Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Мойса Олександра Валеріївна. КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ ТА ГАРАНТІЇ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ: ДИПЛОМНА РОБОТА, 1999 - перейти до змісту підручника

Дострокове припинення повноважень народного депутата.



Як вважає професор Бєлкін А.А., інститут вибуття депутата є одним з найважливіших інститутів конституційного права. За словами А.А.Белкіна, цей інститут є "генеральним, в порівнянні з інститутом дострокового припинення повноважень депутата". Вибуття депутата об'єднує всі ситуації, при яких окремий мандат виявляється вакантним до закінчення повноважень Верховної Ради.
Перша група названих ситуацій пов'язана зі зникненням дієздатного суб'єкта, смертю депутата або визнанням особи, яка є депутатом, недієздатним.
Додаткова складність виникає у разі безвісної відсутності особи, яка є депутатом. Строки, встановлені ст. 18 ГК України для правовідносини за участю депутата явно надмірні. Необхідна спеціальна програма, згідно з якою встановлення безвісної відсутності депутата вироблялося б Верховною Радою, як відмінне від цивільно-правового, але не анулює його дії.
Друга група охоплює ситуацію втрати спеціальної депутатської правоздатності. Це втрата громадянства і набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка є депутатом.
До третьої групи відносяться ситуації втрати права бути депутатом у Верховній Раді. Згідно з чинним законодавством сюди входять несумісність депутатських повноважень з певною діяльністю, виїзд на постійне місце проживання і роботу за межі України.
Сюди ж відносяться ситуації визнання Центральною виборчою комісією виборів депутата недійсними. Законодавство про вибори говорить у відповідному випадку про вибуття депутата (ст. 49, 50 Закону України "Про вибори народних депутатів України"). Але ці норми не вносять достатню ясність відносно правового статусу такої особи від реєстрації обраного депутата до прийняття рішення. Тому необхідно включити в законодавство положення про те, що повноваження депутата припиняються з дня прийняття рішення про визнання виборів даного депутата недійсними.
Нарешті, четверта група зводиться до однієї ситуації: добровільне складання депутатських повноважень.
Отже, вибуття депутата має різні за своєю природою підстави, хоча чинне законодавство як би уніфікує їх і зводить, в общем-то, до єдиної процедурою. У багатьох випадках законодавство вимагає, щоб рішення про дострокове припинення депутатських повноважень приймалося Верховною Радою (більшістю від конституційного складу). За встановленим порядком воно приймається за поданням комітету, до компетенції якого входить питання статусу народних депутатів. Прийняте рішення про дострокове припинення повноважень парламентарія перегляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не передбачають можливості відновлення цих повноважень.
Насправді чотири групи підстав вибуття депутата намічають лише схему формування відповідних субинститутов. Кодифікація законодавства повинна також враховувати коло суб'єктів, які беруть участь у виникаючих навколо вибуття відносинах, і універсальність або специфічність процедур вибуття, а також інші моменти.
Бєлкін А. А. вважає, що доцільніше побудувати законодавство в цій області на базі виділення трьох субинститутов: реєстрація вибуття, відкликання депутата і дострокового припинення депутатських повноважень Верховною Радою. Однак, оскільки інститут відкликання народних депутатів фактично втратив свою силу, залишаються тільки два субінститута: реєстрація вибуття та дострокового припинення депутатських повноважень.
Реєстрація як процедура оформлення вибуття застосовна, насамперед, там, де має місце зникнення дієздатного суб'єкта. Однак тільки реєстрація повинна мати місце і у випадках втрати депутатської правоздатності.
Оптимальною представляється реєстрація та в інших випадках втрати особою права бути депутатом: несумісність депутатських повноважень з певною посадою, виїзду депутат на постійне проживання і роботу за межі території України. У цих випадках у наявності попереднє законне волевиявлення депутата на настання відповідних подій.
Реєстрацію доцільно проводити у формі видання розпорядження спікером парламенту: при цьому підвищується оперативність оформлення вибуття, в той час як прийняття рішень Радою неминуче передбачає, що якийсь період особа зберігає депутатський статус всупереч установці законодавства.
Наступний субинститут характерний тим, що тут припинення депутатських повноважень необхідно пов'язувати з рішенням Центральної виборчої комісії. У разі визнання виборів недійсними, в наявності здійснення контрольних функцій Центрвиборчкомом.
Персональна, а не партійно-політична альтернативність виборів 1998 р., сама по собі передбачає підвищену персональну відповідальність за володіння мандатом.
Особливе місце серед проблем вибуття депутата займає його відгук. Незважаючи на свою політико-правову дискусійність, він продовжує зберігатися в українській системі представництва.
Завдання права полягає не в потуранні рухомим настроям виборців, а в протиставленні їм максимально можливої ??стабільності державних структур. Відгук депутата не вписується в цю задачу.1
Якщо зберігати відгук як елемент представницької системи, то треба робити це швидше в умовах баллотировки за правилами пропорційних виборів і відкликання рішенням відповідних партійних органів із заміщенням кандидатом з партійного списку . Це, втім, вже навіть не відгук, а саме заміщення.
Для повсякденної свідомості доречно задатися питанням: а хто буде депутатом замість відкликаного? У ході кампанії з відкликання це питання залишається без відповіді, а, отже, заздалегідь служить для частини виборців стримуючим фактором. Тому природніше для масового сприйняття була б можливість заміщення, а не традиційного відкликання депутата.
Взагалі, стосовно не тільки до відкликання, а й вибуття депутата в цілому саме пропорційна виборча система дозволяє більш оптимальним чином вирішувати відповідні питання, в тому числі із збереженням сформованого під час виборів політичного представництва протягом всієї легістратуру .
Проблема відкликання включає в себе, разом з тим, не тільки політичну, а й моральну оцінку поведінки депутатів. До цієї ж - моральної - області, можуть бути віднесені і питання дотримання парламентської дисципліни, а також депутатської етики. Юриспруденція стикається тут з їдкою колізією. Один її полюс - це невідповідність, нерідко явне, дій депутата його офіційному образу. Інший - сакраментальне ставлення до волі виборців і випливає звідси захищеність депутата.
Тут маємо справу з питаннями "депутатської честі" і необхідністю введення відповідної юрисдикції, яка повинна мати наступний вигляд.
Правом порушення питання про розгляд проступку депутата слід наділити Верховну Раду в цілому і його депутатські комітети, фракції, а одно збори виборців, громадські об'єднання. Але сам розгляд має відбуватися в спеціальному органі, який складався б з депутатів минулих скликань на основі їх незмінності. Такий орган був би в достатній мірі вільний від впливу поточної внутрішньопарламентської кон'юнктури і міжпартійного суперництва.
Дострокове припинення повноважень депутата може бути необхідним в силу тих чи інших обставин, які не викликають негативних емоцій. Але буває і зворотне. У тому числі й у випадках, коли рішення про припинення повноважень приймають не виборці, а Верховна Рада.
У ст. 3 Закону "Про статус народного депутата України" сказано, що повноваження депутата припиняються достроково за рішенням Верховної Ради, яке приймається у зв'язку з обранням або призначенням депутата на посаду, зайняття якої за законом несумісне з виконанням депутатських повноважень.
Наприклад, народний депутат України не може бути одночасно Президентом та Прем'єр-міністром України, членом Верховного та Конституційного Суду України, Головою Національного банку України тощо Відтак, депутати, які одержали відповідний пост після обрання, складають з себе повноваження. Якщо вони залишаються депутатами, то це буде порушенням закону.
Крім вищевказаного, повноваження припиняються достроково на підставі рішення суду за поданням Голови Верховної Ради України, яке він подає за власною ініціативою або на вимогу не менше 25 народних депутатів і в разі, якщо протягом місяця після визнання повноважень народний депутат не залишив попереднє місце роботи і не передав трудову книжку в апарат Ради.
Особисті причини (обставини), при яких депутат не може далі виконувати обов'язки, - крім втрати громадянства України, це важка хвороба, причому така, при якій депутат позбавлений можливості виконувати свої функції. Це також переїзд не нове місце проживання за кордон.
Вагітність, народження дитини і перебування жінки у відпустці до досягнення дитиною певного віку також вважають обставиною особистого плану, що перешкоджає виконанню депутатських обов'язків.
Проте Верховна Рада не вирішує питання про припинення повноважень депутата на тій стадії, коли він дає згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, на арешт, тому що, лише суд має право визначити провину людини.
Наведена норма закону виражає міру відповідальності, санкцію стосовно особи, яка є депутатом, - адже за обвинувальним вироком суду покарання не обов'язково має виражатися у позбавленні волі, та ще й на тривалий термін.
Зробивши кримінальний злочин, він втратив довіру виборців. Конституція і норми моралі вимагають від депутата високо нести честь депутата.
Як бути, якщо депутат вчинив злочин, але до притягнення до кримінальної відповідальності не дійшло?
По-перше, у факті злочину немає сумнівів, але справа не порушується або припиняється по малозначності, з урахуванням особи злочинця і т.п. Таким чином, кримінальної відповідальності депутат не несе.
По-друге, справа розслідується, але оголошена амністія і вона припадає на дану статтю Кримінального кодексу України.
Відповідно до Закону "Про відкликання народного депутата України" від 02.11.1995 р., Верховна Рада в разі обгрунтованості (тобто наявності фактів, які є підставою для відкликання) утворює окружну виборчу комісію. Її завдання у визначений термін скликати конференцію виборців округу, на якому буде вирішуватися питання про відкликання депутата. Комісія інформує депутата про пропозицію, що надійшла про відкликання. Депутат має право представити комісії письмову заяву, а також виступати на зборах (конференціях) виборців, в засобах масової інформації з приводу обставин, що стали підставою для пропозиції про відкликання.
Усі матеріали, в тому числі і рішення конференції про порушення питання про відкликання, направляються окружною виборчою комісією до Центральної виборчої комісії. Вона перевіряє дотримання порядку порушення відкликання і призначає голосування з питання про відкликання (ст.6 Закону).
До дня голосування виборцям гарантується можливість вільного і всебічного обговорення питань, пов'язаних з відкликання, а також надається право безперешкодної агітації за чи проти відкликання депутата на зборах.
Депутату також надається право вільної агітації на зборах (конференціях) виборців (ст. 7 Закону).
Голосування з питання про відкликання депутата - таємне, воно проводиться за тими ж правилами, що і голосування при виборах. Відкликаним вважається депутат, якщо за відкликання проголосувало більше половини виборців, що брали участь у голосуванні. Результати голосування встановлюються на засіданні окружної комісії та реєструються остаточно Центральною виборчою комісією (ст 22 Закону).
Таким чином, розглянуті підстави дострокового припинення повноважень депутата потребують удосконалення та законодавчої доопрацювання. Чітке закріплення причин, умов та порядку дострокового припинення повноважень парламентарія в значній мірі забезпечить безперешкодне та ефективне функціонування Верховної Ради України.
« Попередня Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Дострокове припинення повноважень народного депутата."
  1.  1.2 Конституційна регламентація статусу народного депутата.
      дострокове припинення їх повноважень. Повноваження Верховної Ради припиняються у разі закінчення терміну її повноважень, тобто через чотири роки, або достроково за рішенням Президента України, якщо відповідно до ч. 2 ст. 90 та п. 8 ст. 106 Конституції протягом тридцяти днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися пленарні заседанія.1 Припинення повноважень Верховної Ради у зв'язку із закінченням
  2.  1.3. Правове регулювання повноважень.
      дострокове припинення повноважень народного депутата України, містить ще одна підстава - дострокове припинення повноважень народного депутата у зв'язку з обранням або призначенням депутата на посаду, зайняття якої за законом несумісне з виконанням повноважень народного депутата України. Статті 4 і 5 детально роз'яснюють, що означає виконання повноважень депутатом на постійній основі, з
  3.  1.1 Принципи правового статусу народного депутата.
      достроково за рішенням суду. Принцип рівноправності депутатів виражений у рівності прав і обов'язків усіх без винятку депутатів, а саме: у праві обирати і бути обраним на парламентські посади, до складу комісій і комітетів, у праві законодавчої ініціативи, участі в дебатах і голосуваннях, внесенні запитів на сесії парламенту, у праві на добровільне об'єднання в депутатські групи
  4.  2.3 Підстави припинення повноважень депутата.
      достроково.
  5.  Матеріально-правові гарантії депутатської діяльності.
      дострокового їх припинення за особистою заявою надається попередня робота (посада). Також Верховна Рада забезпечує колишнього народного депутата на період його працевлаштування заробітною платою в тому розмірі, в якому отримують працюючі народні депутати України, проте не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації - не більше двох років. Такий порядок збереження
  6.  Гарантії трудових прав депутата.
      дострокового їх припинення за особистою заявою депутата про складення ним депутатських повноважень йому надається попередня робота (посада), а при неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації), він зараховується до резерву кадрів державної служби або відповідного міністерства, відомства, в системі якого працював народних депутат на колишній роботі, для заміщення
  7.  Компетенція приватних нотаріусів
      припинення їх діяльності всі документи на протязі місяця повинні здаватися до архіву. Адже розпочате проведення також повинні передаватися до архіву, який, безумовно, впливає на права громадян і юридичних осіб. У разі звільнення державного нотаріуса провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину приймає до виконання інший державний
  8.  ПРАВА НАРЯДІВ МІЛІЦІЇ
      припинення злочину або адміністративного правопорушення, а також дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, законній діяльності народних депутатів, кандидатів у народні депутати, представників державних органів, установ та громадських об'єднань; перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують особу, якщо є достатні підстави
  9.  Введення.
      припинення і термін дії депутатського мандата. З урахуванням зазначеного представляється доцільним при науковому дослідженні конституційно-правового статусу депутата визначити його структуру, виходячи з виявлення його мікроструктурних правових інститутів. Статті, що публікуються сьогодні в засобах масової інформації, а також виступи самих депутатів по телебаченню і радіо, дають чітке
  10.  Поняття гарантій депутатської діяльності та їх ознаки.
      припиненням повноважень депутата, закінченням тих чи інших подій і дій або досягненням мети, закладеної в нормі права про можливе або належному поведінці депутата. Отже, аналіз поняття гарантій діяльності народних депутатів дозволяє виділити наступні ознаки: цільовий - гарантії забезпечують безперешкодне та ефективне здійснення прав і обов'язків депутатів; матеріальний -
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи