Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Скакун О.Ф.. Теорія держави і права, 2001 - перейти до змісту підручника

§ 3. Джерела (форми) права скандинавських країн


Основними джерелами (формами) права скандинавських країн є такі.
1. Закони. Поділяються на конституційні і звичайні.
2. Підзаконні акти, прийняті урядом у порядку делегованого законодавства (у Швеції 'їх кількість перевищує кількість законів, прийнятих парламентом-риксдагом).
3. Підзаконні акти міністерств і відомств.
4. Правовий звичай. Визнається допоміжним юридичним джерелом права. Здебільшого застосовується у сфері торгового і морського права. Посилання на звичай включаються у тексти відповідних договорів.
На території Гренландії місцевий правовий звичай почасти діє у сфері цивільно-правових відносин поряд із датськими законами. Він регулює правові наслідки шлюбу. До прийняття Кримінального кодексу 1954 р. у Гренландії застосовувалися звичаї, що грунтувалися на усних переказах. У Ісландії зберегли значення правові звичаї стародавнього походження, зібрані у «гра-гас».
5. Судовий прецедент. Є важливим і не завжди тільки допоміжним джерелом права. Його роль є особливо значною в Данії і Норвегії, менше - у Швеції. Пояснюється це тим, що в Данії і Норвегії деякі правові інститути в сфері цивільного обороту, цивільних правопорушень законодавче не врегульовано. У Данії, наприклад, є деякі важливі законодавчі акти (закони про реєстрацію земель 1926 р., про купівлю-продаж товарів 1906 p.,


580
про страхування 1930 р., про торгівлю 1966 p.), проте цивільно-правові відносини регулюються переважно нормами прецедентного права. Закони також зазнали впливу прецедентного права. У них не визнається форма укладення договорів. Через відсутність законодавчих актів про цивільні правопорушення застосовуються норми прецедентного права, побудовані на принципі винної відповідальності. Ці норми лише у виключних випадках припускають відповідальність за дії інших осіб.
Багато законів скандинавських країн складені з розрахунком на суддівський розсуд. Суди зобов'язані додержуватися рішень, прийнятих у аналогічних справах вищими судами, в першу чергу Верховним судом. Так, рішення Верховного суда, іноді й інших судових інстанцій Норвегії, винесені ними у конкретній справі, мають силу «переконуючого прецеденту» для нижчих судів. На відміну від англійського права тут судові рішення формулюються конкретно і не виступають як загальні, жорсткі та суворі правила, розраховані на безумовне застосування в майбутньому.
6. Принципи права. Використовуються як джерело права при розгляді конкретної справи. Так, в Ісландії суддя при винесенні рішення у справі керується власною правосвідомістю, принципом справедливості.
На джерелах скандинавського права позначився вплив германського права. Він був особливо значним між двома світовими війнами XX ст. Причинами цього можна назвати:
1) наявність контактів між правознавцями північних країн Європи і Німеччини, які дозволяють їм активно обмінюватися науковою інформацією;
2) сприйняття історико-правовою наукою північних країн культурної спадщини Німеччини з її романтизмом і рецепцією римського права, яка не зачепила скандинавські країни;
3) високий рівень розвитку німецького правознавства, відпрацювання методу юриспруденції понять, що дисциплінує юридичну думку, де вимоги ясності і міцності передумов, логічно стрункої послідовності в аргументації завжди були виключно високими;
4) близьку спорідненість скандинавських і німецького мов, єдність коренів юридичних понять, що дозволяє відносно просто використовувати німецький метод юриспруденції понять - «вважати за допомогою понять».

581
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Джерела (форми) права скандинавських країн"
  1. ЗМІСТ
    джерела формування права у різних народів світу § 5. Сучасні концепції праворозуміння § 6. Поняття і ознаки права § 7. Сутність права § 8. Принципи права § 9. Функції права § 10. Цінність права § 11. Співвідношення права і закону § 12. Співвідношення національного і міжнародного права § 13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА
  2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    джерела - так званого "поліцейського права" (а саме, обмеженість питаннями охорони громадського порядку і безпеки), адміністративне право, поряд з конституційним (державним), являє собою класичний зразок галузі публічного - на відміну від приватного - права. Як і конституційне право, право адміністративне опосередковує функціонування публічної влади в державі. В той же час
  3. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    джерелами якого повинні стати: а) узагальнюючий Закон України "Про основні засади державної служби і служби в органах місцевого самоврядування", який має місти ти загальні положення, вичерпну класифікацію державних службовців, організацію керівництва державною службою тощо. Положення цього Закону матимуть безпосередню дію і загальне значення; б) правові акти для окремих груп державних
  4. 16. Джерела міжнародного права.
    джерела права» вживається в двох значеннях - матеріальному і формальному. Під матеріальними джерелами розуміються матеріальні умови життя суспільства. Під формальними ж джерелами розуміють ті форми, у яких знаходять своє вираження і закріплення норми права. Тільки формальні джерела права є юридичною категорією і складають предмет вивчення юридичних наук, у тому числі міжнародного права. Норми
  5. § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
    джерелами", а через три роки в Одесі з'явилася праця М. Шимановського "Фотографія в праві ? правосудді". В тому ж, 1894 р., в С-Петербурзі була надрукована книга професора Київського університету М. О. Оболонського " Посібник при судово-медичному дослідженні трупа ? при дослідженні речових доказів". В 90-х роках видаються різноманітні інструкції, керівництва по розшуку, дізнанню ? слідству. Так,
  6. За результатами розгляду апеляцій на вироки
    джерела Димитров Ю. Навіщо нам потрібний апеляційний суд? // ПравоУкраїни. - 1994. - № 3-4. - С. 44-46. Ледяцкий М., Хавронюк Н. Апелляционное обжалование требует усо-вершенствования // Юридическая практика. - 2003. - № 6. - 11 февраля. Маляренко В. Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційномупорядку // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 2. Михеєнко М., Шишкін В. Апеляційне
  7. § 2. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції. Правовий статус природних монополій
    джерел реалізації чи придбання; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання. Водночас треба зазначити, що для економіки будь-якої країни притаманний такий стан товарного ринку, за якого
  8. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    джерел у порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети створення консорціум припиняє свою діяльність. Концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання з централізацією функцій науково-технічного й виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.
  9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    джерела, 1997. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г. Л. Знаменський, В. В. Хахулін, В. С. Щербина та ін.; За заг. ред. В. К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 688 с. Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. Р. Б. Шиш- ка. - Х.: Еспада, 2000. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств. - Харків: Право, 2000.
  10. 2.9. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих зловживань, пов'язаних з приховуванням прибутків і відрахувань від оподаткування
    джерелом їх походження з України за винятком тих, що мають дипломатичний статус. Об'єктом оподаткування прибутку підприємств є прибуток платника, податку, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: - суму валових витрат платника податку; - суму амортизаційних відрахувань. Новостворені підприємства мають право зменшення балансового прибутку на суму
© 2014-2020  ibib.ltd.ua