Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

Директорія. Відновлення Прокураторі! (грудень 1918 - березень 1921)



Директорія Української Народної Республіки створена 14 листопада 1918 року з п'ятьох осіб на чолі з Володимиром Вин-ниченком, як альтернативний уряд Гетьманату, а 14 грудня Гетьман Всієї України Павло Скоропадський зрікся влади. У цей же день Директорія проголосила про відновлення Української Народної Республіки. 26 грудня 1918 року вона призначила свою першу Раду Народних міністрів УНР на чолі з В.М.Че-хівським. У цьому уряді обов'язки Міністра юстиції виконував С.П.Шелухін.
Директорія оголосила Гетьмана поза законом, а деякі міністри Української держави були заарештовані. 2 січня 1919 року відмінено закон «Про утворення Державного Сенату» і відновлена діяльність Генерального суду, який тепер став називатися «Надвищий Суд Української Народної Республіки». Міністру юстиції доручалось негайно по затвердженню нових штатів призначити осіб прокураторського нагляду. На початку січня Рада народних міністрів УНР затвердила штати Надвишок» суду, якими охоплювалась і прокураторія. Штати прокурато-рії складалися із Старшого прокуратора, 7 прокураторів та одного секретаря прокуратора.
Становище Директорії УНР як верховної влади на Україні було дуже складним і хитким. На території України вже діяв Радянський уряд. У березні 1919 року була прийнята Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки. Вела бої Добровольча армія Антона Денікіна. Західні землі України були окуповані Польщею, Закарпаття - Чехо-Сло-ваччиною, Буковина - Румунією. Польша визнала Українську Соціалістичну Радянську Республіку, підписавши в Ризі 18 березня 1921 року мирний договір з Радянською Росією. Таким чином, Директорія втратила своє становище верховної влади на Україні. Поступово радянська влада була встановлена на всій території України. Розгорталась робота по створенню радянської державності. Декретом Ради народних комісарів України «Про суд» скасовувались всі судові установи та прокурорський нагляд, які існували до Радянської влади.1
26
'Див. Державний Вісник, №№ 1-81 за 19/8 рік, с.38.

'Див. Вісник державних законів для всіх земель УНР, №№ 1-4, 18 за 1919 рік, с. 16.
Декретом Ради народних комісарів України від 14 лютого 1919 року «Про суд» ліквідовано поряд із судовими установами, які існували на території України до встановлення Радянської влади, і прокурорський нагляд. Після прийняття цього Декрету нагляд за законністю поступово зосереджувався головним чином в Народному комісаріаті юстиції і його місцевих органах - гебурнаторських і міських юридичних відділах. 28 червня 1922 року була створена Державна прокуратура УРСР відповідно до постанови ВУЦВК, якою затверджено Положення про прокурорський нагляд. Державна прокуратура входила до складу Мін'юсту. Керівником прокуратури, як Прокурор республіки, був Народний комісар юстиції УРСР. Першим Прокурором УРСР був призначений Скрипник М.О. На цій посаді він перебував до 5 березня 1927 року.
У безпосередньому віданні Прокурора УРСР був відділ прокуратури, що входив до складу Нарком'юсту УРСР. При прокуратурі УРСР були його помічники, які затверджувалися і звільнялися Президією ВУЦВК на подання Прокурора УРСР. Місцевими органами прокуратури УРСР були призначувані Прокурором УРСР прокурори губерній, які мали помічників, що також призначалися і звільнялися Прокурором УРСР.
У зв'язку з організацією Державної прокуратури ВУЦВК 6 вересня 1922 року ухвалив постанову про скасування губернських відділів юстиції та їх повітових уповноважених, встановивши, що ці органи мають ліквідовуватися в міру утворення органів прокурорського нагляду.
З утворенням Союзу РСР, ліквідацією губерній та переходом на триступеневу систему управління 10 травня 1925 року були внесені зміни до Конституції УРСР 1919 року. Прокурор республіки став іменуватися Генеральним прокурором республіки. Державна прокуратура як і раніше перебувала у складі Нарком'юсту УРСР. Народний комісар юстиції одночасно обіймав посаду Генерального прокурора республіки і входив до складу Ради народних комісарів УРСР. Повноваження Прокуратури УРСР були визначені Положенням про судоустрій УРСР в розділі «Про Державну прокуратуру». Вказане Положення введено в дію постановою III сесії ВУЦВК від 23 жовтня 1925 року.
З перемогою Жовтня 24 листопада 1917 року прокурорський нагляд був ліквідований і поновлений у 1922 році, спочатку в складі Мін'юсту, потім Верховного Суду. А у 1933 році була створена централізована прокурорська система в межах СРСР, куди ввійшла складовою частиною і прокуратура УРСР, і в цьому статусі перебувала до здобуття Україною незалежності. 28

З прийняттям Конституції Української РСР 1937 року найменування Генеральний прокурор було скасовано. Ця посада стала називатись - Прокурор УРСР. Прокуратура республіки повністю підпорядковувалась Прокуратурі Союзу РСР. Прокурор призначався Генеральним прокурором Союзу РСР і був йому підзвітний. Це положення прийняла і Конституція УРСР 1978 року.
Через 12 років розпочалися демократичні зміни в політичному та державному житті Союзу РСР. Розширено коло питань, які підлягали віданню Української РСР. У зв'язку з цим були внесені принципові зміни до глави 19 «Прокуратура» Конституції УРСР. Прокурор знову став іменуватися Генеральним прокурором. Встановлено, що на посаду він призначається Верховною Радою, відповідальний перед нею і тільки їй підзвітний. Верховна Рада Української РСР 24 серпня 1991 року проголосила створення незалежної самостійної української держави - України. Розпочалася активна боротьба за створення правової бази незалежної держави. Верховна Рада України 5 листопада 1991 року прийняла Закон України «Про прокуратуру». Цим законом визначені сьогоднішні завдання, функції та повноваження органів прокуратури.
Тепер за Законом України «Про прокуратуру», виходячи із встановленої системи органів прокуратури, всю систему і Генеральну прокуратуру очолює Генеральний прокурор України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури, до яких належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Чорноморського флоту та Військово-Морських сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських) очолюють відповідні прокурори.
Сучасна держава потребує встановлення і зміцнення режиму законності, важливим інструментом якого є спеціалізований орган - прокуратура України. В умовах необхідності нагляду за додержанням законів у випадках, визначених законом, а також виконання інших функцій, передбачених Конституцією, властивими тільки прокуратурі способами і методами в різних сферах державного і громадського життя з особливою гостротою постає питання про правове забезпечення прокурорського нагляду.
Слід дослідити загальне призначення і завдання прокурорського нагляду, функції прокурорів до науково обгрунтованої
29
системи правових норм і інститутів, що можуть становити у своїй сукупності самостійну галузь права - прокурорсько-наглядове право. Воно повинно відтворювати реальності забезпечення законності засобами і методами прокурорського нагляду. Тому основний зміст дослідження становлять загальні питання конструювання системи прокурорсько-наглядового права, що утворює його норми і правові підстави.
Необхідно розробити загальну концепцію правового регулювання порядку організації і діяльності прокуратури в сучасних умовах, які суттєво, а в деяких випадках принципово відрізняються навіть від тих, в яких розроблялись і приймались чинні Закон України «Про прокуратуру» та інші нормативні акти, що регулюють діяльність органів прокуратури. Ці відмінності викликають необхідність переосмислення деяких основних моментів прокурорського нагляду, особливо нині, коли Конституцією України змінені окремі функції прокуратури. Прокуратура, на наш погляд, повинна і надалі займати гідне місце в державному апараті, а прокурорський нагляд - в сучасному державно-політичному і громадському житті.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Директорія. Відновлення Прокураторі! (грудень 1918 - березень 1921)"
  1. Зміст
    грудень 1918)... 25 Директорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921) ... 27 ГЛАВА II. СУТЬ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ ... 31 §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури ... 31 §2. Основні риси прокурорської системи. ... ... .. 57 §3. Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в
  2. § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
    відновлення замитих плям крові на одязі, витравлених текстів у документах. Перший завідуючий Одеським кабінетом науково-судової експертизи Н. П. Макаренко займався методикою розслідування злочинів. Його монографія "Техніка розслідування злочинів" була і залишається однією з перших праць, присвячених цій проблемі в Україні і криміналістиці взагалі. Так закінчується перший етап становлення
  3. Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918)
    1918 року на з'їзді українських хліборобів на Україні проголошено гетьманат і обрано Павла Скоропадського Гетьманом Всієї України. В цей же день Гетьман проголосив маніфест - «Грамоту до всього Українського Народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій України». У Грамоті оголошено, що Центральна і Мала ради, а також всі земельні комітети розпускаються, а міністри та товариші їх
  4. 5. Гражданская война. Политика «военного коммунизма» (1917-1921 гг.)
    1918 года Всероссийского Учредительного собрания как на самый серьезный насильственный акт, послуживший началу гражданской войны. А большинство Учредите льно- го собрания - правые эсеры - вместе с их сторонниками, отказавшись признать Советскую власть и ее декреты, решили не ми- риться с крушением своих последних надежд и попытались восстановить власть Учредительного собрания вооруженным путем.
  5. 1.Сущность и уроки НЭПа
    1918 г. и весны 1921 г., предпринята попытка критического анализа общепринятой периодизации НЭПа. Так, во время дискуссии в журнале «Вопросы истории КПСС» Ю.А. Мошков впервые выступил с постановкой вопроса о свертывании НЭПа в конце 20-х гг. Но в условиях этой странной «дискуссии», когда вместо действительно свободного обмена мнениями выводы историков подгонялись под установки, закрепленные в
  6. 2. Индусгриализация: достижения и издержки
    1918-1925 гг. должной выручки не дали. XIV съезд ВКП(б), взяв в конце 1925 г. курс на индустриализацию страны, определил в качестве основных внутренние источники ее осуществления. Но какие именно? На этот счет в руководстве не было единого мнения. Троцкий, Зиновьев, Каменев, Преображенский, поднимая вопрос о «сверхиндустриализации», видели единственный источник в увеличении налогов на
  7. Драма «раскрестьянивания»
    1918-1920 гг. Тогда у зажиточных крестьян изымали «лишнюю» землю и технику, теперь конфисковали все хозяйство, а семьи раскулаченных выселяли в отдаленные районы Севера, Востока, Средней Азии на вечное жительство в наспех сооружаемых здесь «спецпоселениях». Официальные органы в начале 1930-х гг. явно занижали общее число жертв «раскулачивания». В 1933 г. на январском Пленуме ЦК ВКП (б) Сталин
  8. 7. Советская власть и церковь
    1918 г. в Троице-Сергиевой лавре состоялся Собор Русской православной церкви. Патриарх Тихон (избран в конце 1917 г.) в своем приветствии к участникам заседания сказал: «Правительство обратило неблагосклонное внимание на церковь Божию: оно выпустило ряд декретов, которые нарушают основные положения нашей церкви». Требовалась особая осторожность, чтобы не нарушать складывающиеся взаимоотношения
  9. ГЛАВА 1. Из истории арбитражного судоустройства и судопроизводства
    1918 года в статье 15 содержал запрет на судебные иски между различными казенными учреждениями. Тем самым было проведено разграничение в компетенции органов хозяйственного управления и органов правосудия. С началом хозяйственной реформы 1921 года, с переходом к коммерческому расчету и имущественной самостоятельности взаимоотношения между предприятиями стали строиться на договорных началах. Полную
  10. Тема 1. ИЗ ИСТОРИИ АРБИТРАЖНОГО СУДОУСТРОЙСТВА И СУДОПРОИЗВОДСТВА
    1918 года в статье 15 содержал запрет на судебные иски между различными казенными учреждениями. Тем самым было проведено разграничение в компетенции органов хозяйственного управления и органов правосудия. С началом хозяйственной реформы 1921 года, с переходом к коммерческому расчету и имущественной самостоятельности взаимоотношения между предприятиями стали строиться на договорных началах. Полную