Горчаков І скасування Паризького трактату. «Битва Залізних канцлерів»

Коли поразка Росії в Кримській війні стало явним, головний провід-ник миколаївської зовнішньої полигики міністр закордонних справ К. В. Нессельроде фактично зізнався у власній безпорадності. Він написав: «Росії належить засвоїти собі сис-тему зовнішньої політики, іншу проти тієї, якою вона досі керівництво-валась». Очевидна «необхідність розриву з політичною системою, ко-торая трималася 40 років», тепер потрібна «не обов'язок відстоювати, хоча б і зі зброєю в руках, умови європейських трактатів і приватних угоді-ний, укладених нами з деякими державами, але обов'язок захисту пра- щать * вимоги російських інтересів ». Оскільки «першої нуждою стра-ни» є «внутрішня робота», то «будь-яка зовнішня діяльність, кото-раю могла б того перешкоджати, повинна бути ретельно усунута» 222. Якщо врахувати, що Нессельроде як міністр закордонних справ з 1822 по 1856 р. був символом «післянаполеонівської» зовнішньої політики Александ-ра та Миколи, то стає ясно, що таке визнання - знак неминучих змін. На зміну 75-річному канцлеру Олександр II призначив досвідченого дипломата А. М. Горчакова.

Князь Олександр Михайлович Горчаков був ліцейським однокласну-ком Пушкіна. Молодий поет не міг знати, що з 29 його ліцейських товаришів щей саме Горчакову «під старість день Ліцею тріумфувати доведеться одному», але він передбачив яскраве майбутнє Горчакова:

Тобі рукою фортуни норовливої Вказано шлях і щасливий , і славний.

Як багато ліцеїсти, Горчаков почав кар'єру по дипломатичній час-ти в епоху конгресів «Священного союзу». У свиті імператора Александ-ра I Орчаков був присутній в Троппау, Лайбахе, Вероні. Він був підпорядкований-ним і учнем Іоанна Канодістріі, і це, з одного боку, допомагало йому удосконалюватися як професіоналу, але з іншого - викликало непри-язнь Нессельроде і в Миколаївську епоху загальмувало його службове про-

233

рух. Одного разу (в 1838-1839 рр.). Через розбіжності з Нессельроде Горчаков навіть йшов у відставку і більше року прожив у селі. Однак ці розбіжності надали позитивний вплив на вирішення Александ-ра змінити Нессельроде саме Горчаковим, чиї успіхи у Відні, на тлі військових невдач в Криму, виявилися вельми помітні. Горчаков почав прово-дить в життя якісно новий напрям зовнішньої політики, викладений-ве в циркулярі 21 серпня 1856, розісланому в російські посольства і місії. У ньому фактично проголошувався відмову від колишньої політики обя-зательств перед європейськими монархами, замість якого Росія набувала «свободу дій», тобто збиралася проводити зовнішню політику винятково у власних інтересах («але не на шкоду чужим»). Бажання «жити в добрій злагоді з усіма урядами» означало відмову від ле-гітімістской політики боротьби з «незаконними», «революційними» урядами. Оскільки країні мали відбутися серйозні внутрішні перетворень, циркуляр відзначав «переважну дбайливість» внутріш-ним справах і припускав стримати активність Росії в Європі. Тим не ме-неї зниження активності було явищем тимчасовим, що підкреслювала фраза циркуляра, стала пізніше широко відомої: «Кажуть, Росія сердиться. Росія не сердиться. Росія зосереджується ».

Горчаков мав чітке уявлення про головні сторонах зовнішньополітичних-чеського неблагополуччя Росії. По-перше, країна опинилася без країн Альянсу,-ков в Європі. Сформована «кримська система» грунтувалася на союзі Франції та Англії, недоброзичливе нейтралітет Німеччини та вража-Дебні нейтралітет Австрії. «Нейтральне» Чорне море робило вразливий-мимі і південні береги Росії, і її торгівлю з Середземномор'ям. Впливав-ня на Балканах, серед підвладних Туреччині православних слов'ян, було підірвано, а Східний питання залишалося невирішеним.

Для Олександра II Паризький договір став «вічним кошмаром».

234

Леона III приєднати за це Галичину відповів: «Росії достатньо своєї території».

Проте Франція виявилася тільки тимчасовим союзником. Підтриманий-ве французами Польське повстання 1863 року охолодив відносини Петер-Бурга і Парижа, і Горчаков був змушений визнати, що сприяння Франції було, «сказати по правді, нещирим і вельми обмеженим». У другій половині 1860-х рр.. російська дипломатія в Європі переоріенті-рова на союз з Пруссією, стрімко піднімається на політичне життя-ському небосхилі. Прагнення Пруссії до об'єднання Німеччини приводило її до необхідності заручитися підтримкою Росії в боротьбі проти Авст-рії та Франції. В результаті бісмаркової об'єднання Німеччини «желе-зом і кров'ю» було підтримано Росією. На розгром Австрії в 1866 р. Олександр II відгукнувся вітальній телеграмою з побажаннями Пруссії бути «сильною, могутньою, процвітаючою». Ціною посилення Прус-ці і взагалі Німеччини Росія збиралася зруйнувати «кримську систе-му». Горчаков визнавав, що «серйозне і тісна згода з Пруссією і є найкраща комбінація, якщо не єдина». З другої половини 1860-х рр.. німецькі держави стали найбільшими кредиторами Росії в залізничному будівництві. До Німеччини ж прямували вельми значні потоки російського зерна - найважливішого товару російського експорту.

Восени 1866 Росія заручилася підтримкою Пруссії в боротьбі за від-мену невигідних статей Паризького договору, пообіцявши, що не буде перешкоджати створенню Севсро-Німецького союзу на чолі з Пруссією. Че-рез два роки угоди були підтверджені, причому Росія зобов'язувалася дотримуватися нейтралітету у разі франко-пруської війни і навіть була гото-ва направити «для страховки» стотисячну армію до кордонів Авст-ро-Угорщини (так з 1867 р. іменувалася Австрія). Коли ж в 1870 р. фран-ко-прусська війна почалася, Росія не тільки оголосила про нейтралітет, але й попередила Австро-Угорщину, у якої могли виникнути задуми ре-ванша за нещодавню поразку: якщо вона вступить у війну, Росія «може по - наслідувати її приклад ». І ось в «ліцейський день» 19 жовтня 1870 р., коли вже не було уряду Наполеона III, а Париж був обложений пруськими військами, Горчаков направив циркуляр в російські посольства в країнах, які підписували Паризький трактат. Послам пропонувалося пригадати всі випадки відступу цих країн від договору і оголосити, що російське пра-вительство «не може допустити, щоб трактати, порушені в багатьох істотних і загальних статтях, залишалися обов'язковими по тих статтях, які стосуються прямих інтересів імперії». Виходячи з цього російський уряд оголосив, що не вважає себе більш пов'язаним обстоятельст-вами, що обмежують його суверенні права на Чорному морі. Західна

235

Європа була приголомшена, Англія і Австро-Угорщина заявили протести, але Бісмарк виконав обіцянку, дану Росії: йому ще треба було завершувати війну. Формально Паризький договір був скасований на спеціально скликаний-ної Лондонській конференції 1871: союзу Росії і Пруссії було доста-точно для протистояння англо-австрійським домаганням.

Ця дипломатична перемога Горчакова була більше, ніж просто Обре-тение права мати Чорноморський флот. Це було відновлення міжнародних рідного престижу Росії як великої держави. До того ж така перемога була здобута невійськовими засобами і без напруги економіки стра-ни. Захват і ліберальних, і консервативних кіл російського суспільства відбили вірші Ф. І. Тютчева:

Так, ви стримали наше слово: Чи не посунувши гармати, ні рубля, У свої права вступає знову Рідна російська земля.

І нам заповідане море Знову свобідною хвилею, Про короткому забувши ганьбі, цілувалися берег свою рідну.

Не варто забувати, що дипломатична перемога таки мала свою ціну: занадто посилилася в Європі Німеччина, занадто ослабла Франція. Проте Росія продовжувала дотримуватися німецької внешнеполит-тичної орієнтації. У 1873 р. російський імператор у супроводі гірчить кова приїхав до Відня. Цей візит символізував, що російський імператор вважає «невдячність» Австрії за часів Кримської війни справою минулим і готовий обговорити спільні з Німеччиною та Австрією дії по збереженню миру в Європі. Незабаром був укладений «Союз трьох імператорів торів», що викликає в пам'яті «Священний союз» 1815 Однак тепер сторони були більш прагматичні. Досить вказати на таємний договір Німеччини та Австро-Угорщини про те, що Австро-Угорщина, яка втратила владе-ня в Італії та Німеччині, отримає територіальні компенсації на Бал-Канському півострові (за рахунок Боснії і Герцеговини). Росія не знала це-го, але сподівалася контролювати і координувати політику союзників на Балканах і, зміцнивши своє становище в Європі, активізувати дії в Середній Азії.

Бісмарк вважав, що Росія повернеться обличчям на Схід і дасть йому мож-ливість посилювати позиції Німеччини в Європі, особливо за рахунок Фран-ції. Однак таке посилення Німеччини Росію не влаштовувало. Вже в 1872 р. Росія дала зрозуміти, що більше не підтримає агресивні плани Бісмар-ка. Більш того, в 1874 р. Росія і Австро-Угорщина спільно засудили Біс-марка, що готує новий конфлікт з Францією. Найнебезпечнішим моментом

236

був 1875 (так звана «військова тривога», коли над Європою нависла загроза великої коаліційної війни). Горчакову довелося вступити в дип-ломатіческую дуель з Бісмарком, яку іноді називають «битвою ж залізних канцлерів». Бісмарк вів тонку таємну підготовку війни, наме-ченную на вересень 1875 До травня 1875 багатьом взагалі здавалося, що вої-на неминуча. Потрібна була організація особистого візиту імператора Олександра в Берлін, до свого Ляде, імператору Вільгельму. Російський їм-імператора домігся запевнень у відсутності військових намірів не тільки від німецького імператора, а й від лукавого Бісмарка, зваливши все на ам-біціі військових. Телеграма Горчакова з Берліна всім російським послань-кам - «відтепер світ забезпечений» - означала, що XIX століття не впізнає жахів світової війни.

Переможений Бісмарк в особистому напівжартівливій бесіді продемонстру-вал своє невдоволення 1 Орчакова, вважаючи, що той вирішив уславитися «врятуйте-лем французів» і вів себе немов людина, «що підхопився раптово на плечі довірливого і нічого не підозрює одного, щоб зрадити його на по-смешіще натовпу ». «Якщо, - говорив Бісмарк, - вам вже так захотілося бути прославленим в Парижі, то немає чого через це псувати паші відно-ності до Росії, а я готовий наказати начеканіть в Берліні пятіфранковие монети з написом па обідку:« Горчаков протегує Франції » 223.

Особиста сварка Бісмарка і Горчакова, агресивні плани Німеччини на Заході, прагнення Австрії отримати на Балканах нові території замість втрачених в Італії та Німеччині - все це виявилося зав'язкою тя-желейшіх російсько-німецьких протиріч, які незабаром привели до рус-сько-німецькому військовому протистоянню в XX столітті.

Інформація, релевантна " Горчаков І скасування Паризького трактату. «Битва Залізних канцлерів» "

1. § 3. ПРИЙНЯТТЯ, ЗМІНА І скасування Конституції
   § 3. ПРИЙНЯТТЯ, ЗМІНА ТА СКАСУВАННЯ
   
2. 1. Паризька конвенція
   Паризької конвенції вироблено кілька важливих базових принципів щодо товарних знаків, але при цьому вона не позбавлена і серйозних недоліків. Конвенцією вводиться національний режим охорони товарних знаків і правила їх реєстрації. Пріоритет товарного знака встановлюється за датою подання заявки в країні-учасниці Конвенції терміном на 6 місяців. У Конвенції перерахований ряд ситуацій, в
   
3. Використана література
   1. Бедрицкий А. В. Імперії і цивілізації / / Російський геополітичний збірник. 1998. № 3. 2. Віхи. Інтелігенція в Росії / / Сб. статей (1909-1910). М., 1991. 3. Гершензон М. О. Слов'янофільство / / Питання філософії. 1997. № 12. 4. Гумільов Л. І. Етногенез біосфери Землі. Л., 1990. 5. Данилевський Н. Я. Росія і Європа. М., 1991. 172 2. Огляд російської геополітичної думки в.ДугінА. Г.
   
4. Б. Міжнародні договори про патентну охорону
     Всього існує п'ять найбільш важливих міжнародних угод, що стосуються питань патентування. Паризька конвенція була прийнята в кінці XIX в. У ній встановлені основні принципи міжнародного патентного права. Угода ТРІПС вимагає повного дотримання положень Паризької конвенції і вводить деякі додаткові правила. Договір про патентну кооперацію був прийнятий в середині XX в. з
   
5. Про виникнення і знищення
     трактат «Про виникнення і знищення» (Peri geneseOs kai phthoras, по-латині - Do generatione et corruption) складається з двох книг, з одного боку розвиваючих деякі положення «Фізики», а з іншого - розглядає-вающих ряд конкретпих питань, пов'язаних з взаємоперетворення елементів, що робить їх безпосереднім продовженням третьої книги трактату «Про Небі». Численні алюзії і прямі
   
6. 6. Угода ТРІПС
     залізницями. Наприкінці XX в. у сфері послуг з'явилися послуги масового характеру. Наприклад "Макдоналдс", як один з провідників індустрії швидкого харчування. Більш того, багато видів послуг у галузі зв'язку та перевезень були приватизовані; на зміну державним монополіям в галузі зв'язку та перевезень прийшли численні конкуруючі між собою компанії. У зв'язку з усіма цими
   
7. У. Структура міжнародних договорів, які передбачають охорону комерційної таємниці
     Мінімальні міжнародні стандарти щодо захисту комерційної таємниці встановлені в деяких конвенціях і в Угоді ТРІПС. Так, у ст. 10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності говориться: "1. Країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції. 2. Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт
   
8. 2.4. Панславізм
     скасування кріпосного права і всебічна реформа суспільства здатні вирішити нагальні проблеми Росії. А «звироднілі слов'янофіли» (вислів Н. О. Лоського) продовжували сподіватися на ефемерну ідею панславізму, на Всеслов'янський Союз. Цікаво, що й знаменитий міністр закордонних справ Російської імперії А. М. Горчаков багато років присвятив проблемі реваншу за Крим, яку висловив геополітичної,
   
9. 9. Встановіть, чи є визначення коректним, а якщо - ні, вкажіть, які правила порушені:
     Анемометр - прилад, що вимірює силу вітру. Людина є тварина, яке будує житло. Віктор Гюго - французький письменник, який написав роман «Собор Паризької Богоматері». Квадрат - прямокутник з рівними сторонами. Життя є сума життєвих функцій. Шахрайство - це злочин. Солдат є хоробрий людина, яка готова померти за свою батьківщину. Лев є цар звірів. Барометр -
   
10. Принципи державного правління.
      трактат «Артхашастра», приписуваний раднику першого з Маур'їв Каутілье (III в. до н. е..). Государ повинен бути діяльним, уважним до справ, які піклуються про щастя підданих - перераховувалися в трактаті обов'язки царя. («Користь для царя не те, що йому приємно, але що приємно підданим».) Він повинен радитися про справи зі своїми радниками і постійно бути в курсі всіх таємних і явних справ і
    
11. Розділ XVI. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ОДНОСТОРОННІХ ДІЙ І ІЗ ІГОР І ПАРІ
      скасування публічного конкурсу. Поняття і види дій в чужому інтересі. Умови виникнення зобов'язань з дій в чужому інтересі. Правові наслідки вчинення дій щодо запобігання небезпеці (рятуванню) особистості або чужого майна. Укладення угоди в чужому інтересі без доручення. Безпідставне збагачення внаслідок дії в чужому
    
12. 1. Паризька конвенція
      У 1883 групою провідних індустріальних держав була прийнята Паризька конвенція з охорони промислової власності. Ця Конвенція мала на меті дозвіл двох проблем. Першою була проблема дискримінації. У деяких країнах іноземцям було важко або навіть неможливо отримати патент. Друга проблема стосувалася питань пріоритету. Подати патентну заявку одночасно у всіх
    
13. 4. Скасування конституцій
      відміна можлива. Наприклад, ст. 146 Основного закону для ФРН до об'єднання з НДР в 1990 році містила норму, згідно з якою цей акт «припиняє свою дію в день, коли набуде чинності Конституція, прийнята вільним рішенням німецького народу». На практиці останнього не сталося, оскільки німецький законодавець віддав перевагу змінити названу статтю і поширити дію Основного
    
14. Методичні вказівки.
      скасування боргів. Реформи Солона завдали сильного удару по пануванню аристократії. Важливо звернути увагу на те, що скасування боргового рабства зробила неминучим розвиток «класичного» рабства. До певної міри Солон зробив можливим відчуження землі (завдяки свободі заповітів), а, отже, розвиток приватновласницьких відносин. Проте, знадобилася ще епоха антіарістократіческой