Головна |
« Попередня | Наступна » | |
10.2. Загальна характеристика і класифікація корисних копалин |
||
Все викопні речовини (тверді, рідкі та газоподібні) і геотермальна енергія зосереджені у верхніх шарах земної кори. Числова оцінка середнього вмісту хімічних елементів у надрах Землі, різних типах гірських порід виробляється з використанням кларка даної речовини (виражається у відсотках, в г / т та ін.) Більше 99% маси земної кори становлять кларки наступних елементів: кисню - 47%, кремнію - 29,6, алюмінію - 8,05, заліза - 4,65, кальцію - 2,96, натрію - 2,50, калію - 2, 5, магнію - 1,87%. Знання кларков важливо при пошуках і промислової оцінки родовищ корисних копалин. Корисної копалини (мінеральної сировиною) прийнято називати природне мінеральне утворення земної кори неорганічного й органічного походження, яке може бути використане в народному господарстві. Поклади гірських порід, які збагачені одним або декількома мінералами (незалежно від їх практичної цінності), отримали назву просто мінеральних (геологічних) родовищ. Ті з них, які представляють природні скупчення корисних копалин, за кількістю, якістю та умовами залягання придатні для промислового та іншого господарського використання, називаються родовищами корисних копалин. Мінеральні скупчення з невеликими запасами або бідними рудами (що робить розробку економічно недоцільною) прийнято розглядати як рудопроявления. У разі удосконалення техніки видобутку та вилучення корисних компонентів рудопроявления можуть перейти в розряд промислових родовищ. Корисні копалини, залежно від галузі господарського застосування, поділяються на групи: ? паливно-енергетичну (нафту, природний газ, викопне вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди); ? рудну, що є сировинною основою чорної і кольорової металургії (залізна і марганцева руди, хроміти, боксити, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, вольфрамові, молібденові, олов'яні, сурм'яні руди, руди благородних металів тощо); ? гірничо-хімічної сировини (фосфорити, апатити, кухонна, калійні і магнезіальні солі, сірка та її сполуки, барит, борні солі, бром і йодовмісні розчини); ? природних (мінеральних) будівельних матеріалів і нерудних корисних копалин, до яких примикають виробні, технічні та дорогоцінні камені (мармур, граніт, яшма, агат, гірський кришталь, гранат, корунд, алмаз та ін.); ? гідромінеральні (підземні прісні і мінералізовані води). Угрупування мінерально-сировинних ресурсів носить умовний характер, оскільки області господарського використання одних і тих же корисних копалин можуть бути різними. Кількісна оцінка мінеральних ресурсів виражається запасами корисних копалин, виявлених і розвіданих. Величина розвіданих запасів мінеральної сировини змінюється залежно від розмірів видобутку корисних копалин, ступеня хіба-даності (приросту розвіданих запасів), а також від розвитку геологічних знань про будову земної кори і можливих концентраціях корисних копалин в різних її частинах. Дані геологічної розвідки дозволяють обчислювати обсяг тіл корисних копалин, а при множенні обсягу на щільність визначаються запаси корисних копалин у ваговому обчисленні. При підрахунку запасів рідких і газоподібних корисних копалин крім об'ємного методу застосовується спосіб розрахунку по притоках в свердловинах. Для деяких родовищ корисних копалин, крім того, підраховується кількість містяться в них запасів цінних компонентів, наприклад, запаси металів в рудах. Запаси корисних копалин в надрах землі вимірюються в кубічних метрах (будівельні матеріали, горючі гази та ін.), в тоннах (нафта, вугілля, руда), у кілограмах (благородні метали), в каратах (алмази). Величини запасів корисних копалин володіють різною достовірністю їх підрахунку, залежної від складності геологічної будови родовищ і детальності їх геологічної розвідки. За ступенем достовірності визначення запасів вони поділяються на категорії. У країнах СНД, як і в колишньому СРСР, діє класифікація з поділом на чотири категорії: А, В, Сх і Сг. Запаси категорії А є найбільш розвіданими, з точно визначеними межами залягання і цілком підготовленими для видобутку. До категорії В належать попередньо розвідані запаси корисних копалин з приблизно визначеними межами залягання. У категорію Сг включають розвідані в загальних рисах родовища з запасами, підрахованими за допомогою екстраполяції геологічних даних. До категорії Сг відносяться перспективні запаси, виявлені за межами розвіданих частин родовищ. Як правило, дані про запаси корисних копалин категорій А і В викорис 153 152 зуются при розробці поточних планів і прогнозів розвитку народного господарства. Решта категорії запасів (С1 і С2) учи ^ ховуються при обгрунтуванні довгострокових прогнозів, плануванні геологорозвідувальних робіт. Запаси корисних копалин поділяють також по їх придатності для використання в народному господарстві на балансові і позабалансові. Економічна оцінка корисних копалин, як і інших видів природних ресурсів, грунтується на обчисленні диференціальної ренти, яка тут отримала назву диференціальної гірничої ренти. Основним оцінним показником є показник експлуатаційної цінності ресурсів. Він являє собою грошовий вираз максимально можливого народногосподарського економічного ефекту, принесеного даним видом ресурсів. Експлуатаційна цінність природного ресурсу визначається як різниця між величиною грошової оцінки продукції, отриманої з ресурсу, і прямими витратами на його видобуток і переробку. Найважливіший принцип економічної оцінки корисних копалин - дотримання народногосподарських інтересів при виборі оптимального варіанту використання ресурсів. Тут передбачається, насамперед, комплексне їх освоєння, максимальне зниження втрат при видобутку і переробці, дотримання природоохоронних заходів. Розрахункова грошова оцінка (ир) родовища корисних копалин проводиться за формулою ЕР = | [(2-С) а-К ^> - (10.1) де В - видобувні запаси в перерахунку на кінцеву продукцію; Т - термін відпрацювання запасів; Комерсант - замикають витрати для даного району (або по країні в цілому) на кінцеву продукцію, тобто гранично допустимі витрати на приріст виробництва даної продукції гірничої промисловості на прогнозованому відрізку часу (у певних умовах функції замикає витрат можуть виконувати світові ціни); С - розрахункові поточні експлуатаційні витрати на одиницю кінцевої продукції, а - коефіцієнт обліку фактора часу, включаючи розрахунковий термін експлуатації оцінюваного родовища (розраховується за особливою формулою); Кпріг - майбутні капітальні вкладення, пов'язані з розвідкою, розробкою, переробкою одиниці річний кінцевої продукції з урахуванням чинника часу (тобто наведені до року оцінки). 154
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "10.2. Загальна характеристика і класифікація корисних копалин" |
||
|