Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТрудове право України → 
« Попередня Наступна »
В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000 - перейти до змісту підручника

Які існують строки звернення до суду?



Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного

306

(міський) суд у тримісячний строк з дня, коли він
дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення З в місячний термін з дня
вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Для звернення власника або уповноваженого
ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік
з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У разі пропуску з поважних причин строків районний (міський) суд може поновити ці
терміни.

Відмова у прийнятті позовної заяви з мотивів закінчення терміну позовної давності є незаконним.
Питання про пропуск строку повинен вирішувати суд у судовому
засіданні при розгляді спору. Закон не визначає, які причини вважаються поважними для відновлення строку давності. Це вирішує сам суд. Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р № 9 про Про практику розгляду
судами трудових споровими, а також правових позицій Верховного Суду України з розгляду судами окремих категорій цивільних справ (Розділ 4 . Трудове право п. 1, 2) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному конкретному випадку
необхідно перевіряти і аналізувати причину пропуску
цих строків, а також у вирішенні вказувати мотиви того,
чому терміни відновлюються або чому терміни підлягають відновленню. Якщо строк пропущено без поважних причин, то за цим пунктом може бути від-'
казано в задоволенні позовних вимог.

Під час судового розгляду трудового спору
суд розглядає його за загальними правилами цивільного процесу. При цьому зміст процесу по даній конкретній справі визначають норми матеріального трудового права (про трудовий договір, заробітної плати і т.д.). Зміст процесуальних правовідносин
в даній справі складають процесуальні права та обов'язки учасників цих процесуальних правоотно
307

шений та їх реалізація, тобто можливість і обов'язок здійснювати процесуальні дії в міру розвитку судового процесу по трудовому спору.

Компетенція, правомочності суду в галузі трудових
суперечок визначаються не тільки колом суперечок, підвідомчих суду, але також і тим, що при розгляді
спору суд може за своєю ініціативою залучити на сторону відповідача третя особа, винна в грубому порушенні трудового законодавства, і стягнути з нього матеріальний збиток, понесений підприємством (організацією, установою) (ст. 237 КЗпП України та ст. 109
Цивільного процесуального кодексу України).

Законодавство України, а також керівні постанови Пленуму Верховного Суду України з трудових справ зобов'язують суди забезпечити повне і всебічне дослідження всіх обставин кожного трудового справи, виявляти причини виникнення трудових
суперечок і порушення трудового законодавства, викривати недоліки в діяльності окремих підприємств,
установ і сприяти їх усуненню шляхом винесення відповідних приватних визначень.

При прийнятті заяви по трудовому спору суддя
повинен правильно визначити підвідомчість суду
даного спору. Він одноосібно вирішує питання про прийняття або відмову в прийнятті заяви до розгляду
відповідно до ст. 136 ЦПК України.

Суддя одноособово відмовляє у прийнятті заяви
до розгляду у випадках, коли:

а) є що вступило в законну силу рішення суду по того самого спору;

б) питання про суперечці не підвідомчий взагалі суду або ж
даний спір яке територіально не підсудний цьому суду.

Позовна заява подається до суду згідно зі ст. 137
ЦПК України у письмовій формі, відповідно до
тими реквізитами, які зазначені в цій статті. К
заяви повинні бути додані необхідні документи.

Позови з трудових справ вправі пред'являти від
імені зацікавлених працівників та профспілкові
органи. Вони можуть виділити своїх представників для

308

захисту в суді інтересів робітників і службовців, навіть ко, гда позов заявлено самим працівником.

Ці представники мають право знайомитися з матеріалами справи, заявляти відводи, давати пояснення, наводити докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання і здійснювати інші передбачені законом процесуальні дії.

Позивачі З працівники та виступають від їхнього імені
профспілкові органи З по всіх трудових справах звільняються від сплати державного мита та інших судових витрат. Якщо позов працівника задовольняється, то судові витрати, в тому числі державне мито, стягуються з відповідача. При відмові
працівникові в позові судові витрати ні з однією сторони не стягуються. У випадках, коли позивачем є підприємство (установа), з нього стягуються судові витрати (по спору про матеріальну відповідальність працівника).

Суд вирішує трудовий спір у відповідності з обставинами справи і законодавством. У рішенні він вказує, які вимоги, накакого підставі, в якому
розмірі і щодо якого відповідача підлягають
задоволенню чи в яких відмовлено.

Тільки працівник З позивач може змінити свої позовні вимоги в суді, збільшити або зменшити їх,
змінити предмет і підстави позову, відмовитися від позову. Якщо ж змінюються і предмет, і підстави позову одночасно, то це веде вже до заяви абсолютно нового позову. Дозвіл трудового спору в суді може закінчитися і мировою угодою (ст. 34 ЦПК)
Про прийняття відмови позивача від позову по трудовому справі
або затвердження мирової угоди сторін спору трудового правовідносини суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження
по справі. Але попередньо суд повинен проверітьусловія мирової угоди, щоб вони не порушували
трудове законодавство, були зрозумілі і визначені,
не порушували трудові права працівників і інтереси
підприємств (установ).

309

Визначення про затвердження мирової угоди
або про відмову в цьому виноситься судом у нарадчій кімнаті після обговорення питання про законність
угоди. Умови затверджується судом мирової
угоди мають бути викладені чітко і виразно щоб не було неясностей при його виконанні.

По кожному трудовому спору рішення суду повинні
бути законними і обгрунтованими. Рішення є
законним, якщо воно винесено в строгій відповідності з
підлягають застосуванню у справі нормами матеріального права і при точному дотриманні норм процесуального права з посиланням на ці норми. Рішення є обгрунтованим, якщо в ньому викладені всі мають значення для справи обставини, всебічно і
повно з'ясовані в судовому засіданні, і приведені
докази на підтвердження висновків про встановлені обставини справи, права та обов'язки сторін.

Висновки про фактичні обставини справи у вирішенні
мотивуються передбаченими законом засобами доказування З поясненням сторін і інших беруть участь
у справі осіб, показаннями свідків, письмовими доказами і т. д. Особливо чітко суди зобов'язані викладати резолютивну частину рішення, щоб при його виконанні не виникало неясностей чи суперечок.

Оскаржити рішення суду у вищестоящий суд може
будь-яка сторона у 10-денний термін. У той же термін воно може бути опротестовано прокурором. Пропустили цей
термін позбавляються права на подачу скарги. Але при поважної причини пропуску строку народний суд може
відновити його. Вищий суд у касаційному порядку має право залишити рішення суду в силі, змінити або скасувати його повністю або в частині. Скасовуючи
рішення районного суду, вищестоящий суд може передати справу на новий розгляд у той же народний суд
в іншому або тому ж складі або сам винести нове рішення по суті спору або припинити справу, або залишити позов без розгляду. Якщо рішення суду скасовується за касаційною скаргою, то питання про зворотне
стягнення виплачених сум у порядку повороту ис
310

полнения дозволяється судом у всіх випадках. Це зворотне стягнення проводиться лише за рішенням суду.

Набрали законної сили рішення, ухвали
і постанови судів можуть бути переглянуті в порядку нагляду за відповідними протестів. Якщо рішення суду скасовується у порядку нагляду, то з працівника,
отримав по цьому рішенню певні суми,
ці суми назад не стягуються, за винятком
випадків, коли рішення суду було засновано на підроблених документах або помилкових відомостях, представлених позивачем.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Які існують строки звернення до суду? "
  1. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    Дозвіл торгових та інших господарських спорів упорядочивалось у міру створення та розвитку системи судових установ. Їх специфіка визначалася історичними умовами і національними традиціями в становленні правових систем різних держав. Особливі торгові суди були ще в Стародавньому Римі. У договорах між римлянами і латинами встановлювалися правила, за якими позови в ярмаркових
  2. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    Література Арбітражне судочинство: з'явилися нові правила / / Економіка і життя. 1995. № 28. Арбітражний суд Росії: досвід та проблеми реалізації нового законодавства: круглий стіл / / Держава і право. 1995. № 10. Бойков Д. Нове законодавство про арбітражних судах / / Відомості Верховної Ради. 1995. № 8. Короткий огляд історії судоустрою і судочинства в Росії. М., 1955.
  3. 2. Арбітражна угода
    В основі функціонування міжнародного комерційного арбітражу лежить арбітражна угода сторін спору. Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-яким конкретним правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні (п. 1 ст. 7 Закону 1993 р.).
  4. Істотними умовами договору про заставу є наступні:
    1) предмет застави (майно, передане в заставу). Якщо в заставу передається річ, в договорі визначається її найменування, кількісні та якісні характеристики і (або) інші ознаки, що дозволяють індивідуалізувати дану річ, виділити її з маси подібних речей. Якщо предметом застави будуть майнові права, то визначається, які саме права передаються в заставу, з яких
  5. 1. Акції
    Акція - це цінний папір, що закріплює права її власника (акціонера) на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством і на частину майна, що залишається після його ліквідації. Акція розміщується акціонерним товариством випусками; має рівні обсяг і строки здійснення прав усередині одного випуску незалежно від часу
  6. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    Виникнення Російської держави. Різні типи і форми держави в історії Росії. Поняття російської державності, основні характеристики. Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення Радянської держави. Етапи розвитку радянського суспільства і Радянського дер-жави. Радянська форма правління та її еволюція на сучасному етапі. Основні зовнішні та внутрішні
  7.  Види і стадії адміністративного права
      1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має
  8.  1.Економіка і соціальна структура
      Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  9.  4. Жовтень 1917 (питання методології)
      Жовтневі події 1917 року стали подіями світового значення, але історики ще довго будуть сперечатися і розходитися в їх оцінках. Жовтень 1917 опинився в центрі гострої ідейної та політичної боротьби, що розгорнулася зараз в нашій країні. Більшість дослідників представляє жовтня 1917 революцію * не тільки як найважливіша подія XX століття, відбивало вікові устремління людства до свободи,
  10.  2. Індусгріалізація: здобутки та витрати
      Індустріалізація країни була ключовим завданням будівництва соціалізму в СРСР. У 1946 р. І.В. Сталін, говорячи про корінних відмінностях радянського методу індустріалізації від капіталістичного, назвав одне з таких відмінностей: в капіталістичних країнах індустріалізація зазвичай починається з легкої промисловості, в нашій же країні цей «звичайний шлях» партія відкинула і почала з розгортання важкої