| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.2. Зміст і характеристика специфічних принципів |
||
|
Специфічними принципами, що відображають закономірності побудови занять фізичними вправами (у сфері фізичного виховання, спортивного тренування і фізичної рекреації), є принципи безперервності, прогресування педагогічних впливів, циклічності та вікової адекватності впливу (Ю.Ф.Курамшін, 2003). Принцип безперервності є одним з найважливіших принципів побудови занять фізичними вправами. Його реалізація передбачає неприпустимість занадто великих і педагогічно невиправданих перерв між заняттями, які призводять до зниження досягнутого рівня фізичної підготовленості. При реалізації цього принципу необхідно, щоб ефект кожного наступного заняття «нашаровувався» певним чином на «сліди попереднього, закріплюючи і поглиблюючи їх. В основі управління процесом чергування навантаження і відпочинку лежать закономірності адаптації організму до фізичного навантаження, а також динаміка відновлення після виконуваної роботи. Залежно від того, в якій стадії відпочинку будуть виконуватися навантаження, виділяють чотири основні варіанти побудови заняття. 79 Перший варіант використовується при двох-трьох разових заняттях на день і передбачає виконання тренувальної роботи у фазі НЕ-довосстановленія, чим забезпечуються передумови для сумарного тренувального ефекту. Його застосування доцільно головним чином при розвитку витривалості. Другий варіант передбачає проведення подальшого заняття в період повного відновлення організму займаються і забезпечує підтримку певного рівня фізичної працездатності. У третьому варіанті передбачається використання суперкомпенсаторного відпочинку, що забезпечує виконання подальшого навантаження в стадії підвищеної працездатності. Четвертий варіант передбачає проведення подальшого заняття через тривалий інтервал відпочинку, коли структурні сліди попереднього заняття майже втрачені. Дана форма організації заняття використовується переважно в сфері активного дозвілля. При реалізації принципу безперервності важливе значення приймає об'єктивна інформація про стан займаються. Вона є ключовим аспектом у прийнятті управлінських рішень, що регламентують величину фізичного навантаження (за обсягом і інтенсивності), а також міру і якість відпочинку. Реалізація безперервності передбачає виконання певних правил. Необхідно забезпечувати регулярність занять, не допускаючи невиправданих перерв. При плануванні вправ в занятті слід враховувати наступність і ступінь зв'язку між ними. Важливо завчасно встановлювати послідовність вправ в одному занятті і в системі занять. Принцип прогресування впливів передбачає цілеспрямоване підвищення вимог до прояву психічних функцій і рухової активності (за параметрами обсягу та інтенсивності) в процесі адаптації індивіда до фізичного навантаження. 80 нальних можливостей організму і фізичних здібностей. Він виражає необхідність неухильного підвищення вимог до займаються, сутність яких полягає в постійному оновленні та ускладненні використовуваних вправ, методів, умов занять, а також величини фізичного навантаження, її обсягу та інтенсивності. Реалізація даного принципу буде приводити до позитивних результатів лише в тому випадку, якщо подальша завдання виявиться посильним для займається. Викладачеві (тренеру) необхідно враховувати сенситивні періоди розвитку організму індивіда, а також необхідно пам'ятати, що поряд з розвитком фізичних якостей важливо удосконалювати і змінювати техніку рухових дій. Принцип циклічності визначає впорядкованість навчально-виховного процесу. Його сутність розкривається в композиційній повторюваність окремих занять і серій (циклів). У практиці прийнято розрізняти мікро-, мезо-та макроструктуру виховного процесу. Мікроцикли (тижневі) цикли - сукупність декількох тренувальних занять, які разом з відновлювальними днями складають відносно закінчений повторюваний фрагмент тренувального процесу, що забезпечує терміновий і відставлений ефекти тренувальних занять. Мезоцикл (місячні) цикли включають в себе від 3 до 6 микроциклов, в яких змінюються зміст, порядок чергування і співвідношення засобів. Мезоцикл забезпечують сумарний (кумулятивний) ефект заняття фізичними вправами. Макроцикл (річні) цикли - включають в себе чергування декількох мезоціклов. Методологічною основою технології управління в макроцикле є об'єктивні біологічні закономірності довгострокової адаптації індивіда до фізичних навантажень. Принцип циклічності в практиці реалізується повною мірою при дотриманні наступних правил. Процес фізичного виховання і спортивного тренування повинен бути побудований з використанням відносно завішених і циклічно повторюваних структурних одиниць (мікро-, мезо-та макроциклів). Серії занять повинні обеспечи 81 вать оптимальне співвідношення навантаження і відпочинку при досягненні кумулятивного ефекту. Послідовність чергування циклів в багаторічному навчально-виховному процесі повинна забезпечувати неухильне підвищення спортивно-технічної майстерності індивіда. Принцип вікової адекватності педагогічного впливу зобов'язує цілеспрямовано і послідовно регулювати заходи виховного впливу відповідно з віковими етапами розвитку організму людини (дошкільний, шкільний, зрілий, похилий). Ефективність фізичного виховання дітей багато в чому обумовлена правильним підбором фізичних навантажень переважної спрямованості в період сенситивного розвитку організму, що безсумнівно забезпечує сприятливі передумови для ефективного зростання їх спортивно-технічної майстерності. Характер занять фізичними вправами осіб середнього і літнього віку набуває рис фізичної рекреації оздоровчої спрямованості. Таким чином, ефективна реалізація принципу вікової адекватності передбачає вирішення таких питань. Це визначення стратегії і технології переважної спрямованості підготовки на окремих етапах багаторічних занять, забезпечення гармонійного розвитку фізичних здібностей, вдосконалення вегетативних і моторних функцій організму в процесі онтогенезу, а також забезпечення поступового збільшення фізичних навантажень відповідно до індивідуальних можливостей на кожному віковому етапі. Кожен окремий принцип був розглянутий окремо тільки для зручності викладу. Насправді всі вони синтезовані в систему єдиного педагогічного процесу і лише відображають окремі його сторони. Так, свідомість і активність обов'язково передбачають доступність навчання та розвитку фізичних здібностей. Доступність і індивідуалізація забезпечуються наочністю і систематичність .. Принцип систематичності, в свою чергу, сприяє поступовому підвищенню тренуючої дії. Успішність навчально-виховного процесу буде забезпечена лише в тому випадку, якщо 82 при прийнятті рішень викладач (тренер) буде враховувати вимоги всіх принципів. Контрольні питання: 1. Що розуміється під принципами в теорії фізичної культури? 2. У чому полягають соціальні принципи формування фізичної культури людини? 3. Перерахуйте загальметодичні принципи. 4. Дайте характеристику принципу свідомості і активності. 5. Охарактеризуйте форми прояву наочності. 6. Що означає принцип доступності та індивідуалізації? 7. Розкрій значення специфічного принципу безперервності. 8. Яке значення має реалізація принципу прогресування впливів? 9. Розкрийте сутність принципу циклічності. 10. Чому у фізичній культурі необхідно максимально використовувати принцип вікової адекватності педагогічного впливу?
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 7.2. Зміст і характеристика специфічних принципів " |
||
|
||