Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПсихологія розвитку та вікова психологія → 
« Попередня Наступна »
Шаповаленко І.В.. Вікова психологія (Психологія розвитку та вікова психологія). - М.: Гардаріки. - 349 с., 2005 - перейти до змісту підручника

# 1. Характеристика вікової психології, психології розвитку як науки

Вікова психологія - це галузь психологічної науки, що вивчає факти і закономірності розвитку людини, вікову динаміку його психіки.

Об'єкт вивчення вікової психології - розвивається, змінюється в онтогенезі нормальний, здоровий чоловік. Психологія розвитку виділяє вікові зміни в поведінці людей і прагне пояснити ці зміни, розкрити закономірності придбання людьми досвіду і знаній1. У центрі уваги - «різні форми психічної організації, типові для окремих періодів життєвого шляху людини» 2. Вікова психологія ставить своїм завданням дослідження цілісного психічного розвитку «на всьому просторі людського життя від народження до смерті», надзавдання - вивчення «що змінюється, розвивається індивіда в світі, що змінюється» 3.

Предмет вікової психології - вікові періоди розвитку, причини та механізми переходу від одного вікового періоду до іншого, загальні закономірності та тенденції, темп і спрямованість психічного розвитку в онтогенезі.

Виділено наступні розділи вікової психології: психологія немовляти, психологія раннього віку, дошкільна психологія, психологія молодшого школяра, психологія під-

1 Див: Крайг Г. Психологія розвитку . СПб., 2000. С. 13 - 60.

2 Баттерворт Д., Харріс М. Принципи психології розвитку. М., 2000. С. 16. -?> Кон ЖС. Дитина і суспільство. М., 1988. С. 70.

12 Розділ перший. Предмет, завдання і методи психології розвитку ...

Паростка, психологія юності, психологія середнього віку, психологія старості (геронтопсихолога).

Найважливішою складовою частиною вікової психології була і залишається дитяча психологія. Д.Б. Ельконін у своєму «Вступі в дитячу психологію» визначив її предмет як вивчення процесу становлення «суб'єкта різноманітної людської діяльності» з безпорадного новорожденного1.

На рубежі Х1Х-ХХ ст. вікова психологія саме як дитячої психології виділилася в самостійну галузь знань. Що вийшла в 1882 р. книга німецького біолога В. Прейера «Душа дитини» вважається відправною точкою систематичних наукових досліджень психічного розвитку в дитинстві.

Протягом минулого часу саме поняття предмета дитячої психології (розуміння того, що слід вивчати) неодноразово трансформувалося, що було тісно пов'язано зі зміною методології ісследованія2. Спочатку, в другій половині XIX - початку XX в., Завданням учених був збір і накопичення конкретних даних, емпіричних відомостей, вивчення феноменології психічного розвитку в дитячі роки. Це був пошук відповідей на питання про те, що саме відбувається в дитячому розвитку, коли і в якій послідовності з'являються у дитини нові вміння, компетентність в тому чи іншому відношенні. Цьому завданню відповідали методи об'єктивного спостереження, що констатує, зрізового експерименту (Ч. Дарвін, В. Прейер, А. Гезелл). Пізніше постало питання про систематизацію, про впорядкування фактологічного, виявленні деяких загальних закономірностей психічного розвитку. Вирішення цього завдання пов'язане з іменами С. Холла (теорія рекапитуляции), А. Гезелла (теорія дозрівання), Л. Термена (нормативна традиція вивчення дітей).

У 1920-1930-х рр.. зовні спостерігається поведінка дитини стало основним об'єктом вивчення з позицій класичного біхевіоризму. Вважалося важливим встановити реакції дітей різного віку та дорослих на ідентичні стимули, описати відмінності в реагуванні на зовнішнє середовище.

Дослідників все більше починають займати питання про фактори, умови та рушійні сили розвитку. Прагнення проникнути в сутність дитячого розвитку реалізувалося в переході до методів порівняльного вивчення психічного розвитку в нормі та

1 Див

: Ельконін Д.Б. Введення в дитячу психологію / / Избр. психологічні праці. М., 1989. С. 26.

2 Див: Обухова А.Ф. Дитяча психологія: теорії, факти, проблеми. М., 1995. С. 28-32.

Глава I. Предмет вікової психології ...

13

патології, методам крос - культурного дослідження, експериментально-генетичним дослідженням і привело до створення цілого ряду теорій - 3. Фрейда, А. Валлон, Е. Еріксона та ін

У вітчизняній психології основні завдання дитячої вікової психології були визначені Л.С. Виготським (1896-1934). У роботі «Проблема віку» він вказав на необхідність вивчення особливостей кожного віку, основних типів нормального і анормального розвитку, структури і динаміки дитячого розвитку в їх многообразіі1.

Теоретичні завдання вікової психології:

- вивчення рушійних сил, джерел і механізмів психічного розвитку на всьому протязі життєвого шляху людини;

- періодизація психічного розвитку в онтогенезі;

- вивчення вікових особливостей і закономірностей протікання (виникнення, становлення, зміни, вдосконалення, деградації, компенсації) психічних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги та ін);

- встановлення вікових можливостей, особливостей, закономірностей здійснення різних видів діяльності, засвоєння знань;

- дослідження вікового розвитку особистості, в тому числі в конкретних історичних умовах.

Значення вікової психології вагомо і в теоретичному плані. Згадаємо про те, що практично всі великі вчені, що залишили свій слід в науці, займалися і питаннями вікової психології. Вивчення психології дитини - ключ до розуміння психології дорослої людини. Л.С. Виготський відводив дитячої психології фундаментальну роль у вирішенні завдання створення «нової» психології, підкреслюючи, що «єдино правильний шлях - йти у вивченні психіки від дитини до дорослого» 2. Шлях перетворення психології - «з описової і уривчастої, констатуючій психології в науково-пояснювальну, узагальнюючу систему знання про поведінку людини, про механізми його руху і розвитку, про виховному управлінні процесами його розвитку, формування і росту».

Практичне значення вікової психології пов'язано в першу чергу з науковою розробленістю питань про нормативному розвитку здорової дитини, про типових вікових про-

1 Див: Виготський А.С. Проблема віку / / Собр. соч.: У 6 т. Т. 4. М., 1983. С. 244-269.

2 Виготський Л.С. Собр. соч.: У 6 т. Т. 1. М., 1982. С. 179-180.

14 Розділ перший. Предмет, завдання і методи психології розвитку ...

Блему, шляхи та способи їх вирішення, стадіях становлення дорослої повноцінної особистості, громадянина, професіонала, батька. Практичні завдання вікової психології:

- визначення вікових норм психічних функцій, виявлення психологічних ресурсів та творчого потенціалу людини;

- створення служби систематичного контролю за ходом психічного розвитку, психічного здоров'я дітей, надання допомоги батькам у проблемних ситуаціях;

- вікова та клінічна діагностика;

- виконання функції психологічного супроводу, допомоги в кризові періоди життя людини;

- найбільш оптимальна організація навчально-освітнього процесу, безперервної освіти (в тому числі орієнтованого на людей середнього та похилого віку).

Таблиця 1

Вікова психологія як наука

Об'єкт розвиваються, змінюються в онтогенезі нормальний,

здорова людина

Предмет Вікові періоди розвитку, причини та механізми пере-

ходу від одного вікового періоду до іншого, загальні закономірності та тенденції, темп і спрямованість психічного розвитку в онтогенезі

- Проблема рушійних сил, джерел і механізмів психічного розвитку на всьому протязі життєвого шляху людини

- Проблема періодизації психічного розвитку в онтогенезі

- Проблема вікових особливостей і закономірностей перебігу психічних процесів

- Проблема вікових можливостей, особливостей, закономірностей здійснення різних видів діяльності, засвоєння знань

- Проблема вікового розвитку особистості та ін

- Визначення вікових норм психічних функцій, виявлення психологічних ресурсів та творчого потенціалу людини

- Вікова та клінічна діагностика

- Контроль за ходом психічного розвитку дітей, надання допомоги, батькам у проблемних ситуаціях

- Психологічний супровід, допомога у кризові періоди життя людини

- Організація навчально-освітнього процесу для людей всіх вікових категорій і-др.

Теоретичні

завдання

(проблеми)

Практичні завдання

Глава I. Предмет вікової психології ...

15

Вікова психологія тісно пов'язана з іншими галузями психологічної науки. Вона спирається на уявлення про психіку людини, розроблені в загальній психології, використовує систему основних понять загальної психології. У той же час дослідження походження і початкових етапів становлення вищих психічних функцій (наприклад, пам'яті або мислення) призводить до більш глибокого розуміння розвинених форм складних психічних процесів.

Вивчення перетворення психічних процесів у дітей виступає як особливий метод пізнання механізмів психічного - генетичний метод. Однак предмет генетичної психології не співпадає з таким у віковій психології. У центрі уваги генетичної психології - розвиток психічних процесів як таких; для вікової психології важливий розвивається людина.

Багато спільного мають вікова психологія і педагогічна психологія, особливо в своєму історичному розвитку. Реальне єдність педагогічної та вікової психології пояснюється загальним об'єктом вивчення - розвивається і змінюється в онтогенезі людиною. Але в педагогічній психології на першому плані - навчання і виховання суб'єкта в процесі цілеспрямованого впливу педагога, а вікову психологію цікавить, як протікає розвиток в найрізноманітніших соціокультурних ситуаціях.

Психічний розвиток людини відбувається всередині різних соціальних спільнот: сім'ї, групи однолітків у дворі або в дитячому саду, в шкільному класі. Як суб'єкт спілкування та міжособистісної взаємодії, що розвивається індивід частково становить предмет соціальної психології.

Співвідношення типового та індивідуального, загального і своєрідного, нормального і аномального, що відхиляється рядів розвитку створює загальні поля для вікової психології та психології порівняльної, диференціальної, патопсихології та клінічної психології.

Вікова психологія має різноманітні зв'язки з широким спектром галузей науки і культури. Вона спирається на знання з галузі природничих наук, медицини, педагогіки, етнографії, соціології, геронтології, культурології, мистецтвознавства, мовознавства, логіки, літературознавства та інших областей науки. І, в свою чергу, вікова психологія, розкривши закономірності вікового становлення психіки, робить їх загальним надбанням.

16 Розділ перший. Предмет, завдання і методи психології розвитку ...

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " # 1. Характеристика вікової психології, психології розвитку як науки "
  1. Шаповаленко І.В.. Вікова психологія (Психологія розвитку та вікова психологія). - М.: Гардаріки. - 349 с., 2005

  2. ПЕРЕДМОВА
    вікових завдань і нормативів розвитку, типових вікових проблем, передбачуваних криз розвитку і способів виходу з них необхідно самому широкому колу фахівців - психологам , педагогам, лікарям, соціальним працівникам, працівникам культури і т.д. Пропонований підручник є розгорнутий навчальний курс з дисципліни «Психологія розвитку та вікова психологія». Особливо корисний
  3. Мухіна BC. Вікова психологія. Феноменологія розвитку: підручник для студ. вищ. навч. закладів / В.С.Мухина. - 10-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавничий центр «Академія». - 608 с., 2006

  4. I. Спеціальна Психологія
    психологією людини, розглянутого як одиниця, з якої утворені суспільства. § 478. Нашим завданням буде огляд тих людських здібностей, які є факторами соціальних
  5. Басін, Е. Я., Крутоус, В. П.. Філософська естетика і психологія мистецтва: навч. посібник / Є. Я. Басін, В. П. Крутоус. - М.: Гардаріки. - 287 с., 2007

  6. Система (структура) юридичної психології
    характеристика злочинців. Психологія злочинного діяння, психологія віктимної поведінки, групових і організованих злочинів. Психологія провини і відповідальності 1) Психологія попереднього слідства: Психологія учасників кримінального процесу; психологічні основи слідчо-пошукової діяльності та окремих слідчих дій; психологія взаємодії учасників кримінального
  7.  Т.Д. Марцинковський. Дитяча практична психологія: Підручник - М.: Гардаріки,. - 255 с., 2004

  8.  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
      психологія. - М., 1982. - 336 с. 2. Веккер Л.М. Психічні процеси: В 3 т. - Т.3. - Л., 1981. - С. 271-285. 3. Виготський Л.С. Зібрання творів: У 6 т. - Т.3. - М., 1983. - 368 с. 4. Гальперін П.Я., Кобильніцкая С.Л. Експериментальне формування уваги. - М., 1974. - 101 с. 5. Гиппенрейтер Ю.Б. Діяльність та увагу / / А. Н. Леонтьєв і сучасна психологія -
  9.  § 2. Система (структура) юридичної психології
      характеристика окремих категорій злочинців. Психологія злочинного діяння, психологія віктимної поведінки, групових і організованих злочинів. Психологія провини і відповідальності п с і X о л о г і я У ч а с т н і к о в У г о л о в н о г о п р о Ц е с з а п с і х о л о г і ч е з до і е про з зв про в и з л е Д з тонн на е н н о п о і з до про в про і д е я т е л ь н о с т
  10.  Теми для рефератів 1.
      психологічна структура. 4. Психологія особистості вчителя-гуманіста. 5. Педагогічне мислення: традиційне і гуманістично
  11.  ВСТУП
      психологічних питань майбутнім фахівцям не психологам, але працюють з людьми. Одна з важливих завдань - пояснити багато психічні явища, з якими стикається кожна людина, а також розкрити наукові поняття, представлені в психології. Студенти, крім психології і слідом за нею, вивчають ще й педагогіку, яка в державному загальноосвітньому стандарті значиться в якості
  12.  6. Рефлексія
      психологи не змогли взагалі-знайти для рефлексії місця у своїх теоретичних побудовах. Тут цілком можна погодитися з критикою психологічного підходу до рефлексії, висловленої Н. Г. Алексєєвим та І. С. Ладенко179. Але думаю, причина глибша, ніж просто «негативне ставлення сучасних психологів до інтроспективної психології». Справа в тому, що рефлексія - це поняття Нового часу,
  13.  А.А. Девяткин. Явище соціальної установки в психології ХХ століття: Монографія / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 309 с., 1999
      психології - соціальній установці, яка стала одним з центральних об'єктів вивчення в ХХ столітті. Дається докладний аналіз різних теорій соціальної установки у вітчизняній і зарубіжній психології. Пропонується оригінальна екологічна концепція соціальної установки, розроблена автором на базі екологічного підходу до зорового сприйняття Джерома
  14.  VII. Комплексна психолого-психіатрична експертиза неповнолітніх обвинувачуваних
      психолого-психіатрична експертиза проводиться фахівцями-психологами та експертами-психіатрами експертних підрозділів МОЗ України. У зв'язку з тим, що на Україні немає спеціальних установ судово-психологічної експертизи, до проведення цих досліджень залучаються фахівці-психологи кафедр психології університетів, педагогічних
  15.  ЗМІСТ
      вікової неосудності. 6-19 Виявлення в процесі розслідування обставин, що свідчать про вікову неосудність. Призначення експертизи. 20-33 Виробництво експертизи. 33-43 Оцінка експертного висновку. 43-56 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
  16.  Казанська В. Г.. Психологія і педагогіка. Короткий курс. - СПб.: Пітер. - 240 е.: ил. - (Серія «Короткий курс»)., 2008

  17.  Мученики, страстотерпці революції.
      психології нестійкою частини суспільства в
  18.  § 3. Взаємодія слідчого зі свідками. Психологія свідків
      психологічних обставин - фрагментарностью початкового сприйняття подій, мнемическими і речевиразітельнимі труднощами. (Докладніше психологія свідків буде розглянута в розділі 14 «Психологія допиту і очної
  19.  Система педагогічних наук
      вікова, професійна та соціальна педагогіки. Кожна з них має свої підвиди. Таблиця 1.1 Система галузей педагогіки ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА Педагогіка особистості; Педагогіка освіти; Педагогіка навчання; Педагогіка виховання; Педагогіка самоформірованія; Школоведение; Вузоведеніе Історія педагогіки Порівняльна педа-Спеціальна педагогіка: гогіка тифлопедагогика;
  20.  Методи юридичної психології
      характеристик, анкетне метод і метод судово-психологічної експертизи, особистісно-діагностичні тести (ММР1, СМИЛ і