Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
Головна → Право → Цивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

1. Договори про використання виключних прав і ноу-хау як особливий клас цивільно-правових договорів


В даний клас насамперед входять в якості самостійних типів договір про передачу патенту, патентно-ліцензійні договори, а також договір про передачу ноу-хау. Враховуючи принципові відмінності в предметі даних типів договорів, в сучасних умовах вже не коректно називати цей клас "договорами про право використання нематеріальних благ" та іменувати ліцензійними як договори про використання виключних прав, так і договори про передачу ноу-хау1. Оскільки на ноу-хау у його розробника (володаря) немає виключного права, то в назві нового класу договорів опущено слово "право". Таким чином, ця назва охоплює і договори, в рамках яких не передаються виключні права.
Термін "ліцензія" застосуємо до договору про передачу ноу-хау тільки в одному сенсі: передаючи матеріали, що містять ноу-хау, його володар дозволяє набувачеві ознайомитися із змістом ноу-хау, тобто надає своєрідну ліцензію на ознайомлення. Однак така "ліцензія" не служить формою передачі виключного права, оскільки такого не існує.
До складу розглянутого класу входять в якості самостійних типів авторські договори. Застосовуваний практично договір на передачу науково-технічної продукції по своєму предмету відрізняється від ліцензійних договорів. За договором на передачу право використання не поступається і не оплачується. Передаються лише знання, упредметнені в технічній документації та зразках техніки, а також виробничий досвід. По-
1 См: Зенін І.А. Ліцензійний договір на винаходи та ноу-хау / / СГіП. 1983. № 6. С. 54,56.
Цьому даний договір належить до класу договорів про відплату-ном наданні послуг. Цей договір може бути включений в клас договорів про використання виключних прав і ноу-хау, якщо в його предметі мається конфіденційна інформація, передана на умовах ноу-хау.
Існує думка, що договір патентної ліцензії - договір класу dare, основним типом якого є купівля-продаж. Договір же про передачу ноу-хау - договір класу facere. Основний тип цього класу - договір підряду. Звідси робиться висновок, ніби договір патентної ліцензії та договір про передачу ноу-хау належать до різних классам1. Спірність цього висновку визначається тим, що в даному випадку за предмет договору про передачу ноу-хау приймається насамперед передача навичок і досвіду володаря ноу-хау. На противагу Ц. Каменово К. Кнап вважає, що між ліцензією на винахід та договором про передачу ноу-хау багато спільного і це дозволяє об'єднати їх в рамках одного договірного типу2. Тут спірне висновок обумовлений недооцінкою істотних відмінностей в об'єкті ліцензоване права (тобто запатентованого винаходу) і неохоронюваної інформації, переданої як ноу-хау.
М. М. Богуславський вважає, що "в якості предмета патентної ліцензії слід розглядати не патент, а сам винахід (тобто не виняткове право, що випливає з патенту, а право використання винаходу, що випливає з договору) "3. Цей висновок також не незаперечний. По-перше, договір про передачу патенту - самостійний тип договору і немає необхідності взагалі ставити його в прямий зв'язок з договором патентної ліцензії. По-друге, "сам винахід" - не предмет договору, а об'єкт надається за договором права використання. По-третє, патент не може ототожнюватися із заснованим на ньому виключним правом, як не може форма явища одночасно бути його змістом. По-четверте, не можна ставити знак рівності між "самим винаходом" і випливають з договору правом його використання.
1 Див: Каменєва Ц. Ліцензійні договори між господарськими організаціями країн - членів РЕВ (Правова природа, регулювання, колізійні проблеми). Автореф. дис. канд. юрид. наук. М., 1979. С. 7-8.
2 Див: кпар К. Der Lizenzvertrag als ein besonderer Vertragstypus / / Gewerblicher Rechtsschutz und Urheberrecht. Internationaler Teil. 1973. № 6/7. S. 229.
3 Богуславський М.М. Правові питання технічної допомоги СРСР іноземним державам та ліцензійні договори. М., 1963. С. 171; Богуславський М.М. Продаж і купівля ліцензій в СРСР / / СГіП. 1968. № 5. С. 54.
На доказ того, що предметом патентної ліцензії є "само винахід", іноді посилаються на поширені в практиці випадки, коли патент за заявкою взагалі не видається або анулюється через несплату мита (тобто виключне право на винахід не виникає або припиняється), а раніше укладений ліцензійний договір продовжує діяти. У цих випадках в нього лише вносяться зміни, що стосуються зазвичай ціни ліцензіі1. Видається, що у зазначених випадках, як правило, мова йде про так званих змішаних ліцензіях, коли ліцензіат прагне отримати не тільки право на використання охоронюваного винаходу, але й додаткову інформацію (ноу-хау), необхідну для його успішного освоєння. Це типовий "змішаний договір" (за формулюванням п. 3 ст. 421 ЦК).
Чітке уявлення про предмет окремих договорів і їх місце в загальній класифікації дозволяє уникнути помилок і непотрібних конфліктів на стадії укладання договорів. Якщо під предметом патентно-ліцензійного договору як його істотною умовою розуміти "сам винахід", то він повинен вважатися укладеним лише за умови передачі ліцензіату всієї інформації про нього без передачі виключного права, тобто дозволу на його використання. Точно так само помилковим буде вказівка в договорі про передачу ноу-хау на поступку права на нього без докладного розкриття самого ноу-хау. Оскільки предметом патентної ліцензії є право на використання винаходу, а не сам винахід, найбільшу увагу в договорі має бути звернена на реальне надання ліцензіату цього права, на його підтримку в силі і захист від можливих порушень. У договорі ж про передачу ноу-хау, навпаки, вирішальне значення набувають передача невідомої покупцеві інформації про сутність ноу-хау та дотримання конфіденційності переданих відомостей.
В клас договорів про використання виключних прав і ноу-хау входять і інші договори або їх частини, такі як, наприклад, договори на виконання НДР і ДКР і на передачу науково-технічної продукції. При їх укладенні та виконанні важливо враховувати загальні особливості як усього цього класу в цілому (ідеальний характер об'єктів виняткових прав і ноу-хау), так і предмета його окремих типів і видів. У зв'язку з цим справедливо думку про те, що договори, які передбачають передачу авторських прав, слід відносити до авторських, навіть якщо вони
1 Див: Городиський М.Л. Ліцензії у зовнішній торгівлі СРСР. М, 1972. С. 30.
Не названі такими. Тому в багатьох випадках, коли норми про передачу авторських прав включаються в цивільні договори купівлі-продажу, оренди, простого товариства ін, етадогово-ри (у відповідній частині) повинні відповідати вимогам, що пред'являються до авторських договорів. Одне з них полягає в тому, що предметом будь-якого авторського договору є передача майнових авторських прав.
Навпаки, договори, які не передбачають передачу авторських прав, не можуть вважатися авторськими, навіть якщо вони названі такими, наприклад договір про видання твору за рахунок автора. Це типовий підрядний договір: автор оплачує видавництву тиражування свого твору (у вигляді книги) і отримує весь тираж книги в свою собственность1.
Точно так само будь-який дозвіл патентовласника на передачу (надання) третій особі виняткового права використання що охороняється об'єкта промислової власності має трактуватися як ліцензійний договір. Тому незалежно від того, в рамках яких договорів відбувається передача (або "надання", "поступка") патентних прав, до відповідних статей цих договорів повинні застосовуватися норми про патентно-ліцензійних договорах. Те ж саме відноситься до договорів про передачу суміжних прав і прав на товарні знаки.
Додаткова література
Бєлов В.В., Віталієв Г.В., Денисов Г.М. Інтелектуальна власність. Законодавство і практика. М., 1997;
дозорців В.А. Виключні права та їх розвиток. Вступна стаття / / Права на результати інтелектуальної діяльності. Авторське право. Патентне право. Інші виняткові права. Збірник нормативних актів. М., 1994;
Зенін ІЛ. Основи цивільного права України (конспект лекцій для фахівців з права інтелектуальної власності). М., 1993 (гл. 17);
Інтелектуальна власність: збірник типових договорів / Упоряд. Н.В. Линник, А.Г. Кукушкін. М., 1995.
1 Див: Гавршов Е.П. Указ. соч. С. 136.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Договори про використання виключних прав і ноу-хау як особливий клас цивільно-правових договорів "
  1. 92. Поняття інтелектуальної власності.
    Договором, а також переходять у порядку спадкування і внаслідок ліквідації юридичної особи - правовласника. Передача майнових прав за договором та їх перехід у порядку спадкування не мають результатом (не тягнуть) передачі або обмеження права авторства та інших невідчужуваних і непередаваних виняткових прав. Умови договору про передачу або обмеження таких прав є нікчемними.
  2. 9. Право на інші форми публічної передачі
    договорі з авторського права. Так, наприклад, покупець музичного компакт-диска може його слухати не обов'язково на своєму програвачі. Продавець комп'ютерної програми через Інтернет може покладатися не тільки на охорону авторським правом, але і на договір купівлі-продажу, здійснений через Інтернет, в якому є пункт про те, що продана програма встановлюється конкретно і
  3. § 2 . Складові елементи права власності
    договірних умовах. Однак найбільш типові форми обмежень власника в здійсненні його права пов'язані з виникненням обмежених речових прав. Аналіз відповідних норм різних правових систем та історичних періодів дозволяє виявити основні способи такого роду обмежень. Спочатку в якості законних обмежень власника в здійсненні його права розглядалися
  4. § 1. Цивільне законодавство та його система
    договорів "Основ цивільного законодавства 1991 р. Наступним кодифікованим нормативним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс РРФСР, затверджений Верховною Радою РРФСР II червня 1964 і введений в дію з 1 жовтня 1964 р. з наступними змінами та доповненнями. Застосування зазначеного нормативного акта має свою історію. Оскільки ЦК 1964 р. приймався в
  5. § 2. Континентальна система
    договорів). Тим самим зменшується питома вага норм, які можуть бути зосереджені в торгових кодексах, і збереження останніх втрачає свій сенс. Романська і німецька підсистеми. В рамках континентального права вони можуть бути виділені залежно від того, законодавство якої країни-Франції чи Німеччині-береться за основу . У XIX в. і в першій половині XX в. європейські країни при
  6. 2. Правове становище акціонерного товариства
    договором про створення товариства, а додаткових акцій або інших цінних паперів - рішенням про їх розміщення). Іншим джерелом формування власного майна товариства є майно, отримане з підстав, передбачених статтями 218 і 219 ГК РФ, - в першу чергу і в основному вироблена суспільством продукція, надані послуги. Особливий порядок формування власного майна
  7. 2. Особливості цивільної правосуб'єктності публічно-правових утворень
    договорах поставки і підряду для державних потреб (пор. ст. 764 ЦК); в ролі суб'єктів деяких виняткових прав, що належать федеральному державі, і т.
  8. 2. Поняття зловживання правом
    договором купівлі-продажу. В термін, установлений у гарантії, бенефіціар пред'явив гаранту вимогу про платіж з додатком завіреної принципалом довідки, що підтверджує відсутність коштів на рахунку принципала на день, коли оплата товару повинна бути здійснена. Гарант відмовився від виплати суми по гарантії, вказавши, що, за наявними у нього даними, оплата товарів бенефіціару була проведена
  9. 1. Поняття і зміст договору продажу підприємства
      договором продажу підприємства продавець зобов'язується передати у власність покупця підприємство в цілому як майновий комплекс (ст. 132 ЦК), за винятком прав і обов'язків, які продавець не має права передавати іншим особам (п 1 ст. 559 ЦК). Виділення договору продажу підприємства як самостійної різновиду договору продажу нерухомості обумовлено особливим характером предмета
  10. 1. Правова природа і предмет договорів про використання виключних прав і ноу-хау
      договори та купівлі-продажу, та найму (оренди), і підряду. Нерідко вони й іменуються такими, а також договорами довірчого управління, комерційної концесії і т. д. Іноді їх кваліфікують і як договори особливого роду (sui generis). Насправді ці договори поділяються на ряд самостійних типів і видів, утворюючи сформувався в останні десятиліття у всьому світі особливий клас договорів про
© 2014-2022  ibib.ltd.ua