Головна |
« Попередня | Наступна » | |
IV 1. |
||
Ми повинні тепер звернутися до розгляду того, який характер приймають державні перевороти стосовно кожного з видів дер-20 жавного ладу, згідно нашому підрозділу. У демократіях перевороти найчастіше викликаються неприборканістю демагогів, які, з одного боку, шляхом помилкових доносів у приватних справах на заможних людей змушують цих останніх згуртуватися (адже загальний страх об'єднує і найлютіших ворогів), а з іншого боку, нацьковують на них народну 25 масу. Правильність цього зауваження можна було б підтвердити багатьма прикладами. 2. Так, на Косі демократія впала, після того як там з'явилися паскудні демагоги, а знати об'едінілась20. Те ж саме на Родосі: демагоги взяли на себе управління державними фінансами та стали перешкоджати виплаті грошей, заборгованих державою тріерархам21; послід-зо ня були змушені згуртуватися між собою зважаючи грозивших ним судових розглядів і скасувати демократію. Скасована була демократія і в Герак-лее22; негайно ж після заснування цієї колонії утискає демагогами знати віддалилася у вигнання, потім вигнанці об'єдналися і, повернувшись, 35 скасували демократію. 3. Подібним же чином скасована була демократія і в Мегарах: демагоги вигнали багатьох знатних, щоб мати можливість конфіскувати їхнє майно; вигнанців цих набралося багато; повернувшись, вони перемогли демократів у битві і встановили олігархію. Те ж трапилося в ізо5а Кімі при демократії, яку скасував Фрасімах23; Майже таким же чином, як виявляється при найближчому розгляді, відбувалися державні перевороти і в інших місцях. Те демагоги, бажаючи підлеститися до народу, починають гнобити знатних і тим самим спонукають їх повстати, або вимагаючи раз-5 справи їх майна, або віддаючи доходи їх иа державні повінності24; то вони наводять на багатих ізвети, щоб отримати можливість конфіскувати їхнє майно. 4. У стародавніх, коли демагог ставав разом з тим і воєначальником, державний лад переходив в тірапнію; чи не більша частина древпіх тиран-нов походила з демагогів. Причина, чому раніше це траплялося так, а тепер не буває, полягає в наступному: тоді демагоги були з середовища полководців (майстрів по частині красномовства не було), тепер же, з розквітом ораторського мистецтва, демагогами стають ті, хто вміє червоно говорити; але так як у військовій справі вони недосвідчені, то і не намагаються стати тиранами, а якщо що-небудь подібне і трапляється, то хіба тільки на короткий час. 5. У колишні часи тиранія виникала частіше, ніж тепер, ще й тому, що в руках деяких осіб зосереджувалися великі повноваження; так, в Мілеті тиранія виникла з пританий (Прітан відав багатьма важливими справами) 25, а також внаслідок того, що і міста були тоді невеликі, простий народ жив на полях, без відпочинку займався своєю роботою і, таким чином, передміхурова народа26, коли вони володіли військовими талантами, прагнули до тиранії. Але цього досягали все вони тому, що користувалися довірою народу, а засіб придбати довіру полягало в тому, що вони оголошували себе ненависниками багатих. Так, в Афінах Пісістрат домігся тиранії, вступивши в розбрат з педіакамі; Феаген в Мегарах - побивши худобу заможних людей, захоплений їм на пасовищі біля річки; Діонісій - після того як він звинуватив Дафнея і багатіїв і завдяки цій ворожнечі повірили, що він відданий народу27 . 6. Зустрічається також і перехід від батьківською демократії до современной28. Там, де посади заміщуються шляхом обрання, не на підставі майнового цензу, а вибирає народ, демагоги, прагнучи захопити посади в свої руки, досягають того, що народ стає вище самих законів. Цілющим засобом до знищення або ослаблення цього зла може служити те, щоб при виборах посадових осіб голосування відбувалося за окремими филам, а не поголовно. Ось з яких причин відбуваються державні перевороти в демократіях. V 1. Два найбільш помітних приводу, переважно провідних до краху олігархій: перший -. Ррітесненіе олігархами народної маси; в цьому випадку будь стає передміхурова, особливо якщо 40 виявиться, що такий вождь сам належить до середовища олігархів, як це було на Наксосі, де таким ока-ізо5ь зался Лігдамід, став згодом наксосскім ти-ранном. 2. Також і незгоду один з другом29 подає привід до чвар. Іноді крах державного ^ троя викликають люди заможні, але не займають посад, коли лише дуже небагато мають почесні права, як це мало місце в Массалії, в 5 Істрі, в Гераклее і в інших державах. Тут люди, які не мали доступу до посад, порушували хвилювання доти, поки доступ до них не отримали спочатку старші брати, а потім у свою чергу і молодші. (Справа в тому, що в деяких місцях не можуть одночасно займати державні посади 10 батько п син, в інших - старший і молодший брати.)) В результаті в Массалії олігархічний лад наблизився до політії, в Істрі олігархія зрештою звернулася в демократію, а в Гераклее30 владу від небагатьох перейшла в руки шестисот громадян. 3. У Кніді олігархія була повалена, після того як серед знатних виникли чвари, пов'язані з тим, що тільки деякі з їх числа мали доступ до правління і, як is тільки що було згадано, син не допускався, якщо на посаді був батько, а з братів , якщо їх було кілька, допускався тільки старший. Скориставшись цією ворожнечею, народ, вибравши собі предстателя зі знатних, напав на них і здобув перемогу, адже взаємні чвари завжди ведуть до слабкості. 4. Точно так само і в Еріфрах31 при олігархії Басилідів в го давнішні часи, хоча перебували при владі прекрасно пеклися про державні справи, народ, незадоволений тим, що ним керують небагато, Вимірюв державний устрій. Олігархії відчувають потрясіння самі по собі також через честолюбства тих, хто займається демагогією. Демагогія при цьому буває двоякого роду. Іноді в середовищі самих олігархів, 25 бо, хоча б останніх було зовсім небагато, все ж серед них знайдеться демагог; так, наприклад, в Афінах серед Тридцяти Харикл придбав силу, демагогічно запобігаючи перед ними, або серед Чотирьохсот Фриних. 5. Іноді самі олігархи займаються демагогією серед черні, Так, наприклад, в Ларисі варти громадян, обрання яких залежало від черні, зани-зо мались демагогічною діяльністю, і взагалі в тих олігархічних державах, де посадових осіб обирають не ті, з кого обираються посадові особи, але де виборцями є важкоозброєні або простий народ, а обрання на посаду обумовлено великим майновим цензом або приналежністю до гетеріям32, як це мало місце в Абідосі, також там, де суди поповнюються не з числа правлячих громадян, останні демагогічно запечи-35 вають перед судом і виробляють державний переворот, як в Гераклее Понтійської. 6. Державний переворот відбувається і в тому випадку, коли в олігархіях влада зосереджується в руках ще меншої кількості осіб. Прагнучи зберегти рівність, скривджені змушені вдаватися до сприяння народу. Відбуваються державні перевороти в олігархіях і тоді, коли олігархи, ведучи 40 розпусне життя, розтрачують своє майно адже такі люди прагнуть провести нововведення і або самі намагаються захопити тіранніческую владу, або ізоса підготовляють до цього будь-кого іншого; так, наприклад, Гіппарін в Сіракузах34 - Діонісія. У амфі-поле пектени по імені Клеотім поселив в місті вихідців з Халкіду, а коли вони прибули, підняв їх проти заможних людей. Точно так само на Егіна той, хто вів переговори з Харет, спробував за тією ж 5 самої причини призвести державний переворот35. 7. Іноді олігархи пробують негайно ж порушити в народі той чи інший рух, іноді вони розкрадають суспільне добро, внаслідок чого починають чвари проти ніх36 або подібні їм, або ті, хто вступає в боротьбу з розкрадачами, що мало місце в Аполлонії Понтійської. 8. Олігархія руйнується і в тому випадку, коли в ній утворюється інша олігархія. Буває це тоді, коли при нечисленність повноправних громадян до заняття вищих посад допускаються не всі ці НЕ-15 багато. Це трапилося колись в Еліді; державою управляли олігархи, і з їх числа лише дуже небагато ставали геронтамі37, так як їх було дев'яносто і вони займали свою посаду довічно; обрання ж відбувалося по династическому зразком зразок виборів спартанських геронтів. 20 вересня. Крах олігархій може статися і у воєнний і в мирний час. Під час війни олігархи виявляються вимушеними, не довіряючи народу, користуватися найманими воїнами, і той, кому вони їх вручать, часто стає тірапном, як, наприклад, в Коринті Тімофан; а якщо їх буде декілька, то вони 25 самі домагаються для себе династичної власті38 ; іноді, втім, лякаючись цього, надають і народній масі участь у державному управлінні, так як їм без сприяння народу не обійтися. Під час миру олігархи внаслідок взаємної недовіри один до одного доручають військову охорону найманим воїнам і їх начальнику, що є посередником між ворогуючими; останній іноді стає володарем зо тих і інших. Так сталося в Ларисі з Сімом в правління Алевадов39 і в Абідосі під час панування там гетер, одпой нз яких керував Іфіад. 10. Чвари відбуваються також через те, що одні з олігархів відкидають шлюбні пропозиції інших олігархів або надходять вороже при судових розглядах. Наприклад, чвари через невдалі- 35 ся сватання, зазначені вище. Між іншим, і олігархію вершників у Еретрні поламав Діагор, ображений при сватанні. Через судового вироку відбулося обурення в Гераклее40 і у Фівах: у Ге-раклею на Еветіона, а у Фівах на Архія було пало-жепо наказапіе за звинуваченням у перелюбстві, правда i30Gb заслужене, але наведене у виконання упередженим чином: політичні протівпікі Еветіона і Архія так далеко зайшли в свою ворожнечу, що виставили їх на міській площі з колодками на шиї. 11. Багато олігархії були повергнуто внаслідок того, що вони носілп занадто деспотичний характер, чим і викликали раздражепіе проти себе з боку деяких користувалися усіма правами 5 осіб. Так було з олігархіями в Кніді і на Хіосі. Державні перевороти в так званої політії і в олігархіях, в яких призначення на посаду членів ради, суддів, а також і на інші обумовлено майновим цензом, залежать іноді і від простої випадковості. Часто при раніше встановленому стосовно до відповідних обставинам ценз, так ю що на підставі його в олігархіях дійсно небагато, а в політ середні громадяни брали участь у державному управлінні, потім, коли настає благоденство в державі, завдяки чи світу або яким-небудь іншим сприятливим обставинам , одне і те ж майно виявляється в кілька разів перевищує ценз, так що всі громадяни повинні отримати доступ до всього. У такому випадку пе-15 реворот скоюється або поступово, помалу, безшумно, або ж швидше. 12. Ось причини, за якими в олігархіях відбуваються перевороти і чвари. При цьому треба зауважити взагалі, що демократії та олігархії переходять іноді не в відповідно їм протилежний лад, але в однорідний; наприклад, з демократій і олігархій, 20 обмежених законами, народжуються необмежені демократії та олігархії, і навпаки.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " IV 1. " |
||
|