Одним з наслідків невиконання чи неналежного виконання договору поставки за певних умов може служити реалізація відповідно постачальником або покупцем прав на односторонню відмову від виконання договору. Це допускається у разі істотного порушення договору однією зі сторін. Стаття 523 ЦК називає ті порушення умов договору з боку як постачальника, так і покупця, які передбачаються суттєвими і, отже, можуть служити осно-
ванием для відмови контрагента від виконання договору, т е. для його одностороннього розірвання або зміни До їх числа відносяться
1. неодноразове порушення постачальником термінів поставки товарів або поставка їм товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк,
2. неодноразове порушення покупцем строків оплати товарів або неодноразова невибірка останнім товарів.
За наявності зазначених порушень відповідна сторона (постачальник або покупець) отримує право вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням або зміною договору (п. 5 ст. 453 ЦК) При цьому відповідно до ст. 524 ЦК, якщо в розумний строк після розірвання договору внаслідок порушення зобов'язання контрагентом добросовісна сторона придбає товари в іншого продавця за вищою ціною (покупець) або продасть товари за нижчою ціною (постачальник), ніж було передбачено договором, вона має право вимагати від контрагента, порушив зобов'язання, відшкодування збитків у вигляді різниці між ціною договору і ціною, встановленою поза нього угоді (конкретні збитки). Зазначені збитки можуть бути стягнуті і в тих випадках, коли угода замість розірваного договору не відбувалася. Для розрахунку збитків може бути використана поточна ціна на відповідний товар, що існувала на момент розірвання договору. Під нею розуміється ціна, стягується при порівнянних обставин за аналогічний товар у місці, де повинна бути здійснена передача товару (абстрактні збитки).
Диференціація збитків на конкретні й абстрактні є і в міжнародному торговому обороті. Наприклад, Віденською конвенцією передбачено, що якщо договір розірвано, а покупець розумним чином і в розумний строк після його розірвання купив товар на заміну (або продавець перепродав товар), то сторона, що вимагає відшкодування збитків, може стягнути різницю між договірною ціною і ціною, встановленою поза угоді, а також будь-які додаткові збитки, які можуть бути стягнуті на підставі Конвенції (ст. 75). Про абстрактні збитки йдеться в ст. 76 Віденської конвенції, згідно з якою, якщо договір розірвано і є поточна ціна на даний товар, сторона, що вимагає відшкодування збитків, може, якщо вона не здійснила відповідні закупівлі або перепродажу товарів, зажадати різницю між ціною, встановленою в договорі, і поточною ціною на момент розірвання договору, а також відшкодування додаткових збитків
У Принципах міжнародних комерційних договорів аналогічні положення про конкретних і абстрактних збитки набувають загального характеру стосовно до будь-яких видів договірних зобов'язань. Наприклад, право кредитора на відшкодування абстрактних збитків закріплено в ст. 7.4.6.
У випадку, коли замінює угода не була здійснена, але існує поточна ціна стосовно виконання, що є предметом договору, презюміруется, що збиток становить різниця між договірною ціною і поточною ціною в момент, коли було припинено договір .
Звертає на себе увагу підхід до доведенню розміру поточної ціни: "Такою ціною, - йдеться в коментарі, - часто, але зовсім не обов'язково буде ціна-якого організованого ринку. Доказ поточної ціни може бути отримано від професійних організацій, торгових палат і т. п. "1
|
- 16. Предмет і зміст зовнішньоторговельного агентської угоди
зміну істотних умов договору-якої зі сторін, іншій стороні слід давати право на його розірвання. Якщо ж порушуються несуттєві умови договору, це не повинно давати права на відмову від нього. Інакше договірне ставлення буде занадто хитким - непередбачена зміна ситуації не дозволить агенту проявити самостійність, тому що над ним буде висіти загроза розірвання договору
- ГЛАВА 4 ПИТАННЯ ПРО СТРУКТУРУ суб'єктивних цивільних прав У СВІТЛІ ТЕОРІЇ регулятивні та охоронні суб'єктивних прав
зміни відомих регулятивних цивільних прав та обов'язків, а також у можливості пред'явити це вимога зобов'язаному особі. Остання можливість являє собою правомочність на вчинення певних дій самим уповноваженою. Виконавчі домагання містять в собі правомочність вимагати вчинення певної позитивної дії, як то: відшкодування збитків (п. 1 ст. 15 ГК
- Наслідки зміни і розірвання договору.
Зміни договору відповідним чином змінюється і зміст зобов'язання, заснованого на даному договорі. При цьому зобов'язання змінюється в топ частини, в якій був змінений лежить в його основі договір. Так, якщо сторони в договорі поставки погодилися з тим, що постачальник замість товару першого сорту постачатиме товар другого сорту, то покупцеві буде належати право вимагати від
- § 2. Види договорів
зміна, припинення) яких спрямовані договори. Майнові договори стосуються матеріальних благ і характеризуються великою різноманітністю. Це можуть бути відносини, пов'язані з передачею майна (купівля-продаж), виконанням робіт (підряд), наданням послуг (перевезення, страхування). Організаційні договори не породжують безпосередньо майнових наслідків, вони лише створюють для цього
- 2. Система зобов'язального права
зміни та розірвання і т. п.). Особлива частина зобов'язального права складається з інститутів, що охоплюють норми про окремі однотипних різновидах (групах) зобов'язань. До них відносяться: 1. зобов'язання з передачі майна у власність або в інше речове право: купівля-продаж у всіх її різновидах (роздрібна купівля-продаж, купівля-продаж нерухомості, поставка, контрактація,
- 3. Наслідки розірвання та зміни договору
зміни договору полягають у тому, що, 1. по-перше, припиняються або змінюються зобов'язання, що виникли з цього договору; 2. друге, визначається доля виконаного за договором до моменту його розірвання (зміни); 3. по-третє, вирішується питання про відповідальність сторони, яка допустила істотне порушення договору, яке послужило підставою його розірвання або зміни. У разі
- 6. Розірвання і зміна договору внаслідок односторонньої відмови від договору
зміненим (п 3 ст 450 ЦК) За загальним правилом одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються Виняток становлять лише випадки, передбачені законом Однак, якщо мова йде про договір, пов'язаному із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, такі випадки можуть бути також передбачені угодою сторін (ст. 310 ЦК) Для
- 4. Виконання зобов'язань за державним контрактом
змінені або розірвані в силу відмови державного замовника від відповідних товарів 1. Поставка товарів між організаціями держав - учасниць СНД Механізм поставки товарів для державних потреб використовується для формування договірних зв'язків між організаціями держав-учасниць СНД з метою виконання міждержавних економічних угод. Відносини щодо поставок
- Види позовів
зміна, а в ряді випадків і виникнення нового матеріального правовідносини. Судове рішення в подібному випадку виступає в якості юридичного факту матеріального права, яке змінює структуру матеріального правовідносини (наприклад, позов про зміну умов договору). Слід враховувати, що сучасна судова діяльність носить досить творчий характер, арбітражні суди
- 1. Поняття судових витрат, державне мито, ціна позову
зміну або розірвання договорів, і по спо-рам про визнання угод недійсними - двадцятикратний розмір мінімального розміру оплати праці; 3) З позовних заяв про визнання недійсними-ми (повністю або частково) ненормативних актів державних органів, органів місцевого самоврядування та інших органів 20 відсотків від мінімального розміру оплати праці - для громадян;
|