Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

5. Джерела правового регулювання інвестиційної діяльності


Інвестиційне законодавство України представлено актами самого різного рівня - серед законів тут виділяються спеціальні закони, присвячені в цілому або в значній частині регулювання інвестиційної діяльності (наприклад, Закон від 10.09.91 р. "Про захист іноземних інвестицій в Україні", Закон від 19.09.97 р. "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні"), Крім того, є чимало законів, що містять окремі норми, що регулюють інвестиційну діяльність (наприклад. Закон від 16.04.91 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Видано низку Указів Президента і постанов Кабінету Міністрів, присвячених інвестиційної діяльності (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98 р. № 182 "Про стимулювання інвестиційної діяльності"). Відповідні нормативні акти видають державні, ні органи, у функції яких входить регулювання інвестиційної діяльності (наприклад. Положення про порядок видачі дозволу на обіг акцій або облігацій підприємств українських емітентів за межами України, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.1997 р. № 36). Слід враховувати і нетипові документи, наприклад, спільні заяви Кабінету Міністрів і Національного банку про політику обмінного курсу гривні. Необхідно також брати до уваги різного роду офіційні роз'яснення (наприклад, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Адміністрації Президента України тощо), а також "керівні" роз'яснення вищих судових інстанцій (наприклад, Вищого арбітражного суду України). Не можна не враховувати наявності безлічі нормативних вказівок, які не закріплених документально, але, тим не менше, виконуваних в силу підпорядкованості і сформованої бюрократичної практиці, а також рудиментів "телефонного права", "негласних вказівок" і т.п.
Міжнародні договори - найважливіший правовий джерело. Насамперед - це укладені Україною з багатьма країнами двосторонні договори про заохочення і захист інвестицій. Це також двосторонні договори про усунення подвійного оподаткування. Щодо невисокий тут питома вага багатосторонніх договорів за участю України. Слід мати на увазі, що ряд договорів, укладених Української РСР, та договорів, укладених СРСР, продовжують діяти в силу правонаступництва України.
Певну роль у регулюванні відіграють рекомендаційні акти міжнародних організацій, зокрема - економічних. Велику роль відіграє і так зване "м'яке право" - міжнародні торговельні звичаї та інші застосовуються у міжнародній торговельній практиці правила, не закріплені у вигляді зобов'язуючих норм. Ці норми, разом з тим, нерідко використовуються в міжнародній правозастосовчій практиці, і тому, трансформуючись у судові або арбітражні рішення, набувають у конкретних випадках обов'язковий характер.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Джерела правового регулювання інвестиційної діяльності"
  1. Зміст
    джерел ЗЕД 31. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності 32. "М'яке право" 33. Оподаткування суб'єктів ЗЕД 34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) 35. Звільнення від сплати мита і зниження її ставок 36. Податок на додану вартість та акцизного збору 37. Податок на прибуток 38. Митне регулювання 39. Валютне регулювання 40.
  2. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю
    джерел доходів посадових осіб та службовців організацій та установ незалежно від форми власності, а також відповідності їх витрат цим доходам. Боротьба з тероризмом, наркобізнесом і контрабандою повинна здійснюватися на основі загальнодержавного комплексу контрзаходів щодо припинення цих видів злочинної діяльності. Зовнішня політика Російської Федерації повинна бути спрямована на
  3. 31. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності
    джерело у сфері ЗЕД. Лри цьому слід враховувати, що в чинності Конституцією України (ст.9) та Закону від 22.12.93 р. "Про міжнародні договори України", якщо Верховною Радою України договору надано обов'язковий характер, він є невід'ємною частиною законодавства України, а міжнародні договори, за умови їх ратифікації законами України, мають вищу юридичну силу порівняно з законами
  4. 8. рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    джерело адміністра тивного права / / Держава і право. - 1998. - № 2. 44. Державний контроль у сфере віконавчої власти. Наукова Доповідь / За заг. редак. проф. В.Б.Авер 'янова. К., 2000. 45. Додін Є.В. Адміністративна відповідальність у світлі Консти туції України / / Юридичний вісник. - 1997. - № 3. 46. Додін Є.В. аміністратівно деліктологія в системі юриди чеських наук / / Рад. держава і
  5. 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
    правової держави, про введення виборних державних органів у вигляді системи дум: волосних, окружних, губернських і державної. На жаль, система заходів з реформування країни, предлагавшаяся М.М. Сперанським, не була здійснена. Був створений лише Державна Рада при імператорі і формувався ним же, а також міністерства, що замінили петровські колегії. І все ж ідеї,
  6. 1.Економіка і соціальна структура
    джерел він переконливо довів, що аж до першої світової війни в землеробському ладі Європейської Росії напівкріпосницького порядки ще превалювали над капіталістичними. В 70-х роках XX століття ця проблема знов піддалася набагато більш глибокому і грунтовному аналізу. Деякі історики (академік Ковальченко І.Д. і ін) дійшли висновку, «що у внутрішньому ладі поміщицького
  7. Підзаконні акти як джерела арбітражного процесуального права:
    джерелом такого регулювання. Суди надають вплив на законодавчу і виконавчу владу шляхом прийняття своїх актів, контролюючи акти інших органів влади. Судова практика - орієнтир для подальшого правотворчості і правозастосування; особливо позитивна в цих процесах роль Конституційного Суду РФ. Рішення Конституційного Суду РФ остаточно, оскарженню не підлягає і вступає
  8. 1. КОМПЕТЕНЦІЯ арбітражних судів В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. виключної компетенції. УГОДА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ арбітражних судів РФ. СУДОВИЙ ІМУНІТЕТ
    джерел зовнішньоторговельної діяльності поставила проблему вибору права, що застосовується до регулювання конкретних зовнішньоекономічних правовідносин, суть якої полягає у відповіді на питання, яке матеріальне право застосовувати до зовнішньоекономічних операціях: російське, право іноземного контрагента або загальне (міжнародне торгове) законодавство. Стаття 1186 ЦК РФ регулює це питання
  9. 1 . ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
    джерелах правового регулювання застосовні і до арбітражу. Основними джерелами права, що регулюють питання міжнародного комерційного арбітражу, виступають міжнародні договори і внутрішньодержавне (національне) законодавство. Міжнародні договори представлені цілим рядом документів як універсального, так і регіонального характеру. До їх числа належать: Нью-Йоркська конвенція
  10. 4. ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
    правової процедури, в якій розглядається як заяву стягувача, так і заперечення боржника, що отримала назву екзекватури (execuatur). Дана процедура застосовується у відносинах між державами, які, як правило, не пов'язані спільним економічним простором і мають суттєві відмінності у змісті правових систем. Такий порядок встановлено, наприклад, Конвенцією 1958 року в
© 2014-2022  ibib.ltd.ua