Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право Україна / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

4. Виконання зобов'язань за державним контрактом



У тих випадках, коли державним контрактом на поставку товарів для державних потреб передбачено, що поставка товарів здійснюється постачальником (виконавцем) безпосередньо державному замовнику або зазначеним останнім конкретним одержувачам (по відвантажувальних рознарядками державного замовника), відносини, що складаються між сторонами державного контракту в процесі його виконання, не відрізняються специфікою і регулюються нормами про договір поставки
При поставці товарів покупцям, з якими постачальником (виконавцем) у відповідності з державним контрактом укладені договори поставки, особливість полягає в тому, що за загальним правилом обов'язок оплати поставлених товарів покладається не на державного замовника, а на покупця, який отримав товари.
Гарантією прав і законних інтересів постачальника (виконавця) буде служити норма, згідно з якою при оплаті товарів за договором поставки товарів для державних потреб покупцем державний замовник визнається поручителем за грошовим зобов'язанням покупця Це означає, що в разі неоплати товарів покупцем державний замовник буде відповідати перед постачальником (виконавцем) в повному обсязі, включаючи сплату відсотків, відшкодування судових витрат та інших збитків, викликаних несплатою поставлених товарів (ст 532 ЦК).
Певними особливостями відрізняються наслідки невиконання державним замовником обов'язки з відшкодування постачальнику (виконавцю) збитків, завданих у зв'язку з виконанням останнім державного замовлення, прийняття якого було для нього обов'язковим Такі збитки мають бути виплачені державним замовником у строк не пізніше тридцяти днів з дня передачі постачальником (виконавцем) товарів, передбачених державним контрактом
Порушення державним замовником цього обов'язку дає постачальнику (виконавцю) право відмовитися від виконання
державного контракту і зажадати від державного замовника відшкодування додаткових збитків, викликаних розірванням державного контракту. У таких випадках постачальник (виконавець) вправі також відмовитися і від виконання договорів поставки товарів для державних потреб, укладених на підставі державного контракту з конкретними покупцями Причому збитки, завдані покупцям такою відмовою від виконання договору, також підлягають відшкодуванню державним замовником (ст. 533 ЦК) .
Державний замовник має право відмовитися від товарів, поставка яких передбачена державним контрактом, лише за умови відшкодування завданих цим збитків як постачальнику-виконавцю, так і покупцям за договорами поставки, які були змінені або розірвані в силу відмови державного замовника від відповідних товарів
1. Поставка товарів між організаціями держав - учасниць СНД
Механізм поставки товарів для державних потреб використовується для формування договірних зв'язків між організаціями держав-учасниць СНД з метою виконання міждержавних економічних угод. Відносини по поставках товарів, що складаються між організаціями різних держав СНД за міждержавними економічним зв'язкам, регулюються Угодою про Загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності Незалежних государств1. Держави, представники яких підписали дану Угоду (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, Україна), взяли на себе обов'язки щодо забезпечення своєчасного укладення організаціями відповідних держав договорів поставки товарів за міждержавними угодами, а також по здійсненню контролю за їх виконанням.
У цих цілях органи відповідних держав, що регулюють поставки товарів для державних потреб, повинні своєчасно формувати обсяги поставок для державних потреб стосовно до їх видами, території та постачальникам і пред'являти їх регулюючим органам інших держав СНД за узгодженою формою і номенклатурі в частині взаємних поставок.
1 Підписано в Києві 20 березня 1992 р / / Співдружність Інформаційний вісник Ради глав держав і Ради глав урядів СНД Вип 4 Мінськ, 1992 З 57
Після узгодження між зазначеними регулюючими органами різних держав обсягів підлягають поставкам товарів уповноваженими органами держави, на території якої-ю знаходяться організації-постачальники, визначаються квоти для кожної держави-споживача. Після цього органи, що регулюють поставки, за місцем знаходження покупців товарів доводять ліміти конкретним споживачам з видачею повідомлень про прикріплення їх до організацій-постачальникам.
На підставі такого прикріплення покупець протягом двадцяти днів з моменту отримання повідомлення про прикріплення направляє постачальнику замовлення-специфікацію на поставку товарів. Постачальник протягом двадцяти днів після отримання замовлення-специфікації повідомляє покупця про прийняття замовлення останнього до виконання або направляє йому свій варіант проекту договору. Повідомлення постачальника про прийняття замовлення-специфікації покупця або підписання покупцем проекту договору, запропонованого постачальником, свідчить про укладення між ними договору поставки товарів.
Покупець має право відмовитися від виданих йому товарів і від укладення договору за умови, що він сповістить про свою відмову орган, що видав повідомлення про прикріплення, а також постачальника у двадцятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прикріплення.
Постачальник також має право висловити свою незгоду з доведеним до нього сповіщенням про прикріплення, але тільки у випадках, коли передбачене сповіщенням кількість підлягають поставці товарів перевищує прийнятий ним від державного органу замовлення на поставку товарів для державних потреб, а також за відсутності централізовано регульованих матеріальних ресурсів або з мотивів невідповідності товарів, зазначених у повідомленні про прикріплення, спеціалізації та профілю діяльності постачальника. При незгоді з повідомленням про прикріплення постачальник повинен у двадцятиденний термін звернутися до органу, що регулює поставки, за місцем свого знаходження із заявою про анулювання або зміну повідомлення про прикріплення Орган, що регулює поставки, повинен розглянути таку заяву постачальника і в разі його обгрунтованості переоформити повідомлення про прикріплення відповідного покупця до іншого постачальника, а також забезпечити прийняття останнім переоформленого повідомлення про прикріплення.
При порушенні постачальником порядку і строку вираження своєї незгоди з доведеним до нього сповіщенням про прикріплення дане документ вважається прийнятим до виконання. У далекій-
шем постачальник не має права відмовитися від укладення договору з покупцем, зазначеним у повідомленні про прикріплення.
Істотними умовами договорів поставки, що укладаються на основі сповіщень про прикріплення, визнаються умови:
про асортимент (номенклатурі) товарів;
про кількість товарів,
про якість,
про ціну товарів,
про терміни поставки товарів,
відвантажувальні та платіжні реквізити
За відсутності в тексті договору названих умов (одного з них) договір вважається неукладеним.
Угода (п. 18) встановлює спеціальні вимоги, що висуваються до форми такого договору. Договір не тільки повинен мати підписи керівників організацій, що виступають у ролі постачальників і покупців (або уповноважених ними осіб), а й має бути скріплений печатками відповідних організацій.
Передбачені Угодою (п. 20) також особливі порядок та строки розгляду проекту договору у разі підписання його з протоколом розбіжностей. Сторона, яка одержала зазначені документи, при незгоді з містяться в них умовами повинна представити свої заперечення у двадцятиденний строк до арбітражного (господарського) суду за місцем знаходження постачальника. Порушення цієї вимоги тягне особливі наслідки: договір набирає чинності в редакції сторони, яка направила протокол розбіжностей
У разі ухилення постачальника від укладання з покупцем договору поставки за міждержавними угодами постачальник несе відповідальність у розмірі вартості товарів, що підлягають поставці відповідно до встановлених квотами.
Зміна (розірвання) договору за загальним правилом має здійснюватися за згодою сторін. У певних випадках допускається одностороннє розірвання договору (п. 21 Угоди). Зокрема, одностороння відмова від виконання договору може мати місце:
- при поставці неякісних товарів,
1. при завищенні постачальником цін на товари без попереднього узгодження з покупцем;
- при оголошенні однієї зі сторін неспроможною (банкрутом)
Крім того, покупцеві надано право відмовитися від передбачених договором товарів у всіх випадках за умови відшкодування постачальнику виникли у зв'язку з цим збитків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Виконання зобов'язань за державним контрактом "
  1. 4. ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
    виконання іноземних арбітражних рішень були закладені Нью-Йоркської конвенції 1958 р., яка носить універсальний характер і включає до складу її учасників понад 120 держав. Конвенція застосовується виключно до «инос-Тран арбітражним рішень», тобто таким рішенням, які винесені на території держави іншої, ніж держава, де запитується їх визнання і приведення у
  2. 2.1. Реформування як засіб посилення цивільного контролю над силовими структурами
    виконання наказу командувача військами повинен був вибути до нового місця служби в ЗабВО. Офіцер відмовився виконати наказ, за ??що був звільнений. Суд першої та другої інстанції скаргу Шайбакова про відновлення на військовій службі не задовольнив. Військова колегія скасувала судове рішення і направив справу на новий розгляд у зв'язку з тим, що у Шайбакова дружина мала захворювання, що перешкоджає їй
  3. 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
    виконання обов'язків, по-третє, встановлено умови, при яких контракт з громадянином не укладається, по-четверте, положення про проходження служби передбачає досить високу диференціацію грошового забезпечення військовослужбовця залежно від військового звання і займаної посади, тобто створені юридично встановлені принципи матеріального стимулювання, прагнення
  4. 52. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
    виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх зобов'язань відповідно з цим чи пов'язаними з ним законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та / або рішеннями судових органів України; застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та
  5. 19. Поняття зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Предмет і методи правового регулювання ЗЕД
    виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (ст.1 Закону про ЗЕД). Суттєвою ознакою ЗЕД є територіальна ознака, тобто можливість здійснення господарської діяльності за межами України. З іншого боку, ЗЕД може здійснюватися на території України. Так, наприклад, експорт не обов'язково пов'язаний з вивезенням товарів за межі України.
  6. 26. Центральні органи гоеударственіого регулювання ЗЕД
    виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на території України. Як вищий орган у системі виконавчої влади, Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, координує діяльність центральних органів виконавчої влади як органів державного
  7. 1. Поняття зовнішньоекономічного контракту
    виконанні контракту несуть подвійну відповідальність, дотримуючись не лише власні інтереси, але й будучи представниками своєї держави. Правовідносини, що виникають з приводу підготовки, укладення та виконання зовнішньоекономічних угод, є цивільно-правовими відносинами, виникають і діють у сфері цивільного права і повністю підкоряються його правилам і презумпція.
  8.  14. Прикінцеві статті контракту
      виконання контракту. Якщо сторони з самого початку не обумовлюють, якою мовою вестиметься листування, то за звичаєм, що склався в практиці міжнародної торгівлі, мовою листування стає той мову, на якому зроблено пропозицію укласти угоду. Зазвичай зовнішньоторговельний контракт складається як мовою продавця, так і мовою покупця. При цьому в ньому спеціально обмовляється, що обидва
  9.  18. Контракти доручення і комісії як види зовнішньоторговельного агентської угоди
      виконання в практиці міжнародної торгівлі часто вдаються до комерційного посередництва або представництву. Такі послуги звичайно оформляються агентськими угодами в чистому вигляді або у вигляді контрактів доручення чи комісії. Досвід міжнародної торгівлі виділяє три види агентських угод: договір доручення - така угода, при якому агент приймає на себе зобов'язання укладати
  10.  40. Операції банків з купівлі (продажу) валюти на міжбанківському валютному ринку
      виконані, за умови, що ці кошти не були куплені на міжбанківському валютному ринку України; д) надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають перерахуванню резидентам або нерезидентам. Резиденти-посередники здійснюють обов'язковий продаж лише отриманої від нерезидентів комісійної