Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ


Кримінально-процесуальна діяльність в стадії порушення кримінальної справи має певні особливості.
Ця стадія збігається у часі зі стадією попереднього розгляду справисуддею. Строки діяльності в ній визначено ч. 2 (3 дні) або ч. 4 ст. 97КПК (10 днів).
Справу може бути порушено тільки за наявності скарги потерпілого чи його законного представника. У скарзі має бути чітко викладено підстави для порушення кримінальної справи, зокрема:
обставини, час, місце, мотиви, наслідки вчинення злочину;
його кримінально-правова кваліфікація та відповідні докази;
дані про особу, яку обвинувачують у його вчиненні;
прохання про притягнення її до кримінальної відповідальностітощо.
Протягом тривалого часу в теорії та в практиці кримінально-процесуальної діяльності виникали проблеми, пов'язані зі зверненням потерпілих зі скаргами приватного обвинувачення не до суду, а до органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури. Вони полягали в тому, що ці органи:
відмовлялися приймати скарги приватного обвинувачення або
приймали скарги з наступною відмовою в порушенні кримінальної справи через відсутність складу іншого злочину (наприкладхуліганства) або
приймали скарги і направляли їх за належністю до суду, алеостанній повертав їх до органу дізнання через неналежне оформлення.
Ці проблеми вирішено постановою Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" (далі - постанова Пленуму № 13), в п. 27 якої зазначено, що "суддя не вправі відмовити у прийнятті скарги потерпілого про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 125, ч. 1 ст. 126, ст. 356 КК, якщо скарга надійшла до суду з прокуратури чи з інших компетентних органів у порядку, встановленому п. З ч. 2 ст. 97 КПК. При розгляді такої скарги суддя повинен викликати потерпілого і з'ясувати його думку, а також інші обставини, необхідні для прийняття правильного рішення".
Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є логічним з огляду на такі обставини. Громадяни не зобов'язані знати специфіку компетенції кожного з державних органів, які ведуть кримінальний процес. З цих питань дискутують навіть досвідчені практичні працівники і теоретики-юристи. У цьому випадку є важливим сам факт звернення громадянина до одного з органів держави з проханням про притягнення певної особи до кримінальної відповідальності. Отже, заявник бажає, щоб за його заявою було вжито відповідних заходів - порушено кримінальну справу і притягнуто до кримінальної відповідальності особу, що вчинила злочин. І не важливо, що заявник помилився, направивши заяву не до того органу, до компетенції якого належить її розгляд чи перевірка. Головне, що він, подаючи заяву, ініціював кримінальний процес. А завдання органів дізнання (міліції) в цьому випадку зводиться до визначення належності заяви до відповідного органу - прокуратури або суду.
У стадії порушення кримінальної справи приватного обвинувачення існують найкращі умови для примирення потерпілого з обвинуваченим. У частині 2 п. 25 постанови Пленуму № 13 судам рекомендовано якомога ширше використовувати у справах зазначеноїкатегорії інститут примирення і підтримувати діяльність тих громадських організацій, які ставлять за мету досягнення такого примирення до судового розгляду справи, повідомляти осіб, що вчинилизлочин, про наявність у районі (місті) таких організацій, надаватиостаннім відповідну інформацію. На законодавчому рівні діяльність таких організацій не регламентовано. Однак, видається, Верховний Суд України, даючи такі рекомендації, має рацію. Україніслід нарешті сприйняти інститут медіації (досудового вирішеннякримінально-правових конфліктів посередниками - громадськимиорганізаціями), що існує в багатьох західноєвропейських країнах.
За скаргою приватного обвинувачення суддя може прийнятиодне із таких рішень:
залишити скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, встановленим щодо обвинувального висновку, та повернути їїособі, яка подала скаргу;
відмовити у порушенні справи;
надіслати скаргу за належністю прокуророві;
порушити кримінальну справу і призначити її до судового розгляду.
5. Суддя складає єдину постанову про порушення кримінальноїсправи, призначення її до судового розгляду та про визнання особипотерпілим.
6. У разі надходження до суду поряд зі скаргою потерпілогозустрічної скарги суддя за наявності підстав виносить постанову
про порушення кримінальної справи за зустрічним обвинуваченням і призначення справи до судового розгляду. У таких випадках обом заявникам надаються процесуальні права як потерпілого, так і підсудного.
Попередній розгляд справи відбувається за загальними правиламиз тією лише відмінністю, що замість прокурора у судовому засіданнібере участь потерпілий.
Підсудному не пізніше ніж за три доби до дня слухання справимає бути вручено копію скарги потерпілого, копію постанови суддіпро порушення кримінальної справи та повістку про виклик його всудове засідання. -
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:
Стадія порушення кримінальної справи приватного обвинувачення збігається у часі зі стадією попереднього розгляду справисуддею.
Справу може бути порушено тільки за скаргою потерпілого.
У разі надходження зустрічної скарги суддя порушує справу зазустрічним обвинуваченням.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ"
  1. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    порушено кримінальну справу. У разі виконання цього завдання повною мірою починає реалізовуватися функція обвинувачення в кримінальному процесі. Притягнення особи як обвинуваченого і притягнення особи до кримінальної відповідальності - тісно пов'язані, але не тотожні поняття. Кримінальна відповідальність - кримінально-правове поняття, пов'язане з кримінальним покаранням особи. В основі її в
  2. 2.4. Етапи стадії
    порушення прокурором вимог статей 228-232 КПК (ст. 228 "Перевірка прокурором справи з обвинувальнимвисновком"; ст. 229 "Рішення прокурора в справі з обвинувальнимвисновком"; ст. 230 "Складання прокурором нового обвинувальноговисновку"; ст. 231 "Зміна прокурором обвинувачення"; ст. 232"Направлення прокурором справи до суду"). Істотними є такі порушення: обвинувальний висновок не затверджено
  3. 2. ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    порушення кримінальної справи і досудового слідства. Особливості провадження в стадії порушення кримінальної справи. Приймаючи від неповнолітнього заяву про вчинення злочину,слід пам'ятати, що кримінальна відповідальність за завідомо неправдивеповідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК) настає після досягненняособою 16років. У зв'язку з цим посадова особа відповідного компетентного органу не
  4. 1. ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
    порушення така кримінальна справа стає справою публічного обвинувачення. У ній здійснюють досудове розслідування, її не може бути закрито за примиренням потерпілого з підсудним, тощо; порушення кримінальних справ приватного обвинувачення євиключною компетенцією судді; дізнання і досудове слідство не провадяться. Останнє - лише увипадках, якщо злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка черезсвої
  5. 3. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
    порушення кримінальної справи. Це не позбавляє їх права обмінятися репліками. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 3: У судовому розгляді кримінальної справи приватного обвинувачення не бере участі прокурор. У разі виявлення під час розгляду справи ознак злочину, щопереслідується в публічному порядку, суддя повідомляє про це прокурора. У справах приватного обвинувачення, в яких об'єднано зустрічні обвинувачення,
  6. Поняття і особливості принципів екологічного права
    порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    порушень прав і свобод громадян з боку виконавчої влади не тільки на етапі прийняття індивідуальних адміністративних актів, а ще й на рівні нормативної регламентації у підзакон-них актах, і особливо, як свідчить життя, у так званих "відомчих" актах (актах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади). Але можливість таких порушень значно знизилась після введення державної реєстрації
  8. Право порушити кримінальну справу мають:
    порушення кримінальної справи слідчими та органами дізнання. Слідчі порушують кримінальні справи, керуючися правилами про підслідність (ст. 112 КПК). При цьому слідчі прокуратури можуть порушити будь-яку кримінальну справу, бо вони вправі розслідувати всякий злочин, але слідчі військової прокуратури порушують тільки кримінальні справи про злочини, підсудні військовим судам. Органи дізнання
  9. Формою досудового розслідування
    порушення кримінальної справи. Досудове розслідування може провадитися тільки за порушеною справою, Досудове розслідування обов'язково провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 КПК України (справ приватного обвинувачення та протокольної форми досудової підготовки матеріалів), по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли
  10. 35. Процесуальний порядок закриття та відновлення кримінальної справи.
    справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а суд у судовому засіданні може винести постанову про закриття справи. Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям такі: а) злочин вчинено особою вперше; б) це злочин невеликої тяжкості; в) особа після вчинення злочину щиро розкаялась; г) активно сприяла