Головна |
« Попередня | Наступна » | |
19.2. Особливості визначення соціальної ефективності природоохоронних заходів |
||
Враховуючи, що природоохоронні витрати спрямовані на запобігання не лише економічного, але й соціального збитку від забруднення навколишнього середовища, можна розрахувати 286 соціальну, а потім і сукупну соціально-економічну ефективність екологічних витрат. Соціальна ефективність - це, по суті, економічна ефективність природоохоронних витрат на запобігання втрат чистої продукції внаслідок захворюваності, зниження виплат з фонду соціального страхування, скорочення витрат суспільства на лікування трудящих з причин забруднення навколишнього середовища і т. д. Іншими словами, соціальна ефективність - це та частина економічної ефективності, яка відображає результативність витрат, пов'язаних з екологічною нормалізацією умов життєдіяльності людини. Показник соціальної ефективності Ес визначається, як і загальна економічна ефективність, відношенням річного ефекту (в даному випадку - соціального) до сукупних екологічним витратам: Ес = --- . (19.8) С + Ен К Соціальний ефект охорони природи проявляється в зниженні захворюваності населення, поліпшенні умов праці та відпочинку. Він безпосередньо не має вартісної форми, разом з тим поліпшення здоров'я населення супроводжується цілою низкою економічних результатів: економією витрат на соціальне страхування та лікування хворих, ліквідацією втрат продукції за дні хвороби і через зниження продуктивності праці і т.п. Таким чином, у загальному вигляді соціальний ефект можна визначити через економічні показники: Е = ЕЧ п + Ес с + Еа л + Еп т, (19.9) де ЕЧ п - ефект від запобігання втрат чистої продукції внаслідок захворюваності трудящих через забруднення середовища; Есс - ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування (за лікарняними листками) в результаті тих же причин; Е3 л - ефект від скорочення витрат на лікування трудящих в результаті тих же причин; Еп т - ефект від підвищення продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки. Розрахунки складових соціального ефекту природоохоронних заходів здійснюються таким чином. ЕЧП = Б Пч (Р! - Р2), (19.10) де Б - кількість хворих; Пч - чиста продукція на один людино-день роботи; Р2іР] - кількість людино-днів роботи на одного працівника до і після проведення природоохоронного заходу відповідно. 287 Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування визначається за формулою Ес.с = Б - Вп (Рх - Р2), (19.11) де Вп - середній розмір допомоги (оплата лікарняного) на одного хворого. Ефект від скорочення витрат держави на лікування трудящих розраховується наступним чином: Е3.л = Ба? Так - За + Бс - Дс-30, (19.12) де Ба, Бс - число хворих, які лікувалися відповідно амбулаторно і в стаціонарах від захворювань, викликаних забрудненням середовища; Так, Дс - середня кількість днів лікування одного хворого в поліклініці і стаціонарі; За, Зс - середні витрати на лікування одного хворого відповідно в поліклініці і стаціонарі. Можна визначити також ефект Еп т від зростання продуктивності праці внаслідок нормалізації екологічної обстановки. Він розраховується по приросту чистої продукції в галузях матеріального виробництва (формула 19.4), а в невиробничій сфері - за скороченням витрат на обслуговування. Розрахунок соціального ефекту природоохоронних заходів представляє відомі складності: на стан здоров'я, крім забруднювачів середовища проживання, впливають і інші фактори, тому важко виділити "вклад" забруднення в погіршення здоров'я населення. Однак, за експертними оцінками, кожен зайнятий у суспільному виробництві хворіє в середньому 10 днів на рік з причин, пов'язаних з неблагополучною екологічною обстановкою. Соціальні ефекти і показники соціальної ефективності використовуються в якості додаткових до показників економічного ефекту та ефективності і служать для визначення фактичного рівня і нормативів укрупнених показників витрат, необхідних для досягнення встановленої величини зниження шкідливих викидів і підтримки заданого стану природного середовища. Ефективність природоохоронної діяльності товариства слід розглядати як складову частину ефективності суспільного виробництва. Практика показує, що висока економічна ефективність виробництва з позицій підприємства не завжди є такою з позицій суспільства, якщо вона досягається ціною марнотратного використання природних ресурсів і забруднення природи. На жаль, що діяв у нашій державі господарський механізм не створив зацікавленості підприємств в природоохоронній діяльності. Як свідчить вітчизняний і закордонний досвід, сучасні інвестиції в охорону природи і раціональне природокористування 288 виявляються в кілька разів менше тих витрат, які несе суспільство при відшкодуванні завданих збитків (якщо він взагалі може бути заповнений). Капітальні вкладення на ці цілі, за деякими оцінками, окупаються в 1,3 рази швидше, ніж в цілому по народному господарству. І найбільш кардинальним шляхом вирішення екологічних проблем є використання ресурсозберігаючих маловідходних і безвідходних технологій. В економічно розвинених країнах впровадження таких технологій має тенденцію до постійного зростання, оскільки термін окупності витрат на них складає всього від одного до п'яти років і вони забезпечують найбільший вихід кінцевого продукту на одиницю сировини. Отже, ці витрати не тільки соціально виправдані, але й економічно ефективні. У нас же підприємства економічно недостатньо зацікавлені в їх застосуванні. Існуюча система планування та фінансування поки сприяє тому, що підприємствам вигідніше будувати дорогі очисні споруди за рахунок державних капітальних вкладень, а не дбати про екологічно чистих технологіях, що вимагають значних власних коштів. Застосування ж сучасних технологій створює передумови для зниження природоохоронних витрат в 3-4 рази, так як установка очисного обладнання обходиться дорожче. Таким чином, проблема підвищення ефективності природоохоронних витрат тісно пов'язана з удосконаленням господарського механізму природокористування в цілому.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 19.2. Особливості визначення соціальної ефективності природоохоронних заходів " |
||
|