| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
II 1. |
||
|
З чотирьох видів демократії найкращим є, як про це сказано в попередніх міркуваннях, той, який займає по порядку перше місце; до того ж цей вид демократії та найдавніший з усіх. Я називаю його першим відповідно до природного діленням народонаселення. У самому 10 справі, найкращим видом народу є землеробський; тому й можливо буває насаджувати демократію там, де народна маса живе землеробством або скотарством. Не володіючи значною власністю, люди не пмеют там дозвілля часто влаштовувати народні збори. Маючи в своєму розпорядженні всім необходімим7, вони займаються своєю справою і не піклуються про справи по-15 сторонніх8; їм приємніше працю, ніж заняття політикою і управлінням там, де отримання посади не пов'язане з великими матеріальними вигодами. Адже люди в масі своїй більше прагнуть до прибутку, ніж до пошани. 2. Це доводиться тим, що вони в старовину переносили тиранії, а в даний час терплять олігархії, аби тільки ніхто не заважав їм 20 займатися своєю справою і не відбирав у них нічого; за цих умов одні з них швидко багатіють, а інші не відчувають потреби . Понад те, якщо у них і є деякий честолюбство, їх потреба задовольняється правом брати участь у виборах і приймати звіт. Якщо ж у деяких демократичних державах, як, наприклад, в Мантінєє, вони і не беруть участь в обранні посадових осіб, а беруть участь по черзі 25 лише деякі виборні зі складу громадян, але всі приймають участь в обговоренні, то і це цілком задовольняє більшість (той лад, який колись був у Мантінєє, слід визнати також одним. із видів демократії). 3. Для тієї демократії, про яку сказано вище, і корисним і звичайним є наступний порядок: весь народ бере участь у виборах посадових осіб, у прийнятті звітів від них, відправляє обов'язки суддів, але вищі посади заме-зо щаются шляхом вибору і на підставі майнового цензу, причому, ніж посада вища, тим більше ценз; або ж жодна посада не заміщається на підставі цензу, але беруться до уваги лише здатності человека9. Держава, має такого роду пристрій, зрозуміло, буде мати гарне правління, так як посади завжди будуть займати найкращі громадяни відповідно до волі народу, не живлячої за-35 вісті до порядних людей. Порядні і знатні залишаться задоволені таким порядком, тому що вони не перебуватимуть під управлінням інших, які гірше їх, а управляти вони будуть справедливо, так як контроль над їх діяльністю належатиме іншим. 4. Бути в деякій залежності від інших і не мати можливості робити все, що тобі заманеться, - справа корисна: адже надання каждо-40 му можливості вступати за його бажанням не може оберігати проти того дурного, що закладено в кожному ш9а людині. І таким чином неминуче виходить те, що найбільш корисно в державі, - правлять порядні люди, найменш схильні впадати в помилки, а народна маса пі в чому не терпить приниження. Ясно, що цей вид демократії є найкращим і за якою 5 причини: тому що при ньому народ володіє певними якостями. 5. Для того щоб зробити населення землеробським, безперечно, корисні деяких законів, виробок танпие в стародавній час у багатьох державах: забороняється придбавати землю понад певної міри або взагалі, або починаючи від певного місця в напрямку до міста і акрополю. У багатьох го-ю Сударства в стародавній час законом заборонялося продавати початкові наділи. Ту ж мету переслідує і приписуваний Оксилен 10 закон, за яким певна частина належить кожному землі не дол-жпа віддаватися під заставні зобов'язання. 6. Та й нині можна уникнути зловживань, якщо скористатися Закоп афітейцев, який при-15 придатний для зазначених вище цілей; справа в тому, що при значній кількості населення вони мають мало землі і, проте ж , всі займаються землеробством; земельну власність вони піддають оцінці не всю, але ділячи її на такі частини, щоб навіть майно будинків перевищувало законний ценз. 7. Після землеробської народної маси найкращий народ той, де люди є пастухами і живуть скотарством. Останнє у багатьох відношеннях близько до землеробства; і для військової служби ці люди опиняються внаслідок свого способу життя найбільш придатними: вони корисні для неї і завдяки своїй фізичному загартуванню, і завдяки тому, що можуть довго залишатися під відкритим пебом. Інші види на-25 рідної маси, з яких складаються інші демократії, майже все гірше цих, адже самий спосіб життя їх дурний і ні одна з тих справ, якими займається маса, що складається з ремісників, торговців, поденників, не має нічого спільного з чеснотою . До цього додається ще та обставина, що всі такого роду зо люди, постійно виступаючи на площі і в місті, з легкістю, так сказати, влаштовують народні збори. Навпаки, землероби, «розсіяні по державної території, рідко зустрічаються один з одним, та й не потребують такого роду зустрічах. 8. Там, де територія держави розташована таким чином, що орна земля знаходиться на великій відстані 85 від міста, легко можна влаштувати і хорошу демократію, і політик). Народна маса в таких випадках буває змушена селитися па полях; це веде до того, що, якщо навіть і є міська чернь, вона все-таки не може отримати переважання в народних зборах таких демократій 11 без народної маси, що живе на території держави. Тепер сказано, як слід влаштовувати найкращу 40 і першу демократію; ясно також, як слід влаштовувати і інші види демократії: доводиться крок шукай, за кроком відхилятися від найкращої демократії, по треба завжди відстороняти гірші частини паселенія від участі в управлінні. 9. Що стосується крайньої демократії, при якій всі беруть участь у державному управлінні, то не кожна держава в змозі виносити її, та й протриматися їй довго нелегко, якщо тільки вона ие скріплена законами та мораллю громадян (про те ж, що веде до краху і цього та інших вндов державного устрою, майже все вже сказано раніше). Щоб встановити цю демократію і надати сили народу, які стоять на чолі її звичайно приваблюють в число громадян можливо більшу кількість людей і дають права громадянства не тільки закононародженим, а й незаконнонародженим, і тим, у кого один із батьків - або батько, або мати - громадяни ; адже всі вони більше підходять для такого роду демократії. 10. Так звичайно надходять демагоги. Насправді ж слід допускати таких людей до числа громадян до тих пір, поки народна маса але перевищуватиме загального числа знатних і середніх. Далі цього ЙТИ не слід, так як, опинившись у більшості, ті внесуть більше безладу в державний лад; знатні, і так вже насилу переносять такого роду демократичний лад, прийдуть в ще більше роздратування, а це і послужило в Кі-рене причиною внутрішніх заворушень 12. На невелике зло можна і не звертати уваги, але, якщо зло стане зростати, воно швидше кинеться в очі. 11. Для такої демократії корисні, далі, і ті встановлення, якими скористався в Афінах Клісфен 13 з метою посилення демократії, так само як і засновники демократичного ладу в Кнрене. Слід вводити нові філи і фратрії, притому збільшити їх число; з іншого боку, слід приватні святині об'єднати в невелику кількість святинь загальних і взагалі придумати так хитро, щоб усі громадяни якомога більше перемішалися між собою, а колишні з'єднання розпалися. 12. Разом з тим всі заходи, до яких вдаються тирани, мабуть, характерні і для демократії. Я маю на увазі, наприклад, вільне існування рабів (що до певної міри могло б бути корисним), жінок, дітей, надання кожному свободи жити як йому завгодно. Все це буде вельми сприяти зміцненню такого державного ладу, так як для більшості приємніше жити, не дотримуючись порядку, ніж підкоряючись здоровому глузду. 577 19 Аристотель, т. 4
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "II 1." |
||
|
|
||