Головна |
« Попередня | Наступна » | |
8. 2. Теорія поетапного формування рухової дії |
||
У відповідності з теорією поетапного формування дії П.Я. Гальперіна (1958), при навчанні будь-якої дії розрізняють дві частини: орієнтовну і виконавчу. Орієнтовна частина, або «орієнтовна основа дії» (ООД) включає в себе систему умов, факторів, основних опорних точок (ООТ). ОСНОВНІ ОПОРНІ ТОЧКИ (ООТ) - це елементи рухової дії і особливості умов, що вимагають концентрації уваги для успішного виконання дій (М.М.Боген, 1985). Повна орієнтовна основа дії забезпечує учня, так би мовити, «штурманської картою шляху», користуючись якою він може відразу виконувати нове для нього завдання. Основну задачу формування дії становить формування його орієнтовної частини, виконавча ж частина є менш важливою. Теорія поетапного формування дій стосовно до навчання фізичними вправами «допомогла істотно скорегувати методику навчання: зусилля викладача повинні бути спрямовані не на постановку рухів, тобто формування виконавчої частини ... А на керівництво формування орієнтовною основою дій, яка визначає виконання »(М.М.Боген, 1985). Для того, щоб сформоване дію було свідомим і довільним, процес його засвоєння повинен включати ряд етапів. 1. Етап формування схеми ООД. 2. Етап формування дії в матеріальній формі. 3. Етап засвоєння дії у формі зовнішньої (гучною) мови. 4. Етап формування дії у формі зовнішньої мови про себе (беззвучно). 5. Етап формування дії у формі внутрішнього мовлення. На першому етапі учень знайомиться з ситуацією, усвідомлює завдання, усвідомлює логічну структуру дії і можливості його здійснення. 89 На другому етапі поняття, які слід засвоїти, повинні бути пред'явлені навчається не у словесній, абстрактній формі, а як речі, які можна сприймати за допомогою органів почуттів : зору, дотику, м'язового почуття. У матеріальній формі, розгорнуто, з усвідомленням всіх вхідних в дію операцій здійснюються орієнтовна і виконавча частини. Матеріальна форма з самого початку поєднується з гучним промовлянням сенсу виконуваних операцій. На третьому етапі всі поняття, засвоєні, засвоєні в матеріальній формі, оформляються словесно, термінологічно. Мова навчають містить конкретні образи тих відчуттів, які характеризують досліджуване дію і були усвідомлені в матеріальній формі на попередньому етапі. Тут мова не тільки описує дію, а й містить його. На четвертому етапі дія виконується у формі зовнішньої мови. Але беззвучно, про себе. За іншим характеристикам дія не відрізняється від дії на попередньому етапі: воно також розгорнуто, узагальнено, свідомо. На п'ятому етапі у зв'язку з переходом на внутрішню мову підвищується швидкість орієнтування, виконання, контролю і корекції. Окремі операції виходять з-під контролю свідомості, дію автоматизується. Свідомість контролює лише смислову спрямованість дії, загальну послідовність операцій. Дрібніші деталі контролюються свідомістю вибірково, у міру необхідності. При навчанні руховим діям описані етапи засвоєння дії відносяться лише до орієнтовною частини, яка послідовно засвоюється в перерахованих формах. При цьому, як вважає П.Я. Гальперін, коли орієнтовна частина, пройшовши поетапну відпрацювання, зазнає значні скорочення, рухове дію перетворюється в руховий навик. Підводячи підсумок опису основних положень теорії поетапного формування дій, підкреслимо, що вона дає принципову до 90 Доказ можливості освоєння рухових дій із заданим результатом. Даною теорією доводиться визначальна роль свідомості у формуванні та подальшому застосуванні рухових дій.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 8. 2. Теорія поетапного формування рухової дії " |
||
|