| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
З історії Росії (документи) |
||
|
Опубліковані документи є додатком до курсу "Історія Росії" по найважливіших аспектів її змісту. Вони становлять інтерес як документальне підтвердження розвитку історичного процесу Російської імперії з кінця XIX в. до Жовтневої революції 1917р. - часу глибокого історичного перелому в долях Російського багатонаціональної держави. Документи розташовані в проблемно-хронологічному порядку. Частина документів публікується повністю з тим, щоб дати можливість скласти цілісне уявлення про розглянутому питанні; частина - у витягах, в яких опущені відомості, що виходять за рамки видання. По можливості збережені старі орфографія і пунктуація. Опечатки і помилки, що не міняють смислове значення, виправлені без застережень. № 1 З Зводу основних Державних законів 1892 Розділ перший Про священні права і переваги Верховної Самодержавної влади 1. Про істоту Верховної Самодержавної влади ст.1. Імператор Всеросійський є Монарх самодержавний і необмежений. Коритися верховної Його владі, не тільки за страх, а й за совість. Сам Бог велить. Ст. 3. Імператорський престол є спадковий в нині благополучно царюючому Імператорському Домі. Ст. 51. Ніяке місце або уряд в державі не може само собою встановити нового закону, і ніякий закон не може мати свого скоєння без затвердження Самодержавної влади.
Розділ другий
Про зміст Членів Імператорського Дому ст. 120. До забезпечення на повсякчасне час стану Імператорської Прізвища та до полегшення витрат державних, на її утримання визначаються особливі нерухомі маєтки і грошовий капітал, під найменуванням питомих, склад яких і образ управління, за допомогою заснованого для сього Головного Управління уділів, визначаються в особливих Статутах. Ст. 121. З маєтків цих і капіталів, з посібником від державного казначейства призначається пристойне і потрібний зміст всім без вилучення Членам Імператорського Дому.
Звід установ державних
Книга перша
Установа Державної Ради
Глава перша. Склад і внутрішній устрій Державної Ради ст. 1. У порядку державних установлень Рада складає стан в жодному всі частини управління, в головних їх відносинах до законодавства, міркую, і через нього сягають Верховної Імператорської Влади. Ст. 2. Державна Рада складається з осіб, височайше довіреними в стан сих призиваються. Кожен з Членів, при вступі до Державна Рада, підписує присягу з особливо встановленою формою. Ст. 4. Міністри суть Члени Державної Ради з їх Званню. Ст. 5. У Державній Раді головує Государ Імператор.
Книга друга
Установи Ради Міністрів і Комітету Міністрів
Розділ перший ст.1. Справи, до вищого державного управління відносяться, розглядаються або в Раді Міністрів, у присутності Його Імператорської Величності або в Комітеті Міністрів. Ст. 3. Усі оці справи вносяться до Ради Міністрів з особливих кожен раз Найвищим дозволами Його Імператорської Величності. Ст. 4. Рада Міністрів складається під особистим головуванням Його Імператорської Величності, з усіх Міністрів і тих главноуправляющего окремими частинами державного управління, кои користуються правами Міністрів і присутні на цій підставі в Комітеті Міністрів. Ст. 5. У Раді Міністрів присутні й інші особи за безпосереднім призначенням Його Імператорської Величності.
Розділ другий
Установа Комітету Міністрів
Глава перша. Склад і внутрішній устрій Комітету Міністрів ст. Ст. 59. Ніяке висновок Комітету не виконується доти, поки воно не розглянуто Государем Імператором і удостоєне Найвищого затвердження. Книга четверта
Установа Урядового Сенату
Глава перша. Відомство, склад і поділ Сенату взагалі
ст. 1. Правлячий Сенат є верховне місце, якому в цивільному порядку суду, управління і виконання підпорядковані всі взагалі місця та встановлення в Імперії, крім вищих державних встановлень і тих, кои особливим законом саме вилучені від сей залежності. Ст. 4. Єдине обличчя Імператорської Величності головує в Сенаті. Ст. 5. Сенат складається з осіб перших трьох класів, що визначаються по безпосередньому обранню Імператорської Величності. Ст. 13. Кожен департамент Сенату складається з тих Сенаторів, які за височайшим розсуд призначені в ньому бути присутнім. Ст. 14. У кожен Департамент призначається Імператорською Величністю щорічно, особливими указами. Первоприсутствующий. Ст. 197. Влада Урядового Сенату обмежується единою владою Імператорської Величності; інший же вищої влади він над собою не має. Ст. 198. Укази Сенату виконуються всіма підлеглими йому місцями і особами як власними Імператорської Величності, і один Государ або Іменний Його Указ може зупинити Сенатське повеління.
Книга п'ята
Установа міністерств
Розділ перший Глава перша. Управління та склад Міністерств
ст. 1. Управління кожного Міністерства довіряється особі, що визначається по безпосередньому Його Імператорської Величності обранню зі званням Міністра; главноуправляющего або володаря. Ст. 3. Головні частини Міністерства, складові суть: 1) Департаменти; 2) Рада Міністра; 3) Загальна присутність у кожному Департаменті; 4) Канцелярія Міністра; 5) Особливі встановлення, при деяких Міністерствах складаються.
Звід губернських установ
Положення загальні ст. 1. Імперія до порядку місцевого ея цивільного управління поділяється на губернії, області та градоначальства.
Загальне установа губернське
Розділ перший Загальна освіта управління в губерніях
Глава перша. Головне поділ місць і влади в губерніях 7. Кожна губернія складається з повітів і міст. 8. У повітах селища селян інших сільських обивателів з'єднуються у волості.
Відділення друге. Про губернаторах 363. Губернатори визначаються і звільняються іменними Найвищими Указами і разом Найвищими наказами. 370. Губернатори, як безпосередні начальники ввірених їм найвищу Государя Імператора волею губерній, суть першого в оних охоронці недоторканності верховних прав самодержавства, користі держави і повсюдного, точного виконання Законів, статутів, Найвищих наказів, указів Урядового Сенату і приписів начальства.
Звід законів Російської імперії. Вид. 2-е. Спб., 1899. Т. 1. С. 1, 9, 10, 21, 35-37, 40, 49; Т.2. С. 18.
Положення про земських дільничних начальників
12 липня 1889 (Витяг) 6 . На посади земських дільничних начальників можуть бути назначаеми: 1) Особи, які прослужили в губернії не менше трьох років на посаді предводителя дворянства. 2) Місцеві потомствені дворяни, які мають не менше двадцяти п'яти років від роду і закінчили курс в одному з вищих навчальних закладів імперії чи витримали відповідне випробування або ж прослужили в губернії не менше трьох років в одній з наступних посад: мирового посередника, мирового судді, неодмінного члена присутності по селянських справах або земського начальника; якщо притому вони самі, дружини або батьки їх володіють, в межах повіту, на праві власності, простором землі не менше половини того, який визначено для безпосередньої участі в обранні гласних у повітове земське зібрання, або іншим нерухомим майном, оціненим для стягнення земських зборів не нижче семи тисяч п'ятисот рублів. 7. При нестачі осіб, що задовольняють зазначеним у статті 6 умов, на посаду земських начальників можуть бути назначаеми: 1) Місцеві потомствені дворяни, у віці не менше двадцяти п'яти років, які закінчили курс в одному з середніх навчальних закладів імперії чи витримали відповідне випробування і складаються у військових чи цивільних класних чинах, якщо притому вони самі, дружини або батьки їх володіють у межах повіту, на праві власності, простором землі, вдвічі більшим проти зазначеного в пункті 2 статті 6, або іншим нерухомим майном , оціненим, для стягнення земських зборів, не нижче п'ятнадцяти тисяч рублів. 2) Місцеві потомствені дворяни, які закінчили курс в одному з вищих навчальних закладів імперії чи витримали відповідне випробування, або прослужили в губернії не менше трьох років, в одній з названих на пункті 2 статті 6 посад, якщо особи оці хоча і не володіють простором землі, зазначеним у цьому пункті, але зберегли свою садибу в межах підлягає повіту. 14. Міністр внутрішніх справ затверджує на посаді тих з числа обраних губернатором або запропонованих предводителя ми кандидатів, до призначення яких на посади земських начальників не зустрічав перешкод. 22. За завідування керуванням і поземельним пристроєм сільських обивателів на земських начальників покладається виконання всіх обов'язків, які, згідно з діючими узаконенням, лежать на світових посередниках з нижченаведеними змінами та доповненнями. 23. Земському начальнику належить нагляд за всіма законами селянського громадського управління, а одно виробництво ревізій зазначених встановлень як по безпосередньому його розсуд, так і за дорученням Губернатора або Губернського Присутності. 24. Під час відсутності на місці Повітового справник або станового пристава, на Земського Начальника покладається нагляд за діями волосних старшин і сільських старост по охороні благочиння, безпеки та громадського порядку, так само як щодо попередження та припинення злочинів та проступків. До прибуття зазначених поліцейських чинів Земському Начальнику надається також керівництво в цих відносинах як волосних старшин і сільських старост, так і нижніх чинів повітової поліції (поліцейських урядників, соцьких і десяцьких) на просторі всієї ділянки, не виключаючи і земель власницьких. 25. Земський Начальник має право доповнювати подаються йому списки справ, призначених до розгляду на волосному сході, тими з числа підлягають веденню оного предметів, які начальник визнає потрібним піддати обговоренню на цьому сході. 29. Земському Начальнику належить право видаляти від посад неблагонадійних волосних і сільських писарів. 35. Земський Начальник, якщо визнає необхідним, робить розпорядження про взяття під варту, в міській в'язниці, селян, що підлягають видаленню з товариств по таким, що відбувся про те вироків сільських і волосних сходів.
Повне зібрання законів Російської імперії. Збори третє. Т. IX. Спб. 1891. № 6196.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " З історії Росії (документи) " |
||
|
||