Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Зобов'язання з договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (НДР і ДКР) |
||
1. Поняття та умови договорів на виконання НДР і ДКР
Договори на виконання НДР і ДКР є важливими цивільно-правовими формами організації процесів як використання, так і створення багатьох науково-технічних результатів. За договором на виконання науково-дослідних робіт (НДР) виконавець зобов'язується провести обумовлені технічним завданням замовника наукові дослідження, а за договором на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт (ДКР) - розробити зразок нового виробу, конструкторську документацію на нього або нову технологію, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її. За своєю юридичною природою ці договори є консесуальними, двосторонніми, оплатним. Сторони договору на виконання НДР і ДКР іменуються подібно сторонам у підрядних договорах виконавцем і замовником. Подібність виявляється і в структурі договірних зв'язків. При виконанні ДКР виконавець має право самостійно, якщо інше не передбачено договором, залучати до його виконання третіх осіб. До таких відносин застосовуються правила про генерального підрядника і субпідрядників (ст. 706 ЦК). Що стосується наукових досліджень, то їх специфіка вимагає, щоб виконавець проводив їх особисто. Він має право залучати співвиконавців НДР тільки за згодою замовника (п. 1 ст. 770 ЦК). Предметом договору на виконання НДР є проведення наукових пошуків, а договору на виконання ДКР - розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, який втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, т.е . нової технології. У рамках договорів на виконання НДР ведуться фундаментальні та пошукові теоретичні дослідження, виявляється принципова можливість постановки та вирішення практичних завдань. Прикладні НДР впритул примикають до робіт конструкторського і технологічного характеру, але не збігаються з ними. На відміну від НДР ДКР переслідують мету вирішення суто утилітарних завдань (1). --- (1) Детальніше див: Зенін І.А. Наука і техніка в цивільному праві. М., 1977. С. 98 - 99.
Особливістю предмета договорів на виконання НДР і ДКР є його обумовленість технічним завданням замовника, яке, однак, нерідко розробляється самим виконавцем. Технічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослідної або конструкторської розробки. Нечіткість або необгрунтованість цього завдання може призвести до негативних наслідків для роботи в цілому або до виконання марної роботи. Тому замовник зазвичай доручає розробку технічного завдання більш обізнаній у відповідній області виконавцю, а потім погоджує його в якості основи проведення НДР або ДКР. Оскільки замовник нерідко зацікавлений у кінцевому результаті цілого комплексу робіт, договір з виконавцем може охоплювати весь їх цикл - від проведення досліджень до дослідно-конструкторських розробок і виготовлення зразка виробу, тобто і НДР, і ДКР. Ця обставина не перетворює відповідний договір в змішаний, бо мова йде про юридично однорідних відносинах. Інші істотні умови договорів на виконання НДР і ДКР є або традиційними, властивими і іншими договорами (наприклад, термін дії), або притаманними тільки даному типу договорів (визначення рівня майбутніх досліджень і розробок, ціни договорів, порядку здачі та приймання результатів робіт, розрахунків за них в цілому або по етапах). Формулювання кожного з цих умов вимагає злагодженої роботи багатьох служб виконавця і замовника. Необхідно враховувати технологічний режим конкретної розробки, кліматичні чинники роботи майбутніх виробів, строки придбання наукового обладнання, приладів і реактивів, створення спеціальних випробувальних установок і стендів. Істотною умовою аналізованого договору є рівень майбутнього дослідження або розробки. Він оформляється шляхом узгодження сторонами технічного завдання, наукових і економічних вимог замовника. Оскільки показники рівня результатів майбутніх НДР і ДКР в силу самої їхньої природи не можуть не носити елемента невизначеності, сторони при їх погодженні керуються не стільки технічними регламентами, умовами або зразками, як, наприклад, у договорі поставки товарів, скільки досягнутими в тій чи іншій області техніки параметрами виробів - ККД машин, їх потужністю, надійністю або швидкістю або запасом відповідних наукових знань. Висока ймовірність отримання в ході виконання НДР і ДКР нових і комерційно цінних знань зумовлює включення в договір умови про забезпечення конфіденційності відомостей, що стосуються як предмета договору та ходу його виконання, так і отриманих результатів. У договорі має бути визначений обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними. Правовий режим таких відомостей надалі буде визначатися нормами ст. 139 ГК про комерційну таємницю, тобто ноу-хау, а також Федеральним законом від 29 липня 2004 р. N 98-ФЗ "Про комерційну таємницю" (1). --- (1) СЗ РФ. 2004. N 32. Ст. 3283; 2006. N 6. Ст. 636.
До традиційних умовами договорів на виконання НДР і ДКР, таким як терміни виконання робіт, їх ціна, а також до наслідків неявки замовника за отриманням результатів робіт застосовуються відповідно правила ст. ст. 708, 709, 738 ГК, а до державних контрактів на виконання НДР і ДКР для державних потреб - ст. ст. 763 - 768 ЦК.
2. Зміст і виконання договорів на виконання НДР і ДКР
Зміст договору на виконання НДР і ДКР утворюють права і обов'язки виконавця і замовника. Виконавець зобов'язаний: - виконати роботи відповідно до узгодженого з замовником технічним завданням і передати замовнику їх результати в передбачений договором строк; - своїми силами і за свій рахунок усувати допущені з його вини у виконаних роботах недоліки, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних параметрів, передбачених у технічному завданні або в договорі; - негайно інформувати замовника про виявлену неможливість отримання очікуваних результатів або недоцільність продовження роботи . Зі свого боку, замовник зобов'язаний передавати виконавцеві необхідну йому інформацію, прийняти результати робіт і оплатити їх. Договором може бути також передбачений обов'язок замовника погодити з виконавцем програму (техніко-економічні параметри) або тематику робіт. Разом з тим на ряд істотних умов розглянутих договорів, їх виконання, права, обов'язки та відповідальність сторін накладає помітний відбиток специфіка робіт, непередбачуваність їх результатів, ідеальна природа останніх і можливість встановлення на них виняткових прав. В силу п. 4 ст. 769 ГК умови договорів повинні відповідати законам і іншим правовим актам про виняткові права (інтелектуальної власності). Виконавець зобов'язаний узгоджувати з замовником необхідність використання охоронних результатів інтелектуальної діяльності, що належать третім особам, і придбання прав на їх використання. Він зобов'язаний також гарантувати замовнику передачу отриманих за договором результатів, що не порушують виключні права інших осіб (ч. 2 і ч. 5 ст. 773 ЦК). Виявом непередбачуваності НДР і ДКР служить покладання на замовника ризику випадкової неможливості їх виконання (п. 3 ст. 769 ЦК). Крім того, якщо в ході науково-дослідних робіт виявиться неможливість досягнення результатів з незалежних від виконавця обставин, на замовника покладається обов'язок оплати вартості раніше проведених робіт у межах відповідної частини їх договірної ціни. Процес продовження ОКР може бути зупинений виникла не з вини виконавця неможливістю або недоцільністю продовження робіт. І в цьому випадку замовник зобов'язаний оплатити понесені виконавцем витрати на дослідно-конструкторські чи технологічні роботи. Однією їх найбільш гострих на практиці є проблема прав сторін на охороноздатні результати робіт, зокрема на винаходи. До введення в дію частини другої ЦК замовники іноді претендували на автоматичний перехід до них виняткових прав на всі охороноздатні результати НДР і ДКР. Це суперечило авторського і патентного права. Тому ст. 772 ЦК встановлює право сторін використовувати охороноздатні результати НДР і ДКР в межах і на умовах, передбачених договором. Лише якщо інше не встановлено договором, право використання подібних результатів переходить до замовника, а виконавець зберігає право застосовувати їх тільки для власних потреб. Враховуючи непередбачуваність результатів багатьох НДР і ДКР, п. 1 ст. 777 ЦК встановлює відповідальність виконавця тільки за провину (п. 1 ст. 401 ЦК). Обсяг відповідальності обмежений. За загальним правилом виконавець відшкодовує завдані замовнику збитки лише в межах вартості робіт, в яких виявлено недоліки (якщо договором передбачено їх відшкодування в межах загальної вартості робіт за договором). Упущена вигода відшкодовується, тільки якщо це передбачено договором.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Зобов'язання з договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (НДР і ДКР) " |
||
|