| Головна |
| « Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Четвертий етап формування графічних навичок у домі е діти-аутистів |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Мета. Навчання дітей зображенню предметів з натури, малювання предметів за задумом і поданням, розвиток здатності виділяти у своїх малюнках просторові характеристики предметів: форму, величину, напрям - як після зорового, так і після осязательного їх обстеження. Матеріал. Кольорові олівці, альбом для малювання. Предмети однакової фактури (з дерева): куб, пірамідка, матрьошка, груша та ін Пластмасові намисто на ниточці, плоскі картонні або дерев'яні моделі яблука, банана, огірка і пр. Керівництво. Психолог пропонує дитині спочатку обмацати фігуру, словесно описати її, а потім намалювати. У випадку ускладнень при називання фігури рекомендується обстежити її візуально і потім приступати до малювання. Завдання 1. Малювання яблука, груші з натури з попереднім їх обстеженням за допомогою зору і дотику. 2. Малювання бус на ниточці після осязательно-зорового сприйняття. 3. Малювання котушки, пірамідки після осязательного і зорового сприйняття. 4. Малювання куба, кулі після дотикального сприйняття. Методичні вимоги до занять четвертого етапу 1. Рекомендується проводити заняття з дітьми індивідуально мул і в невеликій групі чисельністю 1-2 людини. 2. Обов'язково зберігати зазначену вище послідовність завдань. Слід домагатися, щоб діти в процесі дотикального і зорового сприйняття зразків проводили їх ретельний аналіз, вірно називали їх істотні ознаки. 3. Важливо нагадувати дітям, як потрібно зафарбовувати малюнок: горизонтальні, вертикальні, кругові лінії. 4. Обов'язково перед початком малювання пропонувати дітям відтворити форму фігури рухом руки. 5. Наприкінці занять необхідно спільно з дитиною зіставляти його малюнки із зразком. 6. Рекомендується дублювати заняття в домашніх умовах, активно заохочувати дитину, розвішувати його малюнки, показувати їх рідним і знайомим. Розвиток моторних, перцептивних та інтелектуальних функцій в ході навчання предметно-практичним маніпуляціям дітей з важким ступенем афективної патології рекомендується здійснювати в рамках занять з використанням системи М. Монтессорі. Методичною основою для використання дидактичного набору М. Монтессорі в психокорекційної роботи з дітьми з аутизмом є її спрямованість на якісний розвиток психічних функцій. Заняття проводяться індивідуально або в невеликій групі дітей. Час занять коливається від 30 до 60 хвилин. Відносини між психологом і дитиною регулюються такими положеннями: 1. Дитина стимулюється до активної самостійної роботи за допомогою спеціальних підготовчих вправ. 2. Психолог надає дитині свободу вибору матеріалу для роботи. 3. Виконанню завдань, у разі якщо дитина не знайомий з роботою з ними, передує демонстрація. Психолог виконує завдання, показує дитині можливість контролю над помилками і їх виправлення. 4. Під час демонстрації психолог не повинен гальмувати активність дитини: якщо він активний і бажає виконати завдання сам, необхідно допомогти йому. 5. Під час роботи з матеріалами позиція психолога зводиться до активного спостереження. 6. Темп роботи і час, необхідний для виконання вправ, індивідуальні для кожної дитини. 7. Допустимі дитиною під час виконання завдання помилки не коригуються психологом; можливе залучення уваги дитини до помилки з метою її самостійної корекції. 8. По закінченні роботи дитина самостійно визначає, чи буде він повторювати вправу або почне виконувати нове. Обов'язкове дотримання наступних вимог до корекційним вправам за системою Монтессорі: I. Вправи повинні мати зв'язок з реальною діяльністю; мета їх виконання має бути ясна і зрозуміла дитині. 2. Вправи повинні пред'являтися з поступово зростаючою складністю. 3. Початкові вправи з розвитку сенсорних і елементарних практичних навичок повинні містити можливість «механічного контролю» допускаються помилок. 4. Матеріал для вправ повинен бути афективно привабливим для дитини, мати колірне кодування. Досвід нашої роботи показав високу ефективність занять за системою Монтессорі з дітьми з важкими формами афективної патології та інтелектуальних порушень. Однак, враховуючи гіперчутливість аутичних дітей, для них, насамперед для дітей з важким ступенем афективної патології, ми брали не дуже яскравий матеріал і пропонували переважно неструктуровані матеріали, а також афективно значущі для дітей предмети: камінчики, мотузочки, палички та ін У процесі навчання дітей предметно-практичним маніпуляціям доцільно проводити такі заняття, як підбір предметів за зразком, угруповання предметів за зразком і з різних властивостями. Можна запропонувати дітям різноманітні ігри типу «Розклади іграшки по будиночках» і пр. Особливе корекційна значення мають ігри, спрямовані на використання допоміжних засобів. У процесі таких ігор перед дитиною ставляться такі завдання: виявити внутрішні зв'язки предмета, проаналізувати умови практичного завдання, знайти вихід з проблемної ситуації, враховуючи особливості ситуації і застосовуючи відповідно до них відповідні допоміжні засоби та способи дії. Уміння справлятися з вирішенням подібних завдань формується в ході різноманітних ігор на діставання потрібного предмета за допомогою допоміжних засобів (мотузки, палиці та ін.) Основною метою психокорекції на наступному етапі є навчання дітей оперувати уявленнями і знаходити правильний вихід, не вдаючись до практичних дій з об'єктами. Уміння дитини діяти в умі, оперуючи представленими образами, є одним з важливих аспектів наочно-образного мислення. Воно розвивається в процесі різноманітних психотехнических ігор з використанням картинок. Наприклад, дається завдання дістати предмет, зображений на картинці. Психолог пропонує дитині картинку і просить розповісти, як хлопчик буде діставати повітряна куля з високого шафи в кімнаті. Одна з найбільш складних проблем, що стоять перед психологами та педагогами при роботі з дітьми-аутистами, - перехід від наочно-чуттєвого пізнання до словесно-логічного. Досвід нашої роботи показав, що з дітьми з легким ступенем афективної дезадаптації доцільно проводити пси-хокоррекціонние заняття з формування елементарних логічних операцій: узагальнення, аналізу, синтезу. В якості передумови розвитку логічних операцій ми вибрали формування у дітей операції порівняння. Насамперед, ми спиралися на дослідження вітчизняних і зарубіжних Таблиця 16 Система ігор-комами з предметами-знаряддями
психологів, в яких було показано, що розумово відсталі школярі здатні опановувати алгоритмом порівняння і вчитися застосовувати його залежно від ситуації [Петрова, 1968; та ін]. Заняття проводяться поетапно. Перший етап - навчання дитини порівнянні предметів за допомогою аналізу їх елементів. Психолог разом з дитиною аналізує відмінності в предметах за окремими ознаками. Наприклад, при порівнянні корови і кози психолог звертає увагу на їх відмінності (величина, довжина рогів, колір та ін.) Другий етап - навчання дитини зіставленню окремих ознак об'єктів залежно від визначень «однаковий - різний». Наприклад, психолог показує дитині картинки тварин і просить визначити, що в них однакове і чим вони відрізняються один від одного. Третій етап - узагальнення порівнюваних ознак. Наприклад: знайди і склади в одну групу відповідні один до одного картинки, іграшки та ін Психолог може займатися окремо з кожною дитиною або об'єднувати дітей у невеликі групи. Заняття проходять в ігровій формі з використанням предметно-практичних маніпуляцій. Наприклад, дитина порівнює відмінності між геометричними формами, після чого для закріплення засвоєного розкладає їх у відповідні комірки. У психолого-педагогічній літературі представлені деякі програми і методики розвитку мовлення у дітей з аутизмом. Наприклад був запропонований метод мовного оперантного обумовлення, який являє собою ступінчасту техніку, спрямовану на розвиток у дітей вокалізації, імітації вимови, розуміння значення слів, на стимулювання використання експресивної мови для позначення предметів [Kiernan, 1983]. Основним завданням даного підходу є навчання дітей, які страждають аутизмом, більш спонтанно і більш функціонально використовувати мову в повсякденних життєвих ситуаціях. Крім того, для формування комунікативних навичок автор пропонує навчання дітей мови жестів. У роботах вітчизняних авторів розроблені методи навчання дітей з аутизмом розумінню мови, навичкам читання і письма, активному використанню мови [Морозова, 1990; Нікольська, 1995, і ін). Важливою ланкою у формуванні мови у дітей з аутизмом є розвиток потреби в мовному спілкуванні. З цією метою можуть використовуватися недирективні і директивні методи мовної терапії. До Недирективний методів належать методи стимуляції мовної активності, наприклад метод, побудований на використанні наявних у дитини вокализаций. Діти з аутизмом нерідко на піку емоційного підйому можуть видавати якісь звуки, постійно повторювати їх, використовувати їх як засіб ауто-стимуляції. Для кожної дитини набір таких «улюблених» звуків досить обмежений - частина з них може нагадувати лепетние мова (проголошення окремих складів: «ка», «бі» тощо), іноді це стереотипне повторення одного і того ж звуку з певною вокалізацією. Психологу необхідно «підключитися» до дитини і повторювати разом з ним ці звуки або склади, намагаючись дотримуватися певний темп і ритм, задані дитиною. Такий спосіб посилення мовної активності використовують батьки здорових немовлят з метою посилення мовної активності. Як правило, ехолалії з'являються у дитини з аутизмом на тлі емоційного підйому, особливо коли він залучений в афективно значиму для нього діяльність. У процесі занять або спілкування з дитиною необхідно повторювати його афективно значущі слова чи фрази. Наприклад, при розгойдуванні в ковдрі можна повторювати такі слова, як «кач, кач»; при грі з водою, яку так люблять діти з аутизмом, - «кап, кап, плюх», або «хлоп, хлоп» - при грі в хоровод . На наступному етапі психолог прагне внести вимовлені дитиною звуки в смисловий контекст того, що відбувається зараз. Для цього, коли дитина вимовляє свій стереотипний звук або склад, дорослий доповнює його відповідно до ситуації. Приклад На заняттях 5-річний Петя стереотипно вимовляв слово «оля». Психолог повторював за ним це слово, показуючи на Олю, студентку, яка допомагала психологу в проведенні групових занять: «Оля, Оля, підійди до Петі, він тебе кличе *. Коли Оля підійшла до Петі, він схопив її за руку і кілька разів осмислено вимовив: «Оля». Батькам було рекомендовано співвідносити це слово з телефонним дзвінком, з пісенькою, зі словосполученням «О-ля-ля, як добре, який гарний хлопчик Петя». При постійному використанні такого роду прийомів дитина поступово починає все частіше довільно використовувати «ехолалічние склади і словосполучення» і співвідносити їх з конкретною ситуацією. Для розвитку комунікативних функцій мови рекомендуються різні емоційно насичені ігри, наприклад гра «Схованки». Вони добре підходять для використання батьками в спілкуванні зі своєю дитиною. Гра «Схованки» Хід гри. Накиньте хустку собі на голову. Запитайте дитини: «Де мама?" - Або - «Де я?», «Куди мама сховалася? Знайди маму ». Якщо дитина злякалася, зніміть хустку і похваліть дитину. Якщо дитина зняв з вас хустку, скажіть йому емоційно: «От і я» - і обов'язково похваліть дитину. Потім спробуйте накинути хустку на дитину, як ніби він сховався сам, примовляючи: «А де Вася, куди він втік?» Зніміть хустку: «Ось де наш Вася!» Можна придумувати різні варіанти такої гри. Досвід нашої роботи показує, що на перших порах діти можуть проявляти страх. Якщо вони грають з психологом, то можуть тікати від нього. У разі коли дитина відмовляється грати, можна продовжити цю гру з іншим учасником групи або запропонувати дитині пограти з косинкою, надіти її на голову ляльки, психолога і пр. Безпосередньому формуванню мови у дітей за допомогою директивних методів розвитку мовлення повинна передувати робота з розвитку слухового, зорового, тактильного сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, а також робота з формування у дитини потреби в спілкуванні. При вирішенні цих завдань використовуються спеціально підібрані різноманітні ігри та вправи. Формування у дітей з аутизмом слухового уваги здійснюється за допомогою прослуховування ними немовних звуків. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| « Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна "Четвертий етап формування графічних навичок у домі е діти-аутистів" |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||