§ 5. Функціональні особливості заходів оперативного впливу

1 Див: Шевченко Я.П., Луць В.В., Собчак А.А. Указ. соч. С. 117.

2 Див: Цивільне право. У 2 т. Т. 2. Напівтім 1. Вид. 2 / Под ред. Е.А. Суханова. М.: БЕК, 2000. С. 53.

3 Див Каудиров Т.Є. Указ. соч. С. 55.

4 Див: Грибанов В.П. Здійснення і захист цивільних прав. С. 137.

5 Див, напр.: Ілларіонова Т.І. Механізм дії цивільно-правових охоронних заходів. С. 54; Ойгензіхт В.А. Забезпечення виконання зобов'язань: традиція і перспек тиви / / Проблеми зобов'язального права. Свердловськ, 1989. С. 30.

З видів розглянутих заходів? Зокрема, чи можна стверджувати, що застосування будь-якого виду оперативної заходи слугує забезпеченню належного виконання зобов'язання? Очевидно, що стосовно окремих видів заходів оперативного впливу згадане судження потребує суттєвого коригування. І перш за все це відноситься до заходів, застосування яких веде до припинення договірного зобов'язання, - наприклад, повна відмова від виконання договору. Навряд чи розумно в подібних ситуаціях говорити про те, що такі дії уповноваженої особи можуть спонукати контрагента до належного виконання зобов'язання, хоча б з тієї причини, що останнє в результаті таких дій просто припинить своє існування. При цьому на стороні несправного боржника буде вже не обов'язок передати товар (надати послугу, виконати роботи), а обов'язок з відшкодування кредитору збитків, викликаних порушенням умов договору. Як видно з вищесказаного, більш правильно було б у даній ситуації вести мову про правоохоронної, але аж ніяк не про забезпечувальної функції таких заходів. Але чи означає це, що існують такі види оперативних заходів, які в принципі не володіють забезпечувальної функцією? Для отримання правильної відповіді на поставлене питання необхідно виділити два умовно-самостійних структурних елементи правової конструкції оперативних заходів.

Перший елемент - можливість застосування цих заходів у договірних відносинах, яка може бути досягнута двома способами. Одні заходи не вимагають від сторін будь-яких позитивних дій для їх встановлення в силу того, що можливість їх> застосування закріплена в положенні закону (наприклад, ст. 328, 397, 405, 468 ГК РФ), що регламентує відповідне договірне зобов'язання, а тому укладення такого договору вже саме по собі буде тією умовою, яка необхідна для виникнення відповідних прав у суб'єкта зобов'язання. Відносно ж інших заходів оперативного впливу в силу положень ст. 310 ГК РФ можливість їх застосування ставиться в залежність від закріплення в договорі необхідних умов (наприклад, право кредитора безакцептно списати з банківського рахунку боржника суму боргу в разі настання прострочення з боку останнього і т.

Другий елемент - це безпосередньо застосування оперативних заходів до несправного боржника. Причому даний елемент є повністю похідним від першого, так як законність розглянутих односторонніх дій уповноваженої особи знаходиться в прямій $ авісимий від наявності відповідної правової підстави.

Подібне сприйняття структурної особливості заходів оперативного впливу в чому дозволяє пояснити присутність у вітчизняній цивілістиці двох тенденцій визначення даного поняття стосовно порушеної проблеми. Для одних вчених оперативні заходи - це насамперед передбачена в законі або угоді сторін правова можливість відповідного поведінки уповноваженої особи1. Умовно в даному випадку можна говорити про заходи оперативного впливу у вузькому сенсі. Інші ж вчені схильні робити акцент не тільки на тому, що оперативні заходи являють собою відповідні положення закону або договору, але і на те, що дане поняття включає в свій обсяг, крім названого, ще й дії уповноваженої особи щодо їх застосування (хоча і при сприйнятті оперативних заходів у «вузькому» сенсі, зв'язок останніх із згаданими діями кредитора очевидна) 2. Такий підхід до оперативних заходів свідчить про розуміння заходів оперативного впливу в «широкому» сенсі.

Слід визнати, що наведене відмінність підходів аж ніяк не сприяє формуванню цілісної концепції оперативних заходів. До того ж зараз навряд чи можна стверджувати, що в юридичній літературі завжди чітко розмежовуються вказані категорії. Хоча очевидно, що аналогічні проблеми вже виникали у цивільно-правовій доктрині, і в рамках останньої все ж були вироблені певні шляхи їх вирішення. Як приклад можна навести думку В.П. Грибанова, висловлену в ході теоретичної дискусії про співвідношення понять «цивільно-правові санкції» і «відповідальність», де ключовим моментом було розмежування самої норми (цивільно-правових санкцій) та процесу її застосування (відповідальності) на противагу спрощеного розуміння відповідальності як одного з видів санкцій або як синонім поняття «санкції». Подібний хід думки цілком міг би бути використаний для вирішення поставленого вище проблеми, що дозволило б у кінцевому рахунку перейти до більш вузького розуміння заходів оперативного впливу, одночасно обмеживши вивчення дій щодо застосування оперативних заходів в рамках даної правової категорії лише тими

1 Див, напр.: Грибанов В.П. Здійснення і захист цивільних прав. С. 133; Опера тивні санкції в народному господарстві / Под ред. В.В. Качанова. С. 6.

2 Див, напр., Басін Ю.Г., Діденко А.Г. Майнова відповідальність і оперативні санкції в системі господарського механізму / / Правознавство. 1984. № 3. С. 33; Сверд-лик Г., Страунінг Е. Указ. соч. С. 35.

Випадками, коли подібне дослідження буде сприяти розкриттю змісту відповідних норм закону та умов договору.

Про забезпечувальної функціі1 як невід'ємна властивість всіх без винятку оперативних заходів, як видається, можна говорити лише при їх сприйнятті у вузькому сенсі. Дане твердження справедливо навіть у відношенні заходів, що тягнуть за своїм застосуванням припинення договірного зобов'язання. Адже сама загроза спрощеного розірвання договору у разі порушення однією із сторін умов зобов'язання і відповідні правові наслідки, які можуть настати за цим, повинні спонукати контрагентів ретельніше виконувати свої обов'язки, в тому числі й тому, що несприятливі наслідки, які доведеться зазнати в зв'язку з цим несправному боржникові, в більшості випадків будуть істотно більше і настануть вони істотно швидше, ніж у тій ситуації, коли в договорі відсутні б відповідні умови. З даним твердженням цілком узгоджується судження М.І. Брагінського про те, що «майнові заходи примусу залежно від того, чи приводить їх використання до поставленої мети (виконання зобов'язання в натурі) тільки побічно або прямо, можна об'єднати в дві групи. У першу групу входять такі заходи, які забезпечують реальне виконання. Загроза їх застосування змушує порушника договору, виконати прийняте на себе зобов'язання в натурі (курсив мій.

Якщо ж розглядати заходи оперативного впливу ширше, то необхідно відзначити, що при застосуванні. останніх активно-забезпечувальна спрямованість проявляється далеко не у всіх оперативних заходів. Яскравим прикладом тому є вже неодноразово згадувані заходи, застосування яких веде до припинення договірного правовідносини. У даному випадку розумно було б говорити

0 тому, що у таких заходів правоохоронна функція замінює забезпе печітельную, в силу чого захист порушеного права здійснюється вже не шляхом забезпечення належного виконання зобов'язання, але

1 Можливо, більш точним було б визнання за оперативними заходами в даному смис ле пасивно-забезпечувальної функції на противагу активно-забезпечувальної, кото раю має місце при застосуванні деяких оперативних заходів, спрямованих на сти мулирования боржника до належного виконання зобов'язання за допомогою вимірюв нения договірних умов (див.: Ілларіонова Т.І. Указ. соч. С. 54-55).

2 Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Загальні положення. С. 338.

Шляхом його прекращенія1. Приклади подібного функціонального дуалізму окремих цивільно-правових інститутів вже були відзначені в юридичній літературі, зокрема, стосовно до такого способу забезпечення виконання зобов'язань, як неустойка: «... неустойка одночасно визнається і способом забезпечення виконання зобов'язань і однією з форм цивільно-правової відповідальності »2. Інші ж заходи оперативного впливу, як, наприклад, відмова від прийняття неналежного виконання, зберігають свою забезпечувальну функцію, яка набуває активний характер, оскільки ці заходи діють вже не на рівні загальної превенції, але за допомогою активної участі в процесі їх реалізації самого упра-рону особи, яка здійснює відповідні правомірні дії.

Таким чином, кажучи про оперативні заходи в широкому сенсі, точніше було б виділити, поряд з забезпечувальної, також і правоохоронну функцію цих заходів, тому що, незважаючи на те, що пасивно-забезпечувальна функція в рівній міру властива всім заходам оперативного впливу, застосування значного числа розглянутих заходів призводить не до забезпечення належного виконання зобов'язання несправним контрагентом, а до припинення договірного правовідносини як такого, що не дозволяє класифікувати подібні дії уповноваженої особи як забезпечувальні, хоча вони і є способом захисту порушеного права і служать правоохоронним цілям.

У доктрині права були зроблені також окремі і вельми нечисленні спроби виділення інших функцій заходів оперативного впливу, які, безумовно, не мають такого значення для ха-рактерізаціі сутності оперативних заходів, як їх правоохоронна (забезпечувальна) функція . Про виховної функції заходів оперативного впливу, наприклад, говорив В.П. Грибанов, відзначаючи, що «оперативні заходи, також, як і цивільно-правові санкції, мають велике виховне значення» 3. Ц.Г. Юдашкіна вказує на інформаційну чи «сигнализирующую функцію» оперативних заходів, які, на її думку, виконують функцію засобу сигналізації про неблагополуччя у виробничо-господарської діяльності предпріятій4.

1 Див, напр.: Ст. 328 ГК РФ.

2 Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Загальні положення. С. 392.

3 Грибанов В.П. Здійснення і розвиток громадянських прав. С. 137.

4 Див: Юдашкіна Ц.Г. Указ. соч .. С. 55, 60-61.

§ 6. Визначення поняття «цивільно-правові заходи оперативного впливу»

Резюмуючи вищесказане, представляється можливим сформулювати наступне визначення поняття «заходи оперативного впливу»:

 Заходи оперативного впливу - це передбачені в законі або угоді сторін заходи юридичного впливу на несправного боржника в договірному зобов'язанні, застосування яких полягає у вчиненні уповноваженою особою односторонніх дій щодо зміни або припинення договірного зобов'язання у зв'язку з порушенням обов'язків з боку контрагента.

 Інформація, релевантна "§ 5. Функціональні особливості заходів оперативного впливу"

1. 2. Основні особливості заходів оперативного впливу
     Насамперед названі заходи є заходами правоохоронними. Вони застосовуються уповноваженою особою лише тоді, коли зобов'язана сторона допустила ті чи інші порушення, наприклад не виконала зобов'язання у встановлений термін, ухиляється від виконання тих чи інших дій, систематично затримує платежі, неналежно виконує зобов'язання і т. п. Інша особливість заходів оперативного
   
2. Карпов М.С.. Цивільно-правові заходи оперативного впливу. - М.: «Статут». - 141 с., 2004
   
   
3. 1. Поняття заходів оперативного впливу
     Під заходами оперативного впливу розуміються такі юридичні засоби правоохоронного характеру, які застосовуються до порушника цивільних прав та обов'язків безпосередньо уповноваженою особою як стороною в цивільному правовідношенні, без звернення за захистом права до компетентних державних органів. До них, зокрема, відносяться: одностороння відмова від порушеного другою
   
4.  3. Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав
     3. Заходи оперативного впливу на порушника цивільних
   
5. 3. Види заходів оперативного впливу
     Заходи оперативного впливу численні і різноманітні, але вони можуть бути поділені на такі види. Заходи оперативного впливу, пов'язані з виконанням зобов'язань за рахунок боржника. Загальна норма, що стосується даного виду заходів оперативного впливу, встановлена ст. 397 ГК. Згідно з цією нормою у разі невиконання боржником зобов'язання виготовити і передати річ у власність,
   
6. § 1. Підходи до класифікації та систематизації заходів оперативного впливу
     Проблема класифікації оперативних заходів до теперішнього часу залишається однією з найменш досліджених в теоретичній концепції заходів оперативного впливу. Однак для збереження подібного стану речей існують абсолютно об'єктивні передумови, пов'язані насамперед з істотним різноманіттям розглянутих заходів, перелік яких не може носити закритий характер хоча б тому, що
   
7. Криміналістика та теорія оперативно-розшукової ДІЯЛЬНОСТІ
     Теорія оперативно-розшукової ДІЯЛЬНОСТІ як Самостійна наука відгалузілась від кріміналістікі и перебуває в стадії становлення. Тому не ВСІ кріміналісті и процесуалісті візнають ее юридичною наукою. Разом з тім предмети кріміналістікі и оперативно-розшукової ДІЯЛЬНОСТІ відрізняються один від одного, хочай й мают Багато Спільного. Схожа їхня методологічна база. Тому смороду мают найбільш вираженною
   
8. § 1. Термінологія та історичні умови формування концепції заходів оперативного впливу
     Приступаючи до вивчення заходів оперативного впливу, в обсяг поняття яких входять такі заходи, як відмова від недоброякісного або простроченого виконання, одностороння відмова від виконання договору, призупинення зустрічного виконання і т.д., слід мати на увазі, що теорія права ще не виробила загальноприйнятою концепції ні за правовою природою даних заходів, ні, тим більше, по їх співвідношенню з
   
9. Принцип зворотного зв'язку
     [28 та ін] (див. також принцип функціональної системи П.К. Анохіна [8]). Тут же доречно згадати принцип випереджаючого відображення дійсності - складна адаптивна система реагує не на зовнішній вплив в цілому, а по "першій ланці багато разів повторювати послідовного ряду зовнішніх впливів". Необхідною умовою такого випереджаючого відображення є послідовність і
   
10. Додаткова література
      Закон Російської Федерації «Про державну таємницю» від 21 липня 1993 (у редакції Федерального закону від 6 жовтня 1997р.) Кореневський Ю.В. Токарєва М.Є. Використання результатів оперативно-розшукової діяльності в доведенні по кримінальних справах: Методичний посібник. - М.: «Юрист - Інформ», 2000. Маркушин А.Г. Оперативно-розшукова діяльність: необхідність і законність. - Н. Новгород, 1997.
    
11. 12.2. Фактори, що забезпечують розвиток витривалості
      Рівень розвитку і прояв витривалості залежить від наступних факторів: Біоенергетичні чинники включають обсяг енергетичних ресурсів, яким володіє організм і функціональні можливості його систем (дихання, серцево-судинної, системою крові). Освіта енергії, необхідної для роботи на витривалість, відбувається в результаті хімічних перетворень. Основними джерелами
    
12. ВИСНОВОК
      «Практично кожен, якби він міг, волів би одержати задоволення своїх вимог, минаючи необхідність звернення за цим до суду. Суди дороги, повільні і можуть допускати помилки. Особливо кредитори схильні думати, що суди занадто симпатизують боржникам, внаслідок чого вони часто шукають шляхи відновлення порушеного права, які б не вимагали звернення до суду ... »1. Дане твердження
    
13. § 2. Односторонній характер заходів оперативного впливу
      По-друге, як вже було зазначено, невід'ємною властивістю всіх оперативних заходів є їх односторонній характер. Досить повно це властивість оперативних заходів дано В.П. Грибановим, що розглядає останні як самостійної категорії цивільного права насамперед на підставі процесуальних особливостей їх застосування. «... Під заходами оперативного впливу, - пише В.П. Грибанов, -
    
14. Тема 21. Розслідування злочинів у сфері економічної діяльності (лжепредпринимательство, незаконний кредит, фальшивомонетництво, контрабанда).
      Криміналістична характеристика незаконного отримання кредиту. Початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи у справах про незаконне отримання кредиту. Криміналістична характеристика лжепредпрінімательства. Обставини, що підлягають встановленню. Слідчі ситуації початкового етапу розслідування. Особливості розслідування в залежності від слідчих ситуацій.