|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Метод правового регулювання інвестиційної діяльності
|
У правового регулювання інвестицій немає свого методу, тобто застосовується, відповідно, метод правового регулювання тієї чи іншої галузі права, а для іноземних і зарубіжних інвестицій - галузі, існуючої в правовій системі приймаючої держави і держави інвестора. Симбіоз методу правового регулювання різних правових галузей не може формувати ні оригінального методу правового регулювання, ні окремої галузі права. З точки зору концепції публічного та приватного права, регулювання інвестиційних відносин не повинно зачіпати сферу приватного права, тут може застосовуватися тільки публічно-правовий метод.
У системі права України правове регулювання інвестиційної діяльності є галуззю національного законодавства, але не виступає як галузі права. У міжнародному праві розрізняється міжнародне інвестиційне право. З точки зору системи національного законодавства, інвестиційним законодавством України регулюються відносини між інвестором і державою. Однак, якщо суб'єктом-інвестором виступає держава або міжнародна (міжурядова) організація, відносини регулюються міжнародним публічним правом. З точки зору національної системи права, інвестиційні відносини регулюються підприємницьким (комерційним) правом, а відносини, тісно пов'язані з інвестиційними, - адміністративним правом і його підгалузями - фінансовим, податковим, митним та ін (в умовах України) чи іншими галузями права, регулюючими інвестиційні і тісно пов'язані з ними відносини (в умовах країни з іншою правовою системою). "Горизонтальні" відносини у цій сфері регулюються цивільним правом, а на зовнішньоекономічному рівні - міжнародним приватним правом.
У правовій науці України відносини з інвестування складають предмет різних галузевих правових наук: підприємницьке (комерційне) та господарське право, конституційне, адміністративне, фінансове, цивільне право, міжнародне право.
У системі правових навчальних дисциплін правове регулювання інвестицій виступає як комплексна дисципліна, предметом якої є питання, що відносяться практично до всіх правових навчальних дисциплін.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2. Метод правового регулювання інвестиційної діяльності " |
- Зміст
Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
- 38. Види методів управління, закон необхідної розмежування та розумного поєднання.
Використання методів побудовано на збалансованості та їх правовий енергії. Найчастіше всегго застосовується «парність» методів. Владне повелеваніе - рекомендація Переконання - примус Дозвіл - примус Єдиноначальність - колегіальність Економічне стимулювання - адмін-е распорядительство Субординація - координація Централізація - самоврядування Для збереження стабільності і стійкості
- Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю
Часто при обговоренні на міжнародних форумах проблем контролю над організованою економічною злочинністю констатується фактичний стан справ, в той час як ефективних способів їх вирішення не 80. пропонується, або вони сформульовані у вкрай узагальненій формі. Однак це більше свідчить про надзвичайну складність даних проблем, ніж про неефективних зусиллях міжнародної групи
- 19. Поняття зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Предмет і методи правового регулювання ЗЕД
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. У свою чергу, господарська діяльність - це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і
- 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
- 2. 1. за предметом регулювання розрізняють
а) матеріальні - норми, що закріплюють права, обов'язки, відпові-дальність учасників управлінських відносин, регульованих адміні-стративно правом, тобто їх адміністративно-правовий статус. б) процесуальні - норми, які визначають методи, способи, поря-док діяльності з реалізації державного управління (розд. 4 КпАП). 2. за формою вираження а) зобов'язують - розпорядчі здійснювати
- Методи здійснення виконавчої влади
1. Поняття і види адміністративно-правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За
- Види і стадії адміністративного права
1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має
- 1.Економіка і соціальна структура
Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
- 4 . ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
Основи міжнародного режиму визнання і виконання іноземних арбітражних рішень були закладені Нью-Йоркської конвенції 1958 р., яка носить універсальний характер і включає до складу її учасників понад 120 держав. Конвенція застосовується виключно до «инос-Тран арбітражним рішень», тобто таким рішенням, які винесені на території держави іншої, ніж держава, де
|