загрузка...

трусы для полных
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
« Попередня Наступна »

10 (IX).

Отже, якщо про ці речі і про чесноти, а також про дружні стосунки і задоволеннях в загальних рисах сказано достатньо, то чи треба думати, що мета, обрана нами перш, досягну-35 та? 60 Або ж, як кажуть, мета всього, що має відношення до вчинків, не в тому, щоб охопити созер-1179' цаніем і знати кожен предмет, але, швидше, в тому, щоб здійснювати самі вчинки. І у випадку з чеснотами недостатньо знати, [що це таке], але пужпо намагатися володіти ними та їх застосовувати чи ще якось ставати добродетельнимі.61

Так що якби самих по собі міркувань було достатньо (hoi logoi aytarkeis), щоб зробити людей 5 добрими, ці [міркування] по праву отримали б, як сказав Феогнид, безліч великих нагород, і потрібно було б ними обзавестися 61а.

Але насправді виявляється, що силою [міркування] можна підштовхнути і спонукати піднесених (eleytherioys) між юнаками, а вдача благородний і воістину люблячий прекрасне змусити надихатися [однієї] чеснотою; однак звернути to до морального досконалості більшість [міркування] не здатні, тому що більшості людей за природою властиво підкорятися не відчуває сорому, а страху і утримуватися від поганого не тому,, що це ганебно, але побоюючись помсти. Живучи пристрастю,

вони, звичайно, шукають властивих їм задоволень і того, що їх обіцяє, а уникають страждань, протилежних 15 [притаманним їм задоволень]; але про прекрасне і воістину доставляє задоволення вони пе мають поняття , оскільки не знають його смаку.

Яке ж міркування могло б змінити таких-то людей? Адже неможливо і, в усякому разі, непросто за допомогою міркування здійснити зміну в тому, що здавна сприйнято звичаями. Так що, напевно, потрібно бути задоволеними, якщо, розташовуючи всім, завдяки чому, на нашу МПЕН, стають 20 добрими, ми змогли отримати дещицю чесноти.

Одні думають, що доброчесними бувають від природи, інші - що від звички, треті - що від обученія62. Ясно, зрозуміло, що присутність в пас природного від нас не залежить, але в силу якихось божественних причин дається воістину щасливим.

Міркування ж і навчання, мабуть, не для всіх 25 мають силу, а потрібно, щоб душа слухача завдяки звичкам заздалегідь була підготовлена ??для правильного насолоди і ненависті, подібно [поораної] землі, [готової] зростити насіння. Адже хто живе по пристрасті, мабуть, і слухати не стане міркування, які відвертають [його від пристрасті], а якщо і стане, чи не зрозуміє, [що до чого]. Як же при такому складі можна переконати? І взагалі, пристрасть, по-ві-дімому, поступається не міркуванням, а насильству, so Отже, треба, щоб уже заздалегідь був в наявності вдача, як би відповідний для чесноти, люблячий прекрасне і хто відрікається ганебне.

Отримати змолоду правильне керівництво [на шляху] до чесноти важко, якщо не бути вихованим відповідними законами; адже жити розсудливо і витримано більшості пе приносить задоволення, і особливо молодим. Іменпо тому виховання 85 і заняття повинні бути встановлені за законом, так як близько знайоме (synethe) не буде спричиняти страданій63.

І80а Проте, ймовірно, недостатньо в молодості отримати правильне виховання і зустріти увагу, навпаки, оскільки, вже будучи чоловіком, треба займатися подібними речами і привчатися до них, остільки ми будемо мати потребу в законах, що стосуються цих речей і взагалі охоплюють всю жізпь. Адже більшість, швидше, слухняні примусу, ніж міркування, а стягненню - швидше, ніж прекрасного.

Недарма деякі уверени64, що законодавцям слід закликати і примушувати до чесноти в ім'я прекрасного, [розуміючи при цьому], що прислухаються ті, хто завдяки звичці вже просунутий у бік добра, а на неслухняних і людей порівняно худий породи (aphyesteroi) накладати покарання і відплати; невиправних ж взагалі виганяти геть з держави, бо добра людина, що співвідносяться своє життя з моральної красою, буде коритися судженню, а дурний в прагненні до задоволення приборкується стражданням, немов худобу ярмом. Тому й говорят65, що страждання ці повинні бути такими, які в найбільшій мірі протидіють улюбленим задоволень.

Так що якщо, як говорилося, доброчесний повинен бути добре (kalos) вихований і привчений [до хорошого] і якщо в такому випадку він повинен проводити життя в добрих заняттях і ні волею, ні неволею не здійснювати поганих вчинків, то це, швидше за все, буває у тих, хто за способом життя так чи інакше підпорядковується розуму і правильного порядку, причому володіє силою (iskhys).

Але припис батька не є ні застосуванням сили (to iskhyron), ні примусом (to anagkaion), а значить, і взагалі не є таким [наказ] однієї людини, як тільки він не царь66 або хто -то в цьому роді. Закон же має примусову силу (anagkastike dynamis), оскільки є судженням (logos), заснованим так чи інакше на розсудливості або уме67. І якщо до людей, які протидіють нашим поривам, ми відчуваємо ворожнечу, навіть якщо вони чинять правильно, то закон, встановлюючи добру, не буває ненависний.

Тільки в державі лакедемонян і, (можливо), в небагатьох інших законодавець, мабуть, приділив увагу вихованню та заняттям [молоді], а в більшості держав до таких речей немає уваги і кожен живе, як бажає, на зразок киклопа, «право творячи над дітьми та дружиною» 68.

289

Ю Аристотель, т. 4

Тому найкраще - це щоб з'явилося суспільну увагу до таких речей, причому правильне.

Але якщо суспільна увага [до виховання] 'відсутня, тоді, мабуть, кожному личить сприяти своїм дітям і друзям [в досягненні] чесноти <і вміти це осуществлять69) або, принаймні, свідомо обирати це. К [воспітапію] ж, як може здатися, найбільше здатний той, хто, як випливає зі сказаного, навчився створювати закони (nomothetikos ginomenos). Адже ясно, що загально-55 ственное увагу [до виховання] виникає завдяки законам, причому добра увага - завдяки і80ь добропорядним законам. Писані це закони чи неписані, одна людина або багато хто буде завдяки їм виховані, навряд чи буде мати значення, так само як не має це значення в музиці чи гімнастиці і в інших заняттях.

Справді, подібно до того як в державах має силу законне і те, що в моралі [суспільства], 5 так, і навіть ще більшою мірою, в сім'ях силу мають судження батька і його звички за близького з ним спорідненості і через його благодіянь, адже [в домочадцях] закладена любов [до глави сім'ї], і вони від природи [йому послушпи].

Крім того, виховання кожної окремо (ho kath 'hekaston paideia) відрізняється від виховання суспільного (hai koinai), подібно [відмінності загального і окремого випадку] в лікарській справі; так, за загальним правилом, при спеці потрібні спокій і голодування, але визна-10 поділеній хворому, може статися, пе потрібні, і ку-лачпий боєць пе всіх, напевно, навчає одного й того ж прийому боротьби.

Доведеться визнати, проте, що при увазі [до виховання] в приватному порядку (idias epimeleias) в кожному окремому випадку досягається велика точність, бо кожен тоді отримає те, що йому більше підходить. Але і до кожного лікар і вчитель гімнастики і всякий інший міг би з найбільшим успіхом 15 проявляти увагу, знаючи загальні правила (to katholoy): що, мовляв, годиться для всіх і що для таких-то (павуки адже мають справу із загальним, як говорять і як воно і є). Разом з тим ніщо, мабуть, не заважає, щоб що-то одне людина осмислив (epimelethenai) правильно - навіть і не володіючи науковим знанням, але тонко розрізняючи завдяки досвіду, що відбувається в кожному окремому випадку; так, інші славляться найкращими лікарями для самих себе, хоча нічим не здатні підтримати [здоров'я іншого]. Проте У ВСЯКОМУ 20 випадку тому, хто хоче стати майстром і бути здатним охоплювати предмет умоглядом, - тому, треба думати, слід вдаватися до загальним правилом і, наскільки можливо, з ним ознайомитися. Адже сказано, що науки мають справу із загальним.

Може бути, тому, хто бажає робити людей - багатьох або небагатьох - кращими, приділяючи увагу [їх вихованню], треба постаратися навчитися створювати 25 закони, коли незабаром завдяки законам ми можемо стати добродетельнимі70. Звичайно, не всякий здатний правильно наставити кого б то пі було, кого йому запропоновано [виховувати], а якщо хто і здатний, то це знавець, так само як в лікарській науці і в інших [справах], в яких [потребни] свого роду увагу [до інших] і розсудливість.

А тому чи не потрібно тепер ретельно розглянути, від чого і як можна знайти якості законодавця? Може бути, як і в інших випадках, [вчитися зо треба] у державних мужів? Бо ми визнали, що законодавче мистецтво - частина державної. Але може бути, з державним мистецтвом справа йде не так, як з іншими науками і вміннями (dynameis)? Бо в інших випадках, як ми бачимо, одні й ті ж люди і передають свої здібності (dynameis) [дітям], і виявляють їх самі у своїй діяльності, як, скажімо, лікарі і художники; навчати ж державним справам (ta politika) беруться софісти, але зь жоден з них не діє [в цій області]; а ті mia тут діють, хто займається справами держави, проте вони, треба думати, діють так завдяки відомій здібності і, скоріше, керуючись досвідом, а не думкою.

Вони-то, виявляється, не пишуть і не вимовляють промов про такі [предметах, як політика], хоча, може статися, це було б прекрасніше, ніж промови в суді й у народних зборах, і , нарешті, вони 5 не зробили державними людьми своїх синів чи когось із друзів. А це було б цілком розумно, вмій вони [виховувати], бо вони не могли б залишити своїм державам кращого спадщини, та й свідомо обрати для самих себе і для найближчих друзів щось важливіше такий способності71. Втім, і досвід, напевно, не мало додає до здатне-м

сти, інакше не ставали б державними людьми завдяки близькому знайомству з державним життям. Ось чому тим, хто тягнеться до знання державних справ, потрібен, треба думати, ще й досвід, А хто з софістів обіцяє навчити [мистецтву керувати державою], занадто явно далекий від того, щоб це зробити. Софісти адже взагалі не знають ні того, що таке [політика], ні до чого вона має відно-15 шення, інакше вони б не ставили її в один ряд з риторикою або нижче її і не думали б, що легко дати законодавство, зібравши закони , що користуються доброю славой72. Про те, що можна вибрати найкращі закони, вони говорять так, ніби вибір не залежить від міркування, а вміння судити правильно не має величезної важливості при виборі, так само як у музиці »20 Дійсно, в кожній справі досвідчені правильно судять про те, що зроблено (erga), і розуміють, за допомогою чого і як виконується [робота] і що до чого підходить. Що ж до недосвідчених, то вони повинні бути задоволені, якщо від них не сховається, добре зроблена робота (ergon) або погано, як, скажімо, в живопису.

Закони між тим схожі на твори (erga)] t і8іь державного мистецтва. Як же тоді по них навчитися створювати закони або судити, які найкращі? Ми ж бачимо, що і лікарями стають пе по посібникам, і це незважаючи па те, що [вигадники подібних посібників] намагаються все-таки не тільки назвати лікування, але, попередньо розібравши, ка-5 кі бувають склади [людей, вказати], як може бути зцілений [такий-то хворий], і як треба лікувати кожного окремо. Але якщо для досвідчених це вважається підмогою, то для не володіють науковим знанням це марно. А раз так, то зводи законів і [описів] державних пристроїв тільки тим, повинно бути, послужать добру службу, хто здатний охопити їх умоглядом (theoresei) і розсудити, (krinai), що в них добре (kalos) або, навпаки, [ погано] і яким державам які підходять закони73. Але тим, хто перегляне такі [собрапія], пе ю маючи відповідного складу [і навику], тим не буде дано правильно судити про ці речі, хіба тільки зовсім випадково, проте вони, можливо, стануть більше міркувати в таких питаннях 74, Оскільки ж наші попередники залишили без розбору питання про складання законов75, краще, ймовірно, розглянути його з великою увагою, а значить, і питання про державний устрій в цілому, щоб так філософія, що стосується людських справ, отримала по можливості завершеність [і повноту].

Перш за все ми постараємося перевірити, не висловили наші попередники небудь правильне в подробицях; потім, виходячи із зіставлення державних пристроїв, постараємося охопити умоглядом, які причини зберігають і знищують держави [взагалі] і які [служать збереженню і знищенню] кожного [виду] державного устрою, а також з яких причин одними державами керують добре, а іншими погано. Адже охопивши це умоглядом, ми швидше, напевно, дізнаємося, який державний устрій є найкращим, який порядок при кожному [державному устрої], які закони і звичаї (ethe) мають в ньому силу.

 Зробивши таким чином зачин, перейдемо до міркування. 76 

загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "10 (IX)."
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи