| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 6. Деякі психологічні особливості старшого школяра |
||
|
Загальна характеристика віку. Старший шкільний вік, або, як його називають, рання юність, охоплює період розвитку дітей від 15 до 17 років, що відповідає віку учнів IX-X класів середньої школи. До кінця цього віку школяр набуває ту ступінь ідейної та психічної зрілості, яка достатня для початку самостійного життя, подальшого навчання у вузі або виробничої роботи після закінчення школи. Старший шкільний вік - період громадянського становлення людини, її соціального самовизначення, активного включення в суспільне життя, формування духовних якостей громадянина і патріота. Особистість юнаки та дівчата складається під впливом абсолютно нового положення, яке вони починають займати в порівнянні з підлітком, в суспільстві, колективі. Положення старших у школі, активна робота в комсомольській організації, набуття досвіду серйозної суспільної діяльності вирішальним чином позначаються на розвитку особистості учнів IX-X класів. До кінця старшого шкільного віку юнаки та дівчата зазвичай досягають певної міри фізичної зрілості. Завершується характерний для підліткового віку період бурхливого росту і розвитку організму, настає відносно спокійний період фізичного розвитку, остаточно завершується статеве дозрівання, вирівнюється характерне для підліткового віку невідповідність у зростанні серця і кровоносних судин, врівноважується кров'яний тиск, встановлюється ритмічна робота залоз внутрішньої секреції. Темп росту тіла сповільнюється, помітно наростає м'язова сила, збільшується об'єм грудної клітки, закінчується окостеніння кістяка. Однак повна фізична і психічна зрілість настає у юнаків та дівчат трохи пізніше. Лише до 18 років настає необхідна ступінь фізичної, духовної, громадянської зрілості, коли молода людина отримує право обирати і бути обраним до Рад (крім Верховної Ради СРСР, депутатом якого може бути обраний громадянин СРСР, який досяг 21 року), коли за радянськими законами дозволяється вступати в шлюб і створювати сім'ю. Юнак чи дівчина 18 років визнається суспільством дорослою людиною. Навчальна діяльність і розумовий розвиток. Навчальна діяльність старших школярів значно відрізняється за характером і змістом від навчальної діяльності підлітків. Справа не тільки в тому, що поглиблюється зміст навчання. Основна відмінність в тому, що навчальна діяльність старшокласників пред'являє набагато більш високі вимоги до їх розумової активності і самостійності. Для того щоб глибоко засвоювати програмний матеріал, необхідний досить високий рівень розвитку узагальнюючого, понятійного мислення. Труднощі, які нерідко відчуває в процесі навчання старшокласник, насамперед пов'язані з невмінням вчитися в цих нових умовах, а не з небажанням вчитися. Що стосується ставлення старших школярів до навчання, то і тут спостерігаються певні зрушення. Учні дорослішають, збагачується їх досвід: вони усвідомлюють, що стоять на порозі самостійного життя. Зростає їх свідоме ставлення до навчання. Вчення отримує безпосередній життєвий сенс, так як старшокласники чітко усвідомлюють, що необхідною умовою повноцінної участі в майбутній трудового життя суспільства є готівковий фонд знань, умінь і навичок, отримане в школі вміння самостійно здобувати знання. Слід зазначити вибіркове ставлення старших школярів до навчальних предметів. Значно рідше буває однаково рівне ставлення до всіх навчальних предметів. Подібне явище спостерігається н у підлітків. Але є одна істотна відмінність. Виборче ставлення до навчальних предметів у підлітків майже цілком визначається якістю, рівнем викладання, особистістю вчителя. Характеризуючи інтереси старших школярів, перш за все треба сказати, що саме в цьому віці юнаки та дівчина зазвичай визначають свій специфічний стійкий інтерес до тієї чи вербою науці, галузі знання, галузі діяльності. Такий інтерес в стершихся шкільному віці призводить до формування пізнавально-професійної спрямованості особистості, визначає вибір професії, життєвий шлях юнака чи дівчини після закінчення школи. Наявність такого специфічного інтересу стимулює постійне прагнення до розширення і поглиблення знань у відповідній області: старший школяр активно знайомиться з літературою по його питанню, охоче займається у відповідних гуртках, вишукує можливість відвідувати лекції та доповіді, зустрічатися з важливими його людьми. Про широких і різнобічних інтересах старших школярів свідчить велика кількість наукових і технічних гуртків всілякого типу, масова участь старших школярів в математичних, фізичних, хімічних, біологічних, історичних олімпіадах - районних, міських, обласних, республіканських і всесоюзних (останнім часом дуже популярними стали і телевізійні олімпіади), вечорах цікавої павуки, вікторинах, успіх науково-популярної літератури та кінофільмів. Все це надає оптимальні можливості для розвитку здібностей старших школярів. Треба сказати, що старший шкільний вік дуже сприятливий для розвитку не тільки художньо-образотворчих і музичних, а й математичних, літературних, конструктивно-технічних, наукових здібностей. Розлиття пізнавальних інтересів, зростання свідомого ставлення до навчання стимулюють подальший розвиток довільності пізнавальних процесів, уміння управляти ними, свідомо регулювати їх. Наприкінці старшого віку учні в цьому сенсі опановують своїми пізнавальними процесами (сприйняттям, пам'яттю, уявою, а також увагою), підпорядковуючи їх організацію певним завданням життя і діяльності. Під впливом специфічної для старшого школяра організації навчальної діяльності суттєво змінюється розумова діяльність старших школярів, характер їх розумової роботи. Всі більшого і більшого значення набувають уроки типу лекцій, самостійне виконання лабораторних та інших практичних робіт, все частіше і частіше старшим школярам доводиться самостійно розбиратися в досліджуваному матеріалі. У зв'язку з цим їх мислення набуває все більш активний, самостійний і творчий характер. Розумова діяльність старшокласників характеризується в порівнянні з підлітковим віком більш високим рівнем узагальнення і абстрагування, наростаючою тенденцією до причинному поясненню явищ, умінням аргументувати судження, доводити істинність або хибність окремих положень, робити глибокі висновки і узагальнення, пов'язувати досліджуване в систему. Розвивається критичність мислення. Все це передумови формування теоретичного мислення, здатності до пізнання загальних законів навколишнього світу, законів природи і суспільного розвитку. Розвиток особистості в старшому шкільному віці. Як наслідок поступового набуття досвіду суспільної поведінки, зростання моральної свідомості і соціальних переконань, вивчення основ павук в школі, формування теоретичного мислення у старших школярів починає складатися світогляд. У процесі формування світогляду велику роль відіграє комсомольська організація. Вона дозволяє старшому школяреві отримати необхідний досвід суспільно корисної діяльності і що дуже важливо, виводить її за межі школи. Громадська діяльність комсомольця не замикається рамками школи, отже він в набагато більшому ступені долучається до діяльності на користь суспільства до діяльності має велике суспільно-політичне значення. Що стосується особливостей розвитку особистості, то слід зазначити наступне: самосвідомість старших школярів набуває якісно новий характер, воно пов'язане з потребою усвідомити й оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості вже в плані конкретних життєвих цілей і устремлінь. Якщо підліток оцінює себе стосовно справжнього, то старший школяр стосовно майбутнього. Специфічна риса морального розвитку в старшому шкільному віці - посилення ролі моральних переконань, моральної свідомості в поведінці. Саме тут формується вміння вибирати правильну лінію поведінки в різних умовах і обставинах, потреба надходити, діяти відповідно до власного моральним кодексом, зі своїми моральними установками і правилами, свідомо керуватися ними у своїй поведінці. Старшокласники в порівнянні з підлітками набагато глибше усвідомлюють і розуміють моральні якості особистості розбираються в найтонших відтінках відповідних понять: «Чесним не можна назвати людину, яка в житті не зробив нічого поганого, але байдуже проходив повз безчесних вчинків інших »;« Чуйність не тільки вміння побачити нужду людини і надати йому допомогу, а й уміння відчути, яка саме допомога необхідна, уміння надати цю допомогу тактовно, так, щоб не образити людину ». Однак в окремих випадках в результаті неправильного виховання, впливу людей - носіїв пережитків і забобонів старого суспільства або потворних форм «сучасного» поведінки - у деяких юнаків і дівчат можуть скластися моральні омани й упередження і навіть чужі нашому суспільству моральні принципи й установки, що визначають прояви моральної розбещеності, цинізму, неповаги до оточуючих, нездорового скептицизму, егоїзму. Суспільно-трудове життя в здоровому, цілеспрямованому, вимогливому колективі, активно впливає на своїх членів, зазвичай перебудовує свідомість і поведінку таких юнаків та дівчат. Почуття дорослості у старшому шкільному віці, з одного боку, стає глибше і гостріше. Старші школярі ще менш, ніж підлітки, схильні миритися з приниженням їх дорослості, зі ставленням до них як до «маленьким». З іншого боку до кінця цього віку, в міру наближення до об'єктивної дорослості, воно трансформується в своєрідне почуття самоствердження, самовираження, що виявляється у прагненні виразити свою індивідуальність. Якщо раніше, в підлітковому віці, школяр прагнув, щоб його визнали дорослим, прагнув стати поруч з дорослими, нічим не відрізнятися від них, то тепер він хоче, щоб визнали його індивідуальність, своєрідність, самобутність, оригінальність, його право чимось виділятися з загальної маси дорослих. Звідси і утрирування моди, показне захоплення абстрактним мистецтвом, що викликають форми поведінки.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 6. Деякі психологічні особливості старшого школяра " |
||
|
||