Головна |
« Попередня | ||
§ 5. Позовні домагання в предметі судової діяльності |
||
I. Як вже зазначалося, право на позов надається особі з метою захисту регулятивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу. Реалізуючи позовну домагання, суд захищає регулятивне суб'єктивне право або охоронюваний законом інтерес. Звідси виявляється, що охоронювані позовними претензіями права та інтереси фігурують у процесі як предмета судового захисту. Будучи засобом захисту регулятивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, право на позов має здатність підлягати примусовому здійсненню юрисдикційним органом і, отже, не захищається, а реалізується в позовному провадженні. Це означає, що воно фігурує в процесі як предмета судового здійснення. Проілюструємо ці висновки на конкретних прикладах. 1. За договором майнового найму на наймача покладається обов'язок підтримувати наймане майно в справному стані (ст. 285 ЦК України). Порушення ним цього обов'язку дає наймодавцю право вимагати від суду дострокового розірвання договору (п. 2 ст. 289 ЦК РРФСР). Задовіль- ряя домагання уповноваженої особи, суд припиняє регулятивні права та обов'язки договірних контрагентів і таким шляхом здійснює захист неправа на розірвання договору, як вважають О. В. Іванов і А. А. Добровольскій52, а охороняється законом інтересу наймодавця у припиненні договірного зобов'язання. Отже, не може бути жодного сумніву в тому, що домагання наймодавця про розірвання договору є в процесі предметом судового провадження, а охоронюваний цим домаганням інтерес - предметом судового захисту. 2. Посягання на суб'єктивне право власності, поєднане з позбавленням власника володіння річчю, спричиняє виникнення у уповноваженої особи виндикаційного домагання до правопорушника (ст. 151 ЦК України). Останній може задовольнити це домагання в добровільному порядку, не доводячи справи до суду. Якщо добровільного задоволення не послідує, уповноважених заявить домагання до суду, який реалізує його крім і проти волі правопорушника і тим самим захистить порушене право собственності53. Таким чином, регулятивне право власності фігурує в виндикационном процесі як предмета судового захисту, а домагання власника про витребування майна з чужого незаконного володіння - в якості предмета судового здійснення. 3. В силу договору позики позикодавець, який передав позичальникові у власність (повне господарське відання або оперативне управління) гроші або визначені родовими ознаками речі, має право вимагати, а позичальник зобов'язаний повернути отриману суму грошей або рівну взятому в борг кількість речей того ж роду і якості. Невиконання позичальником лежить на ньому обов'язки управомочивает позикодавця вимагати від боржника виконання зобов'язання в натурі (ст. 191, 221 ЦК РРФСР) 54. Саме це домагання, а не порушене регулятивне право кредитора і підлягає судовому здійсненню в процесі про примусове стягнення долга55. Одна- ко обставина, що матеріальне утримання охоронного суб'єктивного права позикодавця як посредствующее рух згасає в діях щодо повернення предмета позики як у своєму власному результаті, внаслідок чого примусове здійснення цього права не може не спричинити в кінцевому рахунку і рефлекторної реалізації регулятивного права позикодавця, створює оманливу видимість двоякого роду: 1) ніякого нового права (і обов'язки) з досконалого позичальником правопорушення не виникає; 2) примусовому здійсненню тут підлягає безпосередньо саме порушене право кредитора (ч. 1 ст. 269 ЦК РРФСР), - видимість, яка використовується як правдоподібного аргументу на захист помилкового положення про можливість примусового здійснення судом порушених регулятивних цивільних прав56. II. Позовна домагання і охороняється їм регулятивне громадянське право (або інтерес) - це співвідносні, взаємно один одного обумовлюють явища. Тому в будь-якому процесі є в наявності як предмет судового захисту, так і предмет судового осуществленія57. Але регулятивне громадянське право (або інтерес) і охороняє його позовну домагання - це разом з тим і протилежні явища. А оскільки протиставлення можливо тільки між двома соотносящимися полюсами, то протистоїть позовною праву полюс не може в один і той же час приймати і форму регулятивного цивільного права, і форму охороняється законом інтересу. Більше того: останні полярно виключають один одного. Звідси випливає, що одне і те ж позовну право в одному і тому ж процесі, всупереч думці деяких авторов58, не може одночасно опосредствовать захист як регулятивного цивільного права, так і охороняється законом інтересу. Цьому зовсім не суперечить існування процесів з подвоєним предметом захисту, бо в подібних процесах подвоєння предмета судового захисту з неминучістю супроводжується подвоєнням предмета судового здійснення. Так, наприклад, в процесі про звільнення майна від арешту при заперечувань відповідачем права власності позивача на це майно суд здійснює захист з охор- мого законом інтересу власника в визначеності його матеріально-правового положення та права власності позивача на арештоване майно. Проте захист кожного зі згаданих об'єктів опосередковується відповідним йому домаганням, а саме: охоронюваний законом інтерес захищається допомогою домагання позивача про визнання за ним права власності на арештоване майно, суб'єктивне право власності - за допомогою домагання власника про звільнення свого майна від арешту. Стало бути, і в такого роду процесах кожне домагання опосередковує захист або охоронюваного законом інтересу, або регулятивного цивільного права. III. Наше виклад показало, що обумовлене аналогічною диференціацією цивільно-правових норм поділ суб'єктивних цивільних прав на регулятивні, або охоронювані, і охоронні, або охороняють, права призводить до розчленування предмета судової діяльності на предмет захисту та предмет здійснення. Предметом судового захисту виступають регулятивні цивільні права та охоронювані законом інтереси, предметом судового провадження - охороняють їх позовні претензії. Таке розчленовування притаманне кожному позовною процесу незалежно від того, чи закінчується він на користь позивача або відповідача, Це дає підставу прийти до висновку, що судовий захист регулятивних цивільних прав і охоронюваних законом інтересів, що здійснюється в порядку позовного процесу, являє собою форму судового здійснення позовних домагань.
|
||
« Попередня | ||
|
||
Інформація, релевантна" § 5. Позовні домагання в предметі судової діяльності " |
||
|