| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 6. Адміністративно-господарські санкції |
||
|
Адміністративно-господарські санкції вперше системно під такою назвою встановлені ГК, хоч вони вже певний час застосовуються у сфері господарювання. Особливості застосування цих санкцій, як випливає зі змісту ст. 238 ГК, полягають у тому, що: а) підставою їх застосування є порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяль ності; б) ці санкції застосовуються лише до суб'єктів господарю вання (а не до всіх учасників господарських відносин); в) ці санкції можуть бути застосовані уповноваженими орга нами державної влади або органами місцевого самоврядування; г) ці санкції є заходами організаційно-правового або майно вого характеру; ґ) ці санкції спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; д) ці санкції можуть бути встановлені виключно законами; є) ці санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до законодавства до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані такі адміністративно-господарські санкції: 1) вилучення прибутку (доходу). Прибуток (доход), одержа ний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встанов лених законодавством правил здійснення господарської діяль ності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (до ходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі від вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі від вилученої суми. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються зазначені санкції, а також порядок їх застосування визначаються законами; 2) адміністративно-господарський штраф (ст. 241 ГК). Ад міністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюд жету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 239 ГК; - 294 - - 295 - новлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу); 4) зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарюван ня, як вид адміністративно-господарських санкцій, застосо вується у випадках, встановлених ст. 243 ГК, а саме: у разі відмови органів управління або посадових осіб суб'єк та господарювання у проведенні документальної перевірки чи у допуску працівників податкових органів для обстеження при міщень, що використовуються для здійснення господарської діяльності; у разі ненадання податковим та іншим органам чи їх посадовим особам встановленої законом звітності, розрахунків, декларацій чи інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових, компенсаційних чи спе ціальних заходів може мати місце у разі здійснення окремими учасниками господарських відносин зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з одержанням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового імпорту, субсидова ного імпорту, а також інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкуренція), що завдало шкоди економіці Ук раїни або спричинило загрозу виникнення такої шкоди; припинення експортно-імпортних операцій (ч. 1 ст. 245 ГК) як санкція застосовується у випадках недобросовісної кон куренції, розміщення валютних цінностей з порушенням вста новленого законодавством порядку на рахунках та вкладах за межами України, а також в інших випадках, якщо дії учас ників зовнішньоекономічної діяльності завдають шкоди еко номіці України; застосування індивідуального режиму ліцензування - це санкція, що застосовується за порушення суб'єктами господа рювання правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності щодо антимонопольних заходів, заборони недобросовісної кон куренції та інших правил, якими встановлюються певні обме ження чи заборони у здійсненні зовнішньоекономічної діяль ності; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулю- - 296 - вання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання. Ці три види санкцій тісно пов'язані між собою підставами застосування. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом. До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово допустили реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушують встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, передбачених ГК, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом порядку. Органи державної влади з питань захисту прав споживачів мають право у випадках і порядку, передбачених законом, приймати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господарювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів; 9) скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання може мати місце у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до ст. 59 ГК. Ліквідація суб'єкта господарювання у зв'язку із скасуванням його державної реєстрації за порушення закону здійснюється в порядку, встановленому статтями 60, 61 ГК. До суб'єктів господарювання можуть застосовуватися й інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК та іншими законами. Суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого - 297 - самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій (ч. 1 ст. 249 ГК). У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання, останній відповідно до ст. 20 ГК має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним. Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому ГК та іншими законами. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 6. Адміністративно-господарські санкції" |
||
|
||