Головна |
« Попередня | Наступна » | |
12.1. Поняття про витривалості, її види |
||
Якщо людина виконує будь напружену роботу, то через деякий час він відчуває, що виконувати її стає все важче. Наступає стомлення. Залежно від специфіки видів діяльності розрізняють декілька типів стомлення: розумовий, сенсорне (пов'язано з органами почуттів), емоційне і фізичне. Нас більшою мірою цікавить стомлення фізичне. Тривалість роботи до повного стомлення можна розділити на 3 фази: 1. Фаза компенсованого стомленні характеризується тим, що незважаючи на зростаючі труднощі, людина може якийсь час зберігати необхідну інтенсивність роботи за рахунок більших, ніж раніше, вольових зусиль і часткової зміни біомеханічної структури рухової дії (наприклад, зменшенням довжини і збільшенням темпу кроків при бігу). 2. Фаза декомпенсованого стомлення характеризується тим, що, незважаючи на всі старання, людина не може зберегти необхідну інтенсивність роботи, якщо продовжити роботу в цьому стані, то через деякий час настане відмова від її виконання. 140 3. Фаза повного стомлення характеризується високим ступенем стомлення, що приводить до зниження потужності роботи аж до її припинення. ВИТРИВАЛІСТЬ - здатність людини протистояти фізичному стомленню в процесі м'язової діяльності. У практиці фізичної культури виділяють загальну і спеціальну витривалість. Під ЗАГАЛЬНОЇ розуміють витривалість до тривалої роботи помірної інтенсивності, що включає функціонування всього м'язового апарату. Людина, яка може витримати тривалий біг у помірному темпі, може виконувати й іншу роботу в такому ж темпі (ходьба на лижах). Основними компонентами загальної витривалості є можливості аеробного системи енергозабезпечення, функціональна і біомеханічна економізація. Загальна витривалість є передумовою для розвитку спеціальної витривалості. Витривалість стосовно певної діяльності, обраної як предмет спеціалізації, називають СПЕЦІАЛЬНІЙ. (Наприклад, спеціальна витривалість бігуна, боксера, ігровикам). Спеціальна витривалість класифікується: - За ознаками рухової дії, за допомогою якого вирішується рухова завдання (стрибкова витривалість) - За ознаками рухової діяльності, в умовах якої вирішується рухова завдання (ігрова витривалість) - За ознаками взаємодії з іншими фізичними якостями, необхідними для вирішення рухової задачі (силова витривалість, швидкісна витривалість, координаційна витривалість). Спеціальна витривалість залежить від можливостей нервово-м'язового апарату, швидкості витрачання ресурсів внутрішньом'язових джерел енергії, від техніки володіння руховими діями і від рівня розвитку інших рухових здібностей. Залежно від переважного прояви інших здібностей виділяють швидкісну витривалість, силову витривалість та координаційну витривалість. 141 Залежно від потужності (інтенсивності) роботи виділяють: витривалість до роботи помірної потужності, витривалість до роботи великої потужності, витривалість до роботи субмаксимальної потужності, витривалість до роботи максимальної потужності. Вище перераховані основні і найбільш досліджені види витривалості. Але в практиці фізичної культури існують й інші прояви витривалості, які групуються за тими чи іншими ознаками, наприклад: => витривалість до роботи циклічного, ациклического та змішаного характеру; => витривалість статична і динамічна; => витривалість аеробне і анаеробна; => витривалість дистанційна, ігрова або многоборной; = ^> витривалість локальна, регіональна або глобальна. Різні види витривалості незалежні або мало залежні один від одного. Наприклад, можна мати високу силовий витривалістю, але недостатньо швидкісний.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 12.1. Поняття про витривалості, її види " |
||
|