Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З Конституційне право зарубіжних СТРАН2011 , 2011 - перейти до змісту підручника

5. Функції політичних пар-тий.


Перша функція політичних партій полягає в тому, що вони виступають засобом боротьби за володіння урядової владою в центрі і на місцях між окремими соперні-
чающие групами.
Різні соціальні групи гостро зацікавлені у використанні вищих органів державної влади та МУНІЦІПАЛ-тетов (у федеративних державах - також органів влади та управління суб'єктів федерації) для своїх цілей.
Бажаючи отримати урядову владу і вплив у місцевих і федеральних органах, ці групи роблять ставку на ту або іншу політичну партію, за допомогою якої вони прагнуть провести своїх представників у виборні органи.
Оскільки така боротьба проходить в рамках конституційної законності, головним знаряддям її є політичні пар-тії.
Це суперництво виливається у форму виборчої боротьби, де сили противників оцінюються за кількістю отриманих голосів.
Друга функція політичних партій полягає в тому, що вони приймають найважливіше участь у формуванні та діяль-ності всіх ланок державного апарату. Виборні органи влади і управління як в центрі, так і на місцях (президен-ти,
парламенти, представницькі органи суб'єктів федерації, муніципальні ради та ін.) створюються за безпосередньої участі політичних партій. Саме вони підбирають кандидатів на виборні посади і проводять виборчі кампанії. Таким чином, партії є установами, в рамках яких виховуються політичні лідери та державні діячі.
Іншими словами, вони готують ті кадри, з числа яких формують-ся правлячі еліти.
Відносно держав-ного апарату правлячі партії відіграють особливу роль. Керівні органи таких партій не тільки формують уряду, але ^ визначають персональний со-ставши
керівництва всіх центральних виконавчих відомств. Най-
більш ефективно це завдання вирішується партіями в країнах з парламентарними формами правління (Великобританія, Італія, ФРН, Швеція, Данія, Нідерланди та ін.) Там правительст-ва,
освічені парламентським шляхом, за своїм персонального складу майже повністю збігаються з керівним органом правлячої партії. Оскільки міністрами в цих країнах можуть бути тільки члени парламенту, керівників-дство партії фактично визначає склад своєї фракції, з числа членів якої у разі перемоги на виборах буде сформовано уряд. У президентських республіках «класичного» типу (наприклад, США) партійний склад урядів у меншій мірі залежить від партійного складу парла-менту, бо в них діє принцип несовмес-тімості депутатського мандата і міністерського портфеля. Однак і за цієї форми правління існує безпосередній зв'язок між правлячою партією і вищими використан-
Передачі органами державної влади.
Третя функція політичних партій полягає в тому, що вони беруть пряму або опосередковану участь в розробці, формуванні та здійсненні внутрішньо-і зовнішньополітичного курсу государ-ства. Правлячі партії через свої керівні органи, уряду і парламентські фракції безпосередньо беруть участь у прийнятті політичних рішень та їх реалі-ції.
Опозиційні партії пропонують альтернативні рішення, які можуть стати урядовими у разі зміни політичної ситуації.
Таким чином, партії активно впливають на прийняття органами державної влади та управління політичних рішень, які, будучи перетворені у відповідні нормативні акти, набувають обов'язкову силу. Партій-ная система перетворюється в істотний чинник формування
законодавчих органів, урядів, а також глав держав, засіб впливу на їх діяльність.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5. Функції політичних пар-тий. "
  1. 4. Державне управління
    функції державного управління в галузях і сферах господарського, соціально-культурного та адміністративно-політичного (пристрої) будівництва. Існує 2 підходи до визначення розуміння державного управління. 1. Широке розуміння - це регулююча діяльність государ-ства в цілому, тобто діяльність з управління представницької (або за-чих) органами влади,
  2. Види і стадії адміністративного права
    функціонуванням соотв. під. контр. об'єкта 2) в отриманні об'єктивної та достовірної інформації про стан-ванні законності та дисципліни 3) у прийнятті заходів щодо запобігання та усунення порушень законності та дисципліни 4) у виявленні причин і умов, що сприяють правонаруше-нию 5) у прийнятті заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винов-них у порушенні законності і дисципліни. Ознаки
  3. Держ. управління в адміністративно-політичній сфері
    функцію. Гр-н, який змінив місце проживання зобов'язаний не пізніше 7 днів звернутися до посадової особи, відповідальної за реєстрацію. Орган реєстра-ції обліку зобов'язаний зареєструвати гр-на не пізніше. 3-х днів з дня пред'явлених ним документів. Існує обмеження для реєстрації, якщо до загрожує обвалом, розмір житлової площі на 2 проживши. менше норми житлової площі в со-відп. з з-вом, ордер на
  4. 1.Поіск в галузі методології
    функції культури: Навчальний посібник. - Л., 1989. Тоинби А.Д. Розуміння історії. - М., 1991. Шапіро А.Л. Історіографія з найдавніших часів по XVIII століття. -
  5. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    Функціонування державних установ, штати, розміри змісту і внутрішній порядок роботи центральних установ; 70-е роки - створення численних тимчасових установ на місцях, як би відділень московських наказів, що призвело до зростання чисельності наказових людей. Приказні були монолітною групою. Якщо думні дяки і частина дяків з наказів зливалися за своїм
  6. 4.Питання вивчення народних рухів
    функція і соціальний зміст селянського монархізму висвітлені в літературі на великому фактичному матеріалі. Однак П.Г. Риндзюнскій вказує і на збереження в народі стійкою антимонархічній традиції, що заперечувала примусове проходження встановленим цивільним законам і втручання в «самовластье» простих людей (традиція своєрідно уживаються порою з селянським монархізмом). На
  7. Петро Великий
    функцій держави і народу. Держава, на думку слов'янофілів, володіє «повнотою зовнішньої влади». Воно може приймати політичні закони, але не повинна втручатися у внутрішню, духовне життя народу. Російський народ представлявся слов'янофілами аполітичним, які прагнуть не до влади, а до самовдосконалення. «Свобода дій і закону - царю, свобода думки і слова - народу», - писав з цього
  8. 6.Новое в археологічному вивченні давньоруського міста
    функціональному використанні різних місць . Найбільшу товщину шар має у найдавнішій частині Середнього міста між Довмонтова містом і нинішньої Жовтневої площею (до 7 м). Це район досить раннього - з Х в. - Заселення, що мав щільну житлову забудову. Тут непогано зберігаються залишки дерев'яних споруд. Великий, до 10 м шар простежується в південній частині Крома, але значна частина його
  9. 4. Зміст, рушійні сили і етапи визвольного руху в X IX столітті
    функцій одного з органів державного апарату, в який вона перетворилася з часів Петра I, і підвищити її роль як основного морального стрижня і духовного вихователя російських людей . Ось коло тих завдань, які повинні були бути вирішені, щоб Росія стала вільною країною і забезпечила б собі умови для розквіту економіки та культури. На шляху досягнення цих цілей стояли потужні сили:
  10. 6.Крестьянскій або пролетарський соціалізм? (Ідеї, організації, діячі)
    функцію контролю за товаришами по справі під час підготовки та звершення революції. Подібні відносини створювали в самих революційних гуртках, товариствах і організаціях обстановку недовіри й підозрілості, що в кінцевому рахунку вело до появи в них диктаторських тенденцій. Особливо яскраво це проявилося в діяльності С. Г. Нечаєва, який створив в основному з московських студентів в 1868 р.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua