Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТрудове право України → 
« Попередня Наступна »
В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000 - перейти до змісту підручника

У яких випадках трудові спори розглядаються в суді?



Головним завданням суду у вирішенні трудових спорів ^ є швидке усунення виниклих розбіжностей між власником або уповноваженим ним
органом і працівниками на основі поєднання особистих,
колективних та суспільних інтересів, відновлення порушених прав та обов'язків.

Однією з найважливіших гарантій охорони трудових прав
громадян України є їх право на судовий захист
згідно стст. 55 і 124 Конституції. Суди не тільки відновлюють порушені трудові права, але одночасно виявляють причини і умови даних порушень
і проводять профілактичну роботу з їх усунення
та запобігання. Суд може вносити подання
в державні органи, громадські організації та
посадовим особам про усунення порушень закону,
причин і умов, які призводять до порушення трудових прав працівників або ущемлення прав власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Вер-ї
ховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 ИО застосування Конституції України при здійсненні
правосудіяи, а також Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 р. ИО практиці
застосування судами законодавства про оплату праціїх

304

індивідуальні трудові спори за вибором працівника можуть розглядатися в суді безпосередньо або після, попереднього розгляду виниклого
трудового спору в комісії з трудових спорів.

У районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами: працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не
згодні з рішенням комісії по трудових спорах
підприємства, установи, організації (підрозділу); працівника, якщо він вирішив звернутися безпосередньо до суду; прокурора, якщо він вважає, що рішення
комісії по трудових спорах суперечить деист- ^
вующем законодавству.

Законодавство про працю встановлює, що в певних випадках трудові спори підлягають безпосередньому розгляду в районних (міських) судах.

Згідно ст. 232 КЗпП України безпосередньо в
районних (міських) судах розглядаються трудові
спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій,
де комісії по трудових спорах не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення,
оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221
і статті 222 КЗпП України; Е

3) керівника підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного
бухгалтера підприємства, установи, організації, його
заступників, а також службових осіб митних
органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових
осіб державної контрольно-ревізійної служби
та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або
призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування
, 305

ня, а також громадськими організаціями та іншими
об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення,
переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у
частини третьої статті 221 і статті 222 КЗпП України;

4) власника або уповноваженого ним органу про
відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;

5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, який відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і профспілковим органом підприємства, установи, організації
(підрозділу) в межах наданих їм прав.

Безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи , організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей у
віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких
матерів З при наявності дитини віком до 14 дет;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір

г

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "В яких випадках трудові спори розглядаються в суді?"
  1. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    яких формах Росії знову виступить «збирачем» або «хранителем» цієї державності, залежить і те, як новий технологічний уклад зі своєю серцевиною - інформатикою та іншими новаціями сучасної науки - надасть себе в життя країни в XXI столітті. А не навпаки! Не тільки технологічний рівень, а й геополітика забезпечують життя етносу, його процвітання. Специфічним для Росії, мають
  2. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    яких наукових інтересів, в тому числі теорії права? Не тільки можуть, а й повинні бути такою ж областю наукових інтересів, як і закономірності, - відповідає на це питання нове світосприйняття, яке формується нині під впливом синергетики - науки про самоорганізованих, випадкові процесах. Не тільки об'єктивне (закономірне, детерміноване), а й суб'єктивне (випадкове,
  3. Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
    якихось своїх аспектах, як уже згадувалося , він має найважливіше нормативне значення, але в якихось - ціннісне, ненормативне. Можливо такий вид регуляторів взагалі варто відносити до класу змішаних, а також враховувати, що в деякі історичні періоди, в деяких суспільствах цей регулятор то набував якість нормативного, підтриманого і навіть забезпеченого державної міццю, в
  4. Глава дванадцята. ФОРМА ПРАВА
    яких соціальних формах ця сутність держави проявлялась, який пристрій державно-організованого суспільства висловлює цю сутність. Також і з правом. Де дійсно знаходяться з усіма притаманними характеристиками, і насамперед формальною визначеністю, ті правила поведінки, які складають зміст права? Як це складалося історично і як могутня логіка теорії права
  5. 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
    випадках виконане примусово від імені держави; д) оскарження рішення зацікавленими особами та його перегляд в разі незаконності. Цілком очевидно, що цим вимогам найбільше відповідає судова процедура. Ясно також і те, що норми права, які повинні регламентувати все перераховане (визначити відповідні органи, їх компетенцію, процедуру вирішення справ і т. д.),
  6. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ АПЕЛЯЦІЇ. ПРАВО АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ, ТЕРМІН ПОДАЧІ, ФОРМА І ЗМІСТ апеляційну скаргу. ВІДГУК НА апеляційну скаргу
    яких нових, не зазначених у письмових актах посилань на ті чи інші докази та обставини, так як це підривало б значення доповіді та письмового порядку виробництва. У цьому зв'язку новими вважаються ті докази та обставини, які не були зазначені і не розглядалися в суді першої інстанції, чому підтвердженням служить протокол судового засідання. Встановлення неповної
  7. 2. Поняття підвідомчості, її види
    випадках виконане примусово від імені держави; д) оскарження рішення зацікавленими особами та його перегляд в разі незаконності. Цілком очевидно, що цим вимогам найбільше відповідає судова процедура. Ясно також і те, що норми права, які повинні регламентувати все перераховане (визначити відповідні органи, їх компетенцію, процедуру вирішення справ і т. д.),
  8. 2. Формування складу суду. Едінолічноеі колегіальний розгляд справ. Прівлеченіек розгляду справ арбітражних засідателів. Відводи
    випадку, якщо АПК РФ судді надано право одноосібно розглядати справи і вирішувати окремі процесуальні питання, суддя діє від імені арбітражного суду. Склад суду для розгляду конкретної справи формується з урахуванням навантаження і спеціалізації суддів у порядку, що виключає вплив на його формування осіб, зацікавлених в результаті судового розгляду. Справа, розгляд
  9. 1. Поняття і види апеляції. Право апеляційного оскарження, строк подачі, форма і зміст апеляційної скарги. Відгук на апеляційну скаргу
    яких нових, не зазначених у письмових актах посилань на ті чи інші докази та обставини, так як це підривало б значення доповіді та письмового порядку виробництва. У цьому зв'язку новими вважаються ті докази та обставини, які не були зазначені і не розглядалися в суді першої інстанції, чому підтвердженням служить протокол судового засідання. Встановлення неповної
  10. 2. Арбітражна угода
    яких-небудь дефектів і вад. 2) Допустимість спору в якості предмета арбітражного розгляду. У законодавстві різних держав по-різному визначено, які саме спори можуть бути предметом арбітражного розгляду, а які підлягають розгляду тільки в судовому порядку. Відповідно до цього встановлюється і сфера дії арбітражного угоди. Так, російське