1. Оскільки форма державного устрою теж саме, що й політична система, остання ж уособлюється верховною владою в державі, то звідси неминуче випливає, що ця верховна влада повинна бути в руках або одного, або небагатьох, або більшості. І коли один чи осіб, або небагато, або більшість правлять, керуючись суспільною користю, природно, такі форми державного улаштування суть форми правильні, а ті форми, при яких маються на увазі особисті інтереси або однієї особи, або небагатьох, або більшості, суть відхилення від правильних. Адже треба ж визнати одне з двох: або особи, що [в державному спілкуванні], що не суть громадяни, або [якщо вони громадяни], то повинні брати участь у загальній користі.
2. Монархічне правління, що має на увазі загальну користь, ми звичайно називаємо царською владою; влада небагатьох, але більш одного - аристократією (або тому, що в даному випадку правлять кращі, або тому, що уряд має на увазі вища благо21 держави і входять до складу його елементів); а коли в інтересах загальної користі править більшість, тоді ми вживаємо позначення, загальне для всіх взагалі форм державного улаштування, - політія. 3. І таке розмежування логічно правильно: одна особа або небагато можуть виділятися своєю чеснотою, але досягти успіху у всякій чесноті для більшості - справа вже важке; найлегше ця вища ступінь досконалості може проявлятися у більшості в ставленні до військової доблесті, так як остання зустрічається саме в народній масі.
Ось чому в політії найвища верховна влада зосереджується в руках військового стану, саме користуються цією владою особи, які мають право володіти зброєю. 4. Відхилення від зазначених правильних форм державного устрою наступні: відхилення від царської влади - тиранія, від аристократії - олігархія, від політії - демократія. По суті тиранія-та ж монархічна влада, але має на увазі інтереси одного правителя; олігархія дотримує інтереси заможних класів, демократія-інтереси незаможних класів; загальної ж користі жодна з цих відхиляються форм державного улаштування на увазі не має.
|
- 5. Є сумісними поняття:
Невинний, засуджений; Книга, зошит; Грам, одиниця виміру; Книга, навчальний посібник; Грам, одиниця виміру довжини; Комп'ютер, диск; Злочин, злочинець; Адвокат, прокурор; Здатність , пам'ять; Книга, бібліотека; Книга, підручник; Книга, посібник; Волейбол, баскетбол; Командна гра, спортивна гра; Любитель, спортсмен; Діяння, злочин; Слон, африканську тварину Крадіжка, грабіж;
- Є.І. Рогов. Настільна книга практичного психолога: Учеб. посібник: У 2 кн. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Гуманит. вид. центрВЛАДОС. - Кн. 2: Работапсіхолога з дорослими., 2000
- Ігор Добротворский. > «Як ставитися до себе і до людей або Практична психологія на кожен день», 2008
- П. Н. Шішкоедов. Філософія Античності. Видання першого, 2011
- Шнейдер Л.Б.. Сімейна психологія: Навчальний посібник для вузів. 2-е изд.-М.: Академічний Проект; Єкатеринбург: Ділова книга. - 768 с. - («Gaudeamus»), 2006
- Дмитро Вадимович Ольшанський. ПСИХОЛОГІЯ ТЕРОРИЗМУ, 2002
- Т. В. Ільїна. ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ, 2007
- Книга тринадцята (М)
Книга тринадцята
- Книга дванадцята (А)
Книга дванадцята
- Книга одинадцята (К)
Книга одинадцята
- Книга десята (I)
Книга десята
- Книга дев'ята (в)
Книга дев'ята
- Книга восьма (Н)
Книга восьма
- Книга сьома (Z)
Книга сьома
- Книга п'ята (А)
Книга п'ята
- КНИГА ЧЕТВЕРТА
КНИГА
|