Головна
ГоловнаНавчальний процесТеорія і методика фізичної культури → 
« Попередня Наступна »
І.В. Еркомайшвілі. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, 2004 - перейти до змісту підручника

8.1. Формування знань, рухових умінь і навичок як процес і результат навчання

НАВЧАННЯ у сфері фізичної культури це організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психічне досконалість людини.

83

навченості - це здатність людини здобувати знання і опановувати вміннями та навичками. Здатність до навченості обумовлена ??наступними факторами:

=> складністю досліджуваного вправи;

=> накопиченим руховим досвідом;

=> статевовіковими показниками ;

= ^> ефективністю застосовуваних методів навчання;

= ^> активністю самих займаються.

Кожне рухове дія складається з рухів. Акт руху проводиться з певними взаємодіями сил і призводить до зміни положення тіла в просторі і в часі. У процесі навчання рухових дій людина повинна оволодіти їх кінематичними, динамічними і ритмічними параметрами. Оволодіння руховою дією починається з формування системи знань про параметри характеристик його техніки і варіантах її виконання.

ЗНАННЯ - це форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини.

У процесі навчання займається набуває різні знання: про соціальну сутність фізичної культури, вплив занять фізичними вправами на функції організму, про методику навчання рухових дій, про правила суддівства, методикою самостійних занять, режим харчування, страховці, самоконтролі та ін

Зазвичай виділяють два тісно взаємопов'язаних види знань:

Наочно-чуттєві знання виступають у формі різних уявлень (зорових, слухових, вестибулярних та ін.) На основі уявлень формується загальний образ досліджуваного дії. Це елементарний рівень знань. Наприклад, образ техніки низького старту складатиметься з уявлень про положення тіла і окремих його частин на старті, під час вибігання зі стартових колодок, про направлення, амплітуді, тривалості, темпі і ритмі руху.

Словесно-логічні знання виступають у формі понять, закономірностей, теорій і сприяють глибшому пізнанню сутності техніки фізичних вправ, її характеристик. Це більш високий рівень знань.

84

Знання формуються на основі спостереження за виконанням дії і прослуховування супроводжуючого показ коментаря, мета якого - виділити в цій дії ті елементи, від яких залежить успіх його виконання. Іншими словами, на основі знань важливо сформулювати рухову задачу, яка визначать основу дії, а також розстановку акцентів уваги, кого навчають.

Залежно від вимог, що пред'являються виконавцю М.М. Боген (1985), розподіляє рухові завдання на три групи. До першої групи належать рухові завдання, що вимагають максимального прояву фізичних якостей при підлеглому значенні просторових характеристик руху кінематичної структури (положення тіла, форма, напрямок, амплітуда).

Такими є всі рухові дії, де результат фіксується інструментально, будь то час, відстань або піднятий вагу.

У другу групу включені завдання, що вимагають максимальної виразності, краси, відповідності обумовленим руховим стандартам при явному підпорядкуванні значень рівня прояву фізичних якостей. У таких рухах результат визначається шляхом порівнювання техніки виконання з еталоном.

Третя група включає рухові завдання, що вимагають максимальної точності, іноді при обмеженому часі рішення рухової задачі і підлеглому значенні, як рівня прояву фізичних якостей, так і просторової організації рухів.

Отже, процес навчання руховій дії починається зі створення уявлення про спосіб розв'язання рухової задачі на основі необхідного мінімуму знань, які є передумовою формування умінь і навичок.

Рухових умінь - це така ступінь володіння руховою дією, при якому управління рухами відбувається за активної ролі мислення.

Уміння виконувати нове рухове дію виникає на основі таких передумов: мінімуму основних знань про техніку дії; наявності рухового досвіду; достатнього рівня физиче

85

ської підготовленості, при творчому мисленні в процесі управління рухами.

Сутність рухового уміння полягає в тому, що для нього характерно постійне вдосконалення способу виконання дії при осмисленому підході в процесі управління рухами.

Характерними ознаками рухового уміння є:

=> Управління рухами відбувається неавтоматизованих.

=> Свідомість учня завантажено контролем кожного руху.

=> Невисока швидкість виконання дії.

=> Дія виконується неекономно, при значній мірі стомлення.

=> Відносна розчленованість рухів.

=> Нестабільність дії.

=> Неточне запам'ятовування дії.

Роль рухових умінь у фізичному вихованні може бути різною. В одних випадках вміння доводять до навичок, якщо необхідно домогтися досконалого володіння технікою рухової дії. В інших випадках рухові вміння виробляються без подальшого переходу в навички.

Важливо те, що чим більше багаж умінь у займається, тим легше відбувається виконання нового руху. У цьому полягає їх дидактичне значення. Необхідно дати поняття екстраполяції.

Екстраполяція - психофізіологічний механізм побудови нових рухів на базі раніше набутого досвіду.

У процесі багаторазового повторення рухової дії входять до нього операції стають все більш звичними, координаційні механізми автоматизуються (не вимагають спеціально спрямованого на них уваги), і рухове вміння перетворюється на звичка.

Рухових навичок - це така ступінь володіння дії, при якій управління рухами відбувається автоматизовано. Характерні ознаки навику:

=> Автоматизоване управління рухами. Свідомість звільняється від необхідного контролю за деталями рухів, що, під

86

перших, полегшує функціонування вищих механізмів управління рухами, а по-друге, дозволяє переключити увагу і мислення на результат і умови дії.

Автоматизоване управління рухами при навичці не означає їх неусвідомленість. Людина здійснює дії завжди свідомо; це - поведінкові акти. Якби дитина не придбав навички в листі, то його увага була б зосереджено завжди на графічному зображенні букв і він би не зміг сприймати зміст написаного. Точно так же футболіст не замислюється над тим, як при ударі по м'ячу поставити опорну ногу, зробити замах і виконати

удар.

=> Злитість рухів, тобто об'єднання ряду елементарних рухів в єдине ціле. Виявляється в легкості, взаємопов'язаності і стійкості рухової дії. З утворенням досконалого навику пов'язані спеціалізовані сприйняття рухів і навколишнього середовища (почуття води у плаванні, льоду - у фігурному катанні та

т.д.).

=> Стійкість. Характеризується здатністю зберігати ефективність дії при різних несприятливих умовах: незвичному психологічному стані (хвилювання, страх), знижених фізичних можливостях (стомлення, нездужання), несприятливих зовнішніх умовах (метеорологічні).

=> Міцність запам'ятовування. Цінність представляє тільки в тих випадках, коли техніка дії не підлягає подальшій зміні (оздоровчий біг, катання на ковзанах, велосипеді). Але при необхідності зруйнувати міцні навички нераціональних рухів і перетворити їх відповідно до вимог доцільною техніки, викладачам, тренерам і самим учням доводиться стикатися з надзвичайними труднощами.

Таким чином, в процесі навчання руховій дії змінюється характер управління рухами. В результаті підвищується рівень володіння руховою дією. Першим (початковим) рівнем оволодіння дією є рухове вміння, друга - руховий навик. Процес вдосконалення навички нескінченний. Його

87

основне завдання - навчити учня вільно володіти навичками в будь-яких умовах. Схематично відмінності між умінням і навиком і перехід вміння в навик можна представити таким чином:

Рис. 6. Формування рухового вміння та рухової навички

88

« Попередня Наступна »
= Перейти до змістом підручника =
Інформація, релевантна "8.1. Формування знань, рухових умінь і навичок як процес і результат навчання"
  1. 7.4. Підвищення кваліфікації кадрів
    знань, навичок і вмінь, є результатом самої виробничої діяльності. Спеціально організоване навчання дозволяє досягти мети за більш короткий термін. Підвищення кваліфікації спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, умінь і навичок, зростання професійної майстерності. Особливість підвищення кваліфікації полягає в тому, що слухачі, вже володіючи
  2. § 2. Функції навчання
    формування всебічно гармонійно розвиненої особистості в «рамках» сучасної дидактичної системи обумовлює наступні функції навчання: освітню, виховну і розвиваючу. Освітня функція полягає в озброєнні учнів системою наукових знань, умінь і навичок та її використання на практиці. Знання - розуміння, збереження в пам'яті й уміння
  3. ВСТУП
    формування та вдосконалення рухових навичок; закономірності формування умінь і навичок як основа навчання рухових дій; рухові здібності як комплекс морфофунк -нальних властивостей організму, які обумовлюють можливість прояву рухової активності людини; фізичне навантаження і відпочинок як основа методики розвитку рухових здібностей. Курс лекцій
  4. 10.4. Методика формування та вдосконалення професійних знань, навичок і умінь співробітників
    формування та вдосконалення професійних знань, навичок і умінь
  5. § 3. Методологічні основи навчання
    формування систематичних знань, умінь і навичок. Вітчизняна дидактика стоїть на позиції, що методологічною основою процесу навчання є матеріалістична теорія пізнання. 58 Дана теорія показує, що процес пізнання здійснюється від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. За допомогою відчуттів сприймаються зовнішні
  6. § 2. Принципи і критерії відбору змісту освіти
    формування змісту освіти є наступні (В. В. Краєвський): 1. Принцип відповідності змісту освіти вимогам розвитку суспільства, науки, культури, особистості передбачає включення в зміст освіти як традиційно необхідних знань, умінь і навичок, так і тих, які відображають сучасний рівень розвитку 51 соціуму, наукового знання,
  7. 8. 3. Взаємодія навичок
    формування одних рухових навичок на засвоєння інших. Розрізняють декілька різновидів взаємодії навичок, насамперед позитивний і негативний переноси. Позитивний перенос називається така взаємодія навичок, при якому раніше сформований навик полегшує формування наступного. Основними умовами позитивного переносу є наявність структурного подібності в
  8. Тема 7. ПРИНЦИПИ заняття фізичними вправами
    формування фізичної досконалості. Розрізняють соціальні, общепедагогические і специфічні принципи (рис № 5): Принципи занять фізичними вправами Загальні соціальні принципи 1. Всебічного розвитку особистості. 2. Оздоровчої спрямованості. 3. Прікладності. 4. Зв'язки фізичного виховання з трудовою і військовою діяльністю общеметодіческого принципи 1.
  9. Особливості навчання співробітників митних органів
    формування та вдосконалення якостей особистості співробітника; - розвиваюча - розвитку і вдосконалення інтелектуальних і фізичних сил співробітників; - психологічної підготовки - формування у співробітників внутрішньої психологічної готовності до вирішення професійних завдань, подолання психологічних труднощів, до впевненим і надійним діям в екстремальних умовах.
  10. ВСТУП
    формування мовних навичок і умінь, що лежать в основі зв'язного висловлювання, на матеріалі загальнонаукової та спеціальної лексики текстів з економічної географії. Слова і словосполучення відібрані за принципом поширеності, необхідності, тематичної цінності в науковому стилі мови. У вправах (лексичних і лексико-граматичних) відпрацьовуються лексика і конструкції, характерні для
  11. Запитання і завдання для самоконтролю
    формування розумових дій, проблемне навчання, програмоване навчання 5. Навчання йде на високому рівні труднощі при провідній ролі 'теоретичних знань. 6. Знання даються в готовому вигляді, їх треба запам'ятати і відтворити. - Перевірте себе за текстами. 6. Доповніть таблицю і впишіть зверху види навчання, які вона представляє. Дії вчителя
  12. § 1. Предмет і завдання дидактики
      знань, умінь, навичок, досвіду пізнавальної, практичної, творчої діяльності, ціннісних орієнтації і відносин. Освіта є засобом задоволення фундаментальних потреб людини, збагачення його індивідуального досвіду, особистісного та професійного самовизначення. Освіта як результат - досягнутий рівень в оволодінні знаннями, способами діяльності,
  13. § 5. Види навчання
      формуванні вмінь учнів; b) взаємозв'язку викладання і навчання; c) формуванні вмінь учнів; о!) цілеспрямованості і результативності навчання; е) поєднанні інформаційної та контролюючої діяльності вчителя. 5. Розуміння, збереження в пам'яті й уміння відтворювати основні факти науки і які з них теоретичні
© 2014-2020  ibib.ltd.ua