті ж люди не можуть бути одночасно бідними і багатими, ось чому ці частини держави, тобто багаті й незаможні, і визнаються його істотними частинами. І так як одні з Піх здебільшого на ділі становлять меншість, а інші - болипін-о ство, то ці частини і опиняються в державі діаметрально протилежними одна інший, так що в залежності від переваги тієї чи іншої встановлюється і відповідний вид державного устрою. Тому і здається, ніби існують тільки два види державного устрою: демократія і олігархія.

 Про те, що існує кілька видів державного устрою і в силу якихось причин, сказано раніше. Тепер поговоримо про те, що існує не-15 скільки видів демократії та олігархії. 

загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "II 1."
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи