Так як у природі речей немає нічого краще розумного порядку, то на всякому такому бенкеті співтрапезники (яких зазвичай бувало не більше числа муз і не менш числа грацій, а найкраще стільки, скільки одиниць в числі планет) за жеребом обирали зі свого середовища начальника, який повинен був встановлювати, як пити і як сперечатися, і називався також сімпозі-архом, верховним суддею, царем, вождем, батьком обіду, владикою бенкету, магістром (звідки magisteria Цицерона) і, згідно Варрону, modiperator.
Тому Юпітер шанувався під іменем Sodalitius як тлумач товариського права і найсправедливіший суддя. Хто хоче познайомитися з тим, якими талантами повинен володіти хороший сімпозіарх, нехай прочитає на дозвіллі четвертий питання першої книги «Гостей» Плутарха, де мова йде більше про закони бенкету, ніж про закони міркування. Бенкети ці були урочна або позаурочний, розкішними і скромнішими, але пальму першості завоювали ті, які у Гермогена3 носять назву сократичних та опису яких залишили нам два славнозвісних учня божественного Сократа - Платон і Ксенофонт.
|