Домовленості по мірах довіри, досягнуті на Стокгольмській конференції, заклали фундамент для формування цілісної системи, що охоплює міри довіри, безпеки й роззброювання в їхній сукупності й взаємодії. У Підсумковому документі Віденської зустрічі представників держав - учасників НБСЄ 1989 р. вказується на «взаємодоповнюючий характер зусиль у рамках процесу НБСЄ, спрямованих на зміцнення довіри й безпеки й на встановлення стабільності й досягнення прогресу в роззброюванні з метою зменшення військового протистояння й підвищення безпеки для всіх». Важливим елементом по подальшому зміцненню мер довіри став Договір про відкрите небо, підписаний 24 державами, у тому числі всіма членами НАТО й колишніми учасниками ОВД, у Хельсінкі 24 березня 1992 р. Договір передбачає здійснення польотів неозброєних літаків над територіями держав-учасників на добровільній і взаємній основі з метою контролю за військовою діяльністю
Міри довіри також передбачаються в ряді обопільних умов і в угодах про обмеження або скорочення озброєнь як супутні міри. Прикладом першого виду договорів може служити радянсько-американська Угода про запобігання інцидентів у відкритому морі й у повітряному просторі над ним 1972 р. (доповнене Протоколом 1973 р.). Ілюстрацією другого виду угод є Договір між СРСР і США про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності 1987 г.
У цілому можна констатувати, що міри довіри містять у собі наступні напрямки: 1) забезпечення прозорості і передбачуваності певних видів військової діяльності; 2) забезпечення необхідною інформацією за допомогою ліній зв"язку й консультативних механізмів; 3) створення відповідних механізмів, передбачених в угодах по обмеженню або скороченню озброєнь; 4) відкритість і гласність у військових питаннях
На підставі вищевикладеного можна дати наступне визначення поняттю «міри довіри» - це однобічні або колективні акції держав, установлювані в договірному або іншому порядку, спрямовані на створення впевненості в тім, що військова або інша діяльність держав не має на меті завдати шкоди їхньої безпеки або інших правомірних інтересів
|
- 1.1 Метод подвійного бюджету
Одним з способів збільшення дохідної частини бюджету є також повніший облік податкової бази і залучення неінфляційних ресурсів фінансування бюджетного дефіциту передовсім за рахунок випуску державних цінних паперів. Однак розглянуті антиінфляційні резерви збільшення надходжень до бюджету, як правило, не дають швидких результатів і розраховані на перспективу. Тому основним напрямком скорочення
- 64. Загальний характер безпеки
У другій половині XX в. міжнародна безпека придбала загальний характер. Пояснюється це поруч факторів: 1) мир став дійсно взаємозалежним; 2) все більше число проблем придбало глобальний характер; 3) якісні характеристики сучасних озброєнь вимагають загальних зусиль членів міжнародного співтовариства в справі підтримки миру. Виходячи з розуміння загального характеру безпеки, міри, спрямовані на
- 67. Ефективність міжнародної безпеки
Проблема ефективності міжнародної безпеки має немаловажне значення в справі підтримки миру на нашій планеті. У період холодної війни рівень недовіри й взаємної підозрілості між СРСР і США, ОВД і НАТО був дуже високий, що змушувало протиборчі сторони озброюватися й накручувати нові витки в гонці озброєнь. Добре відоме вираження Президента США Р. Рейгана, що народи не довіряють один одному не тому,
- Інструкція по пожежній безпеці в приміщеннях "Ощадного Банку"
Відповідальними за протипожежну організацію і дотримання протипожежного режиму в "Ощадному Банку " є завідуючи. Весь пожежний інструмент, протипожежне обладнання і первинні засоби пожежегасіння (вогнегасники, пісок і т.п.) постійно мають знаходитись в справності і готовими до використання. Використовувати х не по призначенню забороняється. Кожний працівник каси повинен добре знати місце
- III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави. Державна служба - це спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Система державної служби складається з інсти-туційних (правових, організаційних) і процесуальних структур, а також державних
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміється правило поводження, що признається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового. Тому що міжнародне право розвилося зі звичаю, що й у даний час не втратив свого значення, норми міжнародного права поділяються на дві групи: норми звичаєвого
- 23. Принцип незастосування сили або погрози силою.
Закріплення принципу незастосування сили або погрози силою також є характерною рисою сучасного міжнародного права, що відрізняє його від класичного міжнародного права. У період між двома світовими війнами вживали спроби по обмеженню застосування сили або її погроз у міжнародних відносинах. Однак імперативна норма про заборону застосування сили або погрози силою була вперше сформульована в п. 4
- 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
В 1946 р., на наступний рік після утворення ООН, була створена Комісія із прав людини - допоміжний орган Економічної й Соціальної Ради ООН (ЭКОСОС). Держави - члени ООН визначили, що розробка Хартії (Білля) про права людини - одне з головних завдань Комісії. Згодом Комісія уточнила, що Хартія повинна складатися принаймні із трьох частин: 1) декларації прав людини; 2) пакту про права людини; 3)
- 44. Міжнародні механізми контролю задотриманням прав людини.
У зв"язку з тим що права людини є цінністю вищого порядку й від рівня їхнього захисту й забезпечення в конкретній державі залежить багато в чому доля миру й безпеки, міжнародне співтовариство розробило певні механізми контролю за дотриманням прав людини. Ці механізми приводяться в дію міжнародними органами й організаціями Комісія із прав людини - допоміжний орган ЭКОСОС, заснований в 1946 р.
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий режим іноземців (Частина 1)
Іноземці - це особи, що перебувають на території певної держави, що не є його громадянами й складаються в громадянстві іншого держави Правовий режим іноземців визначається внутрішньодержавним правом з урахуванням міжнародних зобов'язань держави. Під терміном «правовий режим (статус, положення) іноземців» варто розуміти сукупність прав і обов'язків, якими володіють іноземні громадяни в певній
|