Головна |
« Попередня | Наступна » | |
В. К. Кантор Русский бог97 |
||
Олександра Зинов'єва У Мюнхені (а ніби з Москви і не відлітав - зауважив вже б) я засипаний золотом листя ... золотом турбот заповітної дружби. отболела бабине літо там женскою тугою неутоленной. Чому ж (не брехливий і не упертий) Бачу ТУТ по гаях і луках осені московської лик споконвічний? Чому? Не тому ль, що Бог, Російський Бог ходіння по муках продовжує, вигнаний за поріг Батьківщини за правду гірких рядків у пивом упивається Мюнхені? Був Пілат. І був Синедріон - філософоблудов пересуди рабство зарозумілості позбавлений, власним народом відданий він все його апостоли - Іуди. Не у могилу, не в Гулаг - до Німеччини, Але Голгофа тут і без Хреста Хіба ж не розп'яття - вигнання з Росії російського Христа? Для того чи, гризучи, ростила? Для того чи генієм народжений? Без нього Росія - не Росія Русь Свята нині тут, де ВІН. З хохломою і гжелью, поруч з ріллю Бог з Богинею - Маленька Русь За Велику, за майже зниклу Тут тобі, о, Господи, молюся. Правоохоронці мороку вже давно пронюхали, Захищаючи комунальний низ, не в Кремлі - у нещодавно вражому Мюнхені весь в Тобі - реальний комунізм. З висоти «зяючих висот», з керуючий думок, недоступних іншим, бачиш зва людських кровенворот, бачиш минуле і знаючи наперед, що ще з Землею відбудеться, проповідуєш, кленеш, пророкуєш. Бог - зірка, не дай продовжити Зимовье, відігрійте променями крижину - Русь. Я народився під зіркою Зінов'єва і Тобі, о, Господи, молюся. *** У Мюнхені (а ніби з Москви і не відлітав: обман - дорога) я засипаний золотом листя російського Завіту друга - Бога. 28 жовтня 1989, Мюнхен |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "В. К. Кантор Русский бог97" |
||
|