Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільний процес → 
« Попередня
Крашенинников Є. А.. До теорії права на позов. - Ярославль. - С. 76., 1995 - перейти до змісту підручника

§ 5. Позовні домагання в предметі судової діяльності

I. Як вже зазначалося, право на позов надається особі з метою захисту регулятивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу. Реалізуючи позовну домагання, суд захищає регулятивне суб'єктивне право або охоронюваний законом інтерес. Звідси виявляється, що охоронювані позовними претензіями права та інтереси фігурують у процесі як предмета судового захисту. Будучи засобом захисту регулятивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, право на позов має здатність підлягати примусовому здійсненню юрисдикційним органом і, отже, не захищається, а реалізується в позовному провадженні. Це означає, що воно фігурує в процесі як предмета судового здійснення. Проілюструємо ці висновки на конкретних прикладах.

1. За договором майнового найму на наймача покладається обов'язок підтримувати наймане майно в справному стані (ст. 285 ЦК України). Порушення ним цього обов'язку дає наймодавцю право вимагати від суду дострокового розірвання договору (п. 2 ст. 289 ЦК РРФСР). Задовіль-

ряя домагання уповноваженої особи, суд припиняє регулятивні права та обов'язки договірних контрагентів і таким шляхом здійснює захист неправа на розірвання договору, як вважають О. В. Іванов і А. А. Добровольскій52, а охороняється законом інтересу наймодавця у припиненні договірного зобов'язання. Отже, не може бути жодного сумніву в тому, що домагання наймодавця про розірвання договору є в процесі предметом судового провадження, а охоронюваний цим домаганням інтерес - предметом судового захисту.

2. Посягання на суб'єктивне право власності, поєднане з позбавленням власника володіння річчю, спричиняє виникнення у уповноваженої особи виндикаційного домагання до правопорушника (ст. 151 ЦК України). Останній може задовольнити це домагання в добровільному порядку, не доводячи справи до суду. Якщо добровільного задоволення не послідує, уповноважених заявить домагання до суду, який реалізує його крім і проти волі правопорушника і тим самим захистить порушене право собственності53. Таким чином, регулятивне право

власності фігурує в виндикационном процесі як предмета судового захисту, а домагання власника про витребування майна з чужого незаконного володіння - в якості предмета судового здійснення.

3. В силу договору позики позикодавець, який передав позичальникові у власність (повне господарське відання або оперативне управління) гроші або визначені родовими ознаками речі, має право вимагати, а позичальник зобов'язаний повернути отриману суму грошей або рівну взятому в борг кількість речей того ж роду і якості. Невиконання позичальником лежить на ньому обов'язки управомочивает позикодавця вимагати від боржника виконання зобов'язання в натурі (ст. 191, 221 ЦК РРФСР) 54. Саме це

домагання, а не порушене регулятивне право кредитора і підлягає судовому здійсненню в процесі про примусове стягнення долга55. Одна-

ко обставина, що матеріальне утримання охоронного суб'єктивного права позикодавця як посредствующее рух згасає в діях щодо повернення предмета позики як у своєму власному результаті, внаслідок чого примусове здійснення цього права не може не спричинити в кінцевому рахунку і рефлекторної реалізації регулятивного права позикодавця, створює оманливу видимість двоякого роду: 1) ніякого нового права (і обов'язки) з досконалого позичальником правопорушення не виникає;

2) примусовому здійсненню тут підлягає безпосередньо саме порушене право кредитора (ч. 1 ст. 269 ЦК РРФСР), - видимість, яка використовується як правдоподібного аргументу на захист помилкового положення про можливість примусового здійснення судом порушених регулятивних цивільних прав56.

II. Позовна домагання і охороняється їм регулятивне громадянське право (або інтерес) - це співвідносні, взаємно один одного обумовлюють явища. Тому в будь-якому процесі є в наявності як предмет судового захисту, так і предмет судового осуществленія57. Але регулятивне громадянське право (або інтерес) і охороняє його позовну домагання - це разом з тим і протилежні явища. А оскільки протиставлення можливо тільки між двома

соотносящимися полюсами, то протистоїть позовною праву полюс не може в один і той же час приймати і форму регулятивного цивільного права, і форму охороняється законом інтересу. Більше того: останні полярно виключають один одного. Звідси випливає, що одне і те ж позовну право в одному і тому ж процесі, всупереч думці деяких авторов58, не може одночасно опосредствовать захист як регулятивного цивільного права, так і охороняється законом інтересу.

Реалізуючи позовну домагання, суд захищає або регулятивне цивільне право, або охоронюваний законом інтерес.

Цьому зовсім не суперечить існування процесів з подвоєним предметом захисту, бо в подібних процесах подвоєння предмета судового захисту з неминучістю супроводжується подвоєнням предмета судового здійснення. Так, наприклад, в процесі про звільнення майна від арешту при заперечувань відповідачем права власності позивача на це майно суд здійснює захист з охор-

мого законом інтересу власника в визначеності його матеріально-правового положення та права власності позивача на арештоване майно. Проте захист кожного зі згаданих об'єктів опосередковується відповідним йому домаганням, а саме: охоронюваний законом інтерес захищається допомогою домагання позивача про визнання за ним права власності на арештоване майно, суб'єктивне право власності - за допомогою домагання власника про звільнення свого майна від арешту. Стало бути, і в такого роду процесах кожне домагання опосередковує захист або охоронюваного законом інтересу, або регулятивного цивільного права.

III. Наше виклад показало, що обумовлене аналогічною диференціацією цивільно-правових норм поділ суб'єктивних цивільних прав на регулятивні, або охоронювані, і охоронні, або охороняють, права призводить до розчленування предмета судової діяльності на предмет захисту та предмет здійснення. Предметом судового захисту виступають регулятивні цивільні права та охоронювані законом інтереси, предметом судового провадження - охороняють їх позовні претензії. Таке розчленовування притаманне кожному позовною процесу незалежно від того, чи закінчується

він на користь позивача або відповідача, Це дає підставу прийти до висновку, що судовий захист регулятивних цивільних прав і охоронюваних законом інтересів, що здійснюється в порядку позовного процесу, являє собою форму судового здійснення позовних домагань.

« Попередня
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" § 5. Позовні домагання в предметі судової діяльності "
  1. Крашенинников Є. А.. До теорії права на позов. - Ярославль. - С. 76., 1995

  2. Тема 6. ІБК
    Запитання Поняття позову, його елементи і види. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову. Розпорядження позовними засобами захисту права. Забезпечувальні заходи. Зустрічне забезпечення. Скасування забезпе-чення позову. Література Анісімова Л. Зустрічний позов і заперечення проти позову / / Правознавство. 1961. № 8. Гаврилов Е. Стягнення збитків, заподіяних заходами щодо забезпечення позову / / Відомості Верховної Ради.
  3. 57. Наслідки закінчення строку позовної давності.
    Стаття 80. Наслідки закінчення строку позовної давності Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає
  4. Тема 10. Позовна ВИРОБНИЦТВО У АРБІТРАЖНОМУ СУДІ 1-Й ІНСТАНЦІЇ
    Запитання Порядок пред'явлення позову до арбітражного суду, форма і з-тримання позовної заяви, документи, що додаються до позовної заяви. Відгук на позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви. Стадія підготовки справи до судового розгляду: завдання стадії, дії судді, попереднє судове засідання, призначення справи до судового
  5. 55. Вимоги, на які не поширюється дія позовної давності.
    Стаття 74. Розгляд позову незалежно від закінчення строку позовної давності Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності. Стаття 83. Вимоги, на які позовна давність не поширюється Позовна давність не поширюється: на вимоги, що випливають з порушення особистих
  6. 1. Поняття і види строків позовної давності
    позовною давністю визнається строк для примусової захисту te порушеного права шляхом пред'явлення позову до суду (ст. 195 ЦК). Призначення позовної давності - надати потерпілому строго певний, але цілком достатній термін для захисту його права. Після закінчення позовної давності потерпілий позбавляється можливості примусової (судової) захисту свого права, але само порушене право зберігається.
  7. 7. Залишення позовної заяви без розгляду
    Можливі дві форми закінчення провадження по справі без винесення рішення: залишення позовної заяви без розгляду і припинення провадження у справі. Арбітражний суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо після її прийняття до виробництва встановить, що: у виробництві арбітражного суду, суду загальної юрисдикції, третейського суду є справа по спору між тими ж особами, про той же
  8. Елементи позову
    Елементи позову - це його внутрішні структурні частини. Загальновизнано виділення двох елементів позову: предмета та основи позову. Під предметом позову розуміється певну вимогу позивача до відповідача, наприклад про визнання права власності, про відшкодування збитків, про захист ділової репутації, про визнання повністю недійсним правового акта державного органу і т. д. Предмет позову не 4. Наслідки спливу позовної давності
  9. Закінчення позовної давності, про який заявлено стороною спору, саме по собі становить підставу для прийняття судового рішення про відмову в позові (абз. 2 п 2 ст. 199 ЦК). В силу ст. 207 ЦК одночасно із закінченням давності за основній вимозі автоматично вважається вичерпаним давностний термін за додатковими вимогами, що забезпечував головне (застава, порука і т. д.). Боржник, у
    8. Залишення позовної заяви без РОЗГЛЯДУ
  10. Можливі дві форми закінчення провадження по справі без винесення рішення: залишення позовної заяви без розгляду і припинення провадження у справі. Арбітражний суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо після її прийняття до виробництва встановить, що: у виробництві арбітражного суду, суду загальної юрисдикції, третейського суду є справа по спору між тими ж особами, про той же
    2. Залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви
  11. Арбітражний суд, встановивши при розгляді питання про прийняття позовної заяви до провадження, що воно подано з порушенням вимог, встановлених АПК РФ, виносить ухвалу про залишення заяви без руху. У визначенні арбітражного суду зазначає підстави для залишення позовної заяви без руху і строк, протягом якого позивач повинен усунути обставини, що послужили
    15.2. Процесуальний порядок розгляду справ у порядку спрощеного виробництва
  12. Наведені передумови незумовлюють автоматичного застосування процедури спрощеного виробництва. Для розгляду справи у спрощеному порядку необхідно (ч. 2 ст. 226 АПК РФ):? клопотання позивача;? відсутність заперечень відповідача. Крім того, розгляд справи може бути ініційоване за пропозицією арбітражного суду за згодою сторін. Судове
    8.2. Право на позов
  13. З поняттям «позов» тісно пов'язане поняття «право на позов». У понятті «право на позов», як і в понятті позову, з'єднані два правомочності: право на пред'явлення позову і право на задоволення іска.186 Таким чином, дві сторони (процесуально? Правова та матеріально? Правова) позову єдиного поняття в арбітражному процесі виявляється як два правомочності в єдності права на позов, як право на пред'явлення позову і
    С понятием «иск» тесно связано понятие «право на иск». В понятии «право на иск», как и в понятии иска, соединены два правомочия: право на предъявление иска и право на удовлетворение иска.186 Таким образом, две стороны (процессуальноправовая и материальноправовая) иска единого понятия в арбитражном процессе проявляется как два правомочия в единстве права на иск, как право на предъявление иска и
© 2014-2022  ibib.ltd.ua