Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
АРИСТОТЕЛЬ. ТВОРИ В 4-х томах. ТОМ 4. ИЗД-ВО ДУМКА, МОСКВА., 1983 - перейти до змісту підручника

14 (VIII).

Оскільки в житті буває відпочинок і тоді час проводять у розвагах, то і тут, мабуть, існує відома пристойність у спілкуванні (liomi-Ц28а lia tis emmeles): що і як слід говорити і відповідно вислуховувати. При цьому буде важливо відмінність: чи говорить людина в таких випадках або слушает55. Ясно між тим, що і в цьому буває надлишок і недолік в порівнянні з серединою. А значить, ті, хто в смішному переступають міру, вважаються блазнями та 5 грубими людьми, бо вони домагаються смішного будь-яку ціну і, швидше, намагаються викликати сміх, ніж сказати | щось] витончене, що не змусивши страждати того, над ким насміхаються.

А хто, не сказавши сам нічого смішного, відкидали тих, хто таке говорить, вважається необтесаним і гкучним (skleros). Ті ж, хто розважаються Пристая-ю але, прозиваються дотепними (eytrapeloi), тобто людь-мм як би моторними r (eytropoi) \ бо така рухливість, здається, належить вподоби, і, як про тіла судять по руху, так і про нравах56. Але оскільки смішне зустрічається всюди і більшість людей раді розвагам і глузуванням більше, ніж слід, то і прозивають блазнів дотепними, як ніби вони ввічливі; однак зі сказаного вище ясно, що вони відрізняються від дотепних, і притому значно.

Серединного душевним складом властива люб'язність (epidexiotes), а хто вміє бути люб'язним (epide * xios), тому властиво висловлювати і вислуховувати [лише] те, що має бути у доброму і свободнорожденному людині. Дійсно, є щось таке, що 20 подібного людині в якості розваги пристойно й говорити, і вислуховувати, а розваги свободнорожденного відрізняються від розваг скота57 так само, як розваги вихованого і невігласи. [Різницю цю] можна побачити [на прикладі] старих і нових комедій: у перших смішним було срамословіє, а в останніх - швидше, намекі58. З точки зору витончений-25 ства це розходження суттєво.

По чому ж тоді треба визначати вмілого пасмешніка? по речам ледве не непристойним для свободнорожденного? АБО ПО Т (^ му, що він не змушує страждати слухача [глузування]? Або по тому, що навіть веселить його? Чи це все * таки невизначено? Адже як ненависть, так і задоволення у одного викликаються одним, у іншого - «іншим . Відповідно будуть і слухати, адже вва * ється, що, які глузування не соромляться вислуховувати, такі й самі говорят59. Але не всякі глузування, г> про бо насмішка - це свого роду наругу, а [якщо] інші паплюження забороняються законодавцями, то слід було б, ймовірно, заборонити також [інші] глузування.

Людина ж ввічливий і вільнонароджений буде вести себе так, немов він сам собі закон. Такий, стало бути, хто тримається середини, люб'язним Чи as його називати або дотепним. А блазень підпорядкований смішного, і, якщо вийде потіха, він не пощадить ні себе, І2ьь ні інших, кажучи таке, з чого ввічлива людина жодного слова пе скаже, а іншого не зможе і вислухати.

. Що до неотесаного, то для такого спілкування він не-придатний, бо, ні в чому йому не сприяючи, він усім незадоволений.

Прийнято вважати, що відпочинок і розвага необхідні в житті . Л значить, в житті можливі три 5 названих [вище виду] володіння серединою, і всі вони пов'язані з взаємовідносинами допомогою промов і вчинків. Відмінність же в тому, що один [вид] пов'язаний з правдою, а [два] інших - із задоволенням . Що ж до пов'язаних із задоволенням, то один [вид] співвідноситься з розвагами, інший - з спілкуванням під [всій] решти життя.

15 (IX). Про стиде60 НЕ личить говорити як до о якоїсь чесноти, тому що він більше нагадує пристрасть, ніж склад [душі]. Принаймні, його визначають як свого роду страх дурний слави61, і ои доходить майже до такої сили, як страх перед жахливим; збентежились, а від страху смерті бледпеют.

Значить, і те й інше в якомусь сми-^ ледве явища тілесні, а це вважається властивим, швидше, пристрасті, ніж [душевному] складу.

Ця пристрасть, [тобто переживання], подбати не всякому віком, але [тільки] молодому. Ми вважаємо, що в певному віці слід бути сором'язливими, тому що, живучи по пристрасті, молоді здійснюють багато проступків, а сором'язливість перешкоджає ім. І ми хвалимо сором'язливих серед молоді, але людину більш дорослого ніхто, мабуть, чи не похвалить за стеспітель-20 ність (aiskhyntelos). Ми адже впевнені, що оп не повинен здійснювати вчинки, яких соромляться (eph1 hois aiskhyne). Сором'язливість, коль скоро вона виникла у зв'язку з поганими вчинками, чужа порядній (epieikes) людині (адже [йому] не слід їх здійснювати), причому байдуже, воістину ганебні (aiskh-га) ці діяння або славляться такими, тому що ні тих, ні інших здійснювати не слід, щоб не пришитий-25 лось соромитися. Властивість же дурного людини - це якраз бути здатним здійснити щось ганебне. Безглуздо поводиться той, хто, зробивши один з ганебних вчинків, соромиться і думає, що тим самим він порядна людина. Сором адже буває за довільні вчинки, а порядна людина по своїй волі ніколи пе зробить поганого. Сором міг би бути чимось порядним умовно: адже якщо [порядна] людина вдосконалення-30 шив [ганебний] вчинок, він буде цього соромитися, але до чеснот це не має відношення. І хоча безсоромність (anaiskhyntia), тобто відсутність сорому (to me aideisthai) за ганебні [вчинки],-це щось погане, проте соромитися, здійснюючи такі вчинки, зовсім не є щось порядне. ' Адже і помірність теж не чеснота, а щось сме-85 шапной природи; на неї в цьому зв'язку ми вкажемо позднее62.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "14 (VIII)."
  1. Розділ VIII
    Розділ
  2. Розділ VIII.
    Розділ
  3. Глава VIII Правотворчество
    Глава VIII
  4. ГЛАВА VIII Розділ I
    ГЛАВА VIII Розділ
  5. ТЕМА 9 Візантія в VIII-X ст.
    ТЕМА 9 Візантія в VIII-X
  6. Тема VIII. РУСЬ НА РОЗДОРІЖЖІ
    Тема VIII. РУСЬ НА
  7. Розділ VIII. управління багатоквартирними будинками
    Розділ VIII. управління багатоквартирним
  8. ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА: ПАРЛАМЕНТ
    ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА:
  9. Розділ VIII. Злочини у сфері економіки
    Розділ VIII. Злочини у сфері
  10. Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДОГОВОРИ
    Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І
  11. Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної організації
    Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної
  12. Глава VIII Основи кримінального права Російської Федерації
    Глава VIII Основи кримінального права Російської
  13. Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове право)
    Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи