|
Може виникнути питання: Чи можна порівнювати кожне двп-ю ються з кожним або пет? Якщо всякий рух порівнянно і рівномірно рухається в рівний час проходить однакову [відстань], то яке-небудь круговий рух дорівнюватиме прямолінійним або болипой або менше його [за швидкістю]. Далі, [при такому припущенні] якісна зміна і переміщення будуть рівні, коли в рівний час одне якісно змінилося, а інше перемістилося. Отже, со-is стояпіе виявиться равпим довжині. Але це неможливо. За адже рух буде тоді рівномірним, коли в однакову [час] проходиться однакову [відстань]; стан ж не дорівнює довжині; отже, якісна зміна не дорівнює переміщенню і не менше його. Таким чином, не всяке [рух] порівнянно? А яким чином порівнянно [рух] по колу і але прямої? [На перший погляд] представляється безглуздим, якби ось ця [річ] не могла рухатися по 20 колу так само, як ця по прямій, але прямолінійний [рух] необхідно [відбувалося б] швидше або повільніше, як якби [одна рухалася] вгору, інша вниз; притому для доказу немає ніякої різниці, якщо ми скажемо, що по прямій необхідно рухатися швидше або повільніше, так як кругова [ли-25 Ііія] може бути І більше, І мепине прямий, слідові-248Ь тельно, і рівної їй. Якщо, [наприклад], за час А одне [тіло] пройшло [по колу відстань] В, а інше - [по прямій відстань] Г, то В може бути більше, ніж Г, - адже саме так було визначено більш швидке [рух ]. І чи не так, якщо в меншу [час тіло] пройде однакову [відстань], [воно] буде швидше; таким чином, повинна бути якась частина [часу] А, протягом якого тіло У пройде по колу [відстань], однакову [того, яке проходить] Г за весь час А по [прямий]. Але якщо вони будуть сравпіми, 5 то вийде тільки що сказане: пряма дорівнюватиме колу. Але вони незрівнянні, отже, [непорівнянні] і руху. Незрівнянно все, що не синонім. Наприклад, чому не можна порівнювати, чи буде «гостріше» графіт, Віпо або висока нота? Тому, що вони [тільки] омоніми і, [отже], непорівнянні. Іо висока нота і 10 сусідня з нею нота порівняти, оскільки «гостре» позначає в обох випадках те ЖЗ саме. Йтак, отже, «швидке» [значить] не те ж саме тут і там? І значить, це тим більше справедливо [по відношенню] до якісної зміни і переміщення? Або насамперед неправильно то [положення], що ні омоніми порівняти? Адже «велика кількість» означає те ж саме для води і для повітря, а опи непорівнянні. Якщо це не так, то подвійне кількість 15 вже й [у всякому разі] одне і те ж (саме відношення двох до одного), і, [проте], вони непорівнянні. Чи в даному випадку відношення залишається тим же самим, так як «велика кількість» є омонім? Але в деяких випадках і визначення суть омоніми, наприклад якщо сказати, що велика кількість є таке-то але величиною, в іншому випадку, що їм буде таке-то; і рівне буде омонімом, причому і одиниця може виявитися прямим омонімом.
А якщо одиниця, то і двійка, го Адже чому одне буде порівнянним, а інше немає, еслп [у них] одна природа? Чи не тому [речі непорівнянні], що безпосередній носій [властивостей] різний? Адже кінь і собака порівняти [в тому відношенні], хто з них біліше, так як те, в чому безпосередньо [знаходиться белизна], у них те ж саме, а саме поверхню [тіла]; те ж саме відноситься і до їх величині. Вода ж і звук відносно цих властивостей непорівнянні, бо 110 - 25 ситель у них різний. Інакше очевидно, що все доведеться в цьому сенсі зробити єдиним, стверджуючи, що кожне 249а властивість знаходиться в іншому і буде тоді одним і тим же і рівне, і солодке, і біле, тільки одне в одному носії, а інше в іншому. Далі, носієм не може бути що завгодно, але для одного лише одне може бути безпосереднім [носієм]. А може бути, порівнянне не тільки має бути 5 Не омонімом, по також пе мати відмінностей у отпошепіі того, що воно є і в чому знаходиться? Я маю на увазі, що, наприклад, колір має різні підрозділи, тому [предмети] непорівнянні щодо того, який з них більш «кольорової» (не в сенсі певного кольору, але кольори взагалі), але [його можпо порівнювати] лише в відношенні світлості. Так само і щодо руху; з рівною швидкістю. рухається те, що в рівний час просунулося на таке-то однакову [відстань]; якщо ж на дапном ^ відрізку своєї довжини одне [тіло] зазнало якісна зміна, а інше перемістилося [на таку ж відстань], хіба це якісне ізменепіе і це переміщення будуть рівними один одному і рівними по швидкості? Адже це незграбно. Причина ж та, що рух має [різні] види, так що якщо [тіла], що пройшли в рівний час рівний відрізок довжини, матимуть рівну швидкість, то пряма лінія і окружність виявляться рівними. Що ж з двох слід вважати причиною: що переміщення є рід або що ліпія є рід? (Адже хоча час однаково, якщо одне, 15 [тобто лінії], розрізняються по виду, то інше, [тобто переміщення], теж.) Адже переміщення має різні види, якщо те, в чому відбувається рух, їх має (а також те, за допомогою чого [воно здійснюється], наприклад якщо це ноги, [ми будемо мати] ходіння, якщо ж крила - літання. Чи це не так, але рух розрізняється по фігурі [шляху]?). Таким чином, [тіла], що проходять в рівний час равпую величину, матимуть рівну швидкість і те, що не має 20 відмінності по виду, не має їх у русі; отже, Падо розглянути, в чому полягає різниця в русі. І такий розгляд показує, що рід не їсти щось Едіп, по наряду з ним приховано багато чого й що з однойменних [рухів] одні далекі один від одного, інші мають деяку схожість, а інші близькі [один одному] або за родом, або за подобою, II 25 тому [нам] не здається, що опи [лише] омоніми. Коли ж, отже, вид [руху] різний: коли одне і те ж рухається в різному або коли різне в різному? І який критерій [розрізнення]? Або на підставі чого ми судимо про тотожність або про відмінність світлого, солодкого - чи тому, що воно здається різним в іншому, або тому, що воно взагалі не одне і те ж? Тепер щодо якісної зміни: яким чином одне [зміна] матиме равпую ско-зо рость з іншим? Якщо, наприклад, одужання є якісна зміна, то одному возможпо зцілитися швидше, іншому повільніше, а деяким одночасно; отже, можливо якісне вимірюв-гдеь непіе, що проходить з рівною швидкістю, оскільки воно відбулося в рівний час.
Але що, [власне гово-ря], зазнало якісна зміна? Адже про рівність говорити тут не можна, і кількісному рівності відповідає тут подобу. Але нехай равпо-швидкісним буде те, що в рівний час змінюється 5 однаковим чином. Що ж тоді слід порівнювати: у чому [відбувається зміна] стану або [само мінливий] стан? У даному [прикладі], так як здоров'я одне і те ж, Монши прийняти, що воно [стає] ні більше, ні менше, а залишається однаковим. Якщо ж стан буде іншим, наприклад змінюється те, що світлішає, або те, що одужує, то для них немає нічого тотожного, рівного чи подібного, що 10 виробляло б ці види зміни, і [якісна зміна] не буде єдиної, так само як і переміщення. Отже, потрібно встановити, скільки є видів якісної зміни і скільки переміщення. Якщо, таким чином, рухомі [тіла], які мають двіжепіем самі по собі, а не за збігом, різні по виду, то і руху будуть різні по виду, якщо ж по роду - [різні] за родом, якщо по 15 числу - числом . Але тепер, якщо якісні зміни [розглядаються як] мають рівну швидкість, па що слід дивитися: на стан, чи тотожне воно чи подібно, або на мінливий [предмет], наприклад посвітлішало чи у одного предмета таку-то кількість, а у іншого таке -то? Або иа то і па інше: тождествепно або різному зміна ио станом, якщо [предмет] залишається тим же, дорівнює або нерівно ізмепеніе, якщо [предмет] змінився в кількісному відношенні? Те ж саме слід розглянути і відносно 20 виникнення і знищення. У якому сенсі виникнення має рівну швидкість? Якщо в рівний час виникає тотожне неподільне, наприклад людина, але не тварина [взагалі], по виникнення буде швидше, якщо в рівний час возпікает різне [істота] (адже ми пе маємо двох [слів], які висловлювали б відмінність як несхожість). І якщо сущпость є число, то більше і менше число належатимуть одному виду. Але спільне та відмінне 25 пе мають назвапій, подібних такпм, як «більш інтенсивне» або «переважне» для властивості або ж «більшу» для кількості.
|
- Розділ сорок перша
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
- Глава четверта
Глава
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В , 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
- Глава перша
1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Глава перша
Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
|