Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 3. Особливі ознаки корпоративних норм |
||
Існує ряд ознак, що відрізняють корпоративні норми від інших соціальних норм, а також від близьких їм по суті цін- !! 87 тралізованних правових норм. Які ж особливості корпоратив- них норм? Автори, що зверталися до детальної характеристиці корпоратив- них норм, не були на цей рахунок одностайні. Так, на думку Р.І. Кондратьєва, корпоративна (локальна) норма, по-перше, як б синтезує волю держави та організації, по-друге, прини- мается на підприємстві і діє в його межах, по-третє, кон- конкретизує загальну норму стосовно специфіки даного пред- ємства (* 1). В. К. Самигуллин відзначає приблизно ті ж ознаки: 1) виходять в кінцевому рахунку від держави; 2) гарантовані його примусовою силою; 3) діють на території конкретного підприємства; 4) не мають тому того рівня спільності, який властивий нормам загальнодержавним (централізованим). (* 2) Часовий період, що відокремлював роботи зазначених авторів, і накопичення, зроблені вченими, дозволили Л.І. Антонової зробити більш поглиблений аналіз корпоративних норм і виділити сліду- ющіе їх ознаки: 1) приймаються на підприємстві і діють в його межах; 2) суб'єктом їх прийняття є адміністрація, або трудовий колектив; 3) вони мають додатковий характер по відношенню до норм загальнодержавних; 4) своїм предметом вони мають трудові чи організаційно-управлінські відносини. (* 3) Новий крок вперед зробив С. І. Архипов, зазначивши, що терри- торіальная сфера локальних норм не має меж, важливий ознака здійснення функції організації, структурного підрозділу або працівників. (* 4) Проаналізуємо відмітні ознаки корпоративних норм більш докладно. За субьекту корпоративні норми відрізняються від норм, видаються державою, тим, що вони мають точну количествен- ную визначеність. Вони, так само як і норми централізовані, не персоніфіковані. Але якщо коло суб'єктів, по відношенню до яких застосовується загальнодержавна норма права, не визна- льон ні кількісно, ні, тим більше, якісно або персонально, (** 1) Див: Кондратьєв Р.І. Локальні норми трудового права і матеріальних ве стимулювання. Львів, 1973. С. 40. (** 2) Див: Самигуллин В.К. Локальні норми і їх види / / Правознавство. 1976. № 2. С. 39. (** 3) Див: Антонова Л.І. Локальне правове регулювання. Л., 1985. С. 79. (** 4) Див: Архипов С.І. Поняття та юридична природа локальних норм права / / Правознавство. 1987. № 1. С. 45. !! 88 то суб'єкт корпоративної норми завжди має точну количествен- ную характеристику: колектив унітарного підприємства обмежуються ється штатним розкладом, товариство - членством в ньому, акці- онерное суспільство - кількістю акціонерів і т. характеристики колективного утворення можуть змінюватися. Движе- ня всередині колективу опосередковується такими юридичними кошти- ми, як прийом-звільнення з роботи, прийом-вихід з товариства, висновок-розірвання контракту, купівля-продаж акцій і ін Ця особливість наближає корпоративні норми до договірних, де склад учасників проглядається і за кількістю, і поіменно . Сфера дії корпоративних норм не обмежується територією підприємства, і в цьому потрібно погодитися з С. І. Ар- хіповую. Але і функціональний ознака (здійснення організа- єю, структурною одиницею, працівником певної функції), їм зазначений, істоти справи до кінця не прояснює. Р насправді, до складу відкритого акціонерного товариства включається будь-який громадянин, який купить акції. Навіть не ви- виконуючи будь-якої роботи і будучи тільки акціонером, він зобов'язаний підкорятися корпоративним нормам, викладеним у статуті АТ. Вирішальне значення має членство в колективі, а не функція, яку виконує організація або працівник. Таким чином, сфера дії корпоративних норм обме- ється приналежністю суб'єкта до колективу або членством, виникають по різних підставах. Дія ж централізованого- ванних норм або норм, що видаються державними органами, пов'язано насамперед з територією, на яку поширюються прерогативи того чи іншого державного органу. Вольове зміст корпоративних норм досить істотно відрізняється від вольового утримання централізованих норм. Содер- жание корпоративних норм становить воля колективу корпорації. Розглядаючи вольовий зміст корпоративних норм, все автори, що зверталися до дослідження даного питання, подчерки- вали їх вторинність по відношенню до нормам загальнодержавним. Таку думку склалося в силу того, що, починаючи з 20-х років, розвиток права йшло шляхом жорсткого регулювання всієї виробниц- жавної життя з центру. Передача повноважень держави по упорядкування будь-яких сторін життя підприємства, питань, їх стосуються, прямо обумовлювалося в спеціальних нормативних актах державних органів, наприклад, положення про виплату Возна- гражденія за підсумками за рік (тринадцята зарплата). Крім того, передані повноваження, як правило, носили урізаний характер. У тому ж положенні про тринадцятої зарплати встановлювалися, в !! 89 Зокрема, її заснування. Вольове начало колективів мало в кор- корпоративної нормах незначну питому вагу. В даний час у колективів корпорацій є всі передумови наповнити їх правові норми власним вольовим змістом. Підставою для цього є законодавче за- кріплення презумпції: "дозволено все, що не заборонено". Спосіб формування корпоративних норм робить їх вельми відмінними від норм, що носять централізований характер. загальнодержавні норми все ж засновані на "нав'язуванні" волі ззовні, то корпоративні норми будуються найчастіше по при- нціпу узгодження волі всіх суб'єктів корпорації, висловлюють баланс інтересів керуючих і акціонерів, керуючих і робіт- ників. Корпоративні норми характеризуються з'єднанням в одному обличчі суб'єкта та об'єкта регулювання (якщо корпоративна норма приймається загальними зборами) або зближенням суб'єктів, прини- мающих рішення і виконуючих його (якщо корпоративна норма приймається радою підприємства, його правлінням). Загальновизнано, що нормативні рішення діють належним чином лише в разі прийняття їх тими, хто зобов'язується їм коритися і хто брав участь в їх розробці, тобто членами колективу корпорації. Участь кожного члена колективу в нормотворчості свідченням- ет про підвищення ролі людського фактора, міри свободи людей, про розвиток демократичних засад в суспільстві. Санкції корпоративних норм можуть носити самостійний характер. З цим, правда, не всі згодні. Так, наприклад, С. І. Архипов вказує на відсутність у корпоративних норм со- влас санкцій. (* 1) Дійсно, аналіз корпоративних актів підприємств показує, що в основному вони відтворюють або деталізують санкції, встановлені в нормативних актах, виданий- них державними органами. Видається, що це результат загальної нерозвиненості корпоративного регулювання в нашій країні. Проте вже й зараз можна угледіти що набирає силу про- цес формування корпораціями власних санкцій, однак йде переважно під маркою позбавлення існуючих на тому чи іншому підприємстві благ чи пільг. Але не тільки непрямим шляхом фор- мируется комплекс власне корпоративних санкцій. На некото- рих підприємствах вони формулюються прямо і безпосередньо, наприклад, забезпечення фронтом робіт в останню чергу (асфал- тоукладчіка), переклад на ближні (внутрішньоміські) перевезення (водія), приміщення фотографії на дошку порушників трудової дисципліни (правда, це дуже спірна санкція) і т.п . (** 1) Див: Архипов С.І. Поняття та юридична природа локальних норм / / Правознавство. 1987. № 1. С. 37. Тому при розгляді питання про санкції корпоративних норм потрібно виходити з того, що держава зобов'язана піклуватися про соціальної захищеності працівників і дати можливість админис- трации маневрувати робочою силою. Передача колективам корпо- рацій правомочностей щодо встановлення санкцій за правопорушення не призведе до дезорганізації суспільної системи, а навпаки, може сприяти підвищенню ефективності роботи підприємств. !! 90
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 3. Особливі ознаки корпоративних норм" |
||
|