« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
8. Организаци-онная стр-ра пол.партій.
|
Організаційна стр-ра сучас. підлогу. партій достатньо розмаїтості-на і залежить від цілого ряду чинників, в числі яких першорядне значення мають специфіка самих партій, їх історичні особливості і національні тради-ції. Існують два основні методи побудови партій, які отримали майже загальне поширення. Відповідно їм по організаційній структурі прийнято розрізняти організаційно оформлені та організаційно неоформлені пар-тії. Організаційно оформлені партії мають централізований партійний апарат, який рекрутується з числа партійних функціонерів, що розглядають свою політичну діяльність як професію. У цих партіях існує організаційна зв'язок між партією і її членами. Член партії отримує партійний квиток, сплачує партій-ні внески і підпорядковується всім дисциплинар-ним вимогам, передбаченим партійним статутом. Партії, які стосуються цій групі, являють собою, як правило, відносно невеликі за чисельністю організації, що володіють чіткою структурою («кадрові партії»). Вони будів- ятся на принципах бюрократичного централізму. Як правило, в цих партіях величезні повноваження належать загальнонаціональному керівництву і безпосередньо лідерові. Зазначені партії можуть будуватися і на основі колективного членства, яке розглядається як органи-чеський додаток до членства індивідуально-му.
До числа таких партій (за даними на 1989 р.) можна було віднести ліберально-демократичну партію Японії, Християнсько-демократичний союз ФРН, Австрійську народну партію, партію центру Швеції, ІНК і деякі інші. Організаційно неоформлені партії характеризуються тим, що у них відсутній інститут офіційного членства. Особи, що вважаються членами партії, організаційно з нею не пов'язані. Вони не мають партійних квитків, не платять членських внесків; на них не поширюється партійна дисцип-лина. Відсутність офіційного членства в партіях цього типу компенсується наявністю розгалуженого апарату професійних партійних чиновників, який являє собою основне знаряддя здійснення партій-ної політики. Діяльність таких партій зводиться насамперед до виборчої боротьби, до «уловлювання голосів виборців». Основне завдання даних партій - домогтися перемоги на виборах. Типовим прикладом організаці-Онно неоформлених партій є головні політичні партії США - республіканська і демократична. Обидві ці партії представляють собою величезні політичні організації з досить слабким центральним керівництвом. Формально членами партії вважаються всі ті виборці, які проголосували на предше-ствующих виборах за список відповідної партії. Організаційною зв'язку між партією і її членами не існує.
Організаційна структура апаратів республіканської та демократичної партій вельми складна і хаотична. В цілому вона пристосована насамперед до потреб виборчої борь-б. Загальна тенденція до бюрократизації та централізації, властива політичним партіям, знаходить своє вираження в тому, що кількість організаційно неоформлених партій неухильно скорочується. Організаційно оформлене членство з обов'язковою сплатою партійних внесків і обов'язком під- чиняться партійної дисципліни стає обов'язковим атрибутом організаційної структури політичних пар-тий.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " 8. Организаци-онная стр-ра пол.партій. " |
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Організаційну та пропагандистську діяльність: з 1 червня 1902 за кордоном став виходити нелегальний ліберальний журнал «Звільнення» з метою виробити програму для об'єднання розрізнених сил. У січні 1904 року в Петербурзі відбувся установчий з'їзд, на якому була створена нелегальна організація. Ось дуже характерний документ - резолюція 676 присутніх 20 листопада 1904 в
- 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
організаціями. І нині ця книга одна з кращих, а в той час вона зіграла роль першопрохідника в справді науковому дослідженні історії лютого. І вже зовсім викликала адміністративні заходи з боку колишнього відділу науки ЦК КПРС спроба ряду вчених-істориків на чолі з П.В. Волобуєв-вим (пізніше академіком) показати роль стихійного фактора, спонтанний характер подій, складний склад класових сил -
- 4. Жовтень 1917 (питання методології)
організація господарства, виснаження мирних галузей виробництва, нестача сировини, продовольча, паливна, фінансова кризи. Загострилися національні проблеми: Фінляндія і Польща вимагали суверенітету, напруженими були ситуації на Україні і Кавказі. Всі спроби Тимчасового уряду вирішити нагальні проблеми тонули в бюрократичній рутині і безсилля влади протистояти хаосу. Тоді
- 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
Організацією безпосередньої збройної інтервенції на території Радянської держави. Більше того, вони розраховували, що, поваливши більшовиків, нові правителі Росії зможуть відновити східний фронт проти Німеччини в 1918 році. Тут доречно нагадати про те, що тривалий час у радянській літературі стійко пропагувалася неспроможна версія, вбачає причини громадянської
- 6. Архіпелаг ГУЛАГ
організаціям, змов і заколотів ». Кровопролитна громадянська війна, що супроводжувалася масовим терором і насильством з обох сторін, наклала глибокий відбиток на психологію мас, особливо керівників низової ланки, що повірили в насильство як універсальний засіб вирішення всіх проблем. У концепції побудови соціалізму, якої дотримувався Сталін, насильство займало все більше місце. За
- 4. Основні види партійних сис-тем.
Організацією рабовла-ділків-південців. Потім полити-ческие відмінності між партіями стерлися, але вони як і раніше ведуть запеклу виборець-ную боротьбу на рівні федерації, штатів, міст і графств. Двопартійна система Великобританії складається з консервативної і лейбористської партій. Третя за величиною політична партія Великобританії - лібе-рально-демократична партія. Вона виникла в 1988 р.
- 6. Інстітуаліза-ція політичних партій.
Організації та діяль-ності політичних партій. До числа актів зовнішнього регулювання організації та діяльності політичних партій відносяться рішення судів, які володіють правами констатує-Ціон нагляду, що особливо типово для США і ФРН. Внутрішній метод регулюються-вання здійснюється самими політичними партіями через їх центральні та місцеві керівні органи. Усі партії поза залежно-сті від
- 26. Поняття, сутність, основні ознаки політичного режиму демократії.
Організацій. 3. Демократія передбачає проголошення формальної рівноправності, надання всім громадянам юридично однакового правового
- 32. Орг-ція і порядок проведення виборів в з. с.
Організації таких органів. Одним з найважливіших етапів виборів в зарубіжних країнах є реєстрація виборців і складання виборчих списків. Практика зарубіжних країн знає дві системи регістра-ції виборців. При постійній системі реєстрації виборець, раз зареєструю-вавшись, більш не зобов'язаний з'являтися для регістра-ції. Виправлення в виборчі списки вносяться лише в разі
- 53. Види авторитар-них режимів.
Організацій, обмеження прав і свобод, применшення ролі представницьких установ. Таким чином було проведено встановлення режиму військової диктатури в Японії перед початком другої світової
|