Як і інші правовідносини, зобов'язання виникають з різних юридичних фактів, званих в зобов'язального права підставами виникнення зобов'язань (п. 2 ст. 307 ЦК). Слід підкреслити, що при відсутності будь-якого з підстав, прямо передбачених ЦК, зобов'язальних правовідносин не виникає, бо аж ніяк не всі з'являються в реальному житті факти або ситуації мають юридичне і тим більше зобов'язально-правове значення. Так, створення об'єкта "інтелектуальної власності" або придбання права власності на майно за давністю володіння (СР пп. 4 і 5 п. 1 ст. 8 ЦК) самі по собі не тягнуть появи будь-яких зобов'язань, будучи підставами виникнення лише певного виключного або речового права. Тому для кваліфікації правовідносини в якості зобов'язального перш за все необхідно встановити підставу його виникнення.
Найбільш поширена підстава виникнення зобов'язань складає договір власників речей або інших законних власників майна (а в сучасному обороті - також і власників авторських, патентних та інших виключних прав). Він являє собою звичайне, найчастіше зустрічається підставу нормального товарообміну, а договірні зобов'язання - основну різновид зобов'язань. При цьому мова йде не тільки про договори з передачі речей, виробництва робіт або надання послуг, а й про договори про відступлення (передачі) різних майнових прав, у тому числі виключних та корпоративних.
Зобов'язання виникають і з інших, односторонніх угод. Наприклад, що міститься у заповіті заповідальний відмова після відкриття спадщини породжує зобов'язання між спадкоємцями та отказополучателем (ст. 538 ЦК 1964 р.).
Важливо мати на увазі, що зобов'язальні правовідносини виникають і з угод, не передбачених законом, але не суперечать йому і породжують цивільні права та обов'язки в силу загальних засад цивільного законодавства (п. 1 ст. 8 ЦК) У зв'язку з постійним розвитком і ускладненням товарного обороту розвинене законодавство не може містити і не містить вичерпного переліку допускаються угод, у тому числі договорів (або їх видів), враховуючи загальний принцип договiрна волі. Важливо лише, щоб конкретні угоди учасників обороту не суперечили законодавчим заборонам і приписам, а також відповідали принципам і суті приватноправового регулювання.
У ряді випадків підставами виникнення зобов'язань стають акти публічної влади. До їх числа відносяться, по-перше, адміністративні акти державних органів і органів місцевого самоврядування ненормативного (індивідуального) характеру, якщо вони прямо названі в цій якості законом (пп. 2 п. 1 ст. 8 ЦК). Наприклад, рішення компетентного органу публічної влади про вилучення у приватного власника земельної ділянки для державних потреб породжує зобов'язання з викупу такої ділянки державою або його продажу з публічних торгів (п. 1 ст. 239 ЦК), а рішення про реквізицію речі у приватного власника породжує зобов'язання з оплати її вартості (п. 1 ст. 242 ЦК). Прийняття державним органом або органом місцевого самоврядування акта, який не відповідає закону чи іншому правовому акту, може стати підставою виникнення деліктного зобов'язання (ст. 16, 1069 ЦК).
У колишньому правопорядок держава в особі своїх органів безпосередньо і широко втручалася в оборот, наказуючи своїми адміністративними (плановими) актами висновок більшості конкретних угод між державними юридичними особами, а також розподіляючи деякі види дефіцитного майна, зокрема житла (шляхом видачі ордерів на право укладення договорів житлового найму). В даний час такі підстави виникнення зобов'язань залишилися лише як рідкісний виняток, головним чином у формі замовлень на постачання і підрядні роботи для державних потреб (пор. п. 1 ст. 527 і ст. 765 ЦК), а також ордерів на право укладення договорів соціального найму житла (п. 3 ст. 672 ЦК).
По-друге, мова йде про судові рішення, які також можуть породжувати зобов'язання (пп. 3 п. 1 ст. 8 ЦК). Так, рішення суду про вилучення у приватного власника безгосподарно вмістом культурних цінностей породжує зобов'язання держави щодо їх викупу або продажу з публічних торгів (ст. 240 ЦК), а рішення суду з приводу розбіжностей, що виникли при укладенні договору, відповідно до ст. 446 ЦК визначає умови такого договору, тобто стає підставою виникнення відповідного договірного зобов'язання.
Зобов'язання виникають і у зв'язку з вчиненням неправомірних дій на спричинення шкоди іншій особі або неоснонательному збагаченню за рахунок іншої особи. Істота цих зобов'язань становить обов'язок компенсації заподіяної шкоди або повернення безпідставно придбаного майна, яка завжди носить майновий характер, включаючи і випадки відшкодування моральної шкоди. Такі зобов'язання можуть виникати в результаті дій як громадян і юридичних осіб, так і органів публічної влади, в тому числі при прийнятті ними індивідуальних чи нормативних актів, які не відповідають закону або іншим правовим актам.
Іноді зобов'язання виникають і внаслідок таких юридичних фактів, як юридичні вчинки, звані законом "іншими діями громадян та юридичних осіб" (пп. 8 п. 1 ст. 8 ЦК), тобто не які є угодами. Такі, наприклад, знахідка або виявлення скарбу, що породжують зобов'язання відповідно по поверненню знайденої речі (ст. 227 ЦК) або з передачі скарбу або його частини власнику майна, де був виявлений скарб (п. 1 ст. 233 ЦК), а також дії щодо запобігання шкоди особистості або майну громадянина, породжують зобов'язання з відшкодування понесених при цьому витрат (п. 1 ст. 984 ЦК), а в окремих випадках - і по додатковому винагороді (ст. 985 ЦК).
Нарешті, підставами виникнення зобов'язання можуть стати не залежать від волі людей юридичні факти - події (пп. 9 п. 1 ст. 8 ЦК), наприклад відкриття навігації, яке тягне початок виконання зобов'язань за річковий перевезення, або настання стихійного лиха, що є страховим випадком за умовами договору страхування, при якому виникає обов'язок по виплаті страхової суми. Юридичні вчинки і події не є поширеними підставами виникнення зобов'язань.
|
- 74. Момент виникнення права власності у набувача.
Підставою виникнення права власності в тих випадках, коли в ньому присутній намір передачі такого-права від відчужувача до набувача. Це може бути купівля-продаж, дарування, міна тощо Якщо такого наміру у сторін немає, і йдеться про передачу майна у тимчасове користування, на зберігання і пр., то право власності до іншої особи не переходить. Слід мати на увазі, що
- 101. Поняття і види зобов'язань.
Підстав. Найбільш зручною є класифікація з використанням згадуваного вище принципу дихотомії - поділу на два парних поняття. Разом з тим, можливо і відступ від нього для більш докладних однопорядкові класифікацій. Розглянемо найбільш важливі з існуючих поділів зобов'язань. . 1) Залежно від підстави виникнення зобов'язання прийнято ділити на договірні - і
- 102. Підстави виникнення зобов'язань.
Підставами виникнення зобов'язань. Відповідно до ч. 2 статті 151 ЦК зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 ГК. Отже, підставами виникнення зобов'язань є: - угоди (у тому числі, договори), як передбачені законом, так і не передбачені законом, але не суперечать йому; - адміністративні акти; - відкриття, винаходи,
- Зобов'язання, вінікаючі Із Заподіяння Шкоди
підстав виникнення обязатепьств, відповідно до ст. 440 ГК України, принесення щерба іншій особі. Цей вид зобов'язань виникає з неправомірних актів, тобто протиправна, винна заподіяння шкоди делектно-здатним особою. Зобов'язання заподіяння шкоди називають делектнимі. Заподіяння шкоди іншій особі не завжди породжує депектноспособное
- ЗМІСТ:
виникнення і припинення права власності 311 Глава 18. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН 342 § 1. Поняття права власності громадян 342 § 2. Суб'єкти права власності 345 § 3. Об'єкти права власності 347 § 4. Зміст і здійснення права власності 349 Глава 19. ПРАВО ДЕРЖАВНОЇ І МУНІЦИПАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 352 § 1. Суб'єкти права власності 352 § 2. Об'єкти права
- § 2. Континентальна система
засноване на підпорядкуванні одного боку відносини інший. Втім, останнім часом в рамках континентального права з'являється все більше таких підрозділів, в яких норми приватного і публічного права тісно переплетені. Проте в основному це розподіл зберігається. Що ж до підрозділу континентального приватного права на цивільне і торгове, то воно втратило колишнє значення. І хоча
- § 3. Англо-американська система
підставі угоди сторін, однак вирішальне значення надається не угодою, а наявності зустрічних задоволень. Договірне право розвинулося як відповідь на запити практики. Ніякої легальної класифікації договорів не існує. Окремі види договорів народжені практикою, врегульовані окремими законами (наприклад, про продаж товарів), і їх виділення не може бути вироблено за допомогою
- § 2. Гроші та цінні папери. Поняття майна
підстав, спираючись на які боржник має право відмовитися від виконання лежить на ньому обов'язки. Зокрема, оформлена за всіма правилами цінний папір не може бути оскаржена боржником з посиланням на відсутність підстави виникнення зобов'язання або на його недійсність. Допускаються лише заперечення з формальних підстав, зокрема, посилання на пропуск строку подання цінного
- § 3. Підстави виникнення зобов'язань
підставами виникнення зобов'язань. В основі зобов'язальних правовідносин можуть лежати найрізноманітніші юридичні факти. Разом з тим серед усіх можливих підстав виникнення зобов'язань законодавство особливо виділяє договір (п. 2 ст. 307 ЦК). Це не випадково. Зобов'язання встановлюються між строго певними особами. Тому цілком природно, що зобов'язальне
- Термін виконання.
Підставою виникнення зобов'язання або його істотою. Розрізняють зобов'язання з визначеним строком виконання і зобов'язання, в яких термін визначений моментом пред'явлення вимоги. Зобов'язання, які передбачають або дозволяють встановити день його виконання або період часу, протягом якого воно має бути виконане, відносяться до зобов'язань з визначеним строком виконання. Таке
|