Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3.1. Документальна ревізія як форма фінансово-економічного контролю |
||
Контроль - функція управління соціально-економічною системою будь-якої держави. Він історично обумовлений, тому його зміст, цілі та завдання визначаються економічними і політичними закономірностями розвитку певної суспільно-економічної формації. Контроль пронизує весь процес управління економікою від формування управлінської інформації, реалізації конкретних господарських завдань до оцінки результатів господарської діяльності. В умовах ринкової трансформації усіх сфер економічних відносин в Україні контроль набуває надзвичайно важливого значення. При цьому він повинен постійно розвиватися і удосконалюватися, щоб відповідати вимогам ринкових перетворень, що відбуваються в економіці. Функції контролю у державі з ринковою економікою полягають, насамперед, у сприянні діяльності підприємств різних форм власності за допомогоІЬ економічних важелів та стимулів (кредитування, оподаткування тощо). За допомогою фінансово-економічного контролю держава здійснює безперервне спостереження та перевіряє господарювання об'єкта управління, встановлює причини порушення законодавства господарської діяльності організацій підприємств, за розподілом і споживанням суспільного продукту, використанням трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. За суб'єктами фінансово-економічний контроль в Україні поділяється на державний, незалежний контроль і контроль власника. Державний контроль здійснюють органи державної влади та управління, а саме: Фонд державного майна України, міністерства фінансів, економіки, статистики, Національний банк України. Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації дер- 207 жавного майна. Він розробляє проекти державних програм приватизації, організує і контролює їх виконання. Міністерство фінансів України здійснює контроль за виконанням підприємствами та організаціями незалежно від форм власності зобов'язань перед бюджетом по внесках платежів, за економним і правильним витрачанням бюджетних коштів, а також додержанням фінансової дисципліни підприємств і організацій, що перебувають на державному бюджеті, функції фінансово-економічного контролю Міністерство фінансів України здійснює через Державну контрольно-ревізійну службу і Головну державну податкову інспекцію. : - . , . Міністерство економіки України контролює виконання планів економічного та соціального розвитку держави, окремих галузей народного господарства, вживає заходи щодо запобігання відхиленням від визначених планами показників. Національний банк України забезпечує контроль за використанням кредитів за цільовим призначенням, додержанням підприємствами касової дисципліни та правил розрахунків, за наявністю грошей в обігу, здійснює емісію грошей та регулює грошові відносини в державі. Крім того, перевіряє діяльність комерційних банків, у межах своїх повноважень видає інструкції, положення та інші нормативні акти з кредитних, валютних, розрахункових, касових операцій. Міністерство статистики України контролює за даними звітності збалансованість товарного ринку, реалізацію економічних і соціальних програм розвитку держави в цілому та окремих регіонів, міністерствами, державними комітетами і відомствами, концернами, асоціаціями, а також підпорядкованими їм підприємствами і об'єднаннями законодавства і нормативних актів з питань статистики, обліку і звітності, забезпечення достовірності державної звітності. Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування» фінансово-економічний контроль з питань планування та виконання бюджету, програм економічного та соціального розвитку здійснюється місцевими Радами народних депутатів. До компетенції виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів віднесено контроль за 208 станом обліку та звітності на підприємствах, в установах, які є комунальною власністю, за додержанням зобов'язань підприємств щодо платежів до бюджету місцевого самоврядування. Місцеві Ради народних депутатів забезпечують контроль за додержанням проектів будівництва об'єктів житлово-комунального господарства та виробничого призначення, мають право призначати державні приймальні комісії для приймання в експлуатацію об'єктів будівництва житлово-цивільного призначення, припиняти експлуатацію об'єктів, що перебувають у комунальній власності, у разі порушення екологічних, санітарних правил та інших вимог законодавства. Незалежний контроль здійснюється відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторськими організаціями (фірмами) на госпрозрахункових засадах (за договорами з державними, акціонерними та спільними підприємствами, кооперативами тощо). Основною передумовою функціонування незалежного контролю є взаємна зацікавленість держави, підприємства та аудитора у забезпеченні достовірності обліку та звітності. Так, аудитор у своїй діяльності захищає інтереси держави і реалізує власні госпрозрахункові інтереси. Підприємство зацікавлене у кваліфікованому, незалежному від будь-яких відомств ревізорі, а держава одержує можливість забезпечити контроль за достовірністю облікової та фінансової звітності і, як наслідок цього, правильне сплачення податків підприємствами, не витрачаючи при цьому коштів із державного бюджету. При проведенні аудиторської перевірки перевіряється стан обліку господарської діяльності підприємства, відповідність звітності даним обліку, правильність утворення прибутку та своєчасність розрахунків з державним бюджетом, а також розподілення прибутку за акціями або розміром статутного капіталу. Детальніше особливості аудиторського контролю будуть розглянуті в § 3.3 цього розділу. Згідно із Законом України «Про підприємства в Україні» основна відповідальність за організацію фінансово-економічного контролю на кожному підприємстві покладена на його безпосереднього власника (державу, колектив акціонерів, орендаря тощо), який несе певну відповідальність за ефективне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Фінансово-економічний контроль власника поділяється на відомчий та внутрішньогосподарський. 209 Відомчий контроль за діяльністю підпорядкованих підприємств здійснюється вищими органами управління (міністерствами, відомствами, концернами, асоціаціями, акціонерними виробничими об'єднаннями) шляхом проведення комплексних ревізій або контрольних перевірок. Основними завданнями відомчого контролю с забезпечення: - ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; - додержання підприємствами діючого законодавства щодо виробничої та фінансово-господарської діяльності; - правильної організації бухгалтерського обліку, звткь сті та ревізійної роботи на підвідомчих підприємствах; . - збереження товарно-матеріальних цінностей та коштів. Об'єктом внутрішньогосподарського контролю є економічна та господарська діяльність структурних підрозділів підприємства. Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до чинного законодавства покладена на керівника підприємства. Призначенням цього виду контролю є: - перевірка' відповідності господарських операцій певним показникам з метою недопущення перевитрат матеріальних і фінансових ресурсів; - забезпечення виконання планових завдань виробництва продукції, збереження товарно-матеріальних цінностей та коштів; - перевірка витрачання сировини, паливно-енергетичних ресурсів з метою недопущення їх перевитрат; - забезпечення випуску доброякісної продукції тощо. В умовах ринкової економіки звужуються функції зовнішніх (по відношенню до підприємства) суб'єктів фінансового контролю, у зв'язку з чим підвищується роль внутрішньогосподарського контролю, який здійснюється власником підприємства, а також бухгалтерською та планово-економічною службою підприємства. Відповідно до нормативних положень, що регулюють питання організації бухгалтерського обліку та контролю, на головного бухгалтера та керівників структурних підрозділів служб підприємства покладені функції контролю за оформленням, прийманням та відпуском матеріальних цінностей та грошових коштів, додержанням касової, розрахункової та фінансової дисципліни, за правильним списанням з бухгалтерського балансу основних і оборотних засобів, нестач, списанням кредиторської та стягненням дебіторської заборгованості. 2ГО За джерелами даних (інформаційним забезпеченням) фінансово-економічний контроль поділяється на документальний і фактичний. Документальний контроль полягає в дослідженні суті і достовірності господарської діяльності підприємства за первинними даними планової та обліково-статистичної документації, за записами в облікових регістрах бухгалтерського обліку та даними статистичної звітності. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "3.1. Документальна ревізія як форма фінансово-економічного контролю" |
||
|