| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) |
||
|
При експортно-імпортних операціях сплачується єдиний збір (Закон від 04.11.99 р., постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.99 р. № 1034). Єдиний збір складається з зборів за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних ма-щин і механізмів автомобільними дорогами України. Збір стягується одноразово і за єдиним платіжним документом при транзиті, ввезенні та вивезенні вантажу в пунктах пропуску через державний кордон України. Обкладанню збором підлягає: вантажна партія в одному дорожньому транспортному засобі, залізничному вагоні, великовантажному контейнері. Ставки зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, за митне оформлення товарів при митній вартості більше 1000 доларів США стягується митний збір у розмірі 0,2 відсотка митної вартості товарів, але не більше еквівалента 1000 доларів США (постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р.. № 65 "Про ставки митних зборів "). При експортно-імпортних операціях в Україні, як і у всіх країнах, митницею стягується мито - податок на товари (інші предмети) при перетині ними митного кордону. В Україні застосовуються такі види мита: адвалервая, що нараховується у відсотках до митної вартості оподатковуваних митом товарів; специфічна, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару; комбінована, об'єднуюча обидва ці види обкладення митом. Як правило, мито стягується при ввезенні (імпортуванні) товару в країну. Ставки імпортного мита встановлені відповідно до Закону від 05.02.92 р. "Про Єдиний митний тариф", Декретом Кабінету Міністрів України від 11.01.93 р. № 4-93 "Про Єдиний митний тариф України", міжнародними договорами України. Повноваження вносити зміни і доповнення в ставки мита делеговані Кабінету Міністрів України. Єдиний митний тариф України як систематизований звід ставок мита базується на міжнародно-визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи. Ставки єдині для всіх суб'єктів ЗЕД, за винятком випадків, які можуть бути передбачені законами України та її міжнародними договорами. Ввізне мито диференціюється. Відповідно до ст.8 Закону "Про Єдиний митний тариф" по відношенню до товарів походженням з держав, що входять разом з Україною до митних союзів або створюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита. Разом з тим, слід взяти до уваги, що Україна поки не бере участь у митних союзах і в міжнародних спеціальних митних зонах. До товарів походженням з певних країн або економічних союзів застосовуються пільгові ставки мита, залежно від наявності тор-гово-економічних угод України з відповідними країнами походження товарів про надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму (Закон від 03.04.97 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України"). Такі угоди укладено відносно більш ніж 50 держав, серед яких - найбільш розвинені країни світу (за винятком США, відповідну угоду з якими фактично не діє в повному обсязі, а також Японії). Країною походження товарів вважається країна, де товари були повністю вироблені або піддані достатній переробці чи обробці. Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари: корисні копалини, видобуті в межах її терито. рії або економічної зони; рослинна продукція, вирощена на її грунті; живі тварини, вирощені в ній; продукція, отримана в ній від живих тварин; вироблена в ній продукція мисливського, рибальського та морського промислу; продукція морського промислу, видобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею; вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у дав-ної країні; товари, вироблені в даній країні виключно з вищевказаної продукції. Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо: товари класифікуються з Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) у тарифній позиції іншій, ніж матеріали або вироби, що походять з третіх країн і використані для їх виготовлення; у вартості товарів частка доданої вартості становить не менше 50 відсотків, Не можуть визнаватися як достатньої переробки товарів такі технологічні операції: по збереженню товарів під час їх зберігання чи транспортування; підготовка товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправлень, сортування та перепакування); прості складальні операції; змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових. Оскільки держави зацікавлені в експорті готових виробів, продукції, у практиці експортне мито передбачається, як правило, на сировинні товари. Так, в Україні встановлено експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину, крім товарів власного виробництва сільськогосподарських виробників-юри-дичних осіб (Закон від 07.05.96 р.). При вивезенні з України товарів у кількості, що становить товарну партію, громадяни сплачують мито (Закон від 05.05.96 р.). При цьому товарною партією вважаються товари одного або різних найменувань на суму, еквівалентну 100 000 євро. На окремі товари може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше 4 місяців. В окремих випадках при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне мито. Спеціальне мито застосовується: як спосіб захисту українських виробників; як спосіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться в Україна в таких обсягах або на таких умовах, які завдають або загрожують завдати значної шкоди національному товаровиробнику; як запобіжний захід щодо учасників ЗЕД, які порушують національні інтереси у сфері ЗЕД; Антидемпінгове мито застосовується: відповідно до Закону України від 22.12.98 р. "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення в Україну товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення з України товарів за ціною істотно нижчою, ніж ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів, якщо таке вивезення заподіює шкоду. Компенсаційна мито застосовується: відповідно до Закону України від 22.12.98 р. "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення в Україну товарів, є об'єктом субсидованого імпорту, кото-рий заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення з України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких прямо або побічно надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду. Особливі види мит застосовуються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до зазначених законами, а також Законом України від 22.12.1998 р. "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україні ". Нарахування мита на товари, що підлягають обкладенню митом, здійснюється на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійну і брокерська винагорода; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, яка належить до даних товарів та кото-рую повинен сплатити імпортер (експортер) прямо або побічно як умова їх ввезення (вивезення). При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів вартістю, яка визначається за вказаними правилами, або в разі неможливості її перевірки митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари і ціни на подібні товари, що діють в провідних країнах - експортерах цих товарів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) " |
||
|
||