Фінанси господарських суб'єктів - це система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання фондів грошових ресурсів на макроекономічному рівні. Це відносно самостійна сфера фінансових відносин, яка має свої принципи функціонування та специфіку організації та реалізації притаманних фінансам функцій.
Фінанси суб'єктів господарювання, як складова частина фінансової системи, функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється національний доход - основне джерело фінансових ресурсів.
Фінансова діяльність підприємств відображається у грошових потоках, які характеризують різноманітні та різносторонні відносини. Сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:
між підприємством і його засновниками (власниками) з
приводу формування статутного фонду (наприклад, одержання
коштів з державного бюджету, емісія акцій, надходження пайових
внесків та інше);
між підприємством і державою у межах законодавства про
оподаткування, соціальне страхування, формування
загальнодержавних цільових грошових фондів;
- між підприємством і банками з приводу одержання та
повернення кредитів, а також виплати процентів за користування
ними.
між підприємством та його постачальниками і покупцями з
приводу виконання господарських договорів і зобов'язань.
усередині підприємства - з приводу розподілу прибутку, що
залишається у його розпорядженні після сплати податків і
обов'язкових платежів.
між підприємством в цілому та його підрозділами з приводу
розподілу коштів на формування фондів основних засобів.
між підприємством і його працівниками з приводу створення
фонду оплати праці, матеріального заохочення та інші.
Усі вищезгадані відносини базується на формуванні і русі фінансових ресурсів підприємств, їх ефективному використанні.
Організація і функціонування фінансів підприємницьких структур ґрунтується на відповідних принципах.
В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок, притаманний ринковій економіці. Його метою є одержання максимального прибутку при найменших витратах та мінімальному можливому ризику.
Комерційний розрахунок базується на таких основних принципах:
Господарська і фшансова незалежність .
Самоокупність.
Самофінансування.
Фінансова відповідальність ,
Контроль за фінансово-господарською діяльністю
|
- 26. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
підприємствам, установам і організаціям, стягнення заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом та іншими позабюджетними фондами соціальної спрямованості, а у випадках, коли втрачена можливість пред'явити позов до осіб, що заподіяли шкоду, порушувати у судах справи про стягнення збитків з посадових осіб, які не вжили невідкладних заходів щодо їх відшкодування (п. 1.3). Протоколом до Конвенції
- 5. Організація роботи кас перерахунку.
підприємств і організацій. Ведеться також індивідуальний (за кожним касиром) облік виявлених надлишків чи недостач. 6. Синтетичний облік касових операцій банку. Облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком 100 «Банкноти та монети» у такий спосіб: 3 кредиту рахунків Дебет рахунка100 Кредит рахунка 100 У дебет рахунків 25 Кошти
- 4. Порядок і методику обліку операцій при розрахунках платіжними дорученнями
підприємств. При їх відсутності такі доручення враховуються на позабюджетному рахунку № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників». Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії, згідно з угодою на обслуговування, за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на
- Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління
взаємовідносин, що виникають між суб'єктом та об'єктом у процесі реалізації функцій соціального управління; - є владним, оскільки базується на підпорядкуванні волі учасників управлінських відносин; - має особливий аппарат реалізації через організаційно оформлені групи людей. Державне управління є видом соціального управління. В адмі-ністративно-правовій науці немає єдиного визначення поняття
- Тема 25. Адміністративно-правове забезпечення управління фінансами і кредитуванням
бюджетну систему України", "Про систему оподаткування", "Про державну податкову службу", "Про Рахункову палату", "Про податок на додану вартість", "Про банки і банківську діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про джерела фінансування органів державної виконавчої влади", декрети КМУ "Про акцизний збір", "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
взаємовідносини з урядом повинні регулюватися законами, що визначають повноваження і порядок діяльності цих органів. В межах встановленого Конституцією і законами України правового статусу Кабінету Міністрів, актами Президента України згідно до п. 10 статті 116 Конституції України можуть визначатися конкретні функції уряду, а відповідно до частини третьої Ст. 113 Конституції України можуть
- IV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
підприємств; забезпечення реального відокремлення бюджетів об'єднань територіальних громад від Державного бюджету України, що є необхідною передумовою їх самостійності. Основою самостійності бюджетів територіальних громад та їх об'єднань мають стати власні та закріплені доходи. Власні доходи формуються за рахунок місцевих 223 податків і зборів, зокрема, податку на землю, податку на нерухоме
- V. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
взаємовідносин громадян, у яких кожній людині має бути гарантовано реальне додержання і охорона у сфері виконавчої вла- 226 ди належних їй прав і свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх порушення. Під цим кутом зору, правове забезпечення адміністративної реформи має бути спрямоване на вирішення ряду, крім викладених вище, пріоритетних завдань. 1. Треба чітко
- VII. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. 233 Принципи адміністративної реформи - це головні засади її проведення, які засновані на відповідній ідеології і політиці адміністративної реформи. У принципах розкривається головне призначення і сутність даної реформи. Правова основа адміністративної реформи - це нормативно-правові акти, які є відправною точкою і механізмом забезпечення даної
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
взаємовідносин особи з органами виконавчої влади. Слід визначити, що вирішення цього завдання ще не займає визначального місця у системі правового регулювання управлінських відносин. Саме виправленню такого становища має сприяти запровадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в демократичній, правовій державі. Однак
|