Радянський Союз програв «холодну війну», оскільки його економіка не витримала колосальних навантажень. Поразка це поставило хрест на ідеї світової революції, якій жило радянське керівництво з 1917 р. Горбачов висунув концепцію «нового політичного мислення» і заявив про «пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими». Кремль був змушений відмовитися від прагнення до панування над світом. Піти на це змусило не тільки поразку в «холодній війні», а й реальна загроза ядерного самознищення людства. Нова зовнішньополітична доктрина виходила з тези про різноманітному, але взаємозалежному і цілісному світі, коли вирішити міжнародні проблеми, забезпечити мир стало можливим тільки спільними зусиллями, спільно.
Для проведення нового зовнішньополітичного курсу в липні 1985 керівник МЗС А.Громика був замінений Е.Шеварднадзе, а в ЦК КПРС цю ділянку роботи доручений О.Яковлевим. Але з усіх ключових питань приймав рішення особисто Горбачов. Нове керівництво бачило три основних напрямки зовнішньої політики: нормалізація відносин Схід-Захід через роззброєння; розблокування регіональних конфліктів; встановлення тісних економічних і взаємовигідних політичних контактів з різними країнами.
Домогтися нормалізації міжнародних відносин і пом'якшення напруженості можна було лише спільними зусиллями з країнами, які займають ключові позиції у світі. Тому нове радянське керівництво приділяло особливу увагу переговорам з адміністрацією США. Почалися регулярно проводяться зустрічі на вищому рівні: М.Горбачов і Р.Рейган зустрічалися в Женеві (листопад 1985 р.), Рейк'явіку (жовтень 1986 р.), Вашингтоні (грудень 1986 р.), Москві (липень 1988 р.). Результатом складних переговорів стало підписання 8 грудня 1988 історичних угод про знищення цілого класу ядерних озброєнь - ядерних ракет середнього і ближнього радіусу дії.
Поступово змінювався клімат відносин між Сходом і Заходом, зникла безпосередня загроза термоядерного конфлікту. На Заході зростали інтерес і симпатія до СРСР, особисто до Горбачова. Пішли інші конкретні кроки: Горбачов прийняв рішення про виведення з Афганістану радянських військ. Спільними зусиллями з Заходом вдалося врегулювати конфлікти в Ефіопії, Анголі, Мозамбіку, Нікарагуа, в Південно-Східній Азії. СРСР відмовлявся від підтримки правлячих режимів у Лівії та Іраку. Під час кризи в Перській затоці влітку 1990 Москва вперше виступила разом із Заходом в приборканні агресії Іраку проти Кувейту. Загальний клімат нормалізації відносин між Заходом і Сходом позитивно позначився і на відносинах СРСР з Китаєм. Цим же цілям послужив і візит Горбачова до Пекіна в травні 1989 р.
Перебудова в СРСР зробила найбезпосередніший вплив на зміни в країнах Східної Європи. Тут набирало силу демократичний рух, яке вилилося в масові виступи, в результаті яких в 1989-1990 рр.. у всіх країнах Східної Європи звалилися комуністичні режими, майже скрізь трималися на радянських багнетах. На шлях ринкових реформ вступив В'єтнам. У листопаді 1989 р. була зруйнована Берлінська стіна, що символізує протистояння Заходу і Сходу. Цей акт свідчив завершення комуністичної ери. У 1990 р. комуністи програли вибори в НДР, і вона увійшла до складу ФРН, була відновлена єдина Німеччина. Цілком природно, що радянське керівництво, не здатне підтримати порядок у власному домі, втратило контроль і над своїми сателітами. Навесні 1991 р. були розпущені Організація Варшавського договору і Рада Економічної Взаємодопомоги. Це означало розпад радянського блоку. Таким чином, за два-три роки в Східній Європі сталися несподівані для радянських реформаторів радикальні зміни. Здача позицій супроводжувалася нападками консервативних сил на Горбачова, Яковлєва, Шеварднадзе, нібито що проводять «проамериканський» курс, які розвалили «систему соціалізму».
Незважаючи на поворот від конфронтації до співпраці і відмова від ідеї світової революції, нове політичне мислення складалося поступово і суперечливо. Радянське керівництво часто слід було своєї колишньої тактиці, намагаючись якось протиставити, роз'єднати США від їхніх союзників. З одного боку, воно заявило про деідеологізації міжнародних відносин, з іншого - вірно слід було (часто на шкоду країні) принципам «соціалістичного інтернаціоналізму». З 1986 по 1989 рр.. обсяг безоплатної допомоги зарубіжним країнам склав майже 56 млрд. інвалютних рублів. З цієї допомоги 22 млрд. рублів доводилося на частку Куби. Деякі ініціативи мали явну пропагандистську спрямованість, наприклад, пропозиція про ліквідацію ядерної зброї до 2000 року.
Проте вплив ідеологічних принципів на зовнішню політику СРСР поступово слабшало. Тим більше, що погіршення економічного стану в СРСР змусило його керівників йти на все більші односторонні поступки Заходу в надії отримати економічну допомогу та політичну підтримку. В цілому СРСР виявляв ініціативи в переході від конфронтації до співпраці, виступав лідером радикальної перебудови міжнародних відносин, що призвела до закінчення «холодної війни»
|
- 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
закінчення війни, про надання свободи околичних народам. Установчі збори вкотре відкладалося. Тимчасовий уряд виявило майже «тотальну» нездатність керувати країною в умовах швидко назревавшего загальнонаціональної кризи. До середини вересня 1917 з 197 днів існування Тимчасового уряду 56 днів пішло на кризи. Такий був, на жаль, сумний
- Введення
закінчення громадянської війни промисловість була розвалена, сільське господарство пограбовано продрозверсткою, кошти в державі відсутні. Перспективи майбутнього залишалися неясними й страшними. Непідйомною гирею на ногах зубожілого і зголоднілим народу висіла величезна армія, роздута за воєнні роки до 5,3 млн осіб. Стан цієї переможної армади військ було жалюгідним. В умовах
- § 8. Закінчення Великої Вітчизняної та другої світової воєн
закінчення війни з Німеччиною стало питанням кількох тижнів. Політично важливим був сам факт взяття Берліна. Армії СРСР і союзників знаходилися на приблизно однаковій відстані від німецької столиці. 13 квітня радянські війська увійшли до Відня. Напередодні помер президент США Ф. Рузвельт, що було сприйнято Гітлером з надією на зміни в ході війни. Але і новий президент Г. Трумен підтвердив
- 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
закінчення війни, про надання свободи околичних народам. Установчі збори вкотре відкладалося. Тимчасовий уряд виявило майже «тотальну» нездатність керувати країною в умовах швидко назревавшего загально-національної кризи. До середини вересня 1917 з 197 днів існування Тимчасового уряду 56 днів пішло на кризи. Такий був, на жаль, сумний
- Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
закінчення «холодної війни», у зв'язку з чим і військові засоби потрібні в набагато менших кількостях. Але для Росії конверсія - це не просте скорочення виробництва зброї і військової техніки, як для США або західно-європейських країн. ВПК (військово-промисловий комплекс) в країні за попередні десятиліття увібрав в себе основні економічні потужності, кращі технології, матеріали і фахівців.
- § 3. Міжнародна діяльність СРСР
закінчення «холодної війни». У 1989 - 1991 р. почався розпад соціалістичної системи, ліквідація Організації Варшавського Договору і Ради Економічної Взаємодопомоги. Цей період характеризувався фактично односторонніми поступками Радянського Союзу. XXVII з'їзд КПРС офіційно затвердив новий зовнішньополітичний курс. На ньому було заявлено, що відтепер пріоритетними є глобальні проблеми
- 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
Закінчення громадянської війни в 1922 році більшовики влаштували судовий процес над 34 членами ЦК партії есерів, звинувативши їх у контрреволюційній діяльності. До середини 20-х років ця партія перестала існувати. По-різному оцінюється роль партії кадетів (партії «народної свободи») в ході громадянської війни. Тривалий час кадети однозначно вважалися організаторами антирадянського саботажу і
- 1. Велика Вітчизняна війна
«холодної війни», який не дозволив виконати рішення Ялтинської конференції про створення міжнародного колективу істориків і з'єднанні архівів для написання об'єктивної історії вто-рій світової війни. Інша причина корениться в тому, що до середини 50-х років в нашій країні в ході формування архівів як центральних, так і обласних йшов процес засекречування окремих фондів. Незважаючи на
- Питання про взяття Берліна
«холодній війні», яка характеризується протистоянням СРСР і США в політичній, економічній та ідеологічній областях. Уроки війни. Кожна подія світового значення дає можливість людству винести уроки. Підсумки другої світової війни показали, що з війною потрібно боротися, поки вона не почалася, і перш за все тим, щоб не допускати створення тоталітарних, диктаторських режимів; боротися
- Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
розпаду СРСР, дала нові форми федеративної державності. Але для функціонування федерації в її нових формах повинно бути здійснено чіткий розподіл повноважень між федерацією та її суб'єктами, встановлення і закріплення компетенції у договірних основах федерації. Інакше під загрозою опиняється цілісність і єдність держави. Особливою формою федералізму може з'явитися організація
|