14 (VIII).

А хто, не сказавши сам нічого смішного, відкидали тих, хто таке говорить, вважається необтесаним і гкучним (skleros). Ті ж, хто розважаються Пристая-ю але, прозиваються дотепними (eytrapeloi), тобто людь-мм як би моторними r (eytropoi) \ бо така рухливість, здається, належить вподоби, і, як про тіла судять по руху, так і про нравах56. Але оскільки смішне зустрічається всюди і більшість людей раді розвагам і глузуванням більше, ніж слід, то і прозивають блазнів дотепними, як ніби вони ввічливі; однак зі сказаного вище ясно, що вони відрізняються від дотепних, і притому значно.

Серединного душевним складом властива люб'язність (epidexiotes), а хто вміє бути люб'язним (epide * xios), тому властиво висловлювати і вислуховувати [лише] те, що має бути у доброму і свободнорожденному людині. Дійсно, є щось таке, що 20 подібного людині в якості розваги пристойно й говорити, і вислуховувати, а розваги свободнорожденного відрізняються від розваг скота57 так само, як розваги вихованого і невігласи. [Різницю цю] можна побачити [на прикладі] старих і нових комедій: у перших смішним було срамословіє, а в останніх - швидше, намекі58. З точки зору витончений-25 ства це розходження суттєво.

Людина ж ввічливий і вільнонароджений буде вести себе так, немов він сам собі закон. Такий, стало бути, хто тримається середини, люб'язним Чи as його називати або дотепним. А блазень підпорядкований смішного, і, якщо вийде потіха, він не пощадить ні себе, І2ьь ні інших, кажучи таке, з чого ввічлива людина жодного слова пе скаже, а іншого не зможе і вислухати.

. Що до неотесаного, то для такого спілкування він не-придатний, бо, ні в чому йому не сприяючи, він усім незадоволений.

Прийнято вважати, що відпочинок і розвага необхідні в житті . Л значить, в житті можливі три 5 названих [вище виду] володіння серединою, і всі вони пов'язані з взаємовідносинами допомогою промов і вчинків. Відмінність же в тому, що один [вид] пов'язаний з правдою, а [два] інших - із задоволенням . Що ж до пов'язаних із задоволенням, то один [вид] співвідноситься з розвагами, інший - з спілкуванням під [всій] решти життя.

15 (IX). Про стиде60 НЕ личить говорити як до о якоїсь чесноти, тому що він більше нагадує пристрасть, ніж склад [душі]. Принаймні, його визначають як свого роду страх дурний слави61, і ои доходить майже до такої сили, як страх перед жахливим; збентежились, а від страху смерті бледпеют.

Ця пристрасть, [тобто переживання], подбати не всякому віком, але [тільки] молодому. Ми вважаємо, що в певному віці слід бути сором'язливими, тому що, живучи по пристрасті, молоді здійснюють багато проступків, а сором'язливість перешкоджає ім. І ми хвалимо сором'язливих серед молоді, але людину більш дорослого ніхто, мабуть, чи не похвалить за стеспітель-20 ність (aiskhyntelos). Ми адже впевнені, що оп не повинен здійснювати вчинки, яких соромляться (eph1 hois aiskhyne). Сором'язливість, коль скоро вона виникла у зв'язку з поганими вчинками, чужа порядній (epieikes) людині (адже [йому] не слід їх здійснювати), причому байдуже, воістину ганебні (aiskh-га) ці діяння або славляться такими, тому що ні тих, ні інших здійснювати не слід, щоб не пришитий-25 лось соромитися. Властивість же дурного людини - це якраз бути здатним здійснити щось ганебне. Безглуздо поводиться той, хто, зробивши один з ганебних вчинків, соромиться і думає, що тим самим він порядна людина. Сором адже буває за довільні вчинки, а порядна людина по своїй волі ніколи пе зробить поганого. Сором міг би бути чимось порядним умовно: адже якщо [порядна] людина вдосконалення-30 шив [ганебний] вчинок, він буде цього соромитися, але до чеснот це не має відношення. І хоча безсоромність (anaiskhyntia), тобто відсутність сорому (to me aideisthai) за ганебні [вчинки],-це щось погане, проте соромитися, здійснюючи такі вчинки, зовсім не є щось порядне. ' Адже і помірність теж не чеснота, а щось сме-85 шапной природи; на неї в цьому зв'язку ми вкажемо позднее62.

Інформація, релевантна "14 (VIII)."

1. Розділ VIII
   Розділ
   
2. Розділ VIII.
   Розділ
   
3. Глава VIII Правотворчество
   Глава VIII
   
4. ГЛАВА VIII Розділ I
   ГЛАВА VIII Розділ
   
5. ТЕМА 9 Візантія в VIII-X ст.
   ТЕМА 9 Візантія в VIII-X
   
6. Тема VIII. РУСЬ НА РОЗДОРІЖЖІ
   Тема VIII. РУСЬ НА
   
7. Розділ VIII. управління багатоквартирними будинками
   Розділ VIII. управління багатоквартирним
   
8. ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА: ПАРЛАМЕНТ
   ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА:
   
9. Розділ VIII. Злочини у сфері економіки
   Розділ VIII. Злочини у сфері
   
10. Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДОГОВОРИ
    Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І
    
11. Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної організації
    Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної
    
12. Глава VIII Основи кримінального права Російської Федерації
    Глава VIII Основи кримінального права Російської
    
13. Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове право)
    Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове